Реформування системи пробації та ресоціалізація

Основні проблеми, які передбачається розв’язати

Однією з основних причин створення системи пробації в Україні є необхідність побудови сучасної європейської системи кримінальної юстиції, яка забезпечить ефективний баланс між потребами суспільної безпеки та протидії злочинності, запобігання скоєнню повторних злочинів шляхом ефективної реабілітації правопорушників. Реабілітація має велике значення для суспільства через зниження кількості скоєних повторних злочинів і відповідно кількості скоєних злочинів взагалі. Застосування санкцій та заходів дасть змогу зменшити державні витрати на утримання правопорушників у місцях позбавлення волі та сфокусувати ресурси на реабілітації правопорушників (у тому числі збереження їх соціально корисного громадянського потенціалу). Застосування технологій у процесі відбування покарань та електронного моніторингу може замінити певні аспекти ув’язнення, зокрема цілодобового контролю за поведінкою. Досудовий пробаційний нагляд та пробаційний контроль за звільненими умовно-достроково є тими сферами, в яких можливі подальші законодавчі зміни та робота з іншими учасниками кримінальної юстиції. Подальший розвиток та оцінювання результатів дасть змогу створити доказову базу роботи системи пробації та продемонструвати її ефективність. Пробація повинна використовувати всі наявні ресурси суспільства з метою забезпечення реабілітації. Ефективний ризик-менеджмент справ є ключовим як для безпеки суспільства, так і для встановлення довіри до служби пробації. Контроль та реабілітація повинні бути урівноважені, щоб мати підтримку судів та суспільства.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

У 2016 році базовий показник кількості вироків, не пов’язаних з позбавленням волі, становив 76 тис., кількість вироків, пов’язаних з позбавленням волі, — 44 тисячі.

Мета, якої передбачається досягнути

Створення повноцінної системи пробації, здатної забезпечити баланс між безпекою суспільства, запобіганням злочинам та попередженням скоєння злочинів/реабілітацією правопорушників.

Підвищення рівня довіри до системи пробації серед учасників сектору юстиції та суспільства.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути
до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

Цільовий показник	Базовий показник, 2016 рік	2017 рік	2018 рік	2020 рік
Кількість вироків, не пов’язаних з позбавленням волі	76 тис.	+ 10 відсотків	+ 8 відсотків	+ 7 відсотків
Кількість вироків, пов’язаних з позбавленням волі	44 тис.	- 8 відсотків	- 6 відсотків	- 5 відсотків
Рівень повторного засудження після звільнення з установи позбавлення волі	50 відсотків	без змін	- 1 відсоток	- 2 відсотки
Рівень повторного засудження протягом перебування на пробації			15 відсотків	10 відсотків
Кількість запитів судів на досудові доповіді		60 відсотків	70 відсотків	80 відсотків
Досягнення результатів (зокрема, кількість вироків без позбавлення волі щодо кількості складених досудових доповідей з висновком про можливість виправлення правопорушника без обмеження або позбавлення волі)		+ 5 відсотків	+ 5 відсотків	+ 5 відсотків
Кількість засуджених, які проходять програми, спрямовані на зниження рівня повторного скоєння злочинів (зокрема, для осіб з алкогольною та наркотичною залежністю, щодо управління гнівом, загальних навичок)			3 відсотки (пілот-ний рік)	15 відсотків усіх засудже-них, які перебу-вають на обліку в органі пробації

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету
Міністрів України, іншим стратегічним документам,
міжнародним зобов’язанням

Пріоритет відповідає:

Програмі діяльності Кабінету Міністрів України;

Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015—2020 роки, схваленій Указом Президента України від 20 травня 2015 р. № 276;

Плану дій щодо реалізації положень Стратегії відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1990 р. (Токійські правила) та відповідних рекомендацій Ради Європи.

Результати роботи за попередній період

Нову службу утворено. На початок 2017 року в Україні функціонували 489 уповноважених органів з питань пробації, діяльність яких забезпечують 3,9 тис. працівників — інспекторів пробації, фахівців із соціальної роботи із суб’єктами пробації та психологів. На обліку органів системи пробації перебувало 76 тис. правопорушників, розпочиналася робота з обвинуваченими особами із складення досудових доповідей. Законом України від 7 вересня 2016 р. № 1492-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених” внесено зміни до ряду законів, що дало змогу виконувати у повному обсязі функції з пробації, визначені Законом України “Про пробацію”.

Суть підходу, який пропонується реалізувати
в середньостроковій перспективі

Основним завданням впровадження пробації є побудова системи, здатної забезпечити баланс між безпекою суспільства/запобіганням злочинам та реабілітацією правопорушників, шляхом реалізації таких основних напрямів реформи:

подальше удосконалення стратегічних цілей у сфері зниження кількості вчинених злочинів, прогнозування ризиків вчинення повторних злочинів та забезпечення безпеки суспільства, реабілітаційний підхід та зменшення кількості вироків з позбавленням волі, визначення обсягу встановлених законом обмежень, що застосовуються до суб’єктів пробації, та форм контролю за ними, а також проведення профілактичної і реабілітаційної роботи на пенітенціарній стадії та після звільнення засуджених;

подальше удосконалення законодавства з метою посилення ролі пробації;

розвиток спроможностей нової служби, впровадження системи управління ефективністю її функціонування та науково аргументованих підходів до її організації;

забезпечення співпраці між усіма учасниками сектору кримінальної юстиції, державними органами, недержавними організаціями та волонтерами.

8. Забезпечення рівного доступу до правосуддя
 та правової допомоги

Основні проблеми, які передбачається розв’язати

Незважаючи на міжнародні та конституційні зобов’язання України, що визначені, зокрема, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенцією про статус біженців, Конвенцією про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, в Україні ще не задоволено повною мірою потреби громадськості в частині реалізації права на справедливий суд, запобігання та протидії катуванням, забезпечення безоплатною правовою допомогою.

Також значна частина населення, зокрема його вразливі верстви, має низький рівень правової обізнаності щодо можливості розв’язання своїх проблем у правовий спосіб або фізично не має можливості скористатися таким правом, що призводить до вирішення правових питань у неправовий спосіб та стимулює виникнення корупційних явищ, стримує активну участь людей в економічному житті, провокує та підтримує бідність.

У результаті тимчасової окупації частини території України Російською Федерацією утворилися нові вразливі групи населення, зокрема внутрішньо переміщені особи, особи, які претендують на отримання статусу учасника антитерористичної операції, що потребують безоплатної вторинної правової допомоги.

Реалізація зазначеної стратегічної цілі дасть змогу розширити доступ громадян до якісної безоплатної первинної та вторинної правової допомоги відповідно до наявної потреби на всій території України; створити та забезпечити функціонування нових пунктів доступу до безоплатної правової допомоги та розширити перелік осіб, що матимуть право на її отримання; підвищити рівень правової спроможності територіальних громад та правової свідомості громадян, знизити рівень корупції на побутовому рівні; розвинути мережу незалежних провайдерів безоплатної правової допомоги, які активно взаємодіятимуть між собою на засадах партнерства та вільної конкуренції, діяльність яких фінансуватиметься територіальними громадами і державою та підтримуватиметься єдиною системою стандартів та управління знаннями; створити умови для сталого економічного зростання.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

Кількість опрацьованих звернень клієнтів до місцевих центрів — 275039.

Кількість звернень до Єдиного контакт-центру, що опрацьовані оператором, — 111489.

Кількість виїздів мобільних та діючих дистанційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги — 8815.

Кількість органів місцевого самоврядування, яким надано методичну допомогу, та установ, які надають безоплатну первинну правову допомогу (громадські організації, волонтерські рухи, юридичні особи приватного права), з якими налагоджено співпрацю щодо надання безоплатної правової допомоги, — 5398.

Кількість випадків надання безоплатної вторинної правової допомоги адвокатами особам, які мають на неї право, — 111 893. Кількість випадків представництва інтересів у суді працівниками центрів — 3293.

Мета, якої передбачається досягнути

У середньостроковій перспективі — використання правових інструментів для вирішення життєвих питань та забезпечення рівного доступу до правосуддя; відповідність мережі незалежних надавачів безоплатної правової допомоги правовим потребам людей; визначення територіальними громадами та державою важливості і необхідності безоплатної правової допомоги як соціальної гарантії та забезпечення її стабільного фінансування з державного та місцевих бюджетів.

До кінця 2017 року — переорієнтація системи безоплатної правової допомоги з надання правової допомоги окремим фізичним особам на посилення правової спроможності та правових можливостей територіальних громад, децентралізація системи безоплатної правової допомоги у цивільних та адміністративних справах, розроблення концепції та необхідної нормативно-правової бази для впровадження пілотних моделей офісів громадського захисту у кримінальних провадженнях, а також створення ефективної системи управління правовими знаннями та розвиток людського потенціалу правничої спільноти і партнерських мереж системи безоплатної правової допомоги.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути
до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

Найменування показника	2017 рік	У середньостроковій перспективі (у середньому на рік)
Кількість опрацьованих звернень клієнтів до місцевих центрів	300 тис.	300 тис.
Кількість звернень до Єдиного контакт-центру, що опрацьовані оператором	150 тис.	150 тис.
Кількість опрацьованих місцевими центрами актів надання безоплатної вторинної правової допомоги, що подані адвокатом	170 тис.	170 тис.
Кількість виїздів мобільних та діючих дистанційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги	5 400	5 400
Кількість випадків надання безоплатної вторинної правової допомоги адвокатами особам, які мають на неї право	80 тис.	80 тис.
Кількість випадків представництва інтересів у суді працівниками центрів	20 тис.	20 тис.

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету
Міністрів України, іншим стратегічним документам,
міжнародним зобов’язанням

Пріоритет відповідає:

Національній стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016—2020 роки, затвердженій Указом Президента України від 26 лютого 2016 р. № 68;

Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015—2020 роки, схваленій Указом Президента України від 20 травня 2015 р. № 276;

Стратегії сталого розвитку “Україна—2020, схваленій Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5;

Національній стратегії у сфері прав людини, затвердженій Указом Президента України від 25 серпня 2015 р. № 501;

Державній цільовій програмі формування системи безоплатної правової допомоги на 2013—2017 роки, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2013 р. № 394.

Результати роботи за попередній період

З 1 січня 2013 р. в Україні забезпечується надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі, а також затриманим особам, а з 25 жовтня 2014 р. — засудженим. Надання безоплатної вторинної правової допомоги зазначеним категоріям осіб забезпечують 25 регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

У 2014 році за дорученнями регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги адвокатами надано таку допомогу 67453 особам, які належать до зазначених категорій, у 2015 році — 75112 особам, у 2016 році — 81176 особам.

З 1 липня 2015 р. забезпечується надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільних та адміністративних справах вразливим категоріям осіб, відповідно до пункту 6 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про безоплатну правову допомогу” створено 100 місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

За період з 1 липня по 31 грудня 2015 р. до місцевих центрів надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулися 41309 осіб, з них 28444 особам надано роз’яснення, консультацію працівниками центрів, 6042 клієнти спрямовано до установ, організацій, з якими центрами організовано співпрацю для надання правової допомоги щодо порушеного питання. Рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги прийнято щодо 8911 осіб.

З 1 вересня 2016 р. суттєво розширено доступ до безоплатної правової допомоги у районних центрах, невеликих містах шляхом утворення на всій території України понад 400 бюро правової допомоги як структурних підрозділів місцевих центрів надання безоплатної вторинної правової допомоги. Бюро забезпечують надання правової інформації та консультацій, доступ до безоплатної вторинної правової допомоги, доступ до електронних сервісів Мін’юсту, правопросвітництво та посилення правової спроможності територіальних громад. Відкриття бюро дало можливість подолати суттєву нестачу центрів з надання безоплатної правової допомоги у віддалених районах.

За перші чотири місяці роботи бюро щодо безоплатної правової допомоги звернулося в чотири рази більше клієнтів, ніж за попередні аналогічні періоди, а 67 відсотків клієнтів отримали безоплатну правову допомогу в бюро.

Загалом у 2016 році до місцевих центрів звернулося 275 039 клієнтів, з яких 239 164 особам надано правові консультації, у 34 126 випадках прийнято рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги, а 6699 осіб отримали правову допомогу від партнерських установ.

Також на всій території України у 2016 році створено широку мережу мобільних та дистанційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги.

Суть підходу, який пропонується реалізувати
в середньостроковій перспективі

Забезпечення переходу до змішаної моделі надання безоплатної вторинної правової допомоги — здійснення представництва інтересів у суді як адвокатами, які працюють у системі безоплатної правової допомоги, так і штатними адвокатами та юристами центрів надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Переорієнтація всієї системи надання правової допомоги індивідуально кожному клієнтові на посилення правової спроможності та правових можливостей територіальних громад, що є важливою умовою успіху багатьох реформ, які проводяться в Україні: децентралізації, антикорупційної реформи, реформи правосуддя, а також інклюзивного і сталого економічного зростання, підвищення суспільної безпеки.

Створення ефективної системи підвищення кваліфікації, узагальнення та поширення кращої практики та забезпечення обміну досвідом для працівників системи безоплатної правової допомоги, прокуратури, органів внутрішніх справ, судових органів, адвокатів, громадських організацій, волонтерських рухів, представників органів місцевого самоврядування.

Забезпечення проведення постійного моніторингу правових потреб громадян, функціонування та регулярне оновлення загальнодоступної бази електронних консультацій з правових питань та запуск роботи п’яти міжрегіональних ресурсно-комунікаційних платформ у мм. Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі та Львові, які стануть основою інфраструктури системи управління правовими знаннями.

Забезпечення системної роботи із залучення органів місцевого самоврядування, громадських організацій, волонтерських рухів для надання безоплатної первинної правової допомоги, розвиток мережі партнерів та незалежних провайдерів надання безоплатної правової допомоги та створення сприятливого середовища на рівні територіальних громад для якісного забезпечення їх правових потреб.

Формування гнучкої системи надання безоплатної правової допомоги, що оперативно реагує на правові потреби громади.

V. БЕЗПЕКА ТА ОБОРОНА

⇐ Предыдущая52535455565758596061Следующая ⇒

Поделиться: