Правила оформлення курсової роботи

Оформлення курсової роботи здійснюється згідно з державним стандартом України ДСТУ 3008-95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення” та ДСТУ БА.2.-4-4-99 (ГОСТ 21.101–97) “Основні вимоги до робочої документації”.

Невідповідність в оформленні курсової роботи державним стандартам і встановленим вимогам може суттєво вплинути на остаточну оцінку роботи, а через значні відхилення робота може бути взагалі недопущена до захисту. Тому оформленню роботи приділяють особливу увагу.

Дотримання студентом усіх вимог до оформлення курсової роботи сприяє вихованню в нього належного стилю роботи, формує вимогливість до себе, прищеплює певні навики до проведення наукового дослідження, що буде йому корисним під час виконання магістерської роботи.

Текст та заголовки

Текст друкують з однієї сторони стандартного аркуша білого паперу формату А4 (210×297 мм); комп’ютерний набір – 14 кегль, 1,5 інтервали, шрифт Times New Roman; розмір берегів (полів): ліве – 25 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм. Допускається розміщувати таблиці та інші ілюстративні матеріали на аркушах формату А3 (не більше 40 рядків на сторінку).

Допускається вписувати у друкований текст окремі іншомовні слова, формули, умовні позначення чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору. При цьому щільність вписаного тексту має бути наближеною до щільності основного тексту.

Заголовки структурних частин курсової роботи: "ЗМІСТ", "ВСТУП", "ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ", друкують великими літерами симетрично до тексту (формат абзац „по центру"). Так само рекомендується оформлювати і заголовки окремих пунктів основної частини курсової роботи. Крапка в кінці заголовка не ставиться.

Відстань між заголовком та текстом має дорівнювати 3 інтервалам в основному тексті (що відповідає двом пропущеним абзацам при комп’ютерному наборі тексту з міжрядковим інтервалом 1,5). Кожну структурну частину та пункти основної частини курсової роботи слід починати з нової сторінки.

Курсова робота обов’язково повинна мати м’яку палітурку.

Нумерація сторінок та структурних частин роботи

Нумерацію сторінок, пунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою курсової роботи є титульна сторінка, яка включається до загальної нумерації сторінок і на якій номер сторінки не ставиться. Зміст, що розміщують після титульної сторінки, нумерують як другу сторінку. Нумерація без крапки після неї проставляється у правому верхньому куті подальших сторінок.

ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ не нумерують як пункти. Номер пункту з крапкою ставиться на початку його назви відповідно до плану курсової роботи: наприклад, «3. ПОЛІТИЧНИЙ РИНОК ЯК ЗМАГАННЯ СУБ’ЄКТІВ ВЛАДИ: ТЕОРІЯ ІГОР».

Ілюстрації і таблиці

Ілюстрації (схеми, графіки тощо) і таблиці подають безпосередньо після посилання на них у тексті, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Якщо вони містяться на окремих сторінках, їх включають до загальної нумерації сторінок. На всі ілюстрації і таблиці повинні бути посилання у тексті.

Ілюстрації позначають словом "Рис.", і нумерують послідовно в межах основної частини (за винятком ілюстрацій у додатках). Номер ілюстрації є її порядковим номером: наприклад, "Рис. 2" (другий рисунок курсової роботи). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Кількість ілюстрацій у курсовій роботі визначається її змістом і доцільністю для надання тексту зрозумілості та конкретності.

Заголовки граф таблиці починають з великих літер, підзаголовки – з малих, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих – якщо вони є самостійними. Таблицю розміщують у тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту тексту або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Таблиці нумерують послідовно у межах основної частини (за винятком тих таблиць, що розміщені в додатках). У правому верхньому куті розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера, який є її порядковим номером у курсовій роботі (у випадку наявності декількох аналітико-дослідницьких пунктів із значною кількістю таблиць у кожному з них, номер таблиці може складатися з номера пункту і порядкового номера таблиці у межах пункту, між якими ставиться крапка: наприклад, "Таблиця 2.3" – третя таблиця другого пункту), нижче вказують назву таблиці.

У разі переносу таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами пишуть, наприклад: "Продовження табл. 3".

У таблицях обов’язково зазначають одиниці виміру показників. Якщо одиниці виміру є однаковими для всіх показників таблиці, вони наводяться у заголовку. Одиниці виміру мають відповідати стандартам. Чисельні величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків. У випадку відсутності даних в окремих чарунках таблиці треба або ставити прочерк (якщо значення дорівнює нулю), або ставити символ «×» (якщо наявність даних є неможливою).

Посилання

Посилання на літературні джерела наводять у квадратних дужках, при цьому посилаються на джерело та сторінку (крім газетних статей і випадків, коли посилаються на джерело в цілому), наприклад, [7, с. 25] означає: 7 – порядковий номер, під яким значиться літературне джерело у списку, 25 – сторінка цитованого джерела. Можливим також є оформлення посилань у вигляді зносок в кінці сторінки з наведенням повного бібліографічного опису цитованого джерела.

Посилання на ілюстрації, які наводяться у курсовій роботі, оформлюють зазначенням порядкового номеру ілюстрації: наприклад, "згідно з рис. 3"; на формули – номеру формули: наприклад, "у формулі (1)". Посилання у тексті на таблиці пишуть скорочено: наприклад, "у табл. 2". У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації вживають скорочене слово "див.": наприклад, "див. табл. 2".

Список літератури.

Список використаних джерел (20 і більше), розташованих за абетковим принципом (спочатку українські та російські, потім іншомовні). На всі наведені джерела мають бути посилання в тексті курсової роботи (в місцях цитування). У додатку подано таблицю –зразок оформлення бібліографії.

Подання роботи на кафедру. Чистовий варіант роботи належним чином зброшурований у встановлені терміни подається на кафедру.

Рецензія наукового керівника. В рецензії на курсову роботу додається попередня оцінка і робиться висновок у формі: "Робота допускається до захисту" або "Робота не допускається до захисту". Остаточна оцінка додається після захисту. На підставі рецензії студент проводить аналіз своєї роботи, встановлює, що йому вдалось добре висвітлити, які допущені недоліки і помилки, які побажання висвітлені рецензентом щодо поглиблення знань по темі, за допомогою якої літератури доопрацювати тему. Можливо, деякі зауваження рецензента можуть бути незрозумілими студентові або неправомірні, на його погляд. Такі зауваження не слід залишати без уваги. Необхідно за допомогою рецензента уяснити сутність зауважень, а в ході захисту курсової навести додаткові докази для обґрунтування своєї позиції, пояснити, чому такі питання не розглянуто в темі або його розгляд обмежений лише даними аспектами. Наприклад, це може бути нечітке формулювання деяких положень, що дає підставу рецензентові думати про неправильне їх розуміння студентом, або, скажемо, одностороння оцінка тієї чи іншої наукової концепції.

Особлива увага приділяється помилковим положенням і недолікам. Спочатку треба уяснити, в чому полягає помилка. Тільки зрозумівши суть своєї помилки, можна виправити її і поглибити розуміння матеріалу. Після цього слід розібратися в недоліках роботи і звернути увагу на побажання рецензента, вивчити додаткову літературу, що зазначена в рецензії.

Захист курсової роботи. Підготуватися до захисту курсової роботи - це значить у відповідності з рецензією усунути помилки і недоліки, вивчити літературу, поглибити розуміння тих або інших аспектів теми, продумати логіку свого вступу і докази основних висновків, усвідомивше написане в роботі, і бути готовому пояснити наведені положення, якщо в цьому буде потреба.

Студент готує усний виступ на 5 – 7 хвилин. У виступі йдеться про завдання, які ставились в роботі, яким шляхом вони вирішувались і які висновки одержані, тобто, по суті, відобразити зміст вступу і висновки. У вступі відмічаються і труднощі, які, можливо, були в процесі пошуку літератури, її вивчення тощо. Слід також сказати, які зауваження рецензента і чому автору вони не зрозумілі або здаються неправомірними. Доцільно добре продумати свій виступ і викласти його для себе у письмовій формі повністю, або тезисно. На даному етапі студент також може скористатися допомогою керівника, звернувшись до нього за консультацією.

В ході захисту курсової роботи завдання студента - показати поглиблене розуміння питань конкретної теми, добре володіння матеріалом по темі. Можна на конкретні зауваження рецензента підготувати письмові відповіді і використовувати їх під час захисту, що дасть можливість краще побудувати виступ. Однак студентові слід бути готовому відповісти і на питання, які завчасно йому не були відомі, і виникають в ході захисту. Останні також повинні бути пов’язані з темою курсової. Вони ставляться з метою перевірки ступеня засвоєння теми.

В процесі захисту курсових робіт студентам надається можливість відстоювати свої погляди і думки, обговорювати складні питання теорії і практики. Це і є використанням елементів проблемного методу навчання, що спонукає студентів до творчого мислення.

Курсова робота оцінюється комісією, оцінка за неї виставляється в екзаменаційну відомість і в залікову книжку студента. При оцінці враховується якість виконаної роботи, її науковий рівень, ступінь самостійності у викладені теми, її оформлення (зноски, посилки, список використаної літератури), мова і стиль викладення, рецензія керівника, виступ студента на захисті, відповіді на питання по темі.

Не виключена можливість таких ситуацій, коли робота виконана і оформлена на належному рівні, а виступ студента не підготовлений, відповіді не продумані, поверхові або неправильні. У такому випадку, не дивлячись на добру якість самої роботи, оцінка може бути значно знижена. В той же час, якщо студент зумів ліквідувати вказані рецензентом недоліки, показав себе на захисті, добре знаючим тему, то він може отримати добру оцінку комісії.

Критерії оцінювання

 

Структурні частини оцінюваної роботи	Максимальний бал	Рекомендований бал науковим керівником	Виставлений бал комісією на основі публічного захисту роботи
Повнота розкриття теми	30
Оформлення вступу, аргументованість висновків	25
Ступінь опрацювання джерел та літератур	30
Якість оформлення, оцінка мови і стилю виконаної роботи	15
ВСЬОГО БАЛІВ:	100

НАУКОВА ПУБЛІКАЦІЯ

Основні результати та положення дослідження мають бути опубліковані для ознайомлення з ними наукової громадськості. Публікації сприяють становленню пріоритету автора, свідчать про особистий внесок дослідника в розробку наукової проблеми, слугують підтвердженню достовірності основних результатів і висновків роботи; відбивають основний зміст роботи, новизни і наукового рівня, підтверджують факт апробації та впровадження результатів і висновків роботи.

Відповідно до постанови Вищої Атестаційної Комісії від 15.01.2003 № 7 – 05/1 структура оформлення наукових статей має відповідати наступних критеріям (складатися з необхідних елементів):

1. Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями.

2. Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор; виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття.

3. Формулювання цілей статті (постановка завдання).

4. Виклад основного матеріалу дослідження з ретельним обґрунтуванням отриманих наукових результатів.

5. Висновки даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі.

6. Правила оформлення наукової статті:

а) на початку статті з правого боку зазначити ім’я та прізвище автора;

б) тема наукової статті розміщується по центру;

в) поля, розмір, шрифту, інтервал, обсяг публікації вказується відповідною установою чи закладом, куди надсилається стаття.

г) система посилань: в кінці статті список використаних джерел і літератури подається за алфавітом; в тексті публікації у квадратних дужках вказується порядковий номер джерела і використані сторінки (до прикладу: [15, 56], [15, 56 - 57], [15, 56;16, 54]. Перша цифра є 15-ою позицією в списку літератури, а 56 – номер сторінки або аркуша архівної справи тощо).

У кінці статті подається анотація англійською мовою.

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

Дипломна робота – це кваліфікаційне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання у вищому навчальному закладі.

Дипломна робота має комплексний характер і пов'язана з використанням набутих студентом знань, умінь та навичок зі спеціальних дисциплін. У більшості випадків дипломна робота є поглибленою розробкою теми курсової роботи студента-випускника. Нею передбачено систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, виробничих та інших завдань.

До дипломних робіт висуваються такі основні вимоги:

• актуальність теми, відповідність її сучасному стану певної галузі науки та перспективам розвитку, практичним завданням відповідної сфери;

• вивчення та критичний аналіз монографічних і періодичних видань з теми;

• вивчення та характеристика історії досліджуваної проблеми та її сучасного стану, а також передового досвіду роботи у відповідній галузі;

• чітка характеристика предмета, мети і методів дослідження, опис та аналіз проведених автором експериментів;

• узагальнення результатів, обґрунтування їх, висновки та практичні рекомендації.

Дипломна робота як самостійне навчально-наукове дослідження має виявити рівень загальнонаукової та спеціальної підготовки студента, його здатність застосовувати одержані знання під час вирішення конкретних проблем, його схильність до аналізу та самостійного узагальнення матеріалу з теми дослідження.

Студенту надається право вибирати тему дипломної роботи з числа визначених випускними кафедрами навчального закладу або запропонувати свою тему з обґрунтуванням її розробки.

Керівництво дипломними роботами здійснюється, як правило, кваліфікованими викладачами. Організація і контроль за процесом підготовки й захисту курсових та дипломних робіт покладаються на завідуючих кафедрами.

Незалежно від обраної теми, структура дипломної роботи має бути такою:

· титульний аркуш;

· зміст;

· перелік умовних позначень (при необхідності);

· вступ;

· кілька розділів (підрозділів), що розкривають тему дослідження;

· висновки;

· список використаної літератури; додатки.

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: