ЕС здійснюється в двох формах: обов’язкове і добровільне.

Страхувальниками в системі обов’язкового ЕС є підприємства незалежно від форми власності, діяльність яких пов’язана з підвищеною небезпекою аварійного забруднення навколишнього середовища.

Розмір страхової суми (обсяг відповідальності страховика) по кожній угоді обов’язкового ЕС встановлюється відповідно до реєстру підприємств, що підлягають обов’язковому ЕС, але не більш ніж сума річного обсягу продукції, що випускається, підприємством-страхувальником.

Суми страхових внесків, що направляються на обов’язкове ЕС страхувальником, включаються в собівартість продукції (робіт, послуг) підприємства - страхувальника.

При понаднормативному забрудненні навколишнього середовища, що не є страховою подією, покриття збитки здійснюється підприємством самостійно відповідно до чинного законодавства.

Майнові інтереси громадян чи юридичної особи, діяльність яких пов’язана з ризиком відповідальності перед третіми сторонами за заподіяння шкоди внаслідок порушення екологічного благополуччя, можуть бути застраховані за угодою добровільного ЕС, при цьому може бути застрахований як ризик відповідальності самого страхувальника, так і іншої особи, на яку така відповідальність може бути покладена.

Добровільне екологічне страхування варто розглядати як вид підприємницької діяльності. Його можуть виконувати державні страхові установи чи незалежні самостійні організації.

Класифікація збитків:

1. Прямі збитки - збиток, заподіяний сільськогосподарським і водним культурам, лісам і нерухомій власності. До прямих збитків відноситься і неможливість окремих осіб володіти чи використовувати належне їм майно. А також порушення суспільного порядку й умов для відпочинку, тобто нематеріальної власності.

2. До непрямих збитків відносять збільшення витрат і втрату доходів (викликаних простоєм устаткування) чи бізнесу в результаті забруднення і порушення земельної родючості, місць мешкання риби, а також територій, призначених для відпочинку і розваги. Непрямі збитки включають також витрати на очищення і видалення відходів, зниження вартості майна; нещасні випадки, пов’язані з забрудненням.

Екологічне страхування здійснюється на підставі угод про страхування, що укладаються страхувальником і страховиком.

На підприємства - джерела підвищеної екологічної небезпеки - покладається обов’язок укладати угоди обов’язкового ЕС зі страховиками і за рахунок власних коштів сплачувати страхові внески.

Екологічний аудит

          екологічний аудит - це документально оформлений системний
незалежний процес оцінювання об'єкта екологічного аудиту, що
включає збирання і об'єктивне оцінювання доказів для встановлення
відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, системи
екологічного управління та інформації з цих питань вимогам
законодавства України про охорону навколишнього природного
середовища та іншим критеріям екологічного аудит

                    Об'єктами екологічного аудиту є:
підприємства, установи та організації, їх філії та
представництва чи об'єднання, окремі виробництва, інші
господарські об'єкти;           Екологічний аудит проводиться в процесі приватизації об'єктів
державної власності, іншої зміни форми власності, зміни конкретних
власників об'єктів, а також для потреб екологічного страхування, в
разі передачі об'єктів державної та комунальної власності в
довгострокову оренду, в концесію, створення на основі таких
об'єктів спільних підприємств, створення, функціонування і
сертифікації систем екологічного управління, а також здійснення
господарської та іншої діяльності.
Суб'єктами екологічного аудиту є:
замовники;
 виконавці екологічного аудиту.

У разі проведення обов'язкового екологічного аудиту,
замовником якого є заінтересовані органи виконавчої влади, органи
місцевого самоврядування, суб'єктами екологічного аудиту також є
керівники чи власники об'єктів екологічного аудиту.

Замовниками екологічного аудиту можуть бути заінтересовані
центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого
самоврядування, інші юридичні, а також фізичні особи.

Виконавцем екологічного аудиту може бути юридична чи фізична
особа (екологічний аудитор), кваліфікована для здійснення
екологічного аудиту

Екологічний аудит може бути добровільним або обов'язковим.

Добровільний екологічний аудит здійснюється стосовно будь-яких об'єктів екологічного аудиту на замовлення зацікавленого суб'єкта за згодою керівника чи власника об'єкта екологічного аудиту.

Обов'язковий екологічний аудит здійснюється на замовлення зацікавлених органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування щодо об'єктів або видів діяльності, які становлять підвищену екологічну небезпеку, відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України, у таких випадках:

банкрутство;

приватизація, передача в концесію об'єктів державної та комунальної власності;

передача або придбання в державну чи комунальну власність;

передача у довгострокову оренду об'єктів державної чи комунальної власності;

створення на основі об'єктів державної чи комунальної власності спільних підприємств;

екологічне страхування об'єктів;

завершення дії угоди про розподіл продукції відповідно до закону;

в інших випадках, передбачених законом.

Результати екологічного аудиту подаються у формі звіту про
екологічний аудит, який має містити:

 

·      загальні відомості про об'єкт та замовника екологічного
аудиту;

 

·      підстави для проведення екологічного аудиту, його мету,
завдання, програму та обсяг виконаних робіт;

 

·      відомості про виконавців екологічного аудиту;

 

·      перелік основних законодавчих актів та інших нормативних
документів, для перевірки на відповідність яким проводився
екологічний аудит;

 

·      характеристику фактичного стану об'єкта екологічного аудиту,
включаючи оцінку ефективності та достатності його природоохоронної
діяльності, систем екологічного управління, стану
природоохоронного обладнання та споруд, зокрема, час установлення,
амортизація, придатність; відомості про сплату екологічних зборів
і платежів, включаючи стан та можливості їх сплати та
заборгованість, збитки, заподіяні навколишньому природному
середовищу, стан статистичної та іншої звітності з охорони
навколишнього природного середовища на предмет відповідності її
фактичним екологічним показникам; { Абзац шостий частини першої
статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 882-VI
( 882-17 ) від 15.01.2009 }

 

·      висновки екологічного аудиту щодо виявлених невідповідностей
екологічних характеристик об'єкта екологічного аудиту вимогам
законодавчих актів та інших нормативних документів;

 

·      відомості щодо підприємств, установ, організацій та осіб,
яким надається звіт.

 

Звіт про екологічний аудит може містити рекомендації щодо
заходів, які необхідно вжити для усунення виявлених
невідповідностей.  Звіт про екологічний аудит є власністю його замовника і
підставою для прийняття ним відповідних рішень.

Кінцевою метою екологічного аудиту є визначення відповідності сучасної екологічної ситуації екологічним стандартам, які б забезпечували оптимальний стан довкілля та безпеку життєдіяльності людини. Екологічний моніторинг виконується на прикладі нафтогазопромислового району і його результатом є комп'ютерна система кореляції захворюваності населення досліджуваних територій від екологічних чинників, яка включає:

· 1) бази даних різних рівнів захворюваності населення у різних районах за хворобами згідно з чинною міжнародною класифікацією хвороб (МКХ);

· 2) бази даних з хімічного забруднення ґрунтів, поверхневих і ґрунтових вод, атмосферного повітря і рослинності важкими металами, радіонуклідами, нафтопродуктами;

· 3) комп'ютерні карти екологічного стану геологічного середовища, геофізичних полів, геоморфосфери, ландшафтів;

· 4) електронні карти хімічного забруднення ґрунтів, гідросфери, атмосфери і фітосфери;

· 5) карти екологічного стану техносфери району.

Комп'ютерний кореляційний аналіз баз даних захворюваності кожної з груп хвороб МКХ разом з комп'ютерними (електронними) картами екологічного стану кожного із компонентів довкілля досліджуваної території дозволяє визначити пряму кореляційну залежність між різними захворюваннями і ступенем трансформації довкілля.

На основі аудиту і менеджменту розробляється прогноз розвитку екологічної ситуації у залежності від того чи іншого сценарію перспектив видобутку нафти і газу в тому чи іншому районі.

 

⇐ Предыдущая123456789Следующая ⇒

Поделиться: