Вигоди для України від підписання Угоди про асоціацію з ЄС: наука, технології, космос

Україна та ЄС визначили в Угоді основні напрями співробітництва у сфері науки й технологій (Глава 9 Розділу 5):

- залучення України до Європейського дослідницького простору;

- зміни в науковому менеджменті та реорганізація наукових установ в Україні таким чином, щоб їхні розробки сприяли розвитку конкурентоспроможної економіки і суспільства, котре базується на знаннях;

- Україна поступово наближатиме свою політику і право у сфері науки і технологій до стандартів ЄС.

Найголовніше – Україна зможе брати участь в Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020», що

стартує з 1 січня 2014 року. Розрахована програма на 7 років і має бюджет понад 70 млрд. євро.

Україна має стати частиною Європейської дослідницької зони.Угода не передбачає відтік мізків. Угода дає можливість працювати вдома.

Щодо РП8, то на цей момент визначені такі цілі програми:1. «Передова наука». Посилення позицій ЄС у світовій науці, фінансування і підтримка найпрогресивніших досліджень. 2. «Лідерство у промисловості». Стимулювання інновацій у промисловості: інвестиції у ключові технології, підтримка малих та середніх підприємств. 3. «Суспільні виклики». Вирішення спільних для регіону соціетальних проблем, таких як зміни клімату, сталий розвиток транспорту й мобільності населення, доступність «зеленої» енергії, посилення безпеки продуктів харчування, вирішення проблем, пов’язаних зі старінням населення.

Пріоритети «Горизонту 2020»: інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), нанотехнології, новітні матеріали, біотехнології, космічна галузь. Комерціалізація знань і створення загальноєвропейського ринку ідей – ще одна з цілей співпраці між Україною та ЄС у науковій сфері.

Угода покликана змінити науковий менеджмент і заохотити наші науково-дослідні установи працювати в умовах ринку – шукати інвесторів, продавати свої розробки, залучати партнерів з інших країн світу. ЄС, своєю чергою, надаватиме технічну допомогу Україні, а їхні експерти ділитимуться досвідом з українськими колегами: як продавати свої технології й розробки, як створити платформу для діалогу з інвесторами на постійні основі.При цьому немає зобов’язання продавати чи віддавати українські розробки лише ЄС.

Крім цього, українські установи зможуть отримувати прямі гроші від ЄС для проведення досліджень, однак спершу треба буде навчитися правильно подавати заявки, знаходити партнерів серед асоційованих членів РП для створення консорціуму.

Крім того, що космічна співпраця – це суттєва частина РП8, яка передбачає наукові дослідження, в Угоді визначені ще кілька напрямків прикладного співробітництва:

- створення європейської супутникової системи «Галілео», яка стане альтернативою американській GPS та російській «ГЛОНАСС», а також першою супутниковою навігаційною системою, що не контролюється військовими відомствами;

- спостереження Землі та глобальний моніторинг;

- прикладні космічні технології, зокрема пускові технології та технології ракетних двигунів.

Україна входить в п’ятірку провідних космічних країн світу і бере активну участь у різноманітних міжнародних космічних програмах, у тому числі й разом із Європейським космічним агентством та іншими, приватними, компаніями з ЄС, які останнім часом активізувалися у космічній сфері. Угода про асоціацію дасть додаткову політичну підтримку для такої співпраці.

Отже, Україна та ЄС спільно працюватимуть над впровадженням новітніх інформаційно-комунікаційних технологій – ІКТ (інтернету, мобільного зв'язку класу 3G і вище, різних телекомунікацій тощо) на всій території України, а також над покращенням якості послуг.

Сфери співпраці:

- поширення широкосмугового доступу та посилення безпеки мереж на національному й якнайширшому локальному рівні (інтернет – у кожне село);

- масове впровадження он-лайн послуг: електронного уряду, електронного бізнесу, електронної охорони здоров’я і електронного навчання

- швидкий та дешевий мобільний інтернет

- посилення функції регулятора ринку, який має бути незалежним і впливовим та стежити за добросовісною конкуренцією;

- спільні проекти досліджень у сфері ІКТ в межах 8-й Рамкової програми Європейського Співтовариства з досліджень та інновацій «Горизонт 2020».Одна із можливих перспектив, котрі очікують Україну в разі успішної реалізації Угоди про асоціацію – це зникнення мобільного роумінгу з іншими країнами ЄС.

 

Розвиток ГАТТ

Після Другої світової війни дістали поширення багатосторонні договори і угоди, однією з яких є Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ), що була підписана в Женеві в жовтні 1947 р. і набрала чинності з 1 січня 1948 р.

На початковому етапі ГАТТ регулювала, як це випливає з її назви, виключно питання, пов'язані з торгово-політичним забезпеченням зовнішньої торгівлі. У наступні роки до Угоди було внесено доповнення, що пристосовують її до вимог ситуації у світі, що змінилася. До найістотніших змін можна зарахувати включення в текст ГАТТ у 1964 р. частини IV "Торгівля і розвиток" (вона набрала чинності в 1968 р.), де визначалися умови застосування угоди до країн, що розвиваються, а також підсумки переговорів у межах "Токійського раунду", який поширив положення ГАТТ на нові сфери, що виходять за межі митно-тарифної політики, і істотно змінив низку статей Угоди.

Підсумки діяльності ГАТТ свідчать про те, що вона до останнього часу (до створення Всесвітньої торгової організації — СОТ) відігравала роль центральної міжнародної установи з питань торгівлі. Саме ГАТТ запровадила більшість конкретних заходів і прийняла більшість рішень, що регулюють і модернізують правову структуру світової капіталістичної торгівлі.

Ефективність ГАТТ зумовила збільшення кількості її членів. На момент набуття чинності ГАТТ у ній брали участь 22 держави, нині їх близько 150, зокрема 92 повних члени.

У первинному вигляді ГАТТ була суто тарифною угодою, до якої з метою недопущення впливу на торгівлю нетарифних норм і правил було включено положення, пов'язані з іншими формами регулювання торгівлі (кількісними обмеженнями, субсидіями, демпінгом тощо).

До міжурядових органів належав вищий орган ГАТТ — сесія Договірних сторін, яка вирішувала велике коло питань. Як правило, сесії ГАТТ відбувалися щорічно. Поряд з регулярними сесіями, за рішенням країн-учасниць, прийнятим більшістю голосів, могли бути скликані й спеціальні. У перерві між сесіями всі питання діяльності ГАТТ розглядала Рада представників ГАТТ, що збиралася 8-9 разів на рік. Участь в її роботі міг узяти будь-який член Угоди.

З початку 80-х років у ГАТГ дедалі помітнішу роль почала відігравати так звана група 18, створена в 1975 р. для розробки програми реформи, що в 1979 р. отримала постійний статус. її завдання полягало у спостереженні за станом міжнародної торгівлі, а також за реалізацією на практиці положень ГАТТ, запобіганні порушенням у міжнародній торгівлі, що могли спричинити загрозу її розвитку, розробці найважливіших питань до сесії ГАТТ. Отже, група 18 обговорювала ключові питання діяльності Угоди.
До міжурядових органів належали також різні комітети, створені ГАТТ для вирішення конкретних питань. До них входили:

• Комітет, створений під впливом країн, що розвиваються,

• Комітет з торгівлі та розвитку;

• Комітет з торгівлі сільськогосподарськими товарами;

• Текстильний комітет;

• Комітет з бюджетних, фінансових і адміністративних питань.

38. Розвиток і принципи діяльності СОТ.

Світова Організація Торгівлі– це єдиний міжнародний інститут, який займається розробкою та впровадженням глобальних правил торгівлі між країнами.

Створення Світової організації торгівлі (СОТ) є результатом багатосторонніх переговорів в межах ГАТТ упродовж 1986- 1993 років (Уругвайського раунду). Особливістю цих переговорів було розширення переговорного процесу за межі суто торговельних зв'язків, а саме: послуг, у тому чисельних зв'язків, а саме: послуг, у тому числі банківських, страхових, транспортних, будівельних, комп'ютерних, а також розгляд питань захисту інтелектуальної власності та інвестицій, пов'язаних з торгівлею.

Конкретним результатом переговорів, які завершилися 15 грудня 1993 року, стало підписання Заключного акту та Угоди про створення СОТ представниками 120-ти країн 15 квітня 1994 року в м. Марракеш (Марокко).

Заключний акт за результатами Уругвайського раунду 15 квітня 1994 включав основні положення щодо створення COT і відповідні міністерські декларації, рішення та домовленості з фінансових послуг, зобов'язання країн щодо ратифікації для вступу в дію з 1 січня 1995 року, а також визначав відкритість СОТ для вступу протягом двох років та ін.

На відміну від ГАТТ, Світова організація торгівлі має статус спеціалізованої організації ООН і водночас з організаційним оформленням поєднується з комплексом торгових документів. У СОТ входять 159 держав. Організація має статус юридичної особи, що користується всіма привілеями та імунітетами ООН.

Головною метою функціонування СОТ є лібералізація і стабілізація світової торгівлі, що досягається шляхом встановлення правил і укладання угод, а також переговорів між учасниками.

Головне завдання полягає в тому, щоб міжнародна торгівля розвивалася, була передбачуваною та вільною максимально можливою мірою.

⇐ Предыдущая3456789101112Следующая ⇒

Поделиться: