Прибуток: економічна сутність, види та фактори, що його визначають

Прибуток – це мета діяльності підприємств.

Прибуток- це джерело сплати податків.

При цьому прибуток трактується як виражений у грошовій формі дохід підприємця на вкладений капітал, різниця між загальною виручкою від реалізації (валовим доходом) і сукупними витратами фірми.

PR=TR-TC

В економічній теорії визначають такі види прибутку:нормальний,бухгалтерський,економічний.

Бухгалтерський прибуток визначається як різниця між валовим доходом (виручкою від реалізації продукції) та бухгалтерськими (зовнішніми) витратами виробництва.

Економічний прибуток визначається як різниця між валовим доходом та економічними (зовнішніми і внутрішніми, з урахуванням нормального прибутку) витратами виробництва.Показує конкурентні перевани фірми на ринку.

Нормальний прибуток - звичайний для галузі дохід від економічних ресурсів; мінімальний дохід, який стимулює підприємця продовжувати справу, залишаючись у певній сфері бізнесу. Оскільки нормальний прибуток є винагородою за виконання підприємницьких функцій, він входить до складу внутрішніх витрат фірми.

Чистий прибуток – Кінцевий фінансовий результат, який найбільше цікавить підприємця

До функцій прибутку належать;

- облікова, індикативна, що характеризує прибуток як найважливіший показник, критерій ефективності господарської діяльності фірми;

- розподільча, що характеризує прибуток як основне фінансове джерело розвитку фірм і суспільства в цілому;

- стимулююча, що визначає прибуток як потужний мотивуючий чинник, генератор економічного розвитку, здійснення інвестицій та нововведень.

Економічна роль прибутку в умовах ринку виявляється в таких рисах:

-прибуток є рушійною силою функціонування та розвитку економіки, основним спонукальним мотивом підприємницької діяльності;

- прагнення отримати прибуток сприяє ефективному розподілу та використанню ресурсів, упровадженню досягнень науково-технічного прогресу, скороченню витрат, поліпшенню якості продукції та її споживчих властивостей;

- прибуток є джерелом розширення суспільного виробництва, примноження національного багатства та задоволення потреб суспільства, що зростають.

37. Заробітна плата як основний вид доходів. Види зарплати та фактори, що її визначають.

Заробітна плата (wage) — грошова винагорода, яку отримує власник робочої сили в обмін на надані послуги праці; ціна використання послуг праці.

Заробітна плата має дві основні форми: відрядну та погодинну. Кожна із форм виявляється у відповідних системах.

Погодинна

Нараховується робітникам залежно від кваліфікації і фактично відпрацьованого часу. Обчислюється як добуток погодинної ставки і кількостіпраці.

Відрядна поділяється на:

- пряму відрядну - передбачає прямо пропорційну алежність між зростанням об'ємувиробки і збільшенням заробітної плати;

- відрядно-прогресивну - виготовленапродукція в розмірі норми виробіткуоплачується по основних розцінках, апродукція понад норму - по розцінкахбільш високих і зростаючих;

- відрядно-регресивну - кожному відсотку збільшення виробітку понад норму відповідає приріст заробітку менше одного відсотку. Вона робить невигідним перевиконання норми виробітку.

- відрядно-преміальну – виготовлена продукція в розмірі норми виробітку оплачується по основних розцінках, а запродукцію, виготовлену понад норму, задотримання технологічної дисципліни, забезаварійну роботу передбачена премія;

- акордну - встановлюється не за кожний виріб або операцію, а за весь об'ємробіт по акордних розцінках;

- колективну відрядну - знаходиться взалежності від виробітку бригади, лінії, зміни. Колективний заробіток розподіляється між членами бригади у відповідностіз присвоєними їм розрядами, коефіцієнтамиі відпрацьованим часом.

На сучасному етапі зростає роль погодинної оплати праці.

⇐ Предыдущая123456789Следующая ⇒

Поделиться: