Приклад першого стилю в будинку  Самніта у Геркуланумі.

Вілла Аріанна

Приклад з Помпеї.

2. Архітектурний стиль (80 р. до н. е.—14 рік) — на гладких стінах зображувались колони, карнизи, архітектурні композиції, пейзажі, що створювали ілюзію об’єму і простору, що йде в далину. В розписах з’являються фігури людей, створюються складні багатофігурні композиції, часто за міфологічними сюжетами.

В цьому типі живопису елементи, такі,  як карнизи і фризи з пагонами виноградних лоз, створюються не з гіпсу, а вимальовуються, з віртуозною ретельністю створюючи ілюзії з кольору й тіні. Те, що  протягом першого стилю реалізовувалось в об’ємі і рельєфно.

Вілла Містерій

  

Вілла Королівського Лісу                                                                                                Будинок Августа

Вілла Поппеа, Оплонтис

Будинок Витонченої Дороги, Рим, Атака Лестригонів

3. Єгиптизований або орнаментальний (з 14 року н. е.) — перехід до плоских орнаментів, в обрамленні котрих розміщувались картини, зазвичай пасторальної тематики.

Цей стиль, як і попередній, володіє перспективою і тривимірними характеристиками на плоскому фоні, переважно розфарбованими в темні кольори, що подібно до штор або шпалер. В центрі знаходились намальовані  світлі маленькі панелі, що зображували  сцени різних жанрів, зазвичай прикрашені канделябрами, фігурами крил, пагонами рослин.

Будинок Лукреціо Фронтоне, тераса, Помпеї

Oplontis, Villa Poppea, calidarium

Геркуланум, Caupona

 

Помпеї, Будинок Cei, атріум

 

Вілла Боскотреказе

 

Будинок  Фарнезини, спальня "Б"

4. Фантастичний або перспективно-орнаментальний (з 62 року н. е.) — з’являються фантастичні пейзажі, архітектура, що зображується, нагадує театральні декорації, перестаючи підпорядковуватись законам фізики. Картини із зображенням людей стають більш  динамічними.

Четвертий стиль характеризується надлишком багатств, але в то же час відсутністю нових елементів. Він дійсно звертався до елементам і декоративним формулам, котрі вже використовувались в минулому: повернення до моди імітації облицювання стін мармуром, фіктивні архітектурні елементи, характерні для другого стилю, але також прикрашені канделябрами, фігурами крил і пагонами  рослин, що були характерними для третього стилю.

 

Фреска,  виконана в четвертому стилі в Будинку Веттіїв (малий Геракл)

 

Золотий будинок Нерона, Рим

Реконструкція Будинку Веттіїв, Помпеї

 

Будинок Веттіїв, Помпеї, oecus

 

Геркуланум, базиліка

3) Скульптура.

Перші скульптурні зображення в Римі з’явилися ще за етруських царів. Спочатку вони були глиняними, потім бронзовими. Виготовляли їх майстри-ливарними. Вшановуючи богів та героїв, римляни не забували й про себе. Тут рано виник звичай ставати статуї сенаторів, консулів та інших посадових осіб, а також членів власної родини. Робили їх із мармуру, рідше з бронзи. Центральну площу Рима було буквально заставлено статуями. Час від часу деякі знімали і ставили нові. В період імперії стало традицією встановлювати колосальні статуї імператорів. І сьогодні височить бронзова фігура Марка Аврелія на коні.

Скульптура періоду республіки.
Спочатку  римляни повністю наслідували грецьку скульптуру, вважаючи її довершеною, часто виконували копії з уцілілих грецьких статуй, що найбільш сподобались. (завдяки цьому ми можемо судити про оригінали). Але якщо греки робили зображення богів і міфологічних героїв, то у римлян з’являються скульптурні портрети конкретних людей. Римський скульптурний портрет вважається  видатним  досягненням древньої культури. На його створення вплинув звичай часів республіки знімати гіпсову маску з обличчя померлого.

В траурних процесіях родичі несли маски предків, здавалось, що в похоронах беруть участь всі старійшини роду. Знатні римляни, пишаючись своїм походженням, замовляли скульпторам свої статуї з портретами предків.

Скульптурний портрет з масками представників роду.

Скульптурних портретів періоду ранньої Республіки збереглось небагато. Майстри І ст. до н.е., працюючи над портретом, точно відповідали натурі, часто, напевно, вже по мертвому обличчю, нічого не змінюючи, зберігаючи всі найменші подробиці. Якщо грецькі митці створювали здебільшого узагальнені образи – атлетів, богів, то римські скульптори втілювали в камені риси конкретних людей. Завдяки цьому до нас дійшли портрети і багатьох видатних діячів римської історії, і простих римлян. Сотні римських портретних зображень зберігають музеї світу.

При загарбанні Греції звідти до Риму було вивезено тисячі статуй. Вони прикрашали храми, вілли, терми. Ці чудові витвори користувалися великим попитом. З них робили копії. Саме завдяки цьому ми добре знаємо грецьку скульптуру. Величезна колекція античних статуй експонується у Ватиканському музеї. Найвизначнішими з них є скульптурна група “Лаокоон” та статуя Аполлона Бельведерського.

В галузі монументальної скульптури римляни не створили пам’яток, настільки значних, як греки. Але вони збагатили пластику розкриттям нових сторін життя, розробили побутовий й історичний рельєф з характерним для нього конкретно-оповідним началом. Рельєф був невід’ємною частиною архітектурного декору.

Найдавніший твір скульптури перших десятиліть республіки – бронзова Капітолійська вовчиця – символ Риму (6 ст. до н.е., Рим, Палаццо Консерваторії), що відрізняється гостротою реалізму й експресивністю.

«Капитолийская волчица». Бронза. Нач. 5 в. до н. э. Капитолийские музеи. Рим

⇐ Предыдущая123456

Поделиться: