Забезпечення ефективної загальної координації та комунікаційної підтримки антикорупційної реформи

Основні проблеми, які передбачається розв’язати

Через комплексність та високу складність реформи, а також залучення широкого ряду стейкхолдерів (незалежних один від одного) необхідна діюча система загальної координації реформи на рівні держави. Для цього восени 2015 року Президентом утворена Національна рада з антикорупційної політики, що поєднує представників держави, бізнесу та громадськості з метою проведення моніторингу впровадження антикорупційної реформи, виявлення та усунення бар’єрів.

У зв’язку з тим, що до системи органів виконавчої влади включено ряд спеціалізованих антикорупційних органів, а також усі центральні органи виконавчої влади повинні запроваджувати дієві антикорупційні програми, доцільно утворити при Кабінеті Міністрів України міжвідомчу робочу групу з координації антикорупційної реформи, що дасть змогу підвищити ефективність діяльності новоутворених антикорупційних інституцій та реалізації окремих антикорупційних проектів у центральних органах виконавчої влади та державних компаніях.

Така робоча група, зокрема, сприятиме забезпеченню комунікаційної підтримки антикорупційної реформи. Незважаючи на те, що боротьба з корупцією в Україні протягом останніх двох років отримала потужний поштовх завдяки удосконаленню законодавства та розбудові інституційної спроможності, результати оцінки поточної ситуації, проведеної Цільовою командою антикорупційної реформи, свідчать про певні проблеми щодо ефективності комунікацій, які необхідно системно розв’язувати на центральному рівні шляхом проведення регулярних комунікаційних кампаній, спрямованих на підвищення рівня поінформованості та зміну моделей поведінки в суспільстві. Запровадження системи ефективних комунікацій, що забезпечують обмін інформацією та мотивацію до активної протидії корупції, в цілому сприятиме реалізації антикорупційної реформи у країні.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

За результатами опитування, проведеного компанією TNS на замовлення Національної ради реформ у грудні 2016 р., 85 відсотків респондентів вважають, що в Україні не ведеться ефективна боротьба з корупцією, та лише 4 відсотки вважають навпаки.

Близько третини опитаних вірить, що корупцію в країні можна подолати через 10 років, 30 відсотків опитаних вважає, що перспектива подолання корупції в країні більше ніж 10 років, 42 відсотки не вірять, що корупція в Україні може бути подолана взагалі.

Отже, забезпечення позитивних комунікацій з метою інформування суспільства про реальні результати впровадження антикорупційної реформи, довіри до державних інституцій та віри в майбутній успіх є важливою складовою успіху антикорупційної реформи.

Мета, якої передбачається досягнути

Створення міжвідомчої робочої групи з координації антикорупційної реформи з метою забезпечення:

ефективної співпраці центральних органів виконавчої влади у сфері антикорупційної реформи;

взаємодії з Національною радою з антикорупційної політики;

координації донорської допомоги у проектах з підтримки антикорупційної реформи в Україні;

розроблення та реалізації комунікаційної стратегії Кабінету Міністрів України у сфері запобігання та протидії корупції.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути
до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

Підвищення щороку відсотка людей, які вважають, що в країні ведеться ефективна боротьба з корупцією.

Зменшення щороку відсотка людей, які не помічають конкретних заходів держави із запобігання та протидії корупції.

Підвищення щороку відсотка людей, які вірять у подолання корупції в Україні протягом 10 років.

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету
Міністрів України, іншим стратегічним документам,
міжнародним зобов’язанням

Пріоритет відповідає Порядку денному асоціації Україна — ЄС.

Результати роботи за попередній період

Утворена Національна рада з антикорупційної політики при Президентові України, що не забезпечує операційної ефективності антикорупційних ініціатив Кабінету Міністрів України. Кабінету Міністрів України доцільно забезпечити співпрацю існуючих антикорупційних інституцій з метою формування рекомендацій до нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та окремих органів.

Цільовою командою антикорупційної реформи при Мін’юсті проведено аналіз поточного стану комунікацій у рамках реалізації реформи та розроблено рамкову стратегію антикорупційних комунікацій. Також розроблено концепцію спеціалізованої комунікаційної платформи.

Суть підходу, який пропонується реалізувати
в середньостроковій перспективі

Формування міжвідомчої робочої групи з координації антикорупційної реформи з представників:

спеціалізованих антикорупційних інституцій, що належать до сфери відповідальності Кабінету Міністрів України;

міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які повинні в рамках своєї діяльності усувати корупційні ризики та фіксувати випадки корупційних правопорушень;

державних компаній стратегічного значення та найбільших розпорядників бюджетних коштів;

ключових антикорупційних громадських організацій/експертів;

міжнародних організацій, що надають Кабінету Міністрів України технічну допомогу у сфері запобігання та протидії корупції.

Розв’язання існуючих проблем для забезпечення ефективності антикорупційних комунікацій та застосування стратегічного підходу до проведення антикорупційних комунікаційних кампаній, який передбачає, зокрема, визначення конкретних цілей, проектів та показників прогресу порівняно із встановленими ключовими показниками ефективності, які повинні бути простими, доступними для розуміння та вимірюваними. Розроблення та впровадження дієвих інструментів комунікаційної підтримки реформи, зокрема, комунікаційної платформи, що дасть змогу забезпечити результати вже у короткостроковій перспективі.

4. Забезпечення ефективної діяльності Державного
бюро розслідувань та Національного агентства з питань
виявлення, розшуку та управління активами,
одержаними від корупційних та інших злочинів

Основні проблеми, які передбачається розв’язати

Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів утворене для розв’язання проблеми неефективного викриття активів, одержаних злочинним, зокрема корупційним, шляхом, та управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні. Утворення і початок його функціонування було однією з ключових вимог Плану дій з лібералізації візового режиму в рамках безвізового діалогу між Україною та ЄС.

До цього в Україні не існувало ефективного інституційного інструменту для оперативного виявлення активів, одержаних злочинним, зокрема корупційним, шляхом, з метою їх подальшого арешту чи конфіскації та ефективного управління ними на користь держави. З огляду на зазначені фактори втрачено значну кількість активів, а деякі з них, зокрема ті, що перебувають за кордоном, досі не виявлені.

Відповідні європейські інституції виявили готовність до співпраці з Україною щодо повернення активів та у зв’язку з відсутністю відповідного профільного інституту почали взаємодію з Національним антикорупційним бюро і Мін’юстом у межах їх повноважень. З моменту утворення Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, така співпраця виходить на новий функціональний рівень і буде здійснюватися у повному обсязі.

Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, як центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом повинен забезпечити формування та реалізацію державної політики із зазначених питань.

Відповідно до Закону України “Про Державне бюро розслідувань” утворено центральний орган виконавчої влади, що провадить правоохоронну діяльність з метою запобігання, виявлення, припинення та розслідування злочинів, віднесених до його підслідності, зокрема:

злочинів, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про державну службу”, особами, посади яких віднесено до першої — третьої категорій посад державних службовців, суддями та працівниками правоохоронних органів, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро згідно із частиною п’ятою зазначеної статті;

злочинів, вчинених службовими особами Національного антикорупційного бюро, заступником Генерального прокурора України — керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або іншими прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності детективів підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро згідно із частиною п’ятою зазначеної статті;

злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військових злочинів), крім злочинів, передбачених статтею 422 Кримінального кодексу України.

На даний час Державне бюро розслідувань не розпочало свою діяльність, оскільки не завершено проведення конкурсу з обрання Директора Державного бюро розслідувань та його заступників.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

За даними Генеральної прокуратури України, станом на 2015 рік у ході кримінальних проваджень щодо колишніх українських високопосадовців арештовано активів на суму 6 млрд. гривень та 1,7 млрд. доларів США, в тому числі коштів на банківських рахунках у сумі 2 млрд. 186 млн. гривень, 4,5 млн. доларів США, 7200 тис. євро, цінних паперів на суму 1 млрд. 67 млн. гривень, акцій на суму 620 млн. гривень, коштів підконтрольних компаній у сумі 1 млрд. 600 млн. гривень, 170 млн. доларів США, крім того, під час обшуків, вилучено кошти у сумі 5 млн. доларів США. У результаті запровадження санкцій встановлено і заблоковано закордонних активів на загальну суму понад 107 млн. доларів США, 122 млн. швейцарських франків, 22 млн. євро в Австрії, Великобританії, Латвії, Італії, Ліхтенштейні, Швейцарії, Нідерландах та на Кіпрі.

За даними Генеральної прокуратури України, протягом січня — липня 2016 р. слідчими органів прокуратури розслідувалося 26857 кримінальних проваджень (у тому числі 21 780 проваджень розпочато у поточному році).

Досудове розслідування завершено у кожному третьому провадженні (9814, або 36,5 відсотка), та на 13,7 відсотка більше ніж за аналогічний період минулого року (8632).

Дві третини кримінальних проваджень закрито (6559, або 66,8 відсотка). Їх кількість зросла порівняно з аналогічним періодом 2015 року на 17,8 відсотка.

Питома вага закінчених обвинувальних актів у загальній кількості становить 32,8 відсотка. Кожний сьомий обвинувальний акт надіслано до суду з угодами про примирення або визнання винуватості (479, або 14,9 відсотка), з яких переважна більшість (350) — слідчими військових прокуратур Західного, Південного, Центрального регіонів та сил антитерористичної операції. Кількість таких обвинувальних актів зменшилася майже у 2 рази (з 867 до 479).

Станом на 1 серпня 2016 р. відкрито 6193 кримінальних провадження (найбільше у військових прокуратурах сил антитерористичної операції (544), Центрального (484), Західного (439), Південного (368) регіонів, м. Києві (544), Одеській (447), Дніпропетровській (342), Харківській (328), Київській (265), Донецькій (220) областях), з них у 317 провадженнях (5,1 відсотка) особам повідомлено про підозру.

Мета, якої передбачається досягнути

До кінця 2017 року:

забезпечення інституційної та функціональної спроможності Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів виконувати ключові функції з розшуку та управління активами, формування його структури та укомплектування більшою частиною фахового персоналу, обладнання необхідними робочими місцями, розроблення та прийняття необхідних підзаконних актів, забезпечення формування Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні;

забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань.

У середньостроковій перспективі:

забезпечення ефективного виявлення активів, незаконно виведених з України, співробітництва з Генеральної прокуратури України, Національного антикорупційного бюро, інших правоохоронних органів з аналогічними органами іноземних держав, до компетенції яких належать питання щодо виявлення, розшуку та управління активами, відповідними міжнародними організаціями. Формування та реалізація державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

Забезпечення розвитку інституціональної спроможності Державного бюро розслідувань, прозорості та здійснення цивільного контролю за діяльністю Державного бюро розслідувань.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути
до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

До кінця 2017 року буде сформовано не менше половини штату центрального апарату Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, та обладнано не менше 65 робочих місць, проведено початкову фахову підготовку персоналу; розроблено та прийнято необхідні підзаконні акти, розпочато приєднання до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, забезпечено формування Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні; розпочато міжнародне співробітництво у сфері виявлення та розшуку активів, виділено достатнє фінансування та ресурси (обладнання, приміщення, транспорт тощо).

У середньостроковій перспективі буде забезпечено формування всього штату центрального апарату Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, та обладнано всі необхідні робочі місця, проведено фахову підготовку персоналу; одержано прямий доступ до всіх необхідних у роботі автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування; забезпечено формування та ведення Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні; забезпечено вжиття заходів до виявлення та розшуку активів за не менш як 99 відсотками звернень органів, що здійснюють досудове розслідування, прокуратури, судів, відповідних органів іноземних держав; налагоджено співпрацю з міжнародними організаціями та спеціально уповноваженими органами іноземних держав; виділено достатнє фінансування та ресурси (обладнання, приміщення, транспорт тощо) для функціонування Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Формування слідчих підрозділів Державного бюро розслідувань за рахунок:

осіб, які протягом останнього року обіймали посади слідчих прокурорів, — не більш як на 30 відсотків;

осіб, які протягом останнього року обіймали посади слідчих в інших органах державної влади, — не більш як на 19 відсотків;

інших осіб, які мають відповідний стаж роботи в галузі права, — не менш як на 51 відсоток.

Формування оперативно-розшукових підрозділів, а також підрозділу внутрішньої безпеки Державного бюро розслідувань за рахунок:

осіб, які протягом останнього року обіймали посади в оперативно-розшукових підрозділах, — не більш як на 40 відсотків;

інших осіб, які мають відповідний стаж роботи в галузі права, — не менш як на 60 відсотків.

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету
Міністрів України, іншим стратегічним документам,
міжнародним зобов’язанням

Пріоритет відповідає:

Програмі діяльності Кабінету Міністрів України;

Меморандуму з МВФ;

Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015—2020 роки, схваленій Указом Президента України від 20 травня 2015 р. № 276.

Результати роботи за попередній період

Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, утворено та зареєстровано, обрано незалежною комісією на відкритому конкурсі та призначено рішенням Кабінету Міністрів України Голову Агентства, Агентству були виділені приміщення, Кабінетом Міністрів України затверджено план заходів щодо забезпечення здійснення повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 1015), а також граничну чисельність працівників його апарату (130 осіб), Агентством затверджено структуру та штатний розпис його апарату, кошторис, відкрито рахунки в органах Казначейства, розпочато співпрацю з міжнародними організаціями та проектами ЄС з питань підтримки роботи Агентства.

Прийнято Закон України “Про Державне бюро розслідувань”, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2016 р. № 125 затверджено склад комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань, забезпечено проведення 30 засідань зазначеної комісії.

Суть підходу, який пропонується реалізувати
в середньостроковій перспективі

Основним завданням Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, є формування державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, а також побудова системи взаємодії з існуючими антикорупційними та правоохоронними органами щодо ефективного і своєчасного арешту активів та управління ними на користь державних інтересів. Це буде досягнуто поетапним здійсненням таких заходів:

розвиток інституційних та функціональних спроможностей Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, включно з введенням у дію Єдиного державного реєстру активів з метою системної реалізації політики з арешту, конфіскації та управління активами (2017—2018 роки);

запровадження системи управління активами та збереження їх вартості на користь держави (2017—2019 роки);

забезпечення співпраці з міжнародними організаціями та державними інституціями інших країн з повернення активів з метою збору відомостей, доказів та відслідковування активів на території держави та за її межами, а також їх повернення (2017—2018 роки);

подальше удосконалення законодавства з метою впровадження вимог UNCAC, FATF, а також кращих практик у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, інструментів попередження втрати активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, інструментів примусового стягнення активів злочинного та необґрунтованого походження на користь держави та забезпечення ефективного розподілу повноважень серед правоохоронних органів, у тому числі Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань та відповідних підрозділів Національної поліції (2018—2019 роки);

ефективна комунікація із засобами масової інформації та суспільством щодо досягнень та проблем (2017—2020 роки).

До кінця 2017 року буде забезпечено роботу конкурсної комісії з обрання Директора Державного бюро розслідувань та його заступників, керівників центрального апарату та територіальних підрозділів, працівників підрозділу внутрішнього контролю, здійснено організаційні заходи щодо початку роботи Державного бюро розслідувань, створено Раду громадського контролю при Державному бюро розслідувань.

У середньостроковій перспективі буде вдосконалено законодавство щодо забезпечення роботи Державного бюро розслідувань, організаційну структуру Бюро, впроваджено методологію розслідування злочинів, віднесених до його компетенції, завершено формування правоохоронної системи України.

 

5. Удосконалення системи державного контролю
за партійними фінансами

Основні проблеми, які передбачається розв’язати

Згідно із Законом України від 8 жовтня 2015 р. № 731-VII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції” Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, здійснює повноваження щодо незалежного державного контролю за фінансуванням політичних партій.

Проте, як свідчить практика, на сьогодні система організації державного контролю за фінансуванням політичних партій є недосконалою — неефективна система подання звітності політичними партіями, відсутність відповідного програмного забезпечення та доступу до баз даних та інформаційних систем, необхідних для повного та системного аналізу звітів політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру та інших інструментів для моніторингу партійних фінансів, непропорційна система відповідальності політичних партій, їх місцевих організацій за порушення встановлених обмежень та заборон, відсутність координації та належного рівня інформаційного обміну між державними органами.

Обов’язок політичних партій подавати звіти про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру в паперовій формі ускладнює процедуру аналізу таких звітів та потребує багато часу. Запровадження системи електронного звітування політичних партій, їх місцевих організацій, які в установленому порядку набули статусу юридичної особи, щодо майна, доходів, витрат і зобов’язань фінансового характеру розв’яже цю проблему.

Важливим кроком є встановлення адміністративних та кримінальних санкцій за порушення політичними партіями встановлених обмежень та заборон. Однак зазначені санкції є недостатньо ефективними, пропорційними та стримуючими для забезпечення культури звітування політичними партіями. Тому необхідно подальше внесення змін до законодавства з метою встановлення дієвих санкцій за порушення у сфері фінансування партій та передвиборної агітації.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

Станом на 1 січня 2017 р. реалізовано Закон України “Про політичні партії в Україні” у частині надання держаного фінансування статутної діяльності політичних партій на суму 167647,625 тис. гривень (фінансування отримали п’ять політичних партій).

Прийнято від політичних партій 195 звітів за I квартал 2016 р., 200 звітів за II квартал 2016 р. та 254 звіти за III квартал 2016 р., оприлюднено їх на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, а також висновки за результатами аналізу таких звітів.

Крім того, у 2016 році складено та надіслано до суду 17 протоколів про адміністративне правопорушення за несвоєчасність подання звітів політичними партіями. Згідно з постановами судів у 2016 році дві особи визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 212²¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

 Кількість політичних партій, що подали звіти про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, у 2016 році становить 80 відсотків; кількість порушень під час надання фінансової звітності політичними партіями — 15 відсотків.

Мета, якої передбачається досягнути

Удосконалення системи державного контролю за партійними фінансами, що сприятиме підвищенню фінансової прозорості діяльності політичних партій, обмеженню впливу приватного капіталу та посиленню фінансової незалежність партій.

Підвищення рівня політичної обізнаності політичних партій та громадян з питань, пов’язаних з реалізацією законодавства.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути
до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

Цільовий показник	2017 рік	2020 рік
Кількість політичних партій, що подали звіти про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, відсотків	100	100
Кількість порушень під час надання фінансової звітності політичними партіями, відсотків	5	1

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету
Міністрів України, іншим стратегічним документам,
міжнародним зобов’язанням

Пріоритет відповідає:

Програмі діяльності Кабінету Міністрів України;

Державній програмі щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційній стратегії) на 2015—2017 роки, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 265.

Результати роботи за попередній період

З метою забезпечення прозорості фінансування політичних партій Національним агентством з питань запобігання корупції затверджено всі передбачені Законом України “Про політичні партії в Україні” нормативно-правові акти, у тому числі:

форми заяв до платіжного документа на здійснення грошового внеску на підтримку політичної партії до установи банку України чи відділення зв’язку (рішення від 2 червня 2016 р. № 7);

форму звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (рішення від 9 червня 2016 р. № 3);

Положення про  порядок подання  звіту  політичної  партії  про  майно, доходи,  витрати і зобов’язання  фінансового  характеру (рішення від 28 липня 2016 р. № 2);

Положення про аналіз звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (рішення від 8 вересня 2016 р. № 26);

розподіл коштів, виділених з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичних партій у 2016 році, між політичними партіями на підтримку виборчих списків, яких під час останніх позачергових виборів народних депутатів України 2014 року у єдиному загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі було подано не менше 5 відсотків дійсних голосів виборців (рішення від 31 серпня 2016 р. № 13).

Суть підходу, який пропонується реалізувати
в середньостроковій перспективі

Основними завданнями державного контролю за фінансуванням політичних партій є побудова системи, здатної забезпечити прозорість партійних фінансів, посилити фінансову незалежність партій, а також підвищити рівень їх підзвітності перед виборцями, шляхом реалізації таких основних напрямів реформи:

подальше удосконалення законодавства з метою посилення ролі державного контролю;

забезпечення співпраці між усіма учасниками державного контролю за діяльністю політичних партій, державними органами, недержавними організаціями та волонтерами;

ефективна стратегія комунікації із засобами масової інформації та суспільством.

⇐ Предыдущая50515253545556575859Следующая ⇒

Поделиться: