Запровадження об’єднаного керівництва силами оборони

Основні проблеми, які передбачається розв’язати

Відсутність чіткого розподілу відповідальності за формування та застосування сил оборони, що негативно впливає на здатність керівництва держави здійснювати ефективне управління у сфері оборони.

Відсутність об’єднаного керівництва силами оборони, яке здійснюється відповідно до принципів і стандартів, прийнятих державами — членами НАТО.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

Реформовано апарат Міноборони. Розформовано 15 структурних підрозділів, сформовано вісім структурних підрозділів та чотири військові частини, які безпосередньо підпорядковані Міноборони, переформовано чотири структурних підрозділи, внесено зміни до штату 17 структурних підрозділів; кількість структурних підрозділів скорочено з 25 до 18 (28 відсотків); штатну чисельність апарату скорочено на 179 посад (23 відсотки).

Переглянуто функції, відповідальність та повноваження для забезпечення вирішення проблемних питань з управління силами оборони та підтримки розвитку системи управління та координації дій Міноборони і Генерального штабу Збройних Сил. Реорганізовано 25 відсотків структурних підрозділів Генерального штабу Збройних Сил за принципами та цінностями, які застосовуються у державах — членах НАТО.

Завершено формування Об’єднаного оперативного штабу та інших органів військового управління Збройних Сил.

Видано щорічник “Біла книга — 2015. Збройні Сили України”.

Проведено перевірку доброчесності 403 осіб шляхом опитування на добровільних засадах з використанням поліграфа на посади керівного складу Міноборони та Збройних Сил.

Мета, якої передбачається досягнути

Створення системи управління силами оборони на основі нового розподілу повноважень, функцій, завдань, обов’язків і відповідальності у сфері оборони, що відповідає принципам, прийнятим у державах — членах НАТО.

Ефективна організація Міноборони та Генерального штабу Збройних Сил, структурована відповідно до найкращих практик держав Північноатлантичного Альянсу та відповідає принципам демократичного цивільного контролю у сфері оборони.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути
до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

У середньостроковій перспективі:

призначення цивільних Міністра оборони, його заступників, державного секретаря та керівників структурних підрозділів апарату Міноборони;

відокремлення посади начальника Генерального штабу від посади Головнокомандувача Збройних Сил;

щорічне видання “Білої книги” суб’єктами, що входять до складу сил оборони;

розроблення статутів Збройних Сил, бойових статутів і настанов Збройних Сил, програм та планів бойової і оперативної підготовки відповідно до принципів, прийнятих у державах — членах НАТО;

покладення повноважень щодо планування оборони держави та стратегічного планування застосування — на Генеральний штаб Збройних Сил, формування та підготовки військ (сил) — на Командування видів (окремих родів військ) Збройних Сил, застосування військ (сил) — на Об’єднаний оперативний штаб. Впровадження структури J, G, S в органах військового управління сил оборони всіх рівнів;

розгортання єдиної інформаційної системи управління оборонними ресурсами, яка відповідає стандартам, доктринам і рекомендаціям НАТО;

розгортання регіональних центрів захисту інформації та кібернетичної безпеки (у мм. Вінниці, Чернігові, Миколаєві), центрів адміністраторів безпеки та безпеки інформації у складі інформаційно-телекомунікаційної системи Збройних Сил;

зменшення корупційних ризиків у діяльності сил оборони. Досягнуто рейтингу С в Transparency International.

До кінця 2017 року:

реорганізація 40 відсотків структурних підрозділів Генерального штабу Збройних Сил за принципами та цінностями, які застосовуються у державах — членах НАТО;

впровадження двосторонньої крос-системи, заснованої на основі ротації особового складу між Міноборони та Генеральним штабом Збройних Сил;

забезпечення 100 відсотків внутрішніх аудиторів Міноборони, які пройшли навчання з питань міжнародних акредитованих стандартів.

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету
Міністрів України, іншим стратегічним документам,
міжнародним зобов’язанням

Пріоритет відповідає:

Програмі діяльності Кабінету Міністрів України;

Стратегії національної безпеки України, затвердженій Указом Президента України від 26 травня 2015 р. № 287;

Воєнній доктрині України, затвердженій Указом Президента України від 24 вересня 2015 р. № 555;

Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України, затвердженій Указом Президента України від 14 березня 2016 р. № 92;

Стратегічному оборонному бюлетеню України, схваленому Указом Президента України від 6 червня 2016 р. № 240.

Результати роботи за попередній період

Затверджено Положення про Міністерство оборони України у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 730. Завершено проведення організаційних заходів у Міноборони, затверджено нову структуру апарату та розподіл основних завдань і функцій між структурними підрозділами, сформовано визначені структурні підрозділи, введено в дію їх штатні розписи.

Розроблено проект Указу Президента України “Про Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України”, яким переглянуто функції, відповідальність та повноваження для забезпечення вирішення питань з управління силами оборони.

Оновлено структуру Збройних Сил, зокрема до неї включено Об’єднаний оперативний штаб та окремі роди військ (сил) — командування Сил спеціальних операцій та Високомобільних десантних військ.

Створено Раду із стратегічних комунікацій Міноборони та Збройних Сил та Раду із стратегічних комунікацій Генерального штабу Збройних Сил. Затверджено Стратегію комунікацій Міноборони та Збройних Сил.

Суть підходу, який пропонується реалізувати
в середньостроковій перспективі

Реалізацію пріоритету передбачається здійснити за загальним замислом та єдиними результативними показниками у ході імплементації Стратегічного оборонного бюлетеня України, що гарантує узгодженість дій стосовно впровадження оборонної реформи суб’єктами державної влади всіх рівнів, шляхом:

ефективної організації Міноборони та Генерального штабу Збройних Сил, що забезпечує отримання максимального ефекту від використання ресурсів та виконання завдань оборони, передбачених національними стратегічними оборонними планами;

посилення демократичного цивільного контролю над силами оборони;

створення ефективної системи управління відповідно до євроатлантичних стандартів;

унормування функцій, завдань і повноважень посадових осіб на стратегічному і оперативному рівні та запровадження організаційної структури органів управління сил оборони, прийняту в державах — членах НАТО;

проведення єдиних процесів з дотриманням правил, що сприяють культурі несприйняття корупції і високому рівню державного управління відповідно до міжнародних стандартів, та створення у Міноборони і Збройних Силах єдиної системи з виховання доброчесності;

забезпечення комунікаційної спроможності на стратегічному, оперативному та тактичному рівні, що забезпечують інтеграцію та підтримку стратегічними комунікаціями на всіх рівнях формування та реалізації державної політики у сфері безпеки і оборони.

2. Забезпечення реалізації ефективної політики, системи планування і управління ресурсами в секторі оборони

Основні проблеми, які передбачається розв’язати

Наявність корупційних проявів у системі забезпечення військ (сил), що зменшує спроможність сил оборони щодо виконання покладених завдань.

Недосконалість процедур оборонного планування, їх недостатня узгодженість з бюджетним процесом, недосконалість механізмів програмного управління оборонними ресурсами.

Невідповідність потужностей виробництва потребам оборонного замовлення, критична фізична і моральна зношеність основних виробничих фондів.

Недостатність оперативних (бойових, спеціальних) спроможностей сил оборони.

Незначна частка публічних закупівель у системі закупівель. Електронні закупівлі впроваджені лише для публічних закупівель.

Виконання (збереження) Міноборони невластивих йому функцій.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

У 2016 році обсяг фінансування Міноборони становив 58 025,6 млн. гривень (2,57 відсотка валового внутрішнього продукту), який порівняно з 2015 роком збільшено на 8,7 млрд. гривень, що дало змогу забезпечити потреби Збройних Сил на мінімально необхідному рівні.

Впроваджено процедури закупівель в електронній системі публічних закупівель ProZorro, за результатами яких у 2016 році заощаджено понад 162 млн. гривень.

Шляхом проведення операційних аудитів, які здійснювалися перед прийняттям управлінських рішень, забезпечено додаткові надходження та попереджено зайві витрати на суму близько 489 млн. гривень.

Сто відсотків персоналу системи державних закупівель Міноборони пройшло фахову підготовку.

Мета, якої передбачається досягнути

Узгодження процесів формування державної політики, планування та управління ресурсами з євроатлантичними принципами, що забезпечують створення адекватно тренованих, оснащених та забезпечених сил оборони, здатних ефективно виконувати завдання, визначені стратегічними документами забезпечення національної безпеки, здійснювати оборону та брати участь у міжнародних миротворчих операціях із підтримання миру та безпеки шляхом розвитку необхідних спроможностей у рамках визначених ресурсів.

Формування основ розвитку спроможностей у Міноборони та Збройних Силах шляхом опрацювання нормативно-правових актів відповідно до принципів і досвіду держав — членів НАТО, створення та забезпечення належного функціонування постійно діючих колегіальних органів.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути
до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

У середньостроковій перспективі:

розгортання інтегрованої системи управління ризиками як складової системи оборонного планування;

створення на базі чотирьох оперативних командувань Сухопутних військ Збройних Сил централізованої закупівельної організації відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, що здійснюють закупівлі для військових частин відповідного командування;

приєднання Міноборони до всіх послуг та Партнерств Агенції НАТО з підтримки та постачання;

прийняття 100 відсотків рішень щодо державних закупівель як похідних виданих національних стратегічних документів;

проведення 100 відсотків державних закупівель через систему електронних закупівель;

забезпечення кожні три роки ротації 100 відсотків персоналу системи державних закупівель;

формування державного оборонного замовлення на трирічний період.

До кінця 2017 року:

узгодження системи планування у сфері оборони з державною системою прогнозування та стратегічного планування;

розроблення єдиного переліку спроможностей Міноборони та Збройних Сил;

забезпечення 100 відсотків ключового персоналу Міноборони, Генерального штабу та видів (окремих родів військ) Збройних Сил, які пройшли підготовку щодо розроблення та впровадження процесу розвитку спроможностей Збройних Сил відповідно до прикладів євроатлантичних держав та з урахуванням особливостей України;

приєднання до несистемних брокерських послуг та Партнерства з підтримки спільного управління предметами постачання Агенції НАТО з підтримки та постачання;

забезпечення перевірки 100 відсотків контрактів від одного постачальника зовнішнім аудитом, суб’єкт якого визначається Кабінетом Міністрів України;

забезпечення наявності в операційних районах (полігонах) Збройних Сил 100 відсотків малогабаритних і малопомітних модулів, які відповідають оперативним (бойовим) завданням, для створення автономних військових баз;

проведення незалежного аудиту 100 відсотків державних компаній (підприємств), що існують більше одного року та лишаються у сфері управління Міноборони.

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету
Міністрів України, іншим стратегічним документам,
міжнародним зобов’язанням

Пріоритет відповідає:

Програмі діяльності Кабінету Міністрів України;

Стратегії національної безпеки України, затвердженій Указом Президента України від 26 травня 2015 р. № 287;

Воєнній доктрині України, затвердженій Указом Президента України від 24 вересня 2015 р. № 555;

Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України, затвердженій Указом Президента України від 14 березня 2016 р. № 92;

Стратегічному оборонному бюлетеню України, схваленому Указом Президента України від 6 червня 2016 р. № 240.

Результати роботи за попередній період

За підсумками комплексного огляду сектору безпеки і оборони схвалено Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони України та Стратегічний оборонний бюлетень України, Державну цільову оборонну програму розвитку озброєння та військової техніки на період до 2020 року та організовано їх виконання. На засіданні Ради національної безпеки і оборони України схвалено проект Державної програми розвитку Збройних Сил України на період до 2020 року. Цілі і завдання проекту програми узгоджені з Цілями партнерства України з НАТО та враховують Комплексний пакет допомоги НАТО для України.

Створено Комітет реформ Міноборони та Збройних Сил для забезпечення координації, моніторингу та оцінки оборонної реформи.

Забезпечено отримання іноземної консультативно-дорадчої допомоги. В інтересах Міноборони та Збройних Сил за окремими функціональними напрямами залучено більше 30 радників з 12 держав — членів НАТО, а також п’ять стратегічних радників високого рівня з питань підвищення ефективності заходів з упровадження оборонної реформи та раціонального використання національних ресурсів і міжнародної допомоги.

На 2017 рік передбачено збільшення на 2 відсотки частки видатків на розвиток озброєння та військової техніки.

Суть підходу, який пропонується реалізувати
в середньостроковій перспективі

Реалізацію пріоритету передбачається здійснити за загальним замислом та єдиними результативними показниками у ході імплементації Стратегічного оборонного бюлетеня України, що гарантує узгодженість дій стосовно впровадження оборонної реформи суб’єктами державної влади всіх рівнів, шляхом:

удосконалення системи оборонного планування, яка передбачатиме узгодження систем оборонного та бюджетного планування, формування щорічного оборонного бюджету та забезпечення надійного бюджетного прогнозування на наступні два—три роки;

створення інтегрованої системи управління ризиками, яка дасть змогу уникнути стратегічних помилок, які можуть призвести до значних втрат у майбутньому (перевитрат фінансових ресурсів, неефективного використання економічного потенціалу держави тощо), забезпечить підтримку процесу прийняття рішень на довгострокову, середньострокову та короткострокову перспективи, дасть змогу підвищити якість проведення оборонного планування складових сил оборони, підготовку відповідних документів оборонного планування, сприятиме формуванню необхідних оперативних (бойових, спеціальних) спроможностей складових сил оборони, які забезпечуватимуть гарантування воєнної безпеки і оборони держави;

планування розвитку спроможностей сил оборони, що дає змогу систематизувати процедури та документи оборонного планування, підвищити якість розроблення і складання оборонного бюджету; розроблення з використанням досвіду держав Північноатлантичного Альянсу механізмів здійснення контролю за досягненням визначених спроможностей сил оборони;

узгодження бюджетного планування у сфері оборони з плануванням соціально-економічного розвитку держави та плануванням у секторі безпеки і оборони, впровадження відповідно до найкращих практик держав — членів НАТО раціонального розподілу видатків на забезпечення утримання військ (сил), оперативні потреби та бойову підготовку, розвиток та закупівлю озброєння та військової і спеціальної техніки;

упровадження системи закупівель відповідно до принципів і підходів, що застосовуються європейськими державами та державами — членами НАТО, система електронних закупівель діє для всіх публічних закупівель, при цьому забезпечено її відкритість та прозорість;

забезпечення формування державного оборонного замовлення на трирічний період з можливістю щорічного коригування його показників, запровадження новітніх технологій виробництва військової техніки, створення замкнених циклів розроблення і виробництва основних видів озброєння, військової і спеціальної техніки, досягнення повної незалежності виробництва від поставок обладнання, комплектувальних виробів та матеріалів із Російської Федерації;

оновлення системи управління військовою інфраструктурою та її розвиток, що дасть змогу створити автономні військові бази, що відповідають визначеним оперативним потребам, забезпечити підрозділи сил оборони малогабаритними і малопомітними польовими модулями.

 

 

⇐ Предыдущая53545556575859606162Следующая ⇒

Поделиться: