ВАЛЮТНІ ВІДНОСИНИ ТА ВАЛЮТНІ

СИСТЕМИ

 

Суть та види валютних відносин. Поняття, призначення, сфера використання валюти

 

Основним елементом зовнішньоекономічної діяльності є валютні відносини, які виникають при функціонуванні грошей у міжнародному обороті. Економічні зв'язки на світовому ринку прямо і безпосередньо залежать від розвитку поділу праці й формування спеціалізації та кооперування виробництва. Завдяки цьому формуються такі об'єктивні взаємозалежності та взаємодоповнення національних економік, за яких вони втрачають свою окремість і самостійність та перетворюються на інтегральні частини єдиного структурно цілісного міжнародного економічного організму.

Реалізація еквівалентності міжнародного обміну товарів та послуг можлива лише за умови функціонування на світовому ринку загального, інтернаціонального за змістом вартісного еквівалента. Коли гроші обслуговують міжнародні економічні відносини і використовуються як міжнародна розрахункова одиниця чи міжнародний засіб обігу і платежу, вони реалізують себе у функціях світових грошей. Функціональною формою останніх є валюта.

Протягом тривалого часу в ролі світових грошей завдяки своїм якостям виступало золото. Базою вартісних відносин була національна вартість, що формувалася в межах кожної окремої країни. Але золото поступово втратило свої монетарні функції. Спочатку відбулася демонетизація золота на рівні функціонування національних грошей, а згодом і міждержавних відносин. Змінюється природа і функціональна роль світових грошей. Вони перетворюються на самостійну грошову форму і є матеріальним носієм інтернаціональної вартості. Національні гроші втрачають свою самостійність при обслуговуванні міжнародних відносин, але продовжують виконувати весь комплекс функцій, пов'язаний з обслуговуванням обігу товарів і послуг на внутрішньому ринку.

Головним призначенням світових грошей стає виконання функції інтернаціональної міри вартості, за якою порівнюються не безпосередньо вартості окремих товарів, а купівельні спроможності національних валют. Таким чином, вони поєднують національні грошові знаки вартості.

 

 

Види валюти: національна, іноземна, колективна

 Визначення “валюта” в широкому розумінні означає грошову одиницю будь-якої країни, а також використовується для визначення коштів, виражених у грошових одиницях тільки іноземних держав або міжнародних кредитних організацій.

Валюту можна поділити залежно від: емітента, функціональної структури, від режиму використання.

Нині ключові позиції у системі міжнародних валютних відносин займають колективні валюти – це форма світових грошей, позбавлених товарної основи. Інституційною підвалиною, що забезпечує можливість застосування колективних валют, є утворення і функціонування міжнародних валютних союзів. У межах окремих союзів колективні валюти використовуються не тільки як міжнародна інтернаціональна міра вартості, шляхом зіставлення валютних курсів, а і як міжнародний платіжний засіб і засіб нагромадження.

Сформувалося кілька видів міжнародних колективних валют:

СДР – спеціальні права запозичення, уведені в систему розрахунків МВФ з 1 січня 1970 року;

ЄВРО – Європейська валютна одиниця, функціонує з січня 1999 р. в рамках валютної системи “Спільного ринку”.

Подібні за призначенням колективні валюти працюють у межах угруповань окремих країн, що здобули політичну незалежність після краху колоніальної системи.

Вартісний еквівалент ЄВРО і СДР визначається на базі стандартного “кошика валют” країн – учасниць ЄВС та МВФ відповідно. Вміст кошика періодично переглядається.

 

 

⇐ Предыдущая17181920212223242526Следующая ⇒

Поделиться: