Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Зміни до Договору про заснування Європейського Співтовариства,
Остаточні умови, Протоколи, Декларації. Відповідно до ЛД упраздняется созданная в Маастрихте структура трех опор и, соответственно, прекращают существование Европейское Сообщество и Евратом. Договір про заснування Європейського Співтовариства перейменовано у Договір про функціонування ЄС. Документ лише вносить зміни у попередні документи. Незважаючи на фактичне існування прапора, гімну і девізу ЄС, держави-члени відмовилися включати ці пункти в документ, тому згадування про них відсутні у тексті. Нова процедура голосування передбачає ухвалення рішення за принципом «подвійної більшості». Під «кваліфікованою більшістю» тепер буде розумітися більшість у 55% всіх країн-членів ЄС, яка представляє не менше 65% населення Союзу. Якщо питання не стосується пропозиції Єврокомісії, то більшість визначається в 75% всіх країн, а вимоги по кількості населення не змінюються. Для того щоб заблокувати рішення, необхідне негативне рішення принаймні 4 країн. Процедура прийняття рішень, ухвалена в Ніцці, діятиме до 2014 р. З 2014 до 2017 р. почне діяти нова система, однак може також застосовуватися стара процедура за бажанням країни-члена**. Крім того, з 2014 р. буде діяти механізм, який дозволяє малим країнам-членам ЄС вимагати перегляд рішень, якщо вони вважають це за потрібне. Лісабонський договір розширив перелік питань, за які голосуватимуть кваліфікованою більшістю. Як і раніше, одностайність потрібна буде для ухвалення питань, що стосуються податків, соціальної безпеки, зовнішньої політики та політики безпеки, оперативного співробітництва поліції, місць в інституціях ЄС. Розширено співпрацю у сфері зовнішньої та безпекової політики (колишня друга «опора») і у сфері політичного та юридичного співробітництва у карних справах (колишня третя «опора»). Однак Великобританія відмовилася від цього задля уникнення проведення загальнонаціонального референдуму. Договір про реформу також запроваджує принципову зміну у відносини між європейською елітою в Брюсселі і простими громадянами. Згідно з передбаченою процедурою громадської ініціативи, 1 млн громадян ЄС із будь-якої країни може звернутися до Єврокомісії із проханням внести пропозицію з будь-якого питання, що перебуває у компетенції ЄС. Стосовно ж Європарламенту, то, згідно з Договором, разом зі скороченням числа депутатських місць із 785 до 751 (додаткове місце одержала Італія), його роль посилена. Права голосу позбавлений Голова ЄП. Разом із РЄС Європарламент, фактично, складе двопалатний «законодавчий орган» ЄС і займеться розглядом проектів усіх сфер діяльності ЄС. У деяких сферах Парламент даватиме згоду на втілення в життя рішень Ради, в інших же випадках Рада повинна буде проводити консультації із Парламентом по пропозиціях Єврокомісії. Рада буде зв’язана не стільки рішеннями Парламенту, скільки необхідністю здійснення консультацій. Парламент також розглядатиме питання бюджету ЄС, а не тільки необов’язкові видатки. Національні парламенти зможуть розглядати пропозиції Єврокомісії більш тривалий час. Кількість єврокомісарів буде зменшена й еквівалентна двом-третинам країн-членів ЄС, а саму Комісію Європейських Співтовариств перейменовано у Комісію Європейського Союзу. ЄР і ЄЦБ стали повноправними інститутами ЄС, Рада Європейського Союзу перейменовано у Раду, або Раду міністрів, а Суд Європейських Співтовариств — у Суд Європейського Союзу. Відповідно до Лісабонського договору, Суд ЄС складається з Європейського суду (вища інстанція), Суду загальної юрисдикції (перша інстанція) і Трибуналу цивільної служби. Від кожної держави в ньому буде представлений один суддя, в ньому також будуть представлені 11 генеральних адвокатів (до прийняття документу було вісім) один з який, відповідно до вимог офіційної Варшави буде представником Польщі. Відповідно до Договору відбулося об’єднання посад Комісара з питань зовнішніх відносин ЄС і Верховного представника ЄС зі спільної зовнішньої та безпекової політики. Він також став віце-президентом Єврокомісії. В его подчинение переходит служба внешних сношений, включая посольства ЕС в третьих странах и при международных организациях. Он будет постоянно председательствовать в Совете министров иностранных дел. Правда, Высокий представитель подчинен одновременно и председателю Комиссии, и Европейскому Совету, что может существенно осложнить его деятельность. Згідно з договором, створена посада Президента ЄР, який обиратиметься на 2,5 років голосуванням кваліфікованою більшістю в ЄР. Зняття з посади повинно відбуватися за тією ж самою процедурою. Якщо порівняти із процедурою обрання Голови ЄК, то основна відмінність полягає в тому, що для виборів Президента не потрібно схвалення ЄП. Робота Президента буде в основному стосується адміністративних питань, зокрема організації конференцій і зустрічей. Він також представляє ЄС на міжнародних подіях, а також надає звіти про свою діяльність ЄП і ЄР. У багатьох ЗМІ цю посаду називають “Президент Євросоюзу”. У Договір включені умови, при виконанні яких країна-кандидат може стати повноправним членом ЄС, також передбачена процедура виходу із Союзу. Рішення має бути прийнятим після проведення переговорів з усіма державами-членами ЄС. Вважається, що французи відмовилися схвалити Конституцію через те, що в ній не був чітко прописаний механізм соціального захисту населення, однак, зрештою, президенту країни Н.Саркозі вдалося переконати інші держави усунути цей недолік. Франція також наполягла на тому, щоб згадування про вільну і справедливу конкуренцію як про мету ЄС було викреслено з тексту договору, тому що це обмежує можливості окремих держав здійснювати гнучкішу політику в цій сфері у зв’язку із, наприклад, гострими соціальними проблемами. Так, Італія, що виступила проти перерозподілу місць у Європарламенті, внаслідок чого в неї повинно було бути менше представників, ніж у Франції і Великої Британії, одержала квоту на 73 парламентарії до 2009 р., як і Лондон. Данія продовжить діяти в деяких сферах внутрішньої політики, не оглядаючись на ЄС. Прем’єр-міністр Данії оголосив, що до закінчення терміну повноважень чинного парламенту буде проведений референдум стосовно такого варіанту приєднання до Договору. Польща, яка за найбільш негативне ставлення до Договору була прозвана “гальмом конституційної реформи” найбільш гостро виступала проти ідеї “подвійної більшості”. У Польщі побоювались, що нова система ухвалення рішень призведе до посилення впливу великих країн на зразок Німеччини і серйозно ослабить позиції країн з меншою чисельністю населення. Врешті-решт, Брюссель частково пішов назустріч полякам, прописавши в Договорі, що нова система ухвалення рішень набуде чинності лише в 2014 р., при цьому країни, що залишилися в меншості, зможуть відстрочити набрання рішенням чинності «впродовж розумного періоду часу». Болгарії, що боролася за право зазначати в міжнародних документах єдину європейську валюту «evro», а не «euro», дозволили називати її так, як вона хоче. Найбільше поступок «вибила» собі Велика Британія – на тій підставі, що діюче в країні англосаксонське право дуже відрізняється від континентального. Так, вона отримала право не приєднуватися до європейської Хартії про права людини, вести самостійну зовнішню політику і дотримуватися власних норм у сфері податкової і трудової політики. Крім того, Велика Британія й Ірландія, що прилучилася до неї, зберегли за собою верховенство в питаннях імміграції, візової політики і надання притулку. Як заявила свого часу А.Меркель, головним досягненням Договору про реформу є те, що «Європа буде функціонувати краще». Їй вторить Президент Єврокомісії Ж.М.Баррозу: «Із цим новим договором Європа переборола багаторічний застій».
4. Сучасне європейське право здійснює поділ органів ЄС на дві категорії: до І (інституції) відносять Європейська Рада, Рада Європейського Союзу, Європейський Парламент, Європейська Комісія, Суд Європейського Союзу, Суд аудиторів, Європейський Центральний Банк; до ІІ (органи) категорії відносять Економічний і соціальний комітет, Комітет регіонів та інші. Існують також органи які мають автономний статус. Це Європейський інвестиційний банк, Омбудсмен, ЄБРР, Європол. |
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-10; Просмотров: 230; Нарушение авторского права страницы