І V . Підбиття підсумків уроку.

V . Домашнє завдання.  Переписати речення, подані у вправі 8, позначити в словах орфограми.

Уроки № 4-5

Зв ’язне мовлення

Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Різновиди аудіювання (глобальне, докладне, критичне) та читання (вивчальне, ознайомлювальне, вибіркове).

Навчальне аудіювання. Навчальне читання мовчки.

Мета: повторити відомості про види мовленнєвої діяльності, дати уявлення про різновиди рецептивних її видів - аудіювання та читання; формувати комунікативні вміння, зокрема вміння слухати-розуміти та читати мовчки; з’ясувати рівень сформованості вказаних комунікативних умінь; виховувати доброту й милосердя, викликати засудження людської жорстокості, ницості, байдужості до традицій; розвивати увагу, слухову й зорову пам’ять, логічне мислення, емоційну сферу, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Обладнання: тексти для навчального аудіювання та читання мовчки.

 

Хід уроку

 

І. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником.  Опрацювання таблиці “Види мовленнєвої діяльності” (с. 222).

*Пояснення вчителя.

Мова реалізується в процесі мовлення, тобто мовленнєвої діяльності, яка спрямовується на сприймання й розуміння мовлення, а також на породження його в усній і писемній формі. Оволодіння мовою відбувається в процесі мовлення.

Мовленнєва діяльність охоплює чотири види - аудіювання (слухання-розуміння), читання, говоріння й письмо. Час, що витрачається людиною на різні види мовленнєвої діяльності, розподіляється приблизно так: аудіювання – 45 %, говоріння – 30%, читання – 6%, письмо – 9%. Говоріння й письмо є продуктивними видами мовленнєвої діяльності (мовець творить мовленнєвий продукт), аудіювання й читання – рецептивними (готовий мовленнєвий продукт сприймається мовцем).

Основою спілкування є аудіювання. Для представників багатьох професій уміння швидко й правильно сприймати-розуміти усне мовлення для виконання службових обов’язків є найнеобхіднішим.

Дія обох видів рецептивної мовленнєвої діяльності – аудіювання і читання – складається з трьох етапів: мотиваційного (усвідомлення мети: навіщо я це слухаю-розумію або читаю), аналітико-синтетичного (сприймання, розуміння) та виконувального (прийняття рішення на основі сприйнятої інформації з наступним говорінням або письмом).

Аудіювання не слід змішувати зі слуханням. Якщо слухання - це передусім акустичне сприймання звукового потоку, то аудіювання передбачає до того ж процес одночасного сприймання й розуміння змісту мовлення.

Важливою особливістю аудіювання є одноразовість, неповторюваність цього виду мовленнєвої діяльності в природних умовах спілкування. Тому вчені розрізняють репродуктивне  і продуктивне  аудіювання. У природній ситуації спілкування співрозмовники вдаються до продуктивного аудіювання. Умовою аудіювання репродуктивного є повторюваність усної інформації. У шкільній практиці до репродуктивного аудіювання вдаються в процесі підготовки до переказів і творів.

Сприймати усно передавану інформацію можна глобально, докладно, критично.

Глобальне,  або ознайомлювальне аудіювання вимагає від слухача загального охоплення змісту повідомлення, уміння визначити тему й основну думку повідомлюваного, ділити його на смислові частини, розрізняти композиційні елементи.

Докладне  аудіювання передбачає найповніше сприйняття змісту повідомлюваного, усвідомлення деталей.

Критичне  аудіювання, грунтуючись на глобальному і критичному, вимагає висловлення власної думки з приводу прослуханого, оцінки сприйнятих тверджень, критичного оцінювання сприйнятого.

ІІІ. З’ясування рівня сформованості комунікативних умінь. Проведення навчального аудіювання.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: