Чи піддає сумніву його хазяйську сутність?

       Художня повноцінність літературного твору, виявляється в тому, що життєві ситуації й людські типи зображуються в ньому неоднозначно, бо ж неоднозначним, багатогранним є й саме життя. Карпенко-Карий дав “грандіозну по своїм замислі картину промисловця і глитая з селян з його могутніми впливами і чисто селянською вдачею”. Ця “бездоганність оброблення” полягає в тому, що письменник-реаліст майстерно змальовує правдивий образ, вловлюючи найтонші нюанси його характеру і поведінки, різні грані діяльності.

       Драматург відтворює різні етапи життєдіяльності, віхи злету цього “природженого хохла”, спритного і хитрого мужика. Спочатку він був “хазяїном з середнім достатком”, а згодом, у нових історичних умовах, став мільйонером, капіталістом-аграрієм.

       Для нього будь-що має значення тільки тоді, коли воно дає прибуток, коли на ньому можна зробить “комерчеський ґендель”. Навіть майбутній чоловік єдиної дочки для Пузиря не шанований зять, а живі гроші, тому й хоче Пузир віддати Соню не за “учителишку” Калиновича, а за хоч і неписьменного, проте багатого поміщицького сина.

       Мораль, освіта, культура, громадські справи Пузиреві “без надобності”. Все визначається особистим інтересом, поза ним ніщо не має смислу. І хоч за приют Пузир одержав “Станіслава второй степені на шию”, але це тільки з гонору, з бажання покрасуватися орденом перед земськими засідателями, бо ж і сам був обраний земським гласним. Однак на пропозицію подумати над “продовольствієм для голодного люду” Пузир цинічно, нахабно відповідає: “Це до мене не тичеться”.

       Безкінечна жадоба наживи перетворює життя Пузиря на самодостатній процес “стяжання для стяжання”, у нічим не виправданий азарт, що, нищачи інших, знищує і його самого. Він заражений ідеєю збагачення, як бацилою, що врешті-решт підточує його життєві сили, перетворює на раба власного інтересу. Пузир надзвичайно скупий не лише для своїх наймитів, а й для себе самого. Тож комічний фінал жалюгідного існування Пузиря є логічним завершенням його життєвого кредо – “хазяйство або смерть”. Автор, сміється крізь сльози, зневажаючи і заперечуючи такий спосіб існування.

       Проте драматург показує Пузиря не лише у темному світлі. Є в його поведінці, характері й те, що приваблює, чому не можна не симпатизувати. Це насамперед працьовитість, саме та селянська вроджена працьовитість, що й допомогла Пузиреві на перших порах стати “хазяїном з середнім достатком”. “Ми тридцять п’ять літ працювали, сильно працювали”, - говорить дружина Пузиря. Сам же Пузир себе молодшого так само пам’ятає тільки в роботі: “Я сорок літ недоїдав, недопивав, недосипав, кровію моєю окипіла кожна копійка…”; “Я всю молодість провів у степу”; “із степу не вилазив”. “… Весь октябрь місяць був біля отар, жив в курені, на дощі… Таких хазяїнів мало світ родить”. Він вміє нарощувати оберти “хазяйського колеса”.

       Останнє найвиразніше проступає у сцені, коли Пузир любується вівцями. Він звертається до них, як до дорогих, любих серцю істот: “Бирі, бирюшечки, бирічки”. Зауваживши, що “одна овечка, з послідніх, біленька з кордючком, має поранений хвостик; друга, гарненький лоб, шкандибає на праву задню ножку”, хворий Пузир турбується не про себе, а про покалічених істот, бо йому “шкода худоби і потеря”. Саме так, найперше шкода худоби, а вже потім втрати реальних грошей. Отже, ще не все, що перейняв Пузир від селянського роду, він розгубив і втратив у погоні за наживою, за голою матеріальною вигодою, бо ж тільки справжній хазяїн так дбайливо, турботливо ставиться до худоби. А тому ні в цій сцені, ні в самій назві немає іронії, а є визнання за Пузирем його хазяйської сили, об’єктивної цінності його як фігури, без якої процеси капіталізації українського села немислимі. Цей висновок поглиблюється і такими рисами мільйонера з селян, як поміркованість, тверезість мислення (“згарячу не придумаєш, що його робити. Перше всього треба заспокоїться”); усвідомлення того, що за справу треба братися тоді, коли на ній розумієшся. На пропозицію стати одним із засновників “сахарного заводу” Пузир відповідає: “Я цього діла не знаю, а коли не знаєш броду – не лізь прожогом в воду! ” Він діловий, конкретний, має цілеспрямований розум, але його “хазяїн” поставив на службу лише одному – збагаченню заради збагачення.

       Через свій деструктивний бізнесменський азарт Пузир не втримався на позиції господаря життя, бо безглуздо загубив і своє власне. Але той з пузирів і калиток, як вважає професор Л. Дем’янівська, хто спланує своє життя по-іншому, той “і дітей в гімназіях вивчить, і сам цивілізується, скине смердючий халат і кожух, поставить собі на службу всіх і вся, навіть облагородить свою грубу й хижу натуру. В перспективі це одна з крупних фігур капіталістичного світу…”

 

Л. І. СТЕЦЕНКО

 

14.6. Карпенко-Карий. “Сава Чалий”

       Як свідчать історичні джерела, Сава Чалий – міщанин з Комаргорода, Ямпільського повіту – був спочатку двірським козаком, а потім сотником у князя Любомирського. Коли в 1734 році на Правобережній Україні спалахнуло селянське повстання проти польських магнатів та козацької старшини, в якому брали участь і козаки, Сава Чалий разом з полком, у якому він служив, приєднався до повстанців. Але незабаром він зрадив їх, розкаявся перед паном і став слугою магната Потоцького. Як воїн відважний і хоробрий, він завдав багато лиха козакам: убивав їх, грабував, спалював православні церкви. За це гайдамаки вирішили покарати його смертю. Виконати цей присуд взявся колишній товариш Сави – Гнат Голий. У 1741 році саме на різдво Гнат Голий із своїм загоном напав на маєток Чалого у селі Степашках (Вінниччина) і вбив зрадника.

       На першому плані цієї трагедії письменник поставив питання про зрадництво і тісно з ним зв’язане честолюбство, оспівує героїзм поневолених мас, прославляє вірність народові і великим ідеям боротьби за свободу й незалежність.

       Дія починається розмовою двох гайдамаків - Гриви й Медведя, в якій дано першу характеристику Саві Чалому. З цієї розмови довідуємося, що “пани тут всі навколо тільки Сави Чалого бояться”, що Сава “учився, кажуть, в Києві, у братстві”, що “його й на Січі поважають” і навіть хотіли обрати кошовим, що в селян “трекляте життя”, бо “з кожним днем росте і чинш, і панщина, й податки” і вже немає сили їх одбувать. Стихійний протест пригноблених мас приводить величезну силу під провід Сави Чалого. На репліку Гаврила – “Нема кому дать всім пораду добру” – Медвідь упевнено відповідає: “Так отже Сава обіщав усіх нас вивести звідсіль”.

       З дальшого виявляється, що Сава Чалий не тільки хоробрий воїн, але й чудовий керівник гайдамацьких загонів, що його сили в єднанні з народом, у глибокому розумінні його настроїв, прагнень і поривань. Повстанці готові вступити в смертельний бій, але саме в цей дуже напружений момент намічається розходження між настроями гайдамаків і їх отамана Сави Чалого. Ось його програма дій: “Немає іншого рятунку: стару Україну покинуть треба покинуть всім і заснувати нову на вільних козацьких степах… Нехай зостануться мостивії пани самі в своїх маєтностях великих!..” І хоч серце Сави, за його-таки визнанням, переповнилось почуттям нестримної люті до панів, він все ж обминає шлях боротьби і вичікує “слушного часу”, шукає компромісного вирішення справи. Розходження, яке раніше намітилось між настроями гайдамаків і намірами Сави, далі конкретизується в розмові Чалого з його побратимом Гнатом Голим. “…Ми тут мовчки ждем слушного часу, - говорить з докором Гнат Саві, - хоч нас набралось стільки, що всю Брацлавщину поставити уверх ногами можна! Пора і нам почать зненацька нападать і різать і палить напасників”. “Брате! – відповідає йому Чалий – ти тільки мстити хочеш, а я прогнать всі кривди хочу з України, щоб не було потім причини нам кров братерську знову й знову проливать! ” У цій суперечці двох товаришів по зброї бачимо зіткнення двох протилежних поглядів на шляхи і методи боротьби за поліпшення становища українського народу. Далі в цю суперечку втручаються всі повстанці, вона набирає досить гострого характеру, і Гнат Голий виголошує такі слова, які повстала маса вже готова була сказати сама: “Згинь все, що так вагається, як Сава! Не треба нам такого кошового! (Запорожці: “Не треба!! ”) Згинь і вся пузата старшина на Січі, коли вона боїться смерті глянуть в вічі… Не хочу я так жить, як тхір; не хочу я паскудить світ! Нащо те життя мені здалося, коли щодня безчестям покривають голови козачі? Краще смерть… Не треба мені моєї голови! ” Після цього неможливе ніяке примирення вже не тільки між Савою і Гнатом, а між Савою й повстанцями, очолюваними Гнатом Голим, їхні шляхи розходяться. Гнат Голий стає на шлях активної, нещадної боротьби з шляхтою.

       Збуджене випадковою бранкою Зосею Курчинською почуття кохання, лист від кошового і особливо розмова з хитрим, підступним шляхтичем Шмигельським, у словах якого Сава відчуває співзвучність своїм поглядам; нарешті, дедалі більше розходження з Гнатом – усе це поступово, але неухильно тягне Чалого в бік шляхти і приводить до прямої зради. Процес переродження Сави Чалого болісний і тривалий. Сава вагається, шукає виправдання своїм вчинкам у діяльності Богдана Хмельницького, виношує в думках якісь реформаторські плани, створює своєрідну “філософію”, згідно з якою не слід “вискакувати в поле, як необачнеє хлоп’я”, бо, мовляв, користі народові з того не буде. Це, звичайно, тільки для виправдання перед самим собою, для очищення власного сумління, бо внутрішньо Сава вже готовий прийняти рішення, яке він чітко сформулював: “На берег, на другий берег! І там ми будемо рятувати віру, народ і край від нової руїни! Прости мене, моя Україно, коли я помиляюсь, а помиляючись, тобі печаль і горе нове принесу! ” Далі події нестримно йдуть до розв’язки. В кінці другої дії Сава з благословення самого Потоцького одружується з Зосею, а в четвертій дії, як це видно з розмов гайдамаків у печері, немилосердно виловлює своїх колишніх товаришів і або схиляє їх до зради, або вішає та саджає на палі, коли вони не погоджуються стати зрадниками. Від коронного гетьмана він одержує подарунок за подарунком, від короля – нові чини, від зрадженого ним народу – прокляття. В останній дії Сава гине від руки Гната Голого, який, до речі, перед цим скарав смертю і Шмигельського.

       В особі Сави Чалого драматург затаврував зрадництво, проповідь примирення з магнатами, невіру в силу народу, в його перемогу над ворогами.

       Саві Чалому в трагедії протиставляється Гнат Голий – образ, оспіваний у піснях як втілення героїзму, мужності, хоробрості і відданості народові. Він не вчився, як Сава Чалий, у школах Київського братства, але в своїх діях виявляє світлий і гострий розум. На відміну від Сави Чалого, Гната зовсім не приваблює багатство. “Паюйте все, товариші, поміж собою, - говорить він перед розподілом здобичі, - а мені нічого не треба; тютюн є, олово і порох є, то з мене й доволі! ” За цю його рису й прізвисько йому дали Голий. Не приваблює Гната і роль вождя, хоч якості його цілком відповідають цій ролі. Багатий військовий досвід Гнат цілком віддає справі боротьби з шляхтою, боротьбі, яка, на його думку, не може закінчитися компромісом.

 

?         15. Урок додаткового читання за п’єсою Івана Карпенка-Карого

“Мартин Боруля”

“Мартин Боруля” – одна з найкращих українських комедій.

                  Іван Франко

 

       У 1886 році І. Карпенко-Карий написав комедію “Мартин Боруля”. Літературознавці вважають, що в основу сюжету цієї п’єси покладено комічну історію про домагання дворянських прав батьком драматурга. Автор узагальнив подібні факти, які часто оберталися життєвою трагедією для багатьох освічених людей. Чому Іван Франко назвав п’єсу “однією з найкращих українських комедій”, ми з’ясуємо далі.

 

       Завдання

 Що ви знаєте про історію написання комедії “Мартин Боруля”? Підготуйте повідомлення про те, яку комічну історію покладено в основу сюжету.

‚ Назвіть головних героїв комедії. Коротко перекажіть її зміст.

ƒ З’ясуйте, у чому комізм головного персонажа і тих ситуацій, в які він потрапляє.

„ Розкрийте своє ставлення до Мартина Борулі.

… Поміркуйте, яку позицію щодо головного героя займає, на вашу думку, сам автор.

† Визначте ідею п’єси.

‡ З’ясуйте, у чому виявилося критичне ставлення автора до героїв п’єси Протасія Пеньонжка та Матвія Дульського.

ˆ Розкажіть, як зображує автор розбещених чиновників Націєвського, Трандалєва.

‰ Користуючись опорним планом-характеристикою літературного персонажа (див. Додаток № 1), дайте загальну характеристику Мартина Борулі.

 

G                   16. Готуємось до самостійної роботи

              16.1 Літературний диктант

“Життя і творчість І. Карпенка-Карого”

1) Яких корифеїв дала українській культурі обдарована родина Карпа Адамовича Тобілевича та Євдокії Зінов’ївни Садовської?

2) Кому вони завдячують своїм піднесенням на мистецькі верховини?

3) Які п’єси були показані І. Карпенком-Карим на самодіяльній сцені? Хто їх автор?

4) Коли і з ким одружився І. Карпенко-Карий?

5) Які головні ролі зіграли Іван Карпович і Надія Карлівна в першій спільній сценічній роботі?

6) Якими улюбленими іменами нарекла перших двох своїх дітей родина Тобілевичів?

7) Чиїм іменем назвав Іван Тобілевич хутір, закладений на землях поміщиків Тарковських?

8) Скільки дітей було в родині Івана Тобілевича і Надії Тарковської? Назвіть їх імена.

9) Які відомі російські митці доводяться племінниками Надії Карлівні Тарковській?

10) Що і хто допоміг Івану Карповичу пережити горе і непоправні втрати (1881 р. – від сухот померла Надія Карлівна, 1882 р. – улюблена старша дочка Галя)?

11) Яке ім’я дала Софія Віталіївна Дітковська доньці, що народилась?

12) Яку освіту здобули діти Тобілевичів?

13) Хто у 1907 році написав вірш, присвячений пам’яті Івана Карпенка-Карого?

14) У якому місті на Черкащині виступав на сцені Іван Карпенко-Карий?

15) У якому місті перед смертю лікувався письменник?

16) Де і поруч із чиєю могилою було поховано І. Карпенка-Карого за його заповітом?

17) Де відкрито літературно-меморіальний музей І. Карпенка-Карого?

18) Прізвище якого персонажа п’єси “Назар Стодоля” узяв Тобілевич для свого псевдоніма?

19) За що Тобілевича звільнили зі служби, обвинуватили в політичній неблагонадійності і піддали суворому поліцейському наглядові?

20) Хто і в якому творі перед тим, як розрахуватися із наймитами, погіршував їх харчування, щоб вони не витримали і повтікали, залишивши зароблені гроші?

21) Хто, в якому творі і з якого приводу сказав: “Хазяйське колесо роздавило”?

22) Які ролі виконував Карпенко-Карий у власних п’єсах?

16.2. Проблемні запитання

1) Чому Іван Карпович Тобілевич увійшов у світову культуру як Іван Карпенко-Карий? Поясніть походження псевдоніму.

2) Чому родину Тобілевичів називають кістяком українського театру?

3) Розкажіть про батьків Тобілевичів (Карпа Адамовича і Євдокію Зінов’ївну Садовську), які виховали таких талановитих дітей.

4) Поміркуйте, який офіційний привід послужив причиною звільнення І. Я. Тобілевича з роботи?

K Підказка

Дав притулок у себе революціонерам-народникам Русовим, яким було заборонено жити в Єлисаветграді.

5) Під чиїм впливом формувалися естетичні погляди І. Карпенка-Карого? Які факти з життя Івана Карповича свідчать про його велику повагу до Т. Шевченка?

K Підказка

Письменник знав напам’ять майже весь “Кобзар” Т. Шевченка. Своїм дітям дав імена героїв драми “Назар Стодоля”: сина назвав Назаром, дочку – Галею.

6) Де й коли був створений літературно-меморіальний музей І. Карпенка-Карого?

7) Пригадайте, скільки п’єс написав Іван Тобілевич. Назвіть відомі з них.

8) Розкажіть про п’єси І. Карпенка-Карого історичної тематики і їх зв’язок з народною піснею.

9) Що ви знаєте про сучасні постановки п’єс І. Карпенка-Карого? Поміркуйте, яке значення на сьогоднішній день мають п’єси І. Карпенка-Карого.

10) Якому своєму твору Карпенко-Карий дав таку оцінку: “Я сам бачу, що це найкраща моя комедія”? Поясніть, чому.

11) На дошці, що веде вглиб садиби хутора Надії, вирізьблені слова: “Хто б не ступив на цю священну землю, нехай згадає, що тут Карпенко-Карий написав кращі свої п’єси… Скиньте шапку і вшануйте ім’я великого драматурга”. Пригадайте, чиї це слова.

K Підказка

Видатних українських письменників – Юрія Яновського і Петра Панча.

12) У залі третьому літературно-меморіального музею І. К. Карпенка-Карого поряд експозиції та вітрин наведено відгук про артистичні таланти братів Тобілевичів: “На мою думку, найталановитішим з братів Тобілевичів треба визнати Миколу Садовського, хоч він і не завжди грає рівно. Найдосконалішим і, так би мовити, найґрунтовнішим – Івана Карпенка-Карого”. Хто автор цього відгуку?

K Підказка

Михайло Петрович Старицький.

13) Розкажіть про вшанування пам’яті Івана Карпенка-Карого в Україні.

 

16.3. Самостійна робота за соціально-сатиричною комедією “Хазяїн”

Варіант І

 

1) Коли і на якій основі виникла п’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн”?

2) З’ясуйте, якими засобами драматург здійснює сатиричне зображення персонажів комедії, насамперед, головного героя Пузиря.

3) Розкрийте основні способи збагачення Пузиря.

4) Хто такий Маюфес і яка його роль у комедії.

5) Розкажіть, як у творі змальовано виступ трудящих проти капіталіста, і поясніть, чому Карпенко-Карий не показав організованої боротьби робітників.

 

Варіант ІІ

1) Поміркуйте, чому ліберальна інтелігенція була неспроможна вплинути на рух “хазяйського колеса”.

2) Назвіть і стисло охарактеризуйте основні проблеми, поставлені в комедії “Хазяїн”. Що говорив автор про п’єсу?

3) Перегляньте ІІ і V яви першої дії комедії і скажіть, що вам стало відомо про хазяїна із висловлювань Феногена, Маюфеса, Марії Іванівни. З’ясуйте, що нового до характеристики Пузиря додає розмова Соні з матір’ю в IV яві першої дії твору.

4) На основі змісту VII яви першої дії комедії скажіть, як доповнює характеристику хазяїна його розмова про обід. Як у мові Пузиря розкривається його характер?

5) Що нового ви дізналися про Феногена з VII яви першої дії комедії “Хазяїн”?

 

Варіант ІІІ

1) Яка важлива риса Пузиря виявляється в його розмові з Куртцом про чабана Клима й у ставленні до самого Куртца (Ява VIII, дія перша)?

2) З’ясуйте, чому Пузир, дізнавшись, що Ліхтаренко краде в нього, не виганяє управителя з роботи, а доручає йому найвідповідальніші завдання.

3) Проаналізуйте пояснення Ліхтаренка з ХІ яви першої дії твору, що розпочинається словами: “Терентій Гаврилович, ви тільки не гнівайтесь…”, і скажіть, чим Ліхтаренко схожий на Пузиря і що його відрізняє від Феногена.

4) Які плани Пузиря на майбутнє дочки Соні? Про що вони свідчать? На цій основі схарактеризуйте взаємини батьків і дітей у світі капіталу.

5) Визначте, хто такий Золотницький і прокоментуйте його діалог з Пузирем. Охарактеризуйте його економічне становище. З’ясуйте, у чому його відмінність від Пузиря.

 

Варіант І V

1) Поясніть, як зміст ХІІІ яви першої дії твору розкриває “культурний” рівень хазяїна, його ставлення до потреб народу, до громадських справ.

2) Перегляньте І і ІІ яви другої дії комедії. Чим викликаний прихід найманих селян до хазяїна? Які індивідуальні риси селян виявляються у цих сценах? З якою метою автор протиставляє Петрові Дем’яна?

3) Поясніть, чи могло втручання Соні кардинально змінити становище робітників.

4) Як змальовано Феногена в зустрічі з робітниками (Яви ІІ і ІІІ з другої дії комедії)?

5) Прочитайте діалог Соні і Феногена від слів: “Як не моє діло? …” (ІІІ ява другої дії п’єси) і скажіть, чи можна вірити, що Соня поліпшить умови життя робітників. Яку роль у розкритті цієї ж думки відіграє у творі ІV ява другої дії?

 

 

Варіант V

 

1) На основі ІІІ та IV яви другої дії п’єси схарактеризуйте ставлення Феногена до Марії Іванівни і Соні.

2) Якими були погляди інтеліґента Калиновича на сучасність і шляхи зміни життя в майбутньому? Дайте оцінку їх реальності (Ява Х другої дії п’єси).

3) Прокоментуйте діалог Соні, Пузиря і Калиновича з Х яви третьої дії п’єси “Хазяїн”, чому загострився конфлікт батька з дочкою?

4) Розкажіть, якими подіями ускладнюється день іменин хазяїна і як ці події характеризують Пузиря і Феногена (Яви ХV-ХVII третьої дії п’єси ).

5) На основі XIV і XVI яв четвертої дії п’єси, розкажіть про події, що сталися в економії Ліхтаренка.

 

Варіант VI

1) Пригадайте, які риси Пузиря розкриваються у його ставленні до Калиновича.

2) Розкажіть, які актори виконували чи виконують образ Пузиря. Що ви знаєте про них?

3) Хто з героїв п’єси І. Карпенка-Карого “Хазяїн” сказав: “Поети єсть сіль землі, гордість і слава того народа, серед котрого з’явились? ” Розкрийте зміст цих слів.

4) Чому Золотницький безсилий проти Пузиря?

5) З’ясуйте ідею комедії та її значення.

 

Варіант VIІ

 

1) Пригадайте, яких героїв зіграв Карпенко-Карий на сцені.

2) Дайте характеристику образам Соні і Калиновича. Як сам автор ставиться до ліберальної інтеліґенції і в чому це виявляється?

3) Хто з героїв комедії говорив: “Ми ніколи не знали, що можна, а чого не можна, аби бариш, то все можна”? Наведіть приклади, які підкреслюють життєве кредо Пузиря.

4) Хто з героїв п’єси висловив таку думку: “Бачите, колись, кажуть, були одважні люде на війні, - бились, рубались, палили, голови котились з плеч як капуста з качанів; тепер нема таких страховин і вся одвага чоловіка йде на те - де б більше зачепить! ”?

5) З’ясуйте, хто з героїв твору сказав: “Як побачу старця, то, здається, тікав би від нього скільки сили”. Як це висловлювання характеризує цього героя?

 

Варіант VIІІ

 

1) Прочитайте останню репліку Терентія Гавриловича, визначте суттєву рису вдачі хазяїна, яка розкрита в цій репліці, і доберіть інші факти з п’єси, що стверджують вашу думку про Пузиря.

2) Пригадайте, хто з героїв комедії “Хазяїн” сказав: “Срібними та золотими зубами можна не то Мануйлівку, не то уїзд, а й губернію можна з’їсти”.

3) Проаналізуйте мову Пузиря на нараді управителів (VIII ява першої дії п’єси). Чи можна стверджувати, що це мова експлуататора?

4) Назвіть і стисло схарактеризуйте основні проблеми, поставлені в комедії І. Карпенка-Карого “Хазяїн”. Що говорив сам автор про цю п’єсу?

5) Що називається комедією? Які ви знаєте комедії Карпенка-Карого?

 

 

16.4. Інші твори письменника. Проблемні запитання

Драма “Бурлака”

1. Уже в першій п’єсі “Чабан” виявилася схильність драматурга до відбиття соціальних конфліктів. Назвіть пізнішу назву твору. В якому році була написана перша п’єса письменника? Поміркуйте, яка найважливіша проблема поставила перед театральними діячами того часу і вимагала негайного і радикального розв’язання.

K Підказка

Проблема розширення і збагачення сценічного репертуару. Глядачеві і читачеві потрібно було дати злободенні та художньо довершені твори. За настановами Івана Франка назріла необхідність перетворити театр на справжню школу життя.

2. На якому конфлікті було зроблено головний акцент, і який традиційний мотив був відкинутий на другий план?

K Підказка

Головний акцент було зроблено на конфлікті між соціально-антагоністичними силами пореформеного села, а традиційний мотив кохання був відсунутий на другий план.

3. З’ясуйте, на чому І. Карпенко-Карий зосереджує головну увагу у драмі “Бурлака”.

K Підказка

На викритті зловживань владою волосного старшини на тій відсічі, яку дає кривдникові бурлака Опанас.

4. Поміркуйте, з яких причин драматург дістав можливість показати беззаконня і сваволю, які панували не тільки в усьому селі, а й в усій царській імперії.

K Підказка

Через протистояння між бурлакою і старшиною, в спілці з яким виступають його
помічники – писар Омелян, крамар Гершко, збирач податків Сидір.

5. Зробіть коротке повідомлення, прочитавши статтю І. Франка, в якій він характеризує п’єсу як політичну. Розкажіть про те, як І. Франко виділяє образ Опанаса.

 

Драма “Наймичка”

1. П’єса “Наймичка” написана 1885 року. Яку традиційну, ще з часів Григорія Квітки-Основ’яненка (“Сердешна Оксана”) і Тараса Шевченка (“Катерина”, “Відьма”) тему продовжує І. Карпенко-Карий у цій п’єсі? В якому аспекті письменник розгортає трагедію Харитини і викриває розтлінну мораль багатія Цокуля і йому подібних?

K Підказка

Тему знедоленої селянської дівчини, зневаженої кривдником. Трагедію Харитини драматург розгортає в новому аспекті, акцентуючи не тільки беззахисність сироти, над якою злі, безсердечні люди знущаються щодня, а й нищівно викриваючи огидну, розтлінну мораль багатія Цокуля і таких, як він.

2. Прочитайте свідчення Софії Тобілевич і розкажіть про написання І. Карпенком-Карим драми “Наймичка”.

K Підказка

За свідченням Софії Тобілевич, Карпенко-Карий довгий час обдумував задум твору, в якому було б показано долю дівчини, яка, втративши матір “опинилась сама однісінька на білому світі, без родичів і будь-якої ласкавої опіки”. Будучи у безвихідному становищі, без найменшого просвітку в житті, знеславлена багатієм, Харитина знаходить свій кінець у річці.

3. Де і коли відбулася прем’єра вистави за п’єсою “Наймичка”? Кого і за що в акторському ансамблі особливо виділив драматург? Яку роль виконувала актриса?

 

K Підказка

15 липня 1886 року в Ростові-на-Дону драматург, за майстерність у розкритті внутрішнього світу нещасної людини, виділив Марію Заньковецьку, яка виконувала роль Харитини.

4. З’ясуйте, як оцінював майстерну гру Марії Заньковецької Іван Карпенко-Карий.

K Підказка

Гра Марії Заньковецької не тільки піднімала її на найвищий щабель сценічного мистецтва, а й “увічнювала ім’я артистки, поставивши його поряд уславлених імен, відомих усьому культурному світові”.

       З’ясуйте, де і скільки разів виставлялася драма “Наймичка”. Дайте оцінку словам Марка Кропивницького. Як сприйняли виставу відвертий реакціонер-шовініст Суворін і Лев Толстой.

K Підказка

       Драма виставлялася двадцять два рази під час осінньо-зимових гастролей 1886-1887 рр. у Петербурзі. Марко Кропивницький згадував, що це був “такий тріумф українського слова, якого більше ніколи воно не зазнавало”. Реакціонер – шовініст Суворін був захоплений грою українських акторів, а Лев Толстой не міг стримати сльози, коли Мрія Заньковецька блискуче виконувала трагедійну роль Харитини.

 

Драма “Безталанна”

 

1. Під такою назвою з’явилася драма І. Карпенка-Карого у 1886 році. Назвіть дві попередні назви цієї п’єси. Чому цензура кілька разів не допускала її до вистави? Поміркуйте чи пішла зміна назви на користь твору.

K Підказка

“Хто винен? ”, “Чарівниця”. Начальник Санкт-Петербурзького цензурного комітету генерал Пантелєєв пояснював Миколі Садовському, що їм надоїли наші “хохлацкие произведения, и от них просто отбою нет”.

       Зміна назви не пішла на користь твору, бо затуманювала його зміст, завуальовувала соціальні питання причини трагедії, яка, не зазнавши щастя в заміжжі, стала жертвою жорстоких умов, у які потрапляла невістка в хаті свекрухи.

       2. Визначте жанр п”єси “Безталанна”. Розкажіть, на чому оснований сюжет твору.

K Підказка

За жанром – це соціально-психологічна драма. Сюжет твору оснований на тому, що парубок Гнат, “посварившись з коханою дівчиною Варкою, на зло їй”, а насправді на шкоду собі, одружується з іншою дівчиною – Софією, яка його вже давно любила. Та не сподобалась свекрусі молодиця, гризла стара її. Гнат хоче вирватись із хатніх гризот-непорозумінь. У нього прокидається давнє почуття до Варки. І в момент нервового перенапруження Гнат вбиває свою тиху і добру дружину. Загалом добрі, щедрі серцем люди потрапляють у такі складні обставини, з яких ніяк не можуть вибратися, хоч із підтексту твору стає зрозумілим соціальне підґрунтя трагедії, що склалася в сім’ї.

       3. Дайте оцінку драми за точним спостереженням Івана Франка.

K Підказка

За точним спостереженням Івана Яковича, драма показує “з якоюсь майже дошкульною пластичністю душну і темну атмосферу сучасного українського села, де є тисячі причин для того, щоб підірвати у людях все чисте й здорове, але ніщо тут не збуджує, не підтримує в них почуття обов’язку і громадської свідомості. Можливо, саме в цій моральній атмосфері автор хотів дошукатись головного джерела вини і трагічного конфлікту осіб, що діють у його драмі”.

       4. В одному з листів до Михайла Старицького автор драми зазначав причину трагедійної долі Софії. З’ясуйте, в чому вона полягала?

K Підказка

У листі до М. Старицького Карпенко-Карий зазначав, що нещасне становище Софії зовсім не в тому, що колись любилися Гнат з Варкою, не в тому, що тепер на заваді родинного щастя стоїть остання. Причина трагедійної долі молодиці в тому, що “родинний гніт свекрухи вбиває навіть сильних осіб, не тільки таких кротких як Софія, і коли б не було цього гніту, не було б і місця для Варки”.

       5. Завдяки чому драма І. Карпенка-Карого “Безталанна” витримала іспит часу?

K Підказка

Завдяки переконливому дослідженню внутрішнього світу людини, вмотивуванню поведінки дійових осіб впливом конкретного суспільного середовища.

 

Трагедія “Сава Чалий”

1.Назвіть твори драматурга, в яких висвітлена історична тематика. Поясніть, чим зумовлений був інтерес до минулого рідної землі.

K Підказка

Драми “Бондарівна” (1884), “Лиха іскра поле спалить і сама щезне” (1893) “Сава Чалий” (1899). Інтерес до минулого рідної землі був зумовлений прагненням Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Івана Франка підносити національну самосвідомість народу.

       2. Підготуйте оцінку історичної трагедії “Сава Чалий” Іваном Франком. Зробіть виписки.

K Підказка

В історичній трагедії “Сава Чалий” драматург зображує трагедію особистості. Людина, яка зганьбила своє добре ім’я зрадою народних інтересів, лихими вчинками – постать справді трагічна. Це стає зрозумілим з відстані століть, які минули. Внуки і правнуки не можуть пишатися своїм предком. Отже, у драмі йдеться про трагедію цілого роду і, певною мірою, народу. Звичайно, особистість, що втратила народну повагу, варта співчуття, але водночас і осуду.

       І.Я. Франко зазначав: “Твір, гідний стати в ряді архітворів нашої літератури, це “Сава Чалий”, це трагедія ХVIII в., основана на часах занепаду і питання українського національного почуття, трагедія перевертня, що для особистої користі іде на службу до ворогів і наслідком натуральної реакції здорових останків національного життя гине в хвилі, коли його зрадницькі плани, здавалося, були близькі до здійснення.

       …Драма мала велике значення для сучасної України, плямуючи інтенції (прагнення, наміри) сучасного національного ренеґатства, і покотилася по театральних дошках як могутня проповідь повороту ренеґатів до служіння своєму народові і його кровним інтересам”.

       3. Поміркуйте, яка основа історичної трагедії “Сава Чалий”.

K Підказка

       Основа твору:

- народна історична “Пісня про Саву Чалого”;

- глибоке знання вітчизняної історії, зокрема подій ХVIII ст., вивчення документів та історичних праць;

- вірність етичної позиції Карпенка-Карого народним уявленням про добро і зло: у свій час запорожці вважали зраду задля особистих вигод найтяжчим гріхом. (Ще в 1838 р. відомий історик і письменник Микола Костомаров звертався до цієї теми, створивши романтичну драму “Сава Чалий”, в якій намагався довести невинність зрадника і натомість показав Гната Голого, який вбив Саву як лиходія.

4. Дайте стислу характеристику головному герою трагедії – Саві Чалому.

 

K Підказка

Сава Чалий – ватажок гайдамаків і улюбленець народу – зраджує Батьківщину з особистих вигод, виправдовуючись перед власним сумлінням високою метою. Він, за яким без вагань йшов повсталий народ, починає хитатись, сумніватись, нарешті відходить від повсталих, перекидається на бік польської шляхти. Він зазнає заслуженої покари: “Присягу оборонять людей своїх від лядської кривди і напасті…”, зламав ти, брате. Тепер вона тебе вбиває! ” – говорить йому Гнат Голий.

       5. Кого із повсталих гайдамаків майстерно змалював І. Карпенко-Карий у трагедії “Сава Чалий”? Якого гайдамацького ватажка зображено у творі?

K Підказка

Автор майстерно змалював таких повсталих гайдамаків, як: Медведя, Гриву, Кульбабу, Кравчину, Молочая, Якова, Микиту, а також гайдамацького ватажка, побратима Сави Чалого – Гната Голого як одного із найяскравіших патріотичних козацьких образів у класичній драматургії.

       6. Поміркуйте, у чому трагедійність долі Сави Чалого, як людини високих моральних поривань бурхливих пристрастей.

K Підказка

У тому, що Сава Чалий прагнув відстоювати інтереси поневоленого, закріпаченого селянства, але, заплутуючись у сітях, уміло розставлених шляхтичем Шмигельським, починає вагатися. Кохання до шляхтянки Зосі засліплює очі запорожця, він починає стримувати вибух народного гніву, закликає чекати “слушного часу”. Все це приводить до розриву між Савою і Гнатом, а отже, й до переходу гайдамацького ватажка в табір Потоцького.

       Так непересічна особистість вироджується на наших очах, власне стає однодумцем хитрого, підступного Шмигельського, що, маскуючись, грає роль козака.

       7. Прочитайте епізод фіналу трагедії, коли Сава намагається виправдатися перед гайдамаками. Поясніть, чому такі “виправдання” були категорично відкинуті Гнатом Голим. В чому пафос твору?

K Підказка

Сава виправдовував себе перед гайдамаками: ”Я лиш обороняв від кривди вашої ввесь край”. Але такі ”виправдання” Гнат категорично відкидає, нагадавши йому про злочини, заподіяні й колишнім товаришам, і всьому народові. Пафос твору – в осуді зради як найстрашнішого зла.

       8. Поміркуйте, у чому полягають уроки трагедії “Сава Чалий”, її злободенність.

K Підказка

У тому, що і в момент її написання, і пізніше, навіть сьогодні вона закликає до єдності народу, до єдності ватажка і мас. Трагедія, звертаючись до кожного з нас, навчає обдумувати кожен крок, кожен вчинок, нагадує, що невиважені дії можуть привести людину до горя, нещастя, до невідворотного кінця.

 

П’єси “Суєта”, “Житейське море”

 

1. На схилі життя І. Карпенко-Карий написав дві п’єси із задуманої драматичної трилогії “Суєта” (1903) і “Житейське море” (1904). Яка тема об’єднує ці твори? Що на думку автора відіграє важливу роль у розв’язанні питання трудового виховання молодого покоління і морального оздоровлення людини взагалі? До чого закликав головний герой Іван Барильченко і самого себе й інших.

K Підказка

Ці твори об’єднує тема мистецтва й образ Івана Барильченка, що її репрезентує. Автор вважає, що важливу роль у розв’язанні питання трудового виховання і морального оздоровлення людини відіграє мистецтво.

Головний герой закликає і себе, й інших “по правді жить”.

2. Зробіть виписку з монологу Івана Барильченка, у якому Карпенко-Карий виклав власні думки про завдання театру та драматургії.

K Підказка

“Сцена ж, - мій кумир, театр – священний храм для мене!.. В театрі грать повинні тільки справжню літературну драму, де страждання душі людської, тривожить кам’яні серця, і, кору ледяну байдужості на них розбивши, проводить в душу слухача жадання правди, жадання загального добра, а пролитими над чужим горем сльозами убіляють його душу, паче снігу! Комедію нам дайте, комедію, що бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється над пороками і заставляє людей, мимо їх волі, соромитись своїх лихих учинків!.. Служить таким широким ідеалам любо! ”

       Такими були думки драматурга, який усе життя присвятив служінню своєму народові.

       3. Що дозволяє поставити І. Карпенка-Карого в один ряд з такими відомими сучасниками, як Бернард Шоу, Генріх Ібсен, Герхард Гауптман, Октав Мірбо.

K Підказка

Насамперед, тематичне багатство, гострота художнього бачення, заглиблення у психологію персонажів і вмотивованість кожного їхнього вчинку.

 

Творче завдання

       Каратка № 1

       Уяви, що ти художник-декоратор і дістав завдання оформити сцену для вистави за комедією “Хазяїн” І. К. Карпенка-Карого. Як би ти обладнав сцену для першої дії вистави (робочий кабінет Пузиря)? Опиши.

 

       Картка № 2

       Два учні дали письмову відповідь на питання: “Яким я уявляю робочий кабінет Пузиря? ”. Ознайомся з їхніми роботами та дай оцінку кожній із них.

 На мій погляд, перша дія п’єси І. Карпенка-Карого “Хазяїн” відбувається в розкішному кабінеті Терентія Гавриловича Пузиря. Посеред кімнати стоїть стіл, застелений червоною скатертиною. На стіні висить велика картина в золоченій рамі. На полотні намальована річка з крутими берегами, понад якими розкинули віти плакучі верби. У кутку стоїть старовинне крісло з різьбленими ручками, тут Пузир часто відпочиває. Під стіною – шафа, на полицях якої під склом виблискують кришталеві келихи, визивно розхвалюють себе сяючими етикетками пляшки з різними напоями. Під іншою стіною – книжкова шафа, полиці якої забиті престижними виданнями. Отже, є чим похизуватися перед гостями. Підлога кабінету застелена розкішними килимами. Кімната прибрана, скрізь чисто. Біля столу кілька стільців. Широке вікно кабінету виходить у квітучий сад.

‚ У моєму уявленні кабінет мільйонера Пузиря постає таким: посередині важкий великий стіл, збитий з грубо обтесаних, потемнілих від часу дощок, кілька табуреток, що доживають свій вік, сейф для ділових паперів у кутку кімнати. Оце і все умеблювання. На столі лежить рахівниця, кілька папок, стоїть чорнильниця з гусячим пером. Усі речі, мабуть, були свідками ще початку ділової кар’єри Пузиря. Дружина підприємця щодня дбає про чистоту в кабінеті. Терентій Гаврилович не з тих людей, хто “розцяцьковує” своє робоче приміщення (книги, вироби мистецтва йому “без надобності”: на коштовні речі він не розкошелився б, бо “бариша” не одержав би). Вікно робочого кабінету Пузиря виходить у двір. Крізь нього можна побачити, як скликають і годують курей, що робиться біля господарських прибудов.

 

 

Картка № 3

 

Використовуючи статтю підручника, власні спостереження і даний матеріал, зроби висновки, як характеризує Терентія Пузиря його мовлення.

 Оренда, чиста прибиль, оброчна земля, держать оброчну казенну землю в оренді, казенна оброчна стаття, наділи мужицькі на десять літ в оренду взять, дешевий робітник, мануйлівці запустили недоїмку і не заплатили, оддавати землю з торгів на новий строк, без дешевого робітника хазяйство вести годі (розмова Пузиря з помічниками – дія І, ява 8).

‚ Загнуздати (людей), зробити (дешевого робітника), зробити (бідність), уміти (поводитися з народом), взяти тощо ( роль дієслів).

ƒ Голову об’їсти (про робітників), жили вимотувати, ні за цапову душу (гроші пропали), насталити зуби, обібрати, як липку, тощо (роль фразеологізмів).

„ На питання Ліхтаренка, чи брати казенну землю й наділи, які він “витанцював” у мужиків, Пузир відповідає: “Оце вигадав! Посватав у мужиків землю, танцював на заручинах – і не повінчатись! Вінчаю! Тепер мужики нехай танцюють у нас на роботі по злоту в день! ” (дія ІІІ, ява 6).

… Бирі, биречки, мов військо перед генералом (про овець); чорт, гадина, пройдисвіт, ідол проклятий, прахвост із прахвостів, грабитель (про Петьку Михайлова); голодранець учителишко, зять із вітру (про Калиновича); з лиця хоч воду пий, Бова Королевич (про сина мільйонера Чобота).

† “Роби, що велю! ”, “Ну, нічого бурчать! ”, “Не твоє діло! ” (дія ІІ, ява 4). “Обійдетесь! А старшого чабана, Клима, виженіть зараз! ” “Вигнать! ” (дія І, ява 8).

 

Картка № 4

Поміркуй, які риси в характері Терентія Пузиря допомагає відтінити кожен із названих нижче персонажів: Феноген, Ліхтаренко, Золотницький, Соня, Калинович, Маюфес?

 

Картка № 5

 

Порівняй судження різних авторів про головного героя комедії “Хазяїн” І. Карпенка-Карого. Дай їм оцінку. Яке із суджень імпонує тобі, чию точку зору ти найбільше поділяєш? Чому?

 Стаття підручника про Терентія Гавриловича Пузиря.

‚ Пузиря категорично осуджують за те, що ходив у латаному-перелатаному халаті та старому кожусі, висміюють за скупість, за обмежений світогляд. Але на цьому тлі якимось блідим виглядає злочин хижака-мільйонера, який сіє в навколишніх селах голод, злидні, розоряє господарства селян, створюючи собі в такий спосіб дешеву робочу силу, робить нещасними тисячі людей. Саме в цьому його найбільший злочин. А харчуватися йому в трактирі чи брати з собою, аби не витрачати грошей, сало і хліб, до речі, як і те, у що одягатися, - приватна справа Пузиря. Звичайно, це теж скупість. Але вона повинна викликати усмішку, але не гнівний осуд.

І як на мене, то вже зовсім не випадає з нинішніх позицій осуджувати Терентія Гавриловича за те, що він дбайливий господар, любить овечок, відганяє від своїх кіп гусей, які обскубують там колосся. Водночас подумаємо: чи можемо ми зараз захоплюватися антипузирями-керівниками колгоспів, радгоспів, заводів чи фабрик, які прославилися безгосподарністю, недбальством, “щедрими штрафами” за рахунок держави чи колективу, господарниками, які полінувалися б відігнати від колгоспної скирти не то що гусей, а й стадо худоби?! (Косьмій Б. М. Двоякої правди не буває! // Українська мова і література в школі. – 1991. - № 6. – с. 41-42).

ƒ Я дещо інакше уявляю собі розмову про комедію І. Карпенка-Карого “Хазяїн”. Відколи твір вивчається в школі, ми, либонь, уже добре натовкли боки його центральному героєві – капіталістові-аграрію Пузиреві… Та чим довше розмірковую над образом Пузиря, тим більшу відчуваю потребу наголосити на позитивних його началах. Боляче від того, що ми й досі сприймаємо світ примітивно-класово: ага, багатий, отже, неодмінно поганий, а бідний – неодмінно хороший… З гіркотою, наче на підтвердження цих своїх міркувань, прочитав у “Сучасності” (Ч. 11, 1995) небезпідставний закид письменникам Ярослава Солтиса, голови правління “Укрінбанку”: “Немає жодного твору, де б показувалася підприємливість українця, як позитивна риса. Як добрий - то бідний, як багатий – то дурний і підлий…” Не те саме хіба з Пузирем? Йому протиставляється в комедії Золотницький: і культурний, і патріот, і ліберал… Та коли ж він ще й працює, з чого живе, якщо мало не щодень у Пузиря з візитами? Тому кожна хвилинка дорога, а тут ще й Золотницького розважай. Звісно, щось Пузиреві вдається, щось ні, тільки ж не забере він із собою на той світ набуте – і державі, і людям усе залишиться! А як би не сімнадцятий рік, можливо, й Пузирі, попервах аж ніяк не ідеальні, на краще змінилися би. На “загниваючому” Заході змінились же. (С. Павленко. Рецензія на посібник // Дивослово. – 1997. - № 1. – с. 39).

 

Картка № 6

Поміркуйте: задля чого жили Пузир, Феноген, Ліхтаренко, Михайлов, Маюфес?.. Задля чого взагалі варто жити? У чому сенс життя?

       Ви маєте можливість, ознайомившись із судженнями, оцінкою головного героя комедії “Хазяїн” різними авторами (а вони неоднозначні, суперечливі), подати свій коментар з приводу даного питання.

 Коментар Сергія Ковальчука в газеті “Голос України” від 9 жовтня 1992 року під заголовком” “Буряк чекає Пузиря”:

“Аж не віриться: ще в минулому столітті ми жили без свого цукру. Цукровари, здається, обходились тростиною звідкись привезеною. Дорогувато виходило. А потім прийшли колишні кріпаки, Пузирі та Калитки, взялися за діло й зробили Україні цукровий імідж, хоч їх потім і осміяла наша література. Схоже, історія повторюється: буряк чомусь надто дешевий, а цукор чомусь надто дорогий. Коли ж прийде новий Пузир? ”

‚ Тетяна Свербилова в часописі “Слово і час” (№ 3 за 1998 рік) пропонує: “А може, подивимося на образ Терентія Пузиря під сучасним кутом зору? Адже в нашому суспільстві ідеалом діяча, героєм і переможцем, за офіційною ідеологією та суспільною практикою, став саме такий новий капіталіст, “хазяїн”, як герой п’єси Карпенка-Карого. І виходить, що підручник викриває постать саме такої людини, яка в сучасному суспільстві є героєм дня!

Зі спогадів П. Саксаганського відомо, що славнозвісний київський мільйонер, цукрозаводчик і меценат Терещенко пропонував драматургові 30 тисяч карбованців за те, щоб автор зняв п’єсу з репертуару, бо пізнав в історії з пожертвуванням на пам’ятник Котляревському, що обігрується в комедії, самого себе…

У Києві є вулиця, де майже немає звичайних житлових будинків. Перший – колишня славетна колегія Галагана, потім – Будинок письменників, Музей Т. Шевченка, далі Музей російського, а поряд - східного та західного мистецтва. Ця вулиця – осередок київської музейної культури – носить ім’я того самого Терещенка. Саме у будинку Терещенків розміщено названі музеї, та й початок колекцій живопису було покладено цією відомою родиною київських меценатів. Оце такі глитаї та хазяї! ”

ƒ Уривок зі статті Володимира Панченка в “Літературній Україні” від 19 жовтня 1995 року:

“…Нинішнє життя раз по раз повторює карпенківські сюжети. Знову замиготіли незабутні халати новітніх Терентіїв Гавриловичів Пузирів, яким Котляревський без надобності, знов – культ гендлю, передзвін грошей, який звістив про появу “дикої, страшенної сили”, яка ні перед чим не зупиниться заради срібняка, знову розвертається прірва соціальних контрастів, – і де той новий Карпенко-Карий, який покаже нам наше життя у дзеркалі сценічного дійства? У чому так важко й повільно змінює численних Пузирів цивілізований підприємець?.. Халат Пузиря поступово стає прапором нашого часу. Мовби взялося життя зіграти ще одну, ніким не написану трагікомедію…”

 

$                                         18. Вікторини

18.1. ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ГЕРОЇВ КОМЕДІЇ “ХАЗЯЇН”? ХТО З НИХ…

       1) …відмовився пожертвувати гроші на пам’ятник Котляревському, бо Котляревський йому “без надобності”?

       2) …почувши, що його степи “нагадують собою степ Гоголя”, говорить: “Не знаю, я на степах у Гоголя не бував”?

       3) …кидає у вічі своїм експлуататорам: “…серця в вас немає, а честь давно вже потеряли, бо ви самі злодюги і не повірите нікому, що він не краде, як ви…Кати бездушні ви! ”?

       4) …з цинічною відвертістю розкриває дотепну теорію привласнення чужих прибутків: “…ви мені дасте великий шматок сала, щоб я одніс його у комору! Я візьму те сало голими руками, і однесу сало в комору, і покладу; сало ваше ціле, а тим жиром, що у мене на руках зостався, я помастю голову – яка ж вам від цього шкода”?

       5) …підняли бунт і “похваляються підпалити хазяйський двір і тік”?

       6) …довів до смерті чесного хлопця, держав впроголодь робітників, оббирав селян і все-таки, за його словами, нікого ніколи “не обижав”?

7)… взявши хабара, лицемірно заявляє: “Знаєте, який наш хазяїн, часом, щоб не подумав, що ви мене підкупили… Ви мені позичаєте”?

8)…дбає про національну культуру, літературу, розуміючи їх роль у житті народу: “Поети єсть сіль землі, гордість і слава того народа, серед котрого з’явились; вони служать вищим ідеалам, вони піднімають народний культ…”?

9)… випадково ставши свідком бунту робітників, розуміє, що треба розібратися в господарських справах, втручатися коли потрібно, слідкувати хоча б за харчуванням працівників економії, щоб люди не проклинали своїх хазяїв”?

10)… не розділяє оптимізму щодо поліпшення становища робітників: “Трудно там правду насадить, де споконвіку у корені лежить неправда”?

11) “Перше йшов за баришами наосліп, штурмом крушив направо і наліво, плював на все і знать не хотів людського поговору”?

12)…сказав: “Ми дочко ніколи не знали, що можна, а чого не можна. Аби бариш, то все можна! ”

13)…дотримувався такого принципу діяльності: “Хазяйство або смерть…”?

14)…має на прикметі для Соні жениха – сина землевласника Чобота, неграмотного, але дуже багатого?

15)…після взаємних звинувачень у крадіжках та хабарництві укладають угоду про перемир’я і вирішують об’єднатися в шахрайстві та обкраданні хазяїна заради таємної вигоди?

16)…у розмові з Пузирем згадує про арешт Петра Михайлова?

 

⇐ Предыдущая15161718192021222324Следующая ⇒

Поделиться: