Так будували римську бруківку

 

§ У наступні віки Рим стає містом, найбільш багатим водою серед інших столиць світу. Могутні мости й акведуки (акведук Аппія Клавдія, 311 р. до н.е.), перекинуті через широкі прогони, що йдуть на десятки кілометрів, зайняли важливе місце в архітектурі міста, у вигляді його околиць, входячи невід’ємною частиною в пейзаж.

Aqua Appia. Римский акведук в Испании

Гарский мост (римский акведук для водоснабжения в Ниме). I в. до н. э. — I в. н. э. Франция.

 

Pons Mulvius

§ До найдавніших склепінчастих конструкцій відноситься стічний канал Клоака Максима у Римі, що існує до наших днів.

§

Клоака Максима у Римі

 

З розповсюдженням римського володарювання на Стародавню Грецію і Схід у Рим приходили витонченість і розкіш елліністичних міст. Приплив багатств із завойованих країн протягом 3-1 ст. до н.е. змінює звичаї римлян, породжуючи серед панівних класів марнотратство. Римські храми, вілли, палаци перетворюються в свого роду музеї мистецтва.

Захоплення грецьким мистецтвом проявляється передусім у зверненні до ордерної системи. Проте в Римі він використовується головним чином з декоративною метою. Це відбувається тому, що опорні функції в римській архітектурі виконує стіна. Більше місце тому належить арці, що спирається на масивні стовпи.

Basilica Aemilia. Рим. 179 год до н.э.

Храм Геркулеса

 Цей храм часів республіканського періоду Рима (2 ст. до н. е.). Раніше він вважався  храмом Вести через схожість з храмом на території Форуму.

 

Храм Юпитера Статора. Рим. Эпоха Республики. Архитектор Гармоген из Саломина

Найдавнішим місцевим типом римського храму був круглий периптер. Таким є невеличкий храм у Тіволі поблизу Рима (1 ст. до н.е.).

Його масивна зі склепінчастими прогонами основа створює перехід від кам’янистої скелі, яку він живописно завершує, до витонченої круглої ротонди коринфського ордера. Піднятий на високу основу, гармонійний за пропорціями, з стрункою і строгою колонадою, сповненою світла, храм домінує у пейзажі. Його спокійні, гармонічні форми контрастують з бурхливим каскадом водоспаду.

Своєрідність римської архітектури відбилось у створенні нового типу житлового будинку. Кращі його зразки збереглись у Помпеях (“Будинок Панси”, “Будинок Фавна”, “Будинок Веттіїв”). Здебільшого – це одноповерховий будинок, який складався з парадного приміщення – атріуму, відкритого подвір’я – перестиля (від грец. оточений колонами – колонада, портик, галерея навколо площі, саду, двору тощо) – одного або двох, замкненого житловими кімнатами і мармуровою колонадою.

⇐ Предыдущая123456Следующая ⇒

Поделиться: