Загальнодержавні фонди цільового призначення,

     їх класифікація та характеристика

 

Фонди фінансових ресурсів цільового призначення є самостійною ланкою фінансової системи і входять до складу державних фінансів.

Основним централізованим фондом фінансових ресурсів держави виступає бюджет. Кошти бюджету є знеособленими і забезпечують реалізацію функцій держави. Однак, у держави можуть бути певні потреби, що мають особливе значення і тому повинні мати відповідне гарантоване фінансове забезпечення. Це і є причиною формування фондів цільового призначення.

Державні цільові фонди – це форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, що залучаються державою для фінансування деяких суспільних потреб.

Основне призначення державних цільових фондів полягає у:

- забезпеченні соціального захисту населення шляхом виплати пенсій, субсидій, фінансування соціальної інфраструктури;

- сприянні економічному піднесенню держави через фінансування, субсидування, кредитування вітчизняних підприємств;

- фінансування природоохоронних заходів;

- надання позик, кредитів.

Джерелами формування доходів державних цільових фондів є:

- обов`язкові відрахування юридичних та фізичних осіб;

- доходи від інвестування власних коштів;

- добровільні внески, спонсорська допомога;

- бюджетне фінансування;

- інші джерела.

Напрями використання коштів залежать від призначення фондів, конкретних економічних умов і змісту розроблених програм, що реалізуються.

Деякі державні цільові фонди можуть бути інвесторами і учасниками фінансового ринку у зв’язку з тим, що, по-перше, нерідко використання грошових коштів не збігається у часі з їх надходженням, а по-друге, доходи від інвестицій є додатковим джерелом фінансування витрат відповідного фонду.

Залежно від цільового призначення державні фонди поділяються на:

- економічні;

- соціальні.

В ідповідно до рівня управління державні фонди поділяються на:

- державні;

- регіональні.

За характером утворення державні цільові фонди поділяються на:

- цільові бюджетні (фонди що входять до складу державного бюджету);

- державні позабюджетні фонди (фонди, що не входять до складу державного бюджету).

За терміном існування державні цільові фонди поділяються на дві групи. Першу становлять постійні фонди, створення яких пов`язане з виділенням окремих функцій держави. Це окремо створені спеціальні фонди для гарантованого забезпечення соціального страхування. Другу групу становлять тимчасові фонди, які формуються з метою прискореного вирішення актуальних проблем. Вони створюються у разі конкретної необхідності і після вирішення проблеми закриваються.

Формування цільових фондів у структурі Державного бюджету України закріплено Бюджетним кодексом (ст. 38). Передбачено, що Кабінет Міністрів України, разом з проектом державного бюджету на наступний бюджетний рік подає проекти кошторисів усіх державних цільових фондів, які утворюються за рахунок обов`язкових платежів (податків та зборів), виходячи з потреб конкретних галузей економіки та соціальної сфери.

Правом створення цільових фондів наділені як органи центральної, так і місцевої влади. На регіональному рівні формуються свої цільові фонди за рахунок місцевих джерел.

Загальнодержавні цільові фонди мають свої територіальні відділення і передають частину коштів у розпорядження територіальних владних структур.

Цільові державні фонди, як правило, перебувають у розпорядженні державних органів влади, але оперативне управління здійснюється спеціально створеним адміністративним апаратом. Управлінські структури мають відповідні права та обов’язки щодо використання фондів, визначені законом.

В структурі Державного бюджету України на 2011 рік виділені такі фонди:

§ Фонд соціального захисту інвалідів;

§ Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву;

§ Створення і зберігання страхового фонду документації;

§ Фонд державного майна України;

§ Чорнобильський фонд «Укриття» на реалізацію програми SIP;

§ Державний резервний фонд насінневого фонду;

§ Аграрний фонд [5].

⇐ Предыдущая36373839404142434445Следующая ⇒

Поделиться: