Перша допомога при опіках

 

Причини – ушкодження тканин тіла внаслідок термічної дії високої температури або їдких хімічних речовин.

Термічні опіки. Виникають внаслідок дії на відкриті ділянки тіла високої температури (полум'я, потрапляння на шкіру гарячої рідини, розжарених предметів тощо).

Ознаки. Залежно від тяжкості розрізняють чотири ступені опіку (рис. 16): І – почервоніння шкіри та її набряк; ІІ – пухирі, наповнені жовтуватою рідиною; ІІІ – утворення некрозу шкіри (струпів); ІV – обвуглювання тканини.

 

 

Рис. 16. Опіки кисті:

а – І ступеня; б – ІІ ступеня; в – ІІІ ступеня; г – ІV ступеня

Опіки завжди супроводжуються сильними болями в пошкодженій частині тіла. Чим більше обпечена поверхня і чим глибше пошкодження тканин, тим важчий опік. Опіки будь-якого ступеня площею понад 30% поверхні тіла небезпечні для здоров’я. При значних опіках виникає шок.

Допомога. Необхідно швидко вивести або винести потерпілого із зони вогню, припинити контакт з гарячими речовинами. При займанні одягу треба негайно його загасити та зняти тліючі залишки. При необхідності одяг розрізають. Частини одягу, якщо вони пристали до тіла, не зривають, а обережно зрізують ножицями. До обпечених ділянок не можна торкатися руками, не можна проколювати пухирі.

При великих опіках після зняття одягу постраждалого необхідно загорнути в чисте простирадло, а зверху – в теплу ковдру. Далі вжити заходів проти шоку та направити його в лікувальний заклад.

При опіках окремих частин тіла шкіру навколо опіку слід протерти спиртом, одеколоном, водою, а на обпалену поверхню накласти суху стерильну пов'язку. Змазувати обпалену поверхню жиром або якою-небудь маззю не треба.

При невеликих опіках І ступеня на почервонілу шкіру слід накласти марлеву серветку, змочену спиртом. Перший час печіння й біль трохи підсиляться, але незабаром біль стихне, почервоніння зменшиться.

Потерпілі зі значними опіками, які супроводжуються тяжким загальним станом, повинні отримувати необмежену кількість пиття. Для зменшення болю дати потерпілому таблетку знеболюючого або 100-150 мл вина чи горілки. У разі зупинення дихання треба зробити штучне дихання. Таких потерпілих, а також потерпілих з опіками III і IV ступенів, незалежно від площі пошкодження, після надання першої допомоги необхідно направити в лікувальний заклад. Під час транспортування не допускається переохолодження потерпілого.

Хімічні опіки. Виникають внаслідок дії на дихальні шляхи, шкіру і слизові оболонки концентрованих неорганічних та органічних кислот, лугів, фосфору, інших речовин. При горінні або вибухах хімічних речовин утворюються термохімічні опіки.

Ознаки. Основні зовнішні ознаки хімічних опіків аналогічні термічним опікам. За глибиною ураження тканин хімічні опіки поділяються на чотири ступені: І – чітко виражене почервоніння шкіри, легкий набряк, що супроводжується болем і відчуттям печії; ІІ – великий набряк, утворений пухирів різного розміру і форми; ІІІ – потемніння тканини або почервоніння через кілька хвилин, годин; шкіра припухає, виникають різкі болі; ІV – глибоке омертвіння не лише шкіри, а й підшкірної жирової клітковини, м'язів, зв'язкового апарату суглобів.

Опіки кислотами дуже глибокі. На місці опіку утворюється сухий струп. При опіках лугами тканини вологі, тому ці опіки переносяться складніше, ніж опіки кислотами.

Допомога. Якщо одяг потерпілого просочився хімічною речовиною, його треба швидко зняти, розрізати чи розірвати на місці події. Потім механічно видалити речовини, що потрапили на шкіру, енергійно змити їх струменем води (не менше 10-15 хв.), доки не зникне специфічний запах.

При потраплянні хімічної речовини у дихальні шляхи потрібно прополоскати горло водним 3% розчином борної кислоти, цим же розчином промити очі.

Не можна змивати хімічні речовини, які займаються або вибухають при сполученні з водою. Якщо невідомо, яка хімічна речовина викликала опік, треба накласти чисту суху пов'язку. Потерпілих з хімічними опіками необхідно негайно направити в медичний заклад.

⇐ Предыдущая123456789Следующая ⇒

Поделиться: