Потоками в індустріальному кластері

Новим прогресивним підходом, новою філософією управління інформаційними, фінансовими, матеріальними, кадровими та енергетичними потоками в регіонах і, зокрема РІК, є логістичний підхід. Його застосування, як показує практика, забезпечує мінімізацію сукупних витрат підприємств і організацій регіону при максимальному задоволенні попиту споживачів [66].

Концепція логістики сформувалась у світі в кінці 70-х років минулого століття. Країни з розвинутою економікою першими відчули високий потенціал логістики і проголосили логістику «новою філософією управління», «невивченим континентом економіки», «третім (поряд з менеджментом та маркетингом) важелем» її оптимізації.

У вітчизняній та зарубіжній економічній літературі викладені різні визначення логістики. Їх узагальнення наведено в ряді публікацій [118, с. 282-283 та ін.]. Більшість авторів розглядає логістику як окрему науку, що виділилася з теорії управління (менеджменту). Але при цьому робиться акцент на прагматичний бік логістики, який зводиться здебільшого до управління рухом різних потоків. Для нас найбільший інтерес представляють ті підходи, які визнають логістику теоретичним базисом для здійснення управлінських процесів з приводу планування, організації та контролю проходження матеріального, фінансового, кадрового, інформаційного та інших потоків в різних економічних системах.

Іноземні спеціалісти, як правило, роблять акцент на прагматичний бік логістики, яка в їх трактуванні майже завжди зводиться лише до управління рухом матеріальних ресурсів. Однак, ми сутність логістики розуміємо ширше – на рівні  стратегічного управління і регіонального менеджменту (в контексті управління РІК).

Логістика означає здатність гарантувати правильний вибір в правильній кількості і правильному стані, в правильному місці, в правильний час, для правильного споживання і за правильною вартістю. В цьому визначенні окреслено багато суттєвих дій логістики. Наприклад, підкреслюється просторовий і часовий характер (місце і час переміщення, час і витрати обслуговування). Також підкреслюються витрати і рівень обслуговування.

Конкретно логістика – це:

§ конкурентна стратегія господарських суб’єктів, визначальним фактором якої є ресурсозберігаючий алгоритм функціонування;

§ наука про рух сукупності матеріальних, інформаційних, фінансових, кадрових потоків в системі ринкової економіки;

§ методологія управління процесом переміщення та зберігання у сфері заготівлі сировини і матеріалів, доведення їх до виробничого підприємства, внутрішньозаводські переробки, доставки готової продукції до споживача;

§ системний підхід, який передбачає рух і розвиток матеріальних, інформаційних, фінансових і кадрових ресурсів в категоріях потоків і запасів;

§ алгоритм організації раціонального руху матеріальних потоків і супутніх їм інформаційних і фінансових на всіх стадіях розширеного виробничого процесу (матеріально-технічне забезпечення, виробництво, збут);

§ функціональний менеджмент в системі управління підприємницькою фірмою;

§ вид підприємницької діяльності, яка спеціалізується на закупівлі, зберіганні і доставці продукції споживачу (виконання комплексу транспортно-складських послуг).

Логістика і системний підхід. Логістика – класичний приклад використання системного підходу до проблеми бізнесу. Системний підхід до діяльності компанії чи альянсу компаній вказує, що їх цілі можуть бути реалізовані шляхом визнання взаємозв’язку і взаємозалежності основних функціональних областей діяльності (маркетинг, виробництво, транспорт, фінанси тощо). Менеджер з логістики повинен балансувати кожну функціональну область. Підвищена увага до однієї окремо взятої області може призвести до втрати контролю над іншою.

Логістика і матеріально-технічне забезпечення. Протягом тривалого часу матеріально-технічному забезпеченню (МТЗ) приділялось порівняно мало уваги. Матеріально-технічне забезпечення виконувало функції, що не мали пріоритетного значення, але були абсолютно необхідними для виробництва та реалізації товарів, де працювали у цій сфері люди, від яких не вимагалось аналітичних здібностей, але вони повинні були знати, наприклад, маршрути перевезень і поточні тарифи, уміти налагодити зв’язки з необхідними автотранспортними підприємствами. При цьому, цим людям, які на перший погляд відігравали у справах компанії далеко не головну роль, були підзвітні доволі великі фінансові ресурси.

В більшості розвинених країн, а також тих, що розвиваються, компанії «відкрили» для себе вищу значимість МТЗ і розпочали цим цікавитися порівняно недавно. Цьому в багатьох випадках сприяли кризові явища в економіці. Але по суті, звернення до сфери МТЗ відобразило процес розвитку теорії і практики менеджменту. МТЗ підприємства може перетворитися в одну із найважливіших функцій, оскільки не можна вважати сучасного менеджера, який не намагається скоротити витрати, що в цілому складають 20-30% вартості валового внутрішнього продукту розвинених країн. Тим більш не може вважатися хорошим менеджер, який відноситься до подібного роду витрат як до «понесених збитків» і не намагається перетворити їх у фактор зростання.

Позитивний вплив з боку явища, що першочергово розцінювалось як подовжена криза, полягало у тому, щоб заставити людей усвідомити необхідність глибоких економічних перетворень, що визначили в довгостроковому плануванні перехід від високих темпів економічного росту до помірних. Однак тепер стало очевидним, що оптимальні витрати компенсувати високими темпами зростання виробництва не вдасться.

Головними факторами виживання стали підвищення економії від масштабів і зниження загально фірмових витрат. В результаті в кінці ХХ ст. матеріально-технічне забезпечення перетворилося в більш широке поняття – «логістика».

Якщо колись під матеріально-технічним забезпеченням розумілись лише операції, що зв’язані з переміщенням матеріальних ресурсів, то сьогодні логістика – це способи і методи координації відносин компанії з її постачальниками і клієнтами в конкурентній боротьбі. Логістика ставить завдання пошуку найкращої відповіді компанії на «виклик» ринку з мінімальними витратами. Вона повинна не тільки забезпечити досягнення певної мети, але й знайти найбільш економічні варіанти. У цьому зв’язку логістика набуває значення важливого фактору при прийнятті рішень і в інших сферах діяльності компанії.

Очевидно, що першочергову роль в логістиці відіграє компонент «відношення з клієнтами». Саме ринок вказує, чим повинно займатися підприємство. І хоча цілі усіх існуючих компаній та організацій різні, всі вони керуються одними і тими ж принципами логістики, оскільки майбутнє кожної з них залежить від досягнень економічної ефективності.

Через свій компонент – «відношення з клієнтами» – логістика включається до системи маркетингу, що в найбільшій мірі виявляється в умовах гострої конкуренції. В боротьбі за споживача важливо мати в руках козирі, щоб перемогти. І таким козирем є рівень послуги, де найважливішим критерієм стає час, протягом якого компанія може дати відповідь на вимоги ринка.

Мова йде про час, необхідний «тилу» для підтягування необхідної продукції до точки попиту «на передньому краї». Це найважливіший елемент систем логістики, в світі якого необхідно розглядати і інші її елементи. До речі, саме цим терміном користувався ще на початку минулого віку, в епоху наполеонівських війн, генерал Жоміні. Однак дослідження і розвиток концепції МТЗ – логістики самі по собі достатньо цікаві, виходять за рамки цього розгляду. Завдання останньої полягає в розгляді функцій логістики в умовах слабкої конкуренції (або її відсутності), з одного боку, і сильної конкуренції – з другого.

Виконання вимог споживачів. Орієнтація на споживача суттєва для логістики. На це вказує, зокрема, визначення логістики, яке зроблене Радою логістичного менеджменту (СLM) США: «Логістика – процес ефективного планування, використання і управління потоком сировини, напівфабрикатів та готової продукції від пункту походження до пункту споживання з низькими витратами зберігання запасу            і пов’язаної з цим процесом інформації з метою пристосування до вимог споживача».

Із визначення видно, що розглядаються дві основні, тісно зв’язані між собою дії: переміщення і зберігання. Аспект переміщення вимагає вибору та використання способу (способів) перевезення, що заснований на певних критеріях.

Другий вид діяльності – зберігання – зв’язаний з кількістю, розміром, типом і місцеположенням і іншими питаннями, зв’язаними з запасом. Рішення, що приймаються в процесі перевезення, безпосередньо зачіпають запас. Так, повільний і менш надійний спосіб перевезення, зазвичай, вимагає одночасного переміщення великої кількості запасу. Кількість і місцеположення складів також впливає на рішення щодо систем перевезення. Успішне управління логістикою в компанії вимагає ретельної координації дій переміщення та зберігання.

Фактори, на які впливає логістика. На початкових етапах розвитку ринкових відносин вироби в значній мірі були функціональними. З часом стиль і індивідуальність стали сильною конкурентною зброєю, що привело до великої кількості різновидності товарів. Це призвело до скорочення часу виробництва кожного типу і до неможливості економії тільки за рахунок зростання виробництва. Це також зробило більш важливим наявність зв’язку логістики з виробництвом і маркетингом тому, що вхідна інформація про попит для системи логістики не була прийнятною. Ефективний контроль вимагав інформації про кольори, моделі і т.д. Системам розподілення стало важче оперувати все більшою номенклатурою виробів. Зі зростанням тарифів транспорту загального користування звужуються географічні ринки поставок, які залежать від місцеположення виробника.

Всі ці вартісні фактори привабили увагу багатьох фірм на суміжні з логістикою області. Ставало все більш очевидним наявність зв’язків між такими елементами логістики, як перевезення, запас, складування і ін. Дослідження показали, що персонал компаній в більшості випадків не володіє повною інформацією про фізичні матеріалопотоки на стадії виробництва від замовлення сировини до випуску готових виробів.

Зростаюча конкуренція фірм, особливо в олігополістичних ринках (невелика кількість великих фірм, домінуючих над ринком), часто створює форму конкуренції обслуговування, що також вимагає звертатися до логістики.

Як відомо, області логістики легкодоступні для кількісного аналізу. Удосконалення і розвиток кількісних методів оцінок (лінійне програмування, моделювання, системи підтримки прийняття рішень, експертні системи) дозволяють успішно проводити логістичні дослідження. Комп’ютерна техніка дала можливість персоналу в області логістики аналізувати складні проблеми, включаючи значну кількість перемінних, що підлягають обробці.

Комплексний аналіз елементів логістичної системи. Логістика є область управління, інтереси якої потребують аналізу елементів системи на перспективу. Іншими словами, необхідний аналіз елементів логістики для можливих змін, результатом яких були б більш низькі витрати. Наприклад, водний транспорт буде самим вигідним за рівнем витрат альтернативою для будь-якої компанії, якщо він оптимізує тільки систему перевезення. Однак використання цього виду транспорту може вимагати зросту запасу, додаткової площі для складування вантажів. Ці додаткові витрати можуть бути більшими, ніж економія, одержана від водного перевезення. Іншими словами, рішення про спосіб транспортування повинно прийматися з урахуванням суміжних областей запасу, складування, упаковки і т.п., тобто повинна бути оптимізована система в цілому, а не тільки одна з підсистем.

Таким чином, перевезення не повинно оптимізуватися без урахування впливу на такі суміжні області в системі логістики, як складування і упаковка. В той же час логістика є тільки однією з підсистем у фірмі і тому не повинна оптимізуватися без врахування інших областей.

Варто зауважити, що в працях багатьох науковців вказується на тісний зв’язок логістики та маркетингу [30; 82 та ін.]. Хоча й відмічається, що вхідна інформація про попит для системи маркетингу не є прийнятною для системи логістики. Так, ефективний контроль вимагає інформації про кольори, моделі тощо. Системам розподілу стало важко оперувати з широкою номенклатурою виробів. Зі зростанням тарифів транспорту загального користування скорочуються радіуси багатотоннажних поставок сировини і матеріалів та готової продукції. Ситуація, що склалася вимагала роздвоєння функцій. В результаті маркетинг став виконувати функції визначення цілей і шляхів їх досягнення, в той час як логістика – функцій організації, виконання і контролю. Отже, логістика дає можливість суб’єктам управління формувати ефективну стратегію щодо забезпечення конкурентних переваг на основі зосередження на конкретних споживачах, ринках готової продукції.

В сучасних умовах зростає актуальність формування регіональної логістики як окремого напряму логістики – науки з управління різними потоками на регіональному рівні, що формують регіональні логістичні системи (РЛС).

Регіональні логістичні системи – це складні відкриті економічні системи, які складаються із взаємодіючих між собою та зовнішнім середовищем підсистем, що забезпечують процес функціонування господарських зв’язків галузей та підприємств регіону у регіональних логістичних ланцюгах, формування яких спрямоване на досягнення соціально-економічних цілей розвитку регіону на основі оптимізації економічних потоків [95, с. 7].

Структура РЛС схематично показана на рис. 10.2. Її функціональне ядро складає регіональний логістичний ланцюг – множина ланок РЛС, по якій проходять товарні, фінансові, інформаційні та інші потоки від постачальника до споживача. Відповідно вивчення динаміки і залежності один від одного потоків в економіці регіону дозволяє оптимально організовувати та реалізовувати на практиці основний ланцюг в системі «ресурси – виробництво – споживання» регіону.

Варто відзначити, що потоки в кожному регіоні, особливо матеріальні, мають певні особливості. Так, у регіонах з розвинутим АПК виробничий процес тісно переплітається з біологічним, тому матеріальний потік має ланки чисто біологічної природи (ріст рослин) і характеризується споживанням значної кількості виробленої продукції всередині виробничого, зокрема тваринницького, і загалом відтворювального циклів регіону.

З позицій загальної теорії управління, РЛС доцільно розглядати в контексті взаємодії об’єкта та суб’єкта логістичного управління. Об’єктом РЛС є сукупність матеріальних, транспортних, фінансових, трудових та інформаційних потоків регіону, що формують регіональні логістичні ланцюги.

Суб’єктом РЛС, зазвичай, виступають регіональні органи влади. Діяльність органів влади загалом має бути спрямована на стимулювання розвитку РЛС, забезпечення всіх етапів відтворювального процесу в регіоні за допомогою створення умов для взаємодії підприємств у регіональних логістичних ланцюгах.

Регіональна логістична система включає в себе дії необхідні з позицій споживача, виробника, постачальника та інших учасників логістичного процесу, що забезпечують ефективні відносини між ними, та визначають ефективне функціонування економіки регіону.

Логістичні дії. Визначення логістики Радою управління логістикою (СLM) США, маються на увазі дії, які можуть бути частиною функціональних обов’язків менеджера з логістики: внутрішньовиробниче переміщення і транспорт, складування і зберігання, промислова упаковка, обертання матеріалів, контроль запасів, виготовлення продукції під замовлення, рівні обслуговування споживача, передбачення попиту, закупівлі, комунікації розподілу товарів (продукції), місцеположення підприємства і складу, повернення товарів, підтримка рівня запасних частин і обслуговування, розпорядження відходами (рисайклінг).

Рис. 10.2. Структура регіональної логістичної системи

Як видно, цей список дій доволі масштабний. Навіть компанії з добре організованими областями логістики можуть виконувати не всі з перерахованих дій.

Розвиток зацікавленості до логістики пов’язано зі зростанням кількості дій. Як правило, дії переходять до логістики від таких функціональних областей, як маркетинг та виробництво. Розглянемо логістичні дії.

Безумовне твердження того, що транспорт є невід’ємною областю логістики. Головна увага в логістиці звертається на фізичне переміщення, або потік товарів, або на мережу, в якій відбувається переміщення матеріалів. Логістика в цілому відповідає за вибір того чи іншог о виду транспорту, який використовується для доставки сировини і готової продукції.

Зберігання зв’язано з такими окремими, але тісно пов’язаними діями, як перевезення, управління запасами і складування. Існують прямі зв’язки між вибором перевізника, рівнем запасу і кількістю необхідних складів. Наприклад, якщо фірми використовують відносно повільні транспортні засоби, то вони, зазвичай, тримають високі рівні запасу і великий простір для його складування. Більшість фірм можуть зменшити загальні логістичні витрати, збільшуючи витрати на перевезення з одночасним зниженням рівня витрат на створення запасу та складування.

Вибраний вид транспорту буде впливати на вимоги до тари та упаковки для переміщення продукції на ринок. При аналізі можливих змін видів транспорту необхідно враховувати, який вплив ці зміни будуть мати на таропакувальні витрати. У випадку використання повітряного транспорту пакувальні витрати, як правило, скорочуються.

Вантажно-розвантажувальні роботи також пов’язані з багатьма областями діяльності фірми. Вони вимагають наявності устаткування для переміщення вантажів на короткі відстані, включаючи такі засоби, як конвеєри, авто- і електронавантажувачі, електроштабелери, візки, вантажопідіймальні крани, піддони, контейнери. Менеджери виробництва можуть використовувати специфічний піддон або тип контейнера, який може бути несумісний з вимогами логістики.

 Передбачення попиту ґрунтується на знаннях ринків і обробці даних методами статистики для отримання прогнозів. Ці прогнози є вхідною інформацією системи логістики, отриманої від маркетингу. Однак менеджери з логістики повинні формувати власні передбачення щодо оптимізації запасів.

Планування виробництва. Після прогнозу, оцінки запасу та витрат на виконання замовлення може бути визначена кількість одиниць продукції, яка гарантує задоволення потреби ринка. В багатопродуктових фірмах планування та оперативний контроль виробництва, вибір часу виробничого процесу вимагає тісної координації з логістикою. Інтеграція в логістику функцій планування виробництва стає все більш масштабною у великих компаніях.

Основним доказом для включення закупівлі в логістику як виду діяльності є те, що існують прямі зв’язки між витратами на перевезення і географічним місцеположенням (відстанню) сировини та компонентів, придбаних для виробничої необхідності компанії. На логістичні витрати також впливають обсяги закупівель.

Обслуговування споживача. Визначення рівнів обслуговування споживача зв’язано з багатьма іншими областями логістики. Рішення відносно запасу, перевезення, складування і т.д. торкаються вимог обслуговування споживача. В тому, що логістика повністю управляє рішеннями з обслуговування споживача, немає ніяких сумнівів.

Місцеположення підприємства і складської діяльності. Зміна в місцеположенні може змінити час, а також зв’язки між підприємствами і ринками, або між пунктами постачання і підприємствами. Такі зміни впливають на тарифи перевезення та ставки обслуговування, на обслуговування споживача, вимоги запасу і інші області.

Інші дії, які можуть розглядатися як складові логістики (підтримка рівня запасних частин, обертання повернених товарів, розпорядження відходами і ін..), свідчать про широкий вибір логістичних можливостей в компаніях, що виробляють товари. Звідси видно, що основним мотивом використання концепції логістики в бізнесі є її здатність забезпечити інтегративний підхід до діяльності фірми.

Управління фінансовими потоками. В РЛС важливу роль відіграють фінансові потоки. Фінансовий потік регіону являє собою сукупність потоків доходів або витрат всіх суб’єктів регіональної економічної системи. Основними складовими в структурі регіонального фінансового потоку є фінансовий потік підприємств нефінансового сектора регіональної економіки, фінансових підприємств і організацій, фізичних осіб, місцевих бюджетів та державного бюджету.

Для управління фінансовим потоком регіону використовується система оціночних показників. Вона дає можливість досліджувати фактичний перерозподіл фінансових потоків у регіональній економіці за інституціональними секторами з відображенням динаміки фінансових потоків кожного із секторів економіки, а також прогнозувати очікувані зміни в перерозподілі регіональних фінансових потоків, що визначають поточний і перспективний стан економіки регіону.

Головною умовою формування ефективного управління регіональними фінансовими потоками є економічна самостійність регіону (в поєднанні з економічною самостійністю його підприємств). Для забезпечення економічної самостійності регіонів у них необхідно сформувати пучки (кластери) взаємопов’язаних галузей спеціалізації. Зазвичай, такі галузі є бюджетоутворюючими й такими, що визначають конкурентоспроможність регіону.

Логістика як нова філософія управління. Багато керівників розглядають логістику як найважливіший фактор підвищення конкурентоспроможності фірм, відмічаючи, що у фірм, які прийняли на озброєння логістичну концепцію і будують свою стратегію на її фундаменті, спостерігається значне поліпшення економічних показників.

Але логістика ставить не тільки стратегічні завдання, пов’язані з організацією управління і, навіть, з філософією менеджменту. Вона включає і проблеми оперативної діяльності.

На кінець, виникає питання, наскільки подовжений інтерес, який зараз зумовлений логістикою. Кожний із тих, хто займається бізнесом або виробництвом, знає: щоб вижити, необхідно постійно удосконалювати техніку, устаткування та технологію виробництва. При цьому компанії приходиться зіштовхуватись з новими підходами, що здатні забезпечити глибокі і швидкі зміни в оточуючому конкурентному середовищі.

Роль логістики полягає в постійному використанні такого потужного фактора підвищення продуктивності, як оптимізація управління. До її завдань також входять виявлення і облік технологічних змін, що порушує даний оптимум управління в кожний конкретний момент часу.

Логістика надає менеджерам компанії науково обґрунтовані методи підвищення ефективності виробництва. І тому її майбутнє гарантовано.

Таким чином, очевидно, що логістика не випадково являє собою один з найважливіших об’єктів уваги. Зокрема, в РІК вона дозволяє по-новому подивитися на управління матеріальними, фінансовими та інформаційними потоками.

 

⇐ Предыдущая1234567Следующая ⇒

Поделиться: