Зміст макроекономічної рівноваги.

 

Рівновага — це збалансованість і пропорційність економічних процесів у масштабі всього народного господарства: сукупного попиту і сукупної пропозиції, виробництва і споживання. Досягнути макроекономічної рівноваги можна, але лише тимчасово, адже вона має динамічний характер і діє скоріше за принципом "рівновага— нерівновага". Для оцінки рівноваги використовують агрегатні показники кінцевих результатів розвитку макроекономіки — ВНП, ВВП і НД.

Макроекономічна рівновага є результатом дії складного механізму збалансованого кругообороту структурних частин ВНП та НД, тобто величин сукупної пропозиції і сукупного попиту.

 

Рівновага буває ідеальною, реальною, частковою і загальною.

Ідеальна (бажана) рівновага — це такий стан економіки, за якого забезпечується оптимальна реалізація інтересів усіх суб'єктів економіки та узгодженість у їх поведінці. Така рівновага можлива за наявності вільної конкуренції та економічної гармонії

Реальна рівновага встановлюється в економічній системі як наслідок впливу зовнішніх факторів на ринок в умовах недосконалої конкуренції.

Часткова рівновага у масштабі всього народного господарства означає досягнення кількісної відповідності двох взаємопов'язаних окремих сторін чи ланок економіки, ринку товарів, послуг, факторів виробництва.

Загальна макроекономічна рівновага - це збалансований розвиток усіх сфер економічної системи, одночасна відповідність на ринку в цілому.

 

В економічній теорії також розрізняють класичну, кейнсіанську і монетаристську моделі макроекономічної рівноваги.

Ринок праці та його структура. Зайнятість. Безробіття: сутність,

Види, вимірювання.

Ринок праці — сукупність соц.-економічних відносин з приводу організації, купівлі-продажу робочої сили та її використання між зайнятими і незайнятими найманими працівниками, з та підприємцями і біржами праці. Головними складовими елементами ринку праці є сукупна пропозиція, сукупний попит. Кон`юктура ринку – співвідношення попиту і пропозиції на ньому.

Типи:- трудодефіцитний- трудонадлишковий-рівноважний.

Зайнятість – сукупність економічних, правових, соціальних, національних та інших відносин, пов’язаних із забезпеченням працездатних індивідів робочими місцями та їхньою діяльністю з метою одержання доходу. Економічна сутність зайнятості поєднує повноту і ефективність використання наявних ресурсів праці. Типи зайнятості: -Ефективна-Фактична

Безробіття - соціально - економічне явище , пов’язане з перевищенням пропозиції робочої сили відносно попиту на неї, стан незайнятості частини економічно активного населення.

Все населення поділяється на: інституціональне і не інституціональне. До інститут. належ. 1) діти допрацезд віку 2) особи, які перебув у спеціаліз уст 3) особи, які вибули із працезд віку.

Неінституціон поділяється на ек активне(L) і ек неактивне. До ек. акт належ. : зайняті (E)і безробітні(U). До ек. неакт: люди працездат. віку, які потенційно мають можливість працювати, але не працюють(через навчання тощо). Види безробіття:

Фрикційне(звільнення з роботи у зв’язку переходу на іншу роботу,порушення труд.дисципліни)

Структурне (в період структурної перебудови економіки)

Природне ( сукупність перших двох)

Циклічне(звільнення через кризу надвиробництва)

Сезонне, Відкрите, конверсійне (розвиток цивільних галузей економіки), молодіжне (до 25 років)

Приховане(через малопродуктивність деяких виробництв робітники змушені шукати роботу на стороні.

Застійне(внаслідок тривалого безробіття деякі люди втрачають бажання, кваліфікацію праці.

Рівень безробіття: U’=U/L*100% L=E+U

Між безробіттям і ВВП існує тісний звязок, який відображений у законів Оукена: Кожен відсоток циклічного безробіття означає втрату 2.5 -3% ВВП Δy=β(u’-u*), де

Δy-відсоткова зміна ВВП, β-коефіцієнт Оукена(2.5 -3%), u’-факт. рівень безробіття u* -рівень природного безробіття ( u’-u* )-циклічне безробіття

 

⇐ Предыдущая123456789Следующая ⇒

Поделиться: