Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


Спеціальності: 5.03050401 Економіка підприємства

Стр 1 из 11Следующая ⇒


ПОДАТКОВА СИСТЕМА

Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів кооперативних технікумів і коледжів

Спеціальності: 5.03050401 Економіка підприємства

· Фінанси і кредит

· Оціночна діяльність 5.03050901 Бухгалтерський облік

Київ - 2012

Податкова система. Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів кооперативних технікумів і коледжів. Спеціальності: 5.03050401 Економіка підприємства; 5.03050801 Фінанси і кредит;

· Оціночна діяльність; 5.03050901 Бухгалтерський облік / Уклад.: Бойко М. М. - К.: НМЦ "Укоопосвіта". - 74 с.

Укладач Бойко М. М. - викладач-методист Херсонського кооперативного економіко-правового коледжу.

Доопрацьовано:

Сенченко В. Б- викладачем вищої категорії Чернігівського кооперативного технікуму;

Івасюк І. О. - викладачем другої категорії Коледжу економіки і права Вінницького кооперативного інституту.

Відповідальний за випуск Найчук Л. І. - методист вищої категорії НМЦ "Укоопосвіта".

Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів розглянуто та схвалено на засіданні секції фінансових і облікових дисциплін при НМЦ "Укоопосвіта" у складі:

Івасюк 1. О. - викладача другої категорії Коледжу економіки і права Вінницького кооперативного інституту;

Найчук Л. І. - методиста вищої категорії НМЦ "Укоопосвіта";

Островської І. Ю. - викладача вищої категорії Коледжу економіки

і права Вінницького кооперативного інституту;

Паночишеної А. В. - викладача-методиста Житомирського кооперативного коледжу бізнесу і права;

Подокопної О. М. - викладача вищої категорії Хмельницького кооперативного коледжу Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту;

Прицюк Л. А. - викладача-методиста Коледжу економіки і права Вінницького кооперативного інституту;

Сенченко В. Б - викладача вищої категорії Чернігівського кооперативного технікуму.

© НМЦ "Укоопосвіта", 2012

Пояснювальна записка

Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів складено відповідно до навчальної програми дисципліни "Податкова система", затвердженої НМЦ "Укоопосвіта" 11.03.11.

Мета методичних рекомендацій - надання допомоги студентам в опрацюванні питань, винесених для самостійного вивчення. У роботі вміщено тематичний план, рекомендації до кожної теми, подано список рекомендованої літератури та запитання для самоперевірки.

Список рекомендованої літератури є орієнтовним, тому бажано користуватися додатковими сучасними джерелами.

Із метою поглиблення знань студентам необхідно вивчати законодавчі акти та нормативні документи, періодичні видання, матеріали регіонального значення тощо.

Самостійне вивчення матеріалу потрібно виконувати в такій послідовності:

· уважно вивчити план;

· ознайомитися з методичними рекомендаціями;

· опрацювати рекомендовану літературу;

· скласти конспект;

· письмово відповісти на запитання для самоперевірки.

Навчальний матеріал для самостійного вивчення виноситься на поточний і підсумковий контроль знань.

З

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ Назва теми Питання самостійної роботи Кіль кість годин
1 Засади організації податкової системи України · Податковий кодекс України, Закон України "Про Державний бюджет України на поточний рік". · Основні напрями податкового регулювання економіки та соціальної сфери. · Склад загальнодержавних і місцевих податків. · Податкова політика України в сучасних умовах. · Особливості податкових систем різних країн. · Посадові особи органів Державної податкової служби та їх правовий і соціальний захист. · Відповідальність посадових осіб податкових органів. · Відповідальність платників за своєчасність та правильність розрахунків із бюджетом і за подання податкової звітності 16
2 Податок на додану вартість · Податковий кодекс України. · Пільги щодо ПДВ. · Контроль податкових органів і відповідальність платників податку на додану вартість 6
3 Акцизний податок і мито 1. Податковий кодекс України, Митний кодекс України.  

 

 

№ Назва теми Питання самостійної роботи Кіль кість годин
    · Термінологія митної справи: "митна територія", "митний контроль", "види переміщення через митний кордон", "митна декларація" та "декларанти". · Порядок перерахування мита до бюджету 6
4 Податок на прибуток підприємств · Визначення амортизації. Перелік витрат, які підлягають і не підлягають амортизації. · Визначення основних засобів та їх груп. · Методи нарахування амортизації. · Оподаткування операцій особливого виду 10
5 Фіксований сільськогосподарський податок Податковий кодекс України, Закон України "Про Державний бюджет України на поточний рік" 2
6 Податок на доходи фізичних осіб · Податковий кодекс України, Закон України "Про Державний бюджет України на поточний рік". · Податкова знижка. · Обов’язки та відповідальність громадян щодо сплати ПДФО 8
7 Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва · Податковий кодекс України. · Порядок переходу платників до спрощеної системи оподаткування 6

 

 

№ Назва теми Питання самостійної роботи КІЛЬ КІСТЬ годин
8 Плата за землю Податковий кодекс України, Закон України "Про Державний бюджет України на поточний рік" 2
9 Плата за ресурси та послуги Податковий кодекс України, Закон України "Про Державний бюджет України на поточний рік" 2
10 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування · Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування". · Платники, база нарахування та ставки єдиного внеску. · Закони України: "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", "Про загшіьнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" 6

 

№ Назва теми Питання самостійної роботи Кіль кість годин
11 Інші податки і збори · Податковий кодекс України, Закон України "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства". · Декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито" 4
12 Розвиток податкової системи України · Основні групи та типи податкової політики. · Податкова політика як інструмент державного регулювання економіки 4
  Разом   72

 

 

Питання 2. Основні напрями податкового регулювання економіки та соціальної сфери

Основні напрями податкового регулювання економіки та соціальної сфери:

· науково обґрунтована державна політика доходів, яка відображена в Податковому кодексі України;

· система оподаткування повинна мати інвестиційну і соціальну спрямованість;

· зміни в системі оподаткування мають здійснюватись одночасно з реформуванням системи оплати праці, пенсійного забезпечення, удосконаленням соціальної сфери;

· основу податкової системи мають становити прямі податки;

· непрямі податки повинні використовуватися лише у формі акцизів для обмеження споживання деяких видів товарів, а також для оподаткування предметів розкоші;

· застосування при оподаткуванні диференційованих ставок податків залежно від виду діяльності та розміру одержаного прибутку або доходу;

· ліквідація податкових пільг;

· чітке розмежування податків, що зараховується до місцевих і державного бюджетів;

· посилення ролі місцевих податків і зборів у формуванні доходів місцевих бюджетів;

· подальше використання митних тарифів як механізму вдосконалення оподаткування у зовнішньоекономічній діяльності.

Запитання для самоперевірки

· Що таке податкова система?

· Які нормативні акти регулюють становлення податкової системи в Україні?

· Що є характерним для становлення податкової системи України?

· У чому полягають недоліки діючої податкової системи України?

· Укажіть основні напрями проведення податкової реформи в Україні.

Питання 3. Склад загальнодержавних і місцевих податків

Література: З, статті 9, 10.

Під час вивчення цього питання варто зауважити, що склад податкової системи передбачено Податковим кодексом України. Податкова система України складається із загальнодержавних та місцевих податків і зборів.

Перелік загальнодержавних податків і зборів указано в ст. 9 Податкового кодексу України, а перелік місцевих податків і зборів - у ст. 10 цього нормативного акту.

Так, до загальнодержавних податків належать:

· Податок на прибуток підприємств.

· Податок на доходи фізичних осіб.

· Податок на додану вартість (ПДВ).

· Акцизний податок.

· Збір за першу реєстрацію транспортного засобу.

· Екологічний податок.

· Плата за землю.

· тощо (ст. 9 ПКУ).

До місцевих податків відносять:

· Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

· Єдиний податок.

До місцевих зборів відносять:

· Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

· Збір за місця для паркування транспортних засобів.

· Туристичний збір.

Структура податкової системи - це питома вага окремих податків і зборів у загальній сумі податкових надходжень до Державного бюджету. Тому, використовуючи Закон України "Про Державний бюджет України" на поточний рік, потрібно визначити питому вагу податкових надходжень, а також окремих податків (ПДВ, акцизний податок, податок на прибуток підприємств) у загальній сумі доходів Державного бюджету та дати обґрунтування розрахованих показників.

Запитання для самоперевірки

· Які податки відносять до загальнодержавних?

· Які податки відносять до місцевих?

· Які збори відносять до місцевих?

· У чому полягає різниця між загальнодержавними і місцевими податками?

· Що таке структура податкової системи?

Питання 4. Податкова політика України в сучасних

Умовах

Література: 8, с. 36-38.

Під час вивчення цього питання потрібно з’ясувати, що податкова політика - це діяльність держави у сфері встановлення, регулювання та стягнення податків.

До основних завдань податкової політики належать:

· забезпечення фінансовими ресурсами потреб держави для виконання покладених на неї функцій;

· сприяння створенню умов для активізації економічного зростання і підвищення суспільного добробуту.

13

Досягнення зазначених цілей - досить складне завдання. Воно потребує запровадження оптимальної структури податкової системи, чіткого визначення об’єктів оподаткування, строків сплати податків, контроль за повним і своєчасним внесенням платежів, надання в необхідних випадках пільг із податків.

Усе це в кінцевому підсумку складає податковий механізм, за допомогою якого здійснюється податкова політика в сучасних умовах.

Варто зауважити, що держава, проводячи податкову політику, враховує п’ять основних критеріїв, які забезпечують оптимальний вплив податкової політики на інтереси платників податків і держави:

· фіскальної достатності;

· економічної ефективності;

· соціальної справедливості;

· стабільності;

· гнучкості.

Фіскальна достатність полягає в тому, що, проводячи податкову політику, необхідно забезпечити таку величину податкових надходжень, яка є бажаною для інтересів держави, що виходять з програм її соціально-економічного розвитку.

Економічна ефективність означає, що за допомогою податків здійснюється формування конкурентного середовища, активізація інноваційної та інвестиційної діяльності, розвиток експортно-імпортної діяльності та інших факторів, що сприяють розвитку економіки держави. Це досягається за рахунок перегляду та диференціації ставок податків, надання податкових пільг, податкового кредиту тощо.

Соціальна справедливість означає єдиний підхід до всіх платників при нарахуванні податків за умови застосування податкових пільг.

Стабільність означає забезпечення незмінності податків і зборів, їх ставок, податкових пільг протягом бюджетного року. Але треба враховувати, що стабільність має певні обмеження в просторі й часі. Це пов’язано з тим, що економічний і соціальний розвиток постійно потребує удосконалення податкового

14

механізму. Це досягається або шляхом податкових реформ, або за допомогою постійного вдосконалення тих чи інших елементів системи оподаткування. В цьому полягає гнучкість податкової системи.

Вивчаючи це питання, потрібно звернути увагу на шляхи реалізації податкової політики, до яких відносять:

· скорочення або збільшення податків. Так, з метою розвитку матого підприємництва застосовується єдиний податок;

· зміна податкових ставок. Так, ставка податку на прибуток підприємства складає 21 % (у 2012 р.), але протягом 2013— 2014 рр. буде зменшуватись та становитиме 16 % з 1 січня 2014 р.;

· надання пільг або звільнення від оподаткування окремих галузей виробництва, територій, груп населення. Так, ПДВ не включається до вартості навчання, пенсіонери не сплачують податок за землю тощо.

Відтак податкова політика у сучасних умовах повинна виступати провідним стимулюючим фактором у стабілізації вітчизняного виробництва та забезпечувати повне і своєчасне виконання бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів, а це сприятиме зростанню економічного і соціального розвитку держави, підвищенню добробуту населення.

Запитання для самоперевірки

· У чому полягає суть податкової політики?

· Укажіть основні завдання податкової політики.

· Чому податкова політика повинна бути стабільною протягом бюджетного року?

· Як податкова політика може сприяти:

· зростанню або спаду виробничої діяльності підприємств;

· формуванню збалансованої соціальної політики?

Питання 5. Особливості податкових систем різних

країн

В умовах ринкових відносин податкова система є важливим елементом регулювання економічних і соціальних процесів у державі. Ефективність її функціонування визначається різними чинниками і, насамперед, економічним становищем, рівнем податкової культури, досягненням економічної науки.

Податкові системи розвинутих держав ґрунтуються на трьох найбільш касових податках:

· особистому податку на доходи:

· податку на соціальне страхування;

· податку з обороту.

У більшості країн світу досить значною є частка особистого податку на походи фізичних осіб в загальній сумі податкових надходжень - понад ЗО %. Однією з причин такого становища є зростання доходів громадян, завдяки чому вони долучаються до вищих груп за шкалою оподаткування. Збільшується також кількість платників податків, підвищуються податкові ставки. Максимальна ставка оподаткування податком на доходи фізичних осіб серед розвинутих держав світу - в Німеччині - 53 %. Оподаткуванню підлягають доходи від ведення сільського та лісового господарства, промислового виробництва, підприємницької діяльності, надання в оренду рухомого та нерухомого майна, а також оподатковуються власники капіталу та наймані працівники. У таких державах, як СІНА, Канада, Швеція, податок на доходи фізичних осіб утворює основне джерело наповнення бюджетів всіх рівнів відповідно (35,8 %), (34,6 %), (36,9 %). Дещо меншою є питома вага цього податку в структурі податкових надходжень у Великобританії (26,5 %), Японії (21,8 %), Італії (24,1 %), Франції (11,3 %). Важливо зазначити, що в цих країнах передбачено, що члени родини повинні самостійно звітувати за своїми податковими зобов’язаннями, зокрема й неповнолітні діти, якщо вони мають індивідуальні та незалежні джерела доходів.

Розрахунок оподаткованого доходу фізичних осіб ведеться за такими видами отриманих доходів:

· доходи від роботи за наймом;

· доходи від комерційної діяльності;

· доходи від капіталу.

Вагоме місце в структурі податкових надходжень розвинених держав світу займає відрахування на соціальне страхування. Найвища питома вага цього платежу у Франції близько 42 %. Значні кошти цього податку в структурі податкових надходжень у Німеччині (38,4 %), Італії (32,2 %), СІНА (30,2 %). Дещо менша питома вага відрахувань на соціальне страхування в Японії, Швеції та Канаді - на рівні 25 %. Платежі на соціальне страхування проводяться наймачами у порядку нарахувань на заробітну плату з віднесенням їх на витрати при обчисленні оподатковуваного прибутку. Особливість оподаткування цим платежем полягає в тому, що є різні ставки оподаткування залежно від того, чи це корпорації, чи особи, що працюють самостійно.

Питання 6. Посадові особи органів Державної податкової служби та їх правовий і соціальний захист

Література: 3, ст.ст. 41, 61.

Під час вивчення цього питання варто звернути увагу на те, що посадовою особою органу державної податкової служби .може бути особа , яка має освіту за фахом та відповідач кваліфікаційним вимогам, установленим Державною податковою службою України.

На роботу до органів Державної податкової служби не можуть бути прийняті особи, яких було засуджено за вчинення корисливих злочинів.

Посадові особи органів Державної податкової служби не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах та організаціях (крім наукової та викладацької діяльності).

Посадові особи органів Державної податкової служби підлягають атестації та їм присвоюють спеціальні звання.

Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, розмір надбавок за звання затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Посадовим особам і працівникам органів Державної податкової служби видається службове посвідчення.

Держава гарантує захист життя, здоров’я, честі, гідності та майна посадових осіб органів Державної податкової служби та членів їх сімей від злочинних посягань та інших протиправних дій.

Порядок та умови страхування посадових осіб органів Державної податкової служби встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Запитання для самоперевірки

· Хто має право працювати в органах Державної податкової служби?

· Якими видами діяльності не дозволяється займатися посадовим особам органів Державної податкової служби?

· Як забезпечується правовий та соціальний захист посадових осіб органів Державної податкової служби?

Питання 7. Відповідальність посадових осіб податкових органів

При вивченні цього питання потрібно керуватися Указом Президента України № 584/2011 "Про Положення про Державну податкову службу України" від 12.05.11 та звернути увагу, що основними обов’язками органів Державної податкової служби є:

· здійснення контролю за дотримання податкового законодавства;

· внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

· формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб;

· роз’яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;

· запобігання злочинам, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

При цьому потрібно з’ясувати, що посадові особи органів ДСП наділені такими правами:

»проводити перевірки щодо дотримання податкового законодавства суб’єктами господарювання;

· отримувати безоплатно від підприємств, установ організацій, від громадян - суб’єктів підприємницької діяльності довідки, копії документів та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, інших платежів, формуванням інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків;

· обстежувати будь-які приміщення підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та житло громадян, якщо вони використовуються як юридична адреса суб’єкта підприємницької діяльності, а також для отримання доходів;

· вимагати від посадових осіб суб’єкта господарювання усунення виявлених порушень податкового законодавства і законодавства про підприємницьку діяльність, контролювати їх виконання, а також припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів Державної податкової служби;

· вилучати (із залишенням копій) документи, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, інших платежів, та вилучати у громадян - суб’єктів підприємницької діяльності, які порушують порядок заняття підприємницькою діяльністю, реєстраційні посвідчення або спеціальні дозволи (ліцензії, патенти) з подальшою передачею матеріалів про порушення органам, що видали ці документи;

· застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції;

· стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені та штрафних санкцій;

· надавати відстрочення та розстрочення податкових зобов’язань, вирішувати питання щодо податкового компромісу, а також приймати рішення про списання безнадійного боргу;

· при проведенні адміністративного арешту опечатувати каси, касові приміщення, склади, архіви.

Варто звернути увагу, що за невиконання або неналежне виконання службовими особами державних податкових служб своїх обов’язків вони притягаються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідальності згідно з чинним законодавством.

Збитки, завданні неправомірними діями службових осіб державних податкових служб, підлягають відшкодування за рахунок коштів державного бюджету за наступним стягненням з винних осіб.

Запитання для самоперевірки

· Назвіть основні обов’язки органів Державної податкової служби.

· Якими правами наділені органи Державної податкової служби?

· Яка відповідальність накладається на працівників державних податкових служб?

Питання 8. Відповідальність платників за своєчасність та правильність розрахунків із бюджетом і за подання податкової звітності

Література: 3, ст.ст. 111-129.

Податковими правопорушеннями є протиправні діяння платників податків, податкових агентів, їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що привели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Платники податків, податкові агенти, посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

При вивченні цього питання потрібно звернути увагу на такі види відповідальності за порушення податкового законодавства:

· фінансова - встановлена у вигляді сплати штрафів і пені за рахунок чистого прибутку підприємства;

· адміністративна - накладається на керівника, головного бухгалтера, посадову особу у вигляді сплати штрафу. Розмір адмінштрафу залежить від виду порушення.

· кримінальна - регулюється Кримінальним процесуальним кодексом України.

Фінансова відповідальність

І. Штрафи

Штрафна санкція - плата у вигляді фіксованої суми, відсотків, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до Податкового кодексу України штрафи сплачуються за:

· за несвоєчасне подання документів для взяття на податковий облік штраф в розмірі 170 грн для фізичних осіб та 510 грн для юридичних осіб;

· за несвоєчасне подання податкової звітності до податкової інспекції штраф - 170 грн, при повторному порушенні протягом календарного року - штраф 1020 грн за кожне таке неподання;

· за заниження суми податку - штраф у розмірі 25 % від заниженої суми;

· за самостійне виявлення платником податку заниження (недоплати) суми податку стягується штраф у розмірі 3 % або

· % від суми недоплати;

· за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, бухгалтерської та статистичної звітності з питань обчислення і сплати податків протягом встановлених (ст. 44 ПКУ) строків їх зберігання (1095 днів) штраф у розмірі 510 грн.

· за несвоєчасну сплату податків стягується штраф у таких розмірах;

а) при затримці платежу до 30 календарних днів - штраф у розмірі 10 % від несплаченої суми;

б) при затримці платежу більше 30 календарних днів - штраф у розмірі 20 %;

· за не нарахування, неутримання або несплату податків під час виплати доходу на користь іншого платника податків - штраф у розмірі 25 % від суми податку. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 % суми податку, а вчинені втретє та більше - 75 %.

· Тощо.

· Пеня

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки, за кожен календарний день прострочки платежу. Сума пені розраховується за такою формулою:

^ погашення податкового боргу * Кднів ■ 100 /о X \]НБУ X 1,2

У =_________________________________________ ,

R

де У - сума пені, що нараховується на фактично погашену суму податкового боргу (завжди округлюється до другого знака після коми);

∑ погашення податкового боргу ~ ФАКТИЧНО ПОГАШЕНА Сума ПОДАТ-

кового боргу;

Кднів - кількість днів затримки сплати податкового зобов’язання;

U НБУ - більша з облікових ставок Національного банку України, що діяли на день виникнення податкового боргу або на день його (його частини) погашення;

1,2 - коефіцієнт, що дозволяє розрахувати 120 % річних

Uнбу;

R - кількість днів у календарному році.

Запитання для самоперевірки

· Укажіть види відповідальності за порушення податкового законодавства.

· Яка фінансова відповідальність встановлена за несвоєчасне подання податкової звітності?

· Яка фінансова відповідальність встановлена за несвоєчасну сплату податків?

· Що враховується при нарахуванні суми пені?

Індивідуальні завдання

· Історичні аспекти виникнення податків.

· Економічна сутність податків та їх призначення.

· Характеристика Державного бюджету України на поточний рік.

· Характеристика системи оподаткування в Україні.

· Характеристика податкової системи держави (на прикладі іноземної держави).

· Податкова політика як елемент державного регулювання економіки.

· Напрями реформування податкової політики України.

· Податкова міліція: її функції, права та обов’язки.

· Актуальні проблеми та основні завдання реформування Державної податкової служби України.

Тема 2. Податок на додану вартість План самостійної роботи

· Податковий кодекс України.

· Пільги щодо ПДВ.

· Контроль податкових органів і відповідальність платників податків на додану вартість.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Податковий кодекс України

Література: 3, ст.ст. 180-193, 196-197; 8, с. 66-78.

Податок на додану вартість (ГІДВ) є непрямим загальнодержавним податком. Він входить до ціни товарів (робіт, послуг) і сплачується покупцем продавцю у складі вартості придбаної продукції (товарів, робіт, послуг).

Перерахування податку до бюджету здійснює продавець, але не в загальній сумі податкових зобов’язань, зменшених на суму ПДВ, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам.

Під час вивчення Податкового кодексу України потрібно засвоїти хто є платниками податку, що є об’єктом і базою оподаткування.

Платниками ПДВ (ст.ст. 181-182 цього кодексу) є суб’єкти підприємницької діяльності, тобто юридичні й фізичні особи, які зареєструвалися платником податку. В обов’язковому порядку підлягає реєстрації, як платник ПДВ, суб’єкт підприємницької діяльності, в якого загальна сума операцій з поставки товарів (робіт, послуг) за останні дванадцять календарних місяців перевищує 300 тис. грн (без ПДВ). Добровільно може зареєструватися, як платник ПДВ, особа, в якої обсяг поставки продукції за останні 12 календарних місяців не менше ніж 150 тис. грн без ПДВ. Під поставкою товарів розуміють будь-яку операцію, що пов’язана з продажем, обміном, даруванням тощо, яка передбачає передачу (зміну) права власності.

Об’єктом оподаткування ПДВ (ст. 185 цього кодексу) є операції з:

· поставки (продажу) товарів, робіт, послуг на території України;

· ввезення товарів (супутніх послуг) на територію України (імпорт);

· вивезення товарів за межі території України (експорт).

Не є об’єктом оподаткування операцій (ст. 19611КУ) з:

· випуску, розміщення та продажу цінних паперів;

· передачі майна у схов, а також у оперативну оренду (крім фінансового лізингу);

· надання послуг зі страхування і перестрахування; соціального і пенсійного страхування;

· обігу валютних цінностей, виплати грошових призів;

· надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, за кредитними і депозитними договорами;

· оплата вартості державних платних послуг за реєстрацію, отримання ліцензії (дозволу), сертифікатів, державного мита;

· виплата заробітної плати, пенсій, стипендій, дивідендів, субсидій у грошовій формі або у формі цінних паперів;

· надання брокерських, дилерських послуг із торгівлі;

· тощо відповідно до ст. 196 Податкового кодексу України.

Вивчаючи ст. 193 цього кодексу, необхідно звернути увагу на ставки ПДВ, які встановлені в розмірі:

· з 01.01.11 - 31.12.2013 "20 %" - від бази оподаткування, що не включає ПДВ;

· з 01.01.14 - "17 %" - від бази оподаткування, що не включає ПДВ;

· "0 %" - при експорті товарів та супутніх послуг.

Варто зауважити, що сума ГІДВ, яка підлягає перерахуванню до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначається за формулою:

загальна сума податкового - загальна сума податкового зобов’язання за місяць (квартал) кредиту за місяць (квартал)

Податкове зобов’язання - це сума нарахованого ПДВ, виходячи з обсягу7 поставки товарів (робіт, послуг).

Податковий кредит - це сума сплаченого ПДВ за придбані товари (роботи, послуги).

Право на податковий кредит надає податкова накладна, яку має право виписати у двох примірниках продавець - зареєстрований платник ПДВ.

Датою виникнення податкових зобов’язань з поставки товарів вважається дата, що сталася раніше:

· або дата надходження коштів від покупця (на банківський рахунок чи в касу підприємства);

· або дата відвантаження товарів, оформлення документів на виконані роботи (надані послуги).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

· або дата оплати за товари, роботи, послуг із поточного рахунку чи каси підприємства;

· або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товарів, робіт, послуг.

При вивченні цього кодексу, крім того, необхідно звернути увагу на ст. 183, де вказується порядок реєстрації осіб як платників ПДВ.

Питання 2. Пільги щодо ПДВ

Література: 3, ст.ст. 196, 197.

У ст. 197 цього кодексу вказані операції суб’єктів господарювання, що звільнені від оподаткування:

· Операції з продажу:

· вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними кухнями і спеціалізованими магазинами та товарів дитячого асортименту для немовлят;

»товарів спеціального призначення для інвалідів (відповідно до переліку встановленого Кабінетом Міністрів України);

· книжок вітчизняного виробництва, періодичних видань, друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва;

· товарів, робіт, послуг для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ і представництв міжнародних організацій в Україні;

· приладів, матеріалів науковим установам та організаціям, вищим навчальним закладам 1І1-ІУ рівнів акредитації, а також їх безкоштовної передачі за умови використання їх винятково для власних потреб.

· Операції з надання послуг:

· перевезення пасажирів міським та приміським транспортом (за умови, що тарифи на такі перевезення регулюються законодавчо);

· ремонт шкіл, дошкільних установ, інтернатів, установ охорони здоров’я (в сільській місцевості);

· обробка землі сільськогосподарськими виробниками багатодітним сім’ям, інвалідам, ветеранам, самотнім особам і особам, що постраждали від Чорнобильської катастрофи, школам, дошкільним установам, інтернатам, установам охорони здоров’я в сільській місцевості;

· послуги освіти, які надаються установами освіти, що мають відповідний дозвіл;

· надання культових послуг та продаж товарів культового призначення;

· збирання та заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини;

· доставка пенсій і грошової допомоги населенню.

· Операції з виконання робіт:

· фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, що здійснюються за рахунок державного бюджету;

· з приватизації державного та комунального майна;

· тощо відповідно до ст. 197 цього кодексу.

Питання 3. Контроль податкових органів і відповідальність платників податку на додану вартість

При вивченні цього питання потрібно звернути увагу, що до платників податків за порушення податкового законодавства можуть бути застосовані такі види відповідальності:

· фінансова - встановлена у вигляді сплати штрафів і пені за рахунок чистого прибутку підприємства;

· адміністративна - накладається на керівника, головного бухгалтера, посадову особу у вигляді сплати штрафу. Розмір адміністративного штрафу залежить від виду порушення;

· кримінальна - регулюється Кримінальним процесуальним кодексом України.

Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафів та пені.

Штрафи - це плата у вигляді фіксованої суми, відсотків, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до Податкового кодексу України штрафи сплачуються за:

· За неподання або несвоєчасне подання платником податкових декларацій (розрахунків), тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

· У разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов’язання протягом строків, визначених кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

· при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - в розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

· при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

· Ненарахування, неутримання, несплата податків платником ПДВ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

· У разі заниження суми податку платник сплачує штраф у розмірі 25 % від заниженої суми;

· У разі самостійного виявлення платником податку заниження (недоплати ) суми ПДВ стягується штраф у розмірі 3% або 5 % від суми недоплати.

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки, за кожен календарний день прострочки платежу.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення в його сплаті.

Запитання для самоперевірки

· У чому полягає сутність і значення ГІДВ?

· Хто є платниками ПДВ?

· Що є об'єктом оподаткування ПДВ?

· Які операції звільнені від оподаткування ПДВ?

· Укажіть базову ставку ПДВ.

· Як визначити суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету?

· Що таке податкове зобов’язання?

· Що таке податковий кредит?

Завдання 1.

Визначте податкове зобов’язання, податковий кредит і суму ПДВ, яку потрібно сплатити до бюджету за жовтень поточного року за такими даними:

· Загальний обсяг поставки товарів (робіт, послуг), за якими виникає податкове зобов’язання - 54 900 грн.

· Податковий кредит - 7350 грн.

Завдання 2.

Визначте податкове зобов’язання, податковий кредит і суму податку на додану вартість, яку потрібно сплатити до бюджету за вересень поточного року за такими даними:

· Загальний обсяг поставки товарів (робіт, послуг), за якими виникає податкове зобов’язання - 36 600 грн.

· Загальний обсяг придбання товарів (робіт, послуг) без ПДВ - 24 900 грн.

Індивідуальні завдання

· Розрахунок податку на додану вартість та його документальне оформлення.

· Ефективність оподаткування споживання в Україні.

· Порядок застосування непрямих податків, їх переваги та недоліки.

Питання 1. Податковий кодекс України, Митний кодекс України

Література: 2; 3 ст.ст. 212-218; 8, с. 84-88.

Акцизний податок - це непрямий податок, що встановлюється тільки на підакцизні товари та включається до їх ціни.

Під час вивчення Податкового кодексу України потрібно засвоїти хто є платниками податку, що є об’єктом і базою оподаткування.

Платниками акцизного податку (ст. 212 цього кодексу) є:

· за вітчизняними товарами - виробники підакцизних товарів, у тому числі з давальницької сировини;

· за імпортованими товарами - той, хто ввозить підакцизні товари на митну територію України.

Об’єктами оподаткування є операції з:

· реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів;

· ввезення підакцизних товарів на митну територію України;

· тощо відповідно до ст. 213 ГІКУ.

Не є об’єктами оподаткування акцизним податком. (ст. 213 ПКУ):

· вивезення (експорт) підакцизних товарів платниками податку за межі митної території України;

· реалізація легкових автомобілів для інвалідів, оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів бюджетів;

· реалізація підакцизних товарів, крім нафтопродуктів, вироблених на території України, що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів;

· ввезення фізичними особами на митну територію України підакцизних товарів в обсягах, що не перевищують норм безмитного ввезення, встановлених законом;

· тощо відповідно до ст. 213 ПКУ.

Базою оподаткування згідно зі ст. 214 ПКУ є:

· за вітчизняним підакцизним товарам - вартість реалізованого товару за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку;

· за ввезеним на митну територію України - вартість за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку.

Ставки податку та перелік підакцизних товарів передбачені ст. 215 Г1КУ.

Датою виникнення податкових зобов’язань (ст. 216 ПКУ) є:

· щодо підакцизних товарів, вироблених на території України - дата їх реалізації виробником;

· щодо ввезених підакцизних товарів - дата оформлення митної декларації на митниці митним органом.

Строк сплати податку:

· з підакцизних товарів, вироблених на митній території України - протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного терміну подання податкової декларації, тобто не пізніше 30 числа наступного місяця за звітним місяцем. А сума податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий, сплачуються при придбанні марок акцизного податку.

· із ввезених на митну територію України підакцизних товарів сплачується платниками до або в день подання митної декларації.

При вивченні цього кодексу потрібно звернути увагу на ст. 226, де вказується порядок виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Питання 2. Термінологія митної справи: "митна територія", "митний контроль", "види переміщення через митний контроль", "митна декларація" та "декларанти"

Література: 2.

У Митному кодексі України дано визначення основних термінів митної справи:

Митна територія - територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також штучні острови, установки і споруди, що створюються в морській економічній зоні України.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Види переміщення через митний кордон:

· у вантажних відправленнях - це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно- імпортних операцій;

· у міжнародних поштових відправленнях - це переміщення товарів через митний кордон України в упакованих та оформлених бандеролях, спеціальних мішках з позначкою "М", поштових посилках, дрібних пакетах;

· у міжнародних експрес-відправленнях - це переміщення товарів та інших предметів, що перевозяться експрес- перевізником будь-яким видом транспорту з метою доставки одержувачу у визначений термін;

· у несупроводжуваному багажі - переміщення через митний кордон України товарів, що належать громадянам з оформленням багажних документів;

· у ручній поклажі - переміщення через митний кордон України товарів, що належать громадянам, у транспортних засобах, якими прямують ці громадяни без оформлення багажних документів;

· у супроводжуваному багажі - переміщення через митний кордон України товарів, що належать громадянам, у багажних відділеннях транспортних засобів, якими прямують ці громадяни з оформленням багажних документів.

Митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення;

Декларанти - юридична чи фізична особа, яка здійснює декларування (складає митну декларацію) товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Запитання для самоперевірки

· У чому полягає необхідність митного контролю?

· Для чого необхідна митна декларація?

· Хто є декларантом у митній справі?

Питання 3. Порядок перерахування мита до бюджету

Література: 2; 8 с. 89-96.

Мито - це непрямий податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.

Платниками мита є юридичні і фізичні особи при здійсненні експортно-імпортних операцій.

Документ, який є підставою для нарахування мита, - вантажна митна декларація. Без сплати мита та відмітки у декларації пропуск товарів та інших предметів через митний кордон не дозволяється.

Сплата мита може здійснюватися:

· під час перетину митного кордону;

35

· при реєстрації товарів та інших предметів на митній території України;

· за вексельними розрахунками з відстрочкою платежу. Належна до сплати сума мита перераховується платниками

на рахунки митних органів, які здійснюють митні оформлення товарів чи майна, або вноситься готівкою у касу митного органу. А за товари та інші предмети, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях, мито сплачується підприємствам зв’язку.

Сума мита, що сплачена митним органам та підприємствам зв’язку, перераховується до Державного бюджету України.

Контроль за правильністю та своєчасністю сплати мита до бюджету здійснює митна служба України, а не податкова служба.

Запитання для самоперевірки

· Що таке мито?

· Хто є платником мита?

· Що є підставою для нарахування мита?

· Хто здійснює контроль за правильністю нарахування мита і своєчасністю сплати його до Державного бюджету України?

Індивідуальні завдання

· Порядок розрахунку акцизного податку та його документальне оформлення.

· Економічна ефективність митної справи в Україні.

· Сутність, форми і способи перекладання непрямих податків.

Питання 1. Визначення амортизації Перелік витрат, які підлягають і не підлягають амортизації

Література: 3, ст. 144; 8 с. 110, 111.

Під терміном "амортизація" основних засобів і нематеріальних активів потрібно розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення на зменшення прибутку платника податку в межах встановлених мінімально допустимих строків корисного використання, передбачених ст. 145 Податкового кодексу України.

Амортизації підлягають витрати на:

· придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності;

· самостійне виготовлення основних засобів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

· проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів.

Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на утримання основних засобів, що знаходяться на консервації.

Не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування:

· витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою та житлових будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів;

· витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування;

· витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України;

· витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інше поліпшення невиробничих основних засобів.

Запитання для самоперевірки

· Дайте визначення амортизації.

· Назвіть витрати, які підлягають амортизації.

· Назвіть витрати, які не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду.

Питання 2. Визначення основних засобів та їх груп

Література: 3 ст. 145.

Під час вивчення цього питання потрібно засвоїти, що таке основні засоби і на які групи вони поділяються для нарахування амортизації.

Основні засоби - це матеріальні цінності, які призначають для використання у господарській діяльності підприємства, платником податку, понад 365 календарних днів, вартістю більше 2500 грн, що поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом.

Згідно зі ст. 145.1 Податкового кодексу України основні засоби поділяють на 16 груп. При цьому по кожній групі передбачено мінімально допустимі строки корисного використання в роках. Наприклад, до третьої групи основних засобів відносять:

· будівлі, де мінімально-допустимий строк корисного використання - 20 років;

· споруди, де мінімально-допустимий строк корисного використання - 15 років;

· передавальні пристрої - 10 років.

Необхідно з’ясувати всі групи основних засобів, та мінімально допустимі строки їх корисного використання.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об’єкта, який встановлюють наказом по підприємству, але не менше мінімально допустимого строку корисного використання. Призупиняється нарахування амортизації на період реконструкції, модернізації, консервації такого об’єкта на підставі документів, які свідчать про виведення основних засобів з експлуатації.

Запитання для самоперевірки

· Що таке основні засоби?

· Що є характерним для основних засобів?

· На який період здійснюється нарахування амортизації основних засобів?

Питання 3. Методи нарахування амортизації

Література: 3, ст. 145.1.5.

При вивченні цього питання потрібно звернути увагу, що в ст. 145.1.5 податкового Кодексу України передбачено такі методи нарахування амортизації основних засобів:

· Прямолінійні - за яким річна сума амортизації визначається діленням амортизаційної вартості на строк корисного використання кожного об’єкта основних засобів.

· Зменшення залишкової вартості - за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок року на річну норму амортизації.

· Прискореного зменшення залишкової вартості - за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року та річної суми амортизації, яка подвоюється.

· Кумулятивного - за яким річна сума амортизації визначається як добуток амортизаційної вартості на кумулятивний коефіцієнт. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об’єкта на суму числа років його корисного використання.

· Виробничий - за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням амортизаційної вартості на загальний обсяг продукції, який підприємство очікує виробити з використанням об’єкта основних засобів.

Варто зазначити, що амортизація не нараховується на першу групу (земельні ділянки) та на 13-ту групу (природні ресурси).

Суми нарахованої амортизації не підлягають вилученню до бюджету, а також не можуть бути базою для нарахування податків і зборів.

Запитання для самоперевірки

· Як визначити річну суму амортизації за прямолінійним методом?

· Що враховується при визначенні суми амортизації за кумулятивним методом?

· Як визначається кумулятивний коефіцієнт?

· На які групи основних засобів амортизація не нараховується?

Питання 4. Оподаткування операцій особливого виду

Література: 3, ст. 153.

У ст. 153 Податкового кодексу України до оподаткування операції особливого виду відносять:

· Оподаткування операцій з розрахунками в іноземній

валюті.

· Оподаткування операцій з пов’язаними особами.

· Оподаткування дивідендів.

· Оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов’язаннями.

· Оподаткування операцій з відступлення права вимоги.

· Оподаткування операцій при відчуженні майна.

· Оподаткування операцій лізингу (оренди), концесії.

· Оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

· Оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи.

Запитання для самоперевірки

· Який порядок оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті?

· Який порядок оподаткування дивідендів?

· Як ведеться облік результатів спільної діяльності?

Індивідуальні завдання

· Амортизаційна політка суб’єкта господарювання.

· Розрахунок податку на прибуток підприємства та його документальне оформлення.

· Порядок застосування прямих податків, їх переваги та недоліки.

Завдання.

Визначити суму фіксованого сільськогосподарського податку на рік для агрофірми ’’Дніпровський" за такими даними:

· Площа сільськогосподарських угідь, що зайнята:

· рілля - 80 га;

· фруктовими садами і виноградниками - 150 га.

· Грошова оцінка 1 га сільськогосподарських угідь, що зайнята:

· рілля - 5000 гри;

· фруктовими садами і виноградниками - 2800 грн.

· Ставка податку на 1 га у відсотках до грошової оцінки сільськогосподарських угідь:

· рілля - 0,15;

· багаторічні насадження - 0,09.

Індивідуальні завдання

· Переваги та недоліки фіксованого сільськогосподарського податку.

· Порядок набуття та скасування статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку.

· Відповідальність платників фіксованого сільськогосподарського податку.

Питання 2. Податкова знижка

 

Література: 3, ст. 166.

При вивченні цього питання потрібно засвоїти, які види витрат платника податку на доходи фізичних осіб відносяться до податкової знижки. Крім того, звернути увагу на такі особливості застосування податкової знижки:

· застосовується включно резидентам - платникам цього податку;

· загальна сума нарахованої податкової знижки не може перевищувати суми загального оподаткованого доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата;

· невикористана сума податкової знижки за результатами звітного податкового року, не має права переноситись на наступні податкові роки.

Запитання для самоперевірки

· Що таке податкова знижка?

· Які види витрат відносять до податкової знижки?

· Хто має право на податкову знижку?

· Які документи необхідно подати до податкової інспекції для отримання податкової знижки?

· Які витрати платника податку на доходи фізичних осіб не відносять до податкової знижки?

46

Питання 3. Обов’язки та відповідальність громадян щодо сплати ПДФО

Література: 3, ст. 171.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату до бюджету податку з інших доходів, є:

· податковий агент - для оподаткованих доходів з джерела їх походження в Україні;

· платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов’язків нарахування, утримання та сплати податку до бюджету.

Неутримання або несплата платникам податку, в тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 % суми податку, що підлягає нарахуванню або сплати до бюджету.

Запитання для самоперевірки

· Назвіть осіб, які несуть фінансову відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

· Укажіть розмір штрафу за неутримання або несплату податку під час виплати зарплати найманому працівнику.

Індивідуальні завдання

· Особливості нарахування та сплати податку з окремих видів доходів фізичних осіб.

· Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем, який знаходиться на єдиному податку.

· Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Питання 1. Податковий кодекс України

Література: 3, ст.ст. 291-297.

З метою реалізації державної політики, спрямованої на підтримку малого підприємництва, підвищення його ролі в розвитку національної економіки застосовується спрощена система оподаткування у вигляді сплати єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва.

Основним законодавчим документом для застосування єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва є Податковий кодекс України, розділ XIV, глава 1 "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності".

Критерії, за якими платники єдиного податку відносяться до кожної окремої групи, ставки податку, звітний період і терміни його сплати відображено в таблиці "Єдиний податок для суб’єктів господарювання з 01.01.12".

Суб’єкти, підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування, не мають права застосовувати іншого способу розрахунку за реалізовану продукцію, крім готівкового та безготівкового грошового розрахунку.

Платники єдиного податку звільняються від сплати таких податків і зборів (обов’язкових платежів):

· плати за землю, яка зайнята підприємницькою діяльністю;

· збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

· податку на додану вартість, крім юридичних осіб і фізичних осіб, які перебувають на III групі;

· податку на прибуток підприємств (юридичні особи);

· податку на доходи фізичних осіб (фізичні особи - підприємці);

· збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

ЄДИНИЙ ПОДАТОК ДЛЯ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ З 01.01.12

№

з/п

Критерії

Фізичні особи — підприємці

 Юридичні особи
І група II група III група IV група
1 Обсяг доходу за календарний рік до 150 тис. гри до 1 млн грн до 3 млн грн до 5 млн грн.
2 Кількість найманих працівників немає до 10 осіб (одночасно) до 20 осіб (одночасно) до 50 осіб (середньо- облікова)
3 Види господарської діяльності · роздрібний продаж; · товарів з торговельних місць на ринках; · надання побутових послуг населенню · надання побутових послуг населенню та платникам єдиного податку; · виробництво; · торгівля; · ресторанне господарство тощо · виробництво; · торгівля; · ресторанне господарство; · надання будь-яких послуг з правом сплати ПДВ будь-які види діяльності, крім не- дозволених (п. 291.5 ПКУ)
4 Ставка єдиного податку 1-10 % від мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня поточного року 2-20 % від мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня поточного року

3 % доходу + ПДВ

або

5 % доходу без ІТДВ

136 Податкова система

   50    
          Закінчення табл.

№

з\п

  

Фізичні особи-підприємці

 Юридичні особи
Критерії І іру па 11 група III група IV група
5 Звітний період рік квартал квартал квартал
6 Строки сплати податку

єдиний податок сплачується авансом щомісяця, не пізніше 20 числа поточного місяця

сплачується протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації за звітний квартал
7 Строки подання податкової декларації подають протягом 60 календарних днів після закінчення календарного року

подають протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  

136 Податкова система

Нарахування, сплата та подання звітності з інших податків і зборів здійснюється платниками єдиного податку в порядку та розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.

Не можуть бути платниками єдиного податку відповідно до ст. 291.5 цього кодексу суб’єкти господарювання, які здійснюють:

· діяльність з організації та проведення азартних ігор;

· обмін іноземної валюти;

· виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних

товарів;

· діяльність у сфері фінансового посередництва та управління підприємствами;

· діяльність з надання послуг пошти та зв’язку;

· діяльність з організації та проведення гастрольних заходів,

· тощо відповідно до ст. 291.5 Податкового кодексу.

Платники єдиного податку І—III груп не застосовують

реєстратори розрахункових операцій.

Питання 2. Порядок переходу платників до спрощеної системи оподаткування

Література: 3, ст.ст. 298-300.

Для переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт малого підприємництва подає заяву до Державної податкової інспекції за місцем державної реєстрації на бланку спеціального зразка.

Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного кварталу, за умови сплати всіх установлених податків та обов’язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.

Новостворені та зареєстровані в установленому порядку суб’єкти малого підприємництва, які подали заяву на право користування спрощеною системою оподаткування, стають платниками єдиного податку з того кварталу, в якому здійснено їх державну реєстрацію.

На підставі поданої заяви Державна податкова інспекція зобов’язана протягом десяти календарних днів видати безкоштовно свідоцтво про сплату єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову.

У Податковому кодексі вказано, що рішення про перехід на спрощену систему оподаткування може бути прийнято суб’єктом малого підприємництва не більше одного разу на рік.

Як вже було сказано, аби потрапити до тієї чи іншої групи платника єдиного податку, фізична особа - підприємець повинна відповідати трьом критеріям:

· обсяг доходу за календарний рік;

· кількість найманих працівників;

· види господарської діяльності.

Запитання для самоперевірки

· У чому полягає суть єдиного податку?

· Хто є платниками єдиного податку?

· Які критерії визначають групу платника єдиного податку?

· Від сплати яких податків звільняються платники єдиного податку?

· Укажіть порядок переходу платників до спрощеної системи оподаткування.

Індивідуальні завдання

· Особливості оподаткування суб’єктів малого підприємництва.

· Склад доходів платника єдиного податку.

· Ведення обліку і складання звітності платниками єдиного податку.

Тема 8. Плата за землю

План самостійної роботи

Податковий кодекс України, Закон України "Про Державний бюджет України на поточний рік"

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання. Податковий кодекс України, Закон України "Про Державний бюджет України на поточний рік"

Література: З, ст.ст. 269-290; 4.1.

Плата за землю здійснюється з метою формування джерела коштів для фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель, здійснення землеустрою та моніторингу земель, проведення земельної реформи та розвитку інфраструктури нанесених пунктів.

Плата за землю справляється у двох формах: у вигляді земельного податку та орендної плати.

Платниками податку є власники землі та землекористувачі.

Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, що перебуває у власності або у користуванні, та земельні паї, які перебувають у власності.

При визначенні суми земельного податку на рік враховують:

· площу земельної ділянки;

· призначення земельної ділянки;

· ставку земельного податку.

Ставки податку за 1 га земель сільськогосподарського призначення встановлені у відсотках до грошовій оцінки землі.

Ставки за землі населених пунктів встановлено у розмірі 1 % від грошовій оцінки землі.

Якщо грошової оцінки земельної ділянки не проведено, то використовують встановлені ставки за 1 м2 за групами населених пунктів (всього 9 груп населених пунктів). Група населе-

54

ного пункту залежить від чисельності населення, що проживає в ньому (ст. 275 ПКУ).

Податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, автостоянками, дачними кооперативами, гаражно-будівельними кооперативами, індивідуальними гаражами, справляється в розмірі 3 % від суми обчисленого земельного податку.

Особливу увагу потрібно звернути на пільги щодо плати за землю (ст.ст. 281, 282), порядок нарахування земельного податку та термін сплати (ст.ст. 286, 287).

Запитання для самоперевірки

· У чому полягає необхідність плати за землю?

· Хто є платниками земельного податку?

· Що враховується при обчисленні суми земельного податку на рік?

· Від чого залежить ставка земельного податку?

· Хто звільняється від сплати земельного податку?

· Хто може встановлювати пільги щодо плати за землю?

· Укажіть термін сплати земельного податку юридичними та фізичними особами.

Завдання.

Обчисліть розмір плати за землю на рік і місяць за такими даними:

· Загальна площа земельної ділянки, що закріплена за підприємством, - 700 м2.

· Ставка земельного податку за 1 м2 площі земельної ділянки - 0,77 грн.

Індивідуальні завдання

· Плата за землю, порядок розрахунків та документальне оформлення.

· Пільги щодо плати за землю.

Індивідуальні завдання

· Плата за ресурси.

· Плата за послуги.

Питання 2. Платники, база нарахування та ставки єдиного внеску

Література: 4.2; 6.1; 6.2.

Платниками єдиного внеску є:

· роботодавці, тобто підприємства всіх форм власності, а також фізичні особи - підприємці, які використовують працю найманих робітників;

· фізичні особи, тобто наймані працівники, які отримують доходи;

· особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю тощо.

60

Базою для нарахування суми ЄСВ є фактичні витрати на оплату праці, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, а також нараховану суму допомоги з тимчасової непрацездатності, крім допомоги із вагітності та пологів.

Єдиний внесок для платників встановлюється у відсотках до бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Термін сплати нарахованого та утриманого єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду - день отримання грошових коштів на виплату заробітної плати в установі банку, але не пізніше 20 числа наступного місяця за звітним місяцем.

Сума ЄСВ, яка надійшла на окремий рахунок Пенсійного фонду, розподіляється за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування і в межах встановлених пропорцій автоматично перераховується на рахунки фондів соціального страхування на наступний робочий день і використовується за цільовим призначенням.

Питання 3. Закони України: "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"

Література: 4.5; 4.6; 4.7; 6.1.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв’язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслі-

док тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім’ї), вагітністю та пологами, смертю застрахованої особи або членів її сім’ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником, громадянами.

Страхувальник - це роботодавець: власник підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників.

Страховик - Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Найманий працівник - фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи.

Страховий випадок - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім’ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і за який сплачено страхові внески.

Страхові внески - відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, підлягають:

· особи, які працюють за умовами трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб;

· члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.

62

Допомога з тимчасової непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:

60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж до 5 років;

80 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від 5 до 8 років;

100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад 8 років;

100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, віднесеним до 1—4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Суб’єкти страхування на випадок безробіття - застраховані особи, страхувальники та страховик.

Застраховані особи - наймані працівники, на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття.

Страхувальники - роботодавці та застраховані особи, які сплачують страхові внески.

Страховик - Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Страховий випадок - це подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає страхуванню на випадок безробіття та за який сплачено страхові внески (нею, роботодавцем).

Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), вклю-

чаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Завданнями страхування від нещасного випадку є:

· проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров’ю застрахованих, викликаним умовами праці;

· відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;

· відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

Держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Суб’єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та іниті особи, страхувальники та страховик.

Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування. Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи.

Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Об’єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров’я та працездатність.

Обов’язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають:

· особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);

· учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;

64

· особи, які утримуються у виправних, лікувально-тру- дових, виховно-трудових закладах та залучаються і до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.

Страховий ризик - обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок.

Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися в процесі виконання ним трудових обов’язків, унаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть.

Запитання для самоперевірки

]. У чому полягає суть єдиного соціального внеску?

· Хто є платниками ЄСВ?

· Що є базою нарахування ЄСВ?

· Що враховується при визначенні суми ЄСВ?

· Укажіть термін сплати ЄСВ до Пенсійного фонду.

· Який порядок розподілу ЄСВ між загальнодержавними цільовими фондами?

Індивідуальні завдання

· Повноваження Пенсійного фонду України щодо збору та обліку єдиного соціального внеску.

· Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування.

· Порядок обчислення і сплати єдиного соціального

внеску.

· Порядок розподілу суми страхових коштів за видами загальнообов’язкового соціального страхування.

Індивідуальні завдання

· Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

· Державне мито.

Питання 1. Основні групи та типи податкової політики

Література: 8, с. 217, 218.

Під час вивчення цього питання варто звернути увагу на те, що всі завдання податкової політики поділяють на три основні групи :

перша - це фіскальна, яка спрямована на мобілізацію місцевих бюджетів для забезпечення держави фінансовими ресурсами, необхідними для виконання її функцій;

друга - це економічна або регулююча, яка спрямована на підвищення рівня економічного розвитку держави, підвищення ділової і підприємницької активності в країні й міжнародних економічних зв’язків, сприяння вирішення соціальних проблем;

третя - контролююча, яка передбачає контроль за діяльністю суб’єктів господарювання.

Одним з основних завдань державної податкової політики є створення сприятливих умов для активної фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання і стимулювання досягнення міцного росту шляхом досягнення оптимального поєднання особистих і суспільних інтересів, тобто оптимального співвідношення між коштами, що залишаються в розпорядженні платника податків і коштами, які перерозподіляються через податковий і бюджетний механізми.

Типи податкової політики

Перший тип - високий рівень оподаткування, тобто збільшення податкового тягаря. Але це не завжди приводить до збільшення надходжень до бюджетів.

Другий тип - низький податковий тягар. Така політика сприяє розвитку економіки, оскільки забезпечує активне залучення іноземних інвестицій і відповідно зростає рівень конкурентоспроможності національної економіки.

Третій тип - податкова політика має достатній рівень оподаткування як для фізичних, так і для юридичних осіб, що компенсуються високим рівнем соціального захисту, існуванням значної кількості державних соціальних гарантій і програм.

Запитання для самоперевірки

· У чому полягає суть податкової політики України?

· У чому полягає суть фіскальної політики держави?

· У чому полягає роль економічної політики держави?

· Який з типів податкової політики є найбільш оптимальним?

Питання 2. Податкова політика як інструмент державного регулювання економіки

Література: 7, с. 36-38; 8, с. 215, 216; 9, с. 277-284, 301—

307.

Під час вивчення цього питання варто з’ясувати, що податкова політика - це діяльність держави зі встановлення, правового регулювання та організації стягнення податків і збо-

69

рів з метою формування централізованих фінансових ресурсів держави для виконання її функцій.

При цьому необхідно звернути увагу, що податкова політика - це соціально-економічна категорія, яка дозволяє реалізувати інтереси всіх суб’єктів процесу оподаткування з позиції перерозподілу валового внутрішнього продукту та досягнення зростання добробуту держави, підприємця і громадянина.

Розглядаючи оподаткування в системі державного регулювання необхідно відмітити його особливості, а саме:

· тісний зв’язок податків з державною владою, для якої вони є найважливішим джерелом доходів;

· примусовий, законодавчо встановлений характер платежів;

· вплив податків на економічні процеси.

Аналізуючи процес формування бюджету в Україні та

більшості економічно розвинених країн, варто зауважити, що сьогодні податкові надходження складають від 70 до 90 відсотків усіх бюджетних надходжень.

Повного мірою вплив податків проявляється в реалізації податкової політики, що є однією з важливіших соціально-економічних проблем держави. Однією з основних причин є інтеграція національних економік і всесвітня конкуренція за інвестиції. За таких умов збільшення податкового тягаря порівняно з державами-конкурентами породжує відтік інвестицій, зменшує базу оподаткування і як результат - зменшує надходження коштів до бюджетів. Отже, одним із факторів конкурентної боротьби за перерозподіл інвестиційних потоків є державне регулювання економіки і продумана податкова політика, як її складовий елемент. Ця проблема стосується не тільки інвестицій, а й конкурентоспроможності національних виробників, оскільки податки є ціноутворюючим чинником.

Відтак податкова політика є системою державних заходів в області регулювання оподаткування. Її зміст і мета зумовлені соціально-економічним ладом суспільства, стратегічними цілями, які визначають розвиток національної економіки, соціальними групами, що стоять при владі, та міжнародними зобов’язаннями

70

у сфері державних фінансів. Тобто можна говорити про те, що, з одного боку, податкова політика визначається загальним підходом до питань державного регулювання економіки, а з іншого - сама впливає на концепцію регулювання.

Запитання для самоперевірки

· У чому полягають особливості державного регулювання в системі оподаткування?

· Як впливає податкова політика на інвестиційні процеси?

· Від чого залежить зміст і мета податкової політики?

Індивідуальні завдання

· Механізм податкової політики держави.

· Податкова політика: реструктуризація і конкурентоспроможність національної економіки.

· Форми і методи реалізації податкової політики в соціальній сфері.

Список рекомендованої літератури

· Конституція У країни.

· Митний кодекс України від 19.04.12 № 4495-УІ.

· Податковий кодекс України від 02.12.10 № 2755-УІ

зі змінами та доповненнями.

· Закони України зі змінами та доповненнями:

· "Про Державний бюджет України на поточний рік".

· "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" від 08.07.10 № 2464-VI.

· "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 04.11.11 № 4014- VI.

· "Про судовий збір" від 08.07.11 № 3674-УІ.

· "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.00 № 1533-УІ.

· "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.01 № 2240-ІІІ.

· "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 21.12.00 №2180-111.

· "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства" від 04.09.99 № 587-ХІІ.

· Декрети Кабінету Міністрів України зі змінами та доповненнями:

· "Про державне мито" від 21.01.93 № 7-93.

· Постанови Кабінету Міністрів України:

· "Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" від 08.10.10 № 22-2.

· "Порядок визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності" від 08.02.12 № 237.

· Василик О. Д. Податкова система України: навч. посіб. - К: ВАТ "Поліграфкнига", 2004. - 478 с.

· Довгалюк В. І., Єрмоленко Ю. Ю. Податкова система: навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 360 с.

· Лютий І. О. Податкова система: навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 456 с.

Навчальне видання Податкова система

Методичні рекомендації для самостійної роботи

Редактор Дмитренко О. Л. Коректор Турський В. В. Оператор Бею Т. В.

Зауваження і пропозиції щодо методичних рекомендації просимо надсилати до Навчально-методичного центру Укоопспілки "Укоопосвіта".

Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу Навчально-методичного центру Укоопспілки "Укоопосвіта" заборонено.

Підп. до друку 09.07.12 Обл.-вид. арк. 4,63 Наклад 372 Зам. №

НМЦ Укоопспілки "Укоопосвіта", 2012 01001 м. Київ, Хрещатик, 71

 

 

ПОДАТКОВА СИСТЕМА

Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів кооперативних технікумів і коледжів

Спеціальності: 5.03050401 Економіка підприємства

· Фінанси і кредит

· Оціночна діяльність 5.03050901 Бухгалтерський облік

Київ - 2012

Податкова система. Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів кооперативних технікумів і коледжів. Спеціальності: 5.03050401 Економіка підприємства; 5.03050801 Фінанси і кредит;

· Оціночна діяльність; 5.03050901 Бухгалтерський облік / Уклад.: Бойко М. М. - К.: НМЦ "Укоопосвіта". - 74 с.

Укладач Бойко М. М. - викладач-методист Херсонського кооперативного економіко-правового коледжу.

Доопрацьовано:

Сенченко В. Б- викладачем вищої категорії Чернігівського кооперативного технікуму;

Івасюк І. О. - викладачем другої категорії Коледжу економіки і права Вінницького кооперативного інституту.

Відповідальний за випуск Найчук Л. І. - методист вищої категорії НМЦ "Укоопосвіта".

Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів розглянуто та схвалено на засіданні секції фінансових і облікових дисциплін при НМЦ "Укоопосвіта" у складі:

Івасюк 1. О. - викладача другої категорії Коледжу економіки і права Вінницького кооперативного інституту;

Найчук Л. І. - методиста вищої категорії НМЦ "Укоопосвіта";

Островської І. Ю. - викладача вищої категорії Коледжу економіки

і права Вінницького кооперативного інституту;

Паночишеної А. В. - викладача-методиста Житомирського кооперативного коледжу бізнесу і права;

Подокопної О. М. - викладача вищої категорії Хмельницького кооперативного коледжу Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту;

Прицюк Л. А. - викладача-методиста Коледжу економіки і права Вінницького кооперативного інституту;

Сенченко В. Б - викладача вищої категорії Чернігівського кооперативного технікуму.

© НМЦ "Укоопосвіта", 2012

Пояснювальна записка

Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів складено відповідно до навчальної програми дисципліни "Податкова система", затвердженої НМЦ "Укоопосвіта" 11.03.11.

Мета методичних рекомендацій - надання допомоги студентам в опрацюванні питань, винесених для самостійного вивчення. У роботі вміщено тематичний план, рекомендації до кожної теми, подано список рекомендованої літератури та запитання для самоперевірки.

Список рекомендованої літератури є орієнтовним, тому бажано користуватися додатковими сучасними джерелами.

Із метою поглиблення знань студентам необхідно вивчати законодавчі акти та нормативні документи, періодичні видання, матеріали регіонального значення тощо.

Самостійне вивчення матеріалу потрібно виконувати в такій послідовності:

· уважно вивчити план;

· ознайомитися з методичними рекомендаціями;

· опрацювати рекомендовану літературу;

· скласти конспект;

· письмово відповісти на запитання для самоперевірки.

Навчальний матеріал для самостійного вивчення виноситься на поточний і підсумковий контроль знань.

З

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ Назва теми Питання самостійної роботи Кіль кість годин
1 Засади організації податкової системи України · Податковий кодекс України, Закон України "Про Державний бюджет України на поточний рік". · Основні напрями податкового регулювання економіки та соціальної сфери. · Склад загальнодержавних і місцевих податків. · Податкова політика України в сучасних умовах. · Особливості податкових систем різних країн. · Посадові особи органів Державної податкової служби та їх правовий і соціальний захист. · Відповідальність посадових осіб податкових органів. · Відповідальність платників за своєчасність та правильність розрахунків із бюджетом і за подання податкової звітності 16
2 Податок на додану вартість · Податковий кодекс України. · Пільги щодо ПДВ. · Контроль податкових органів і відповідальність платників податку на додану вартість 6
3 Акцизний податок і мито 1. Податковий кодекс України, Митний кодекс України.  

 

 

№ Назва теми Питання самостійної роботи Кіль кість годин
    · Термінологія митної справи: "митна територія", "митний контроль", "види переміщення через митний кордон", "митна декларація" та "декларанти". · Порядок перерахування мита до бюджету 6
4 Податок на прибуток підприємств · Визначення амортизації. Перелік витрат, які підлягають і не підлягають амортизації. · Визначення основних засобів та їх груп. · Методи нарахування амортизації. · Оподаткування операцій особливого виду 10
5 Фіксований сільськогосподарський податок Податковий кодекс України, Закон України "Про Державний бюджет України на поточний рік" 2
6 Податок на доходи фізичних осіб · Податковий кодекс України, Закон України "Про Державний бюджет України на поточний рік". · Податкова знижка. · Обов’язки та відповідальність громадян щодо сплати ПДФО 8
7 Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва · Податковий кодекс України. · Порядок переходу платників до спрощеної системи оподаткування 6

 

 

№ Назва теми Питання самостійної роботи КІЛЬ КІСТЬ годин
8 Плата за землю Податковий кодекс України, Закон України "Про Державний бюджет України на поточний рік" 2
9 Плата за ресурси та послуги Податковий кодекс України, Закон України "Про Державний бюджет України на поточний рік" 2
10 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування · Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування". · Платники, база нарахування та ставки єдиного внеску. · Закони України: "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", "Про загшіьнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" 6

 

№ Назва теми Питання самостійної роботи Кіль кість годин
11 Інші податки і збори · Податковий кодекс України, Закон України "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства". · Декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито" 4
12 Розвиток податкової системи України · Основні групи та типи податкової політики. · Податкова політика як інструмент державного регулювання економіки 4
  Разом   72

 

 


12345678910Следующая ⇒
Поделиться:

Последнее изменение этой страницы: 2019-04-10; Просмотров: 181; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.895 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь