Рентна плата за користування надрами

З 01.01.2017 р. до Податкового кодексу України було внесено чимало змін.

Перш за все, було розширено коло платників рентної плати за користування надрами. Так, з початку 2017 року платниками є не тільки СГ, що мають спеціальні дозволи в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин. Тепер до них приєдналися СГ, що виконують роботи, для проведення яких необхідно отримувати погодження Державної служби геології та надр (пп. 252.1.6 ПК). Внаслідок цього з’явився новий пп. 252.3.3 ПК, що вказує, який обсяг товарної продукції є об’єктом оподаткування. До обєкту оподаткування включно: обсяг товарної продукції – видобутої корисної копалини, що є результаом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України,її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється під час виконання робіт, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів.

 Сума доходів від реалізації видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) за звітній період зменшується на суму витрат на доставку та на суму витрат, що пов'язані із передпродажною підготовкою, враховуючи пакування та фасування (п. 252.8, п. 252.9 та 252.11 ПК). Змінилися і строки подачі податкової накладної. Відтепер її необхідно подавати починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом у якому платник отримав або переоформив свій спеціальний дозвіл на видобування чи використання надр (п. 252.23 ПК). Також, пункт 252.22 ПК підкорегував критерії застосування коефіцієнта. Величина коригуючого коефіцієнта може виражатися у довільному вигляді (не тільки як десятковий дріб із 4 знаками після коми). Міністерство економічного розвитку відтепер також на зобов’язане щомісяця до 10 числа розміщувати визначену величину коефіцієнта на своєму сайті. У 2017 році зменшено рентну плату за користування надрами для видобування нафти (відповідно до п. 252.20 ПК): Поклади, що залягають на глибині до 5000 метрів з 45% до 29%; Поклади, що залягають на глибині понад 5000 метрів з 21% до 14%. Як ми бачимо, розмір рентної плати зменшився, вважаємо це позитивним нововведенням, оскільки це заохочуватиме інвесторів до видобування корисних копалин.

ПРИКЛАД

На території України знаходяться два основних родовища сланцевих порід, з яких можливе видобування природного газу, а саме: Львівсько-Люблінський басейн на заході країни (видобувні запаси сланцевого газу оцінюють на рівні 1,47 трильйона метрів кубічних) та Дніпровсько-Донецький басейн – на сході (видобувні запаси сланцевого газу оцінюють на рівні 2,15 трильйонів метрів кубічних).

Площа Олеського родовища перевищує шість тисяч квадратних кілометрів, а запаси газу дорівнюють приблизно 3-3,5 трильйона кубометрів. Компанія Chevron мала намір вкласти у розробку родовища більше 10 мільярдів доларів. Але перемовини про це йшли дуже тяжко.

Івано-Франківська обласна рада кілька разів поспіль відхиляла проект угоди про розподіл продукції Олеського родовища з компанією Chevron, мотивуючи це загрозою довкіллю, яку, на думку місцевих депутатів, несе гідророзрив пласта. Лише наприкінці 2013-го Івано-Франківська облрада переважною більшістю голосів підтвердила проект угоди, в яку внесли запропоновані депутатами зміни. Проте згодом ця угода була розірвана.

ІНОЗЕМНИЙ ДОСВІД

Канада(помірний режим рентного оподаткування з індивідуальним підходом до надрокористувачів та делегуванням прав зі встановлення ставок податків місцевим громадам)

Країна, що протягом останніх трьох років входить до трійки найбільш податково конкурентоспроможних держав світу, має один з найширших переліків податкових інструментів та стимулів для підприємств видобувної промисловості.

Прогресивність системи рентного оподаткування в Канаді зумовлена неоднорідними умовами видобутку корисних копалин, що унеможливило застосування універсальних норм та фіскальних інструментів на федеральному рівні. У зв’язку з цим кожній провінції(території провінції) делеговані повноваження зі встановлення режиму оподаткування видобутку природних ресурсів, що дає змогу максимально враховувати усі специфічні ризики надрокористувачів та реалізовувати надскладні мегапроекти (зокрема, видобуток нафти з нафтових пісків, важковидобувних покладів вугілля).

Важливими перевагами режиму рентного оподаткування Канади є його стабільність (сім із 20 пільгових режимів діють із 1991–1993 рр., лише чотири – тимчасові, на період 3–10 років) та адаптивність (10 із 20 пільгових режимів було запроваджено в період світової рецесії 2000–2001 рр. та світової фінансової кризи 2008–2009 рр. з метою збереження обсягу видобутку корисних копалин та посилення привабливості галузі для іноземного капіталу).

Таким чином, створення за допомогою системи оподаткування зручних і стабільних умов для ведення бізнесу навіть у складних кліматичних умовах сприяє високій інвестиційній привабливості Канади, розподіляючи податковий тягар між надрокористувачами та кінцевими споживачами корисних копалин.

Досвід Канади важливий для України в частині розуміння необхідності: а) підвищення прозорості системи оподаткування при розподілі податкового тягаря між різними групами платників податків; б) орієнтації фіскальних інструментів на забезпечення реалізації прав територіальної громади.

 

ЕКОЛОГІЧНЕ СТРАХУВАННЯ

Екологічне страхування — різновид страхування цивільної відповідальності власників або користувачів об'єктів підвищеної екологічної небезпеки у зв'язку з імовірним аварійним забрудненням ними довкілля та спричиненням шкоди важливим інтересам третіх осіб, який передбачає часткову компенсацію збитків потерпілим.

В Україні відсутній закон про обов’язкове страхування відповідальності за шкоду навколишньому природному середовищу, що заподіюється суб’єктом господарювання.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про страхування» підлягають обов’язковому страхуванню цивільна відповідальність:

1) оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту;

2) суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи вибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;

3) експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) не- безпечних відходів;

4) суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів.

⇐ Предыдущая123456789Следующая ⇒

Поделиться: