Тема 7: Органи внутрішніх справ (міліція) України і Національна гвардія України

1. Поняття, завдання і правова основа діяльності міліції. Історія міліції України.

2. Права і обов’язки міліції. Правові гарантії прав і свобод людини у відносинах із міліцією.

3. Система органів внутрішніх справ та функції міліції України.

4. Вимоги до особового складу міліції. Правові і соціальні гарантії працівників міліції.

5. Національне центральне бюро Інтерполу: правова основа діяльності, завдання, функції, порядок взаємодії з іншими правоохоронними органами України.

6. Національна гвардія України: правова основа діяльності, правоохоронні завдання, функції та повноваження; взаємодія з органами внутрішніх справ та іншими правоохоронними органами України.

7. Напрями реформування органів внутрішніх справ на сучасному етапі.

 

Поняття, завдання, принципи та вимоги до особового складу міліції

Міліція в Україні – державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Основні завдання міліції: 1) забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; 2) запобігання правопорушенням та їх припинення; 3) охорона і забезпечення громадського порядку; 4) виявлення кримінальних правопорушень; 5) участь у розкритті кримінальних правопорушень та розшуку осіб, які їх вчинили, у порядку, передбаченому КПК; 6) забезпечення безпеки дорожнього руху; 7) захист власності від злочинних та кримінально протиправних посягань; 8) виконання адміністративних стягнень; 9) участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.

Принципи діяльності міліції: законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням, гласності і конспірації.

На службу до міліції приймаються на контрактній основі: 1) громадяни України; 2) досягли 18-річного віку (крім випадків, встановлених законодавством); 3) мають повну загальну середню освіту; 4) володіють державною мовою; 5) здатні за своїми – особистими; 6) діловими; 7) моральними якостями; 8) фізичною підготовкою; 9) станом здоров’я виконувати покладені на міліцію завдання. При прийнятті на службу до міліції може бути встановлено випробування строком до 1-го року.

Функції і система органів внутрішніх справ в Україні

Міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує такі правоохоронні функції: 1) адміністративно-юрисдикційну – адміністративно-процесуальну (здійснює самостійно або бере участь в адміністративному процесі), адміністративно-деліктну (застосовує санкції), адміністративно-регламентарну (адміністративно-виконавчу), тобто змушує суб’єктів права виконувати законні вимоги органів публічної влади або законодавства та ін.; 2) превентивно-соціальну – профілактичну, соціально-сервісну тощо; 3) оперативно-розшукову; 4) кримінальну процесуальну (слідчу); 5) охоронну (на договірних засадах) функції.

Загальну структуру та чисельність Міністерства внутрішніх справ України затверджує Верховна Рада України. Структуру міліції затверджує Міністр внутрішніх справ України.

Міліція складається з підрозділів: 1) кримінальної міліції; 2) міліції громадської безпеки; 3) транспортної міліції; 4) державної автомобільної інспекції; 5) міліції охорони; 6) судової міліції; 7) спеціальної міліції; 8) внутрішньої безпеки; 9) спеціальних підрозділів міліції – для забезпечення громадського порядку на об'єктах і територіях, які мають особливе народногосподарське значення або постраждали від стихійного лиха, екологічного забруднення, катастрофи.

Система органів внутрішніх справ побудована за принципом територіальності, а саме діють: 1) районні, районні у містах, міські, лінійні управління (відділи); 2) головні управління (управління) Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; на транспорті –управління на Донецькій, Львівській, Одеській, Південній, Південно-Західній і Придніпровській залізниці; 3) Міністерство внутрішніх справ України.

Застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї, інші права і обов’язки міліції України.

За ст. 12 профільного закону, застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї (далі – Сили/Зброї) повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися на сукупності таких умов: 1) виникла безпосередня загроза; 2) життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції. Забороняється застосовувати Сили/Зброї: 1) до жінок з явними ознаками вагітності; 2) осіб похилого віку; 3) з вираженими ознаками інвалідності; 4) малолітніх, крім випадків – вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю людей, працівників міліції, або збройного нападу чи збройного опору. У разі неможливості уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов'язків і має зводитись до мінімуму можливості завдання шкоди здоров'ю правопорушників та інших громадян. При завданні шкоди міліція забезпечує подання необхідної допомоги потерпілим в найкоротший строк. Перевищення повноважень по застосуванню сили, в тому числі спеціальних засобів і зброї, тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Про застосування Сили/Зброї, а також про будь-які ушкодження або смерть, які спричинені особі внаслідок застосування працівником міліції Сили/Зброї, працівник міліції негайно та письмово доводить до відома безпосереднього начальника для сповіщення прокуророві.

Застосування заходів фізичного впливу (ст. 13)

Працівники міліції мають право застосовувати заходи фізичного впливу, в т. ч. прийоми рукопашного бою, для; 1) припинення правопорушень; 2) подолання протидії законним вимогам міліції, яка здійснюється із застосуванням сили щодо працівників міліції або інших осіб, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили виконання покладених на міліцію обов'язків. Міліція може направляти спеціальні підрозділи міліції для забезпечення проведення контролюючими органами перевірок суб'єктів господарської діяльності лише за рішенням судді або суду. Дозвіл на направлення спеціального підрозділу міліції надається лише у випадках, коли перевірка проводиться в рамках кримінального провадження.

Органам міліції забороняється використовувати фізичний та психологічний вплив для забезпечення проведення контролюючими органами планових та позапланових перевірок суб'єктів господарської діяльності, у т. ч. шляхом демонстрації зброї, спеціальних засобів, погроз їх застосування.

Органам міліції забороняється направлення спеціальних підрозділів міліції для забезпечення проведення слідчих дій, використання при їх проведенні спеціальних засобів, що приховують зовнішність (масок для обличчя, шоломів тощо), а також демонстрація зброї чи спеціальних засобів, крім виняткових випадків під час проведення слідчої дії у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину та наявності достатніх підстав вважати, що проведенню слідчої дії буде чинитися фізичний опір чи іншим чином унеможливлено досягнення її мети. Дії, передбачені цією частиною статті, можуть бути здійснені лише з дозволу прокурора, крім невідкладних випадків, коли затримка в проведенні слідчої дії може призвести до неможливості досягнення її мети (у такому разі прокурор невідкладно повідомляється про здійснення відповідних дій).

Застосування спеціальних засобів (ст. 14)

Працівники міліції мають право застосовувати: 1) наручники; 2) гумові кийки; 3) засоби зв'язування; 4) сльозоточиві речовини; 5) світлозвукові пристрої відволікаючої дії; 6) пристрої для відкриття приміщень; 7) пристрої примусової зупинки транспорту; 8) водомети; 9) бронемашини; 10) інші спеціальні і транспортні засоби; 11) службових собак у таких випадках:

1) для захисту громадян і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров'ю; 2) припинення масових безпорядків і групових порушень громадського порядку; 3) відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби, незалежно від їх належності, або їх звільнення у разі захоплення; 4) затримання і доставки в міліцію або інше службове приміщення осіб, які вчинили правопорушення, а також для конвоювання і тримання осіб, затриманих і підданих арешту, взятих під варту, якщо зазначені вище особи чинять опір працівникам міліції або якщо є підстави вважати, що вони можуть вчинити втечу чи завдати шкоди оточуючим або собі; 5) припинення масового захоплення землі та інших дій, що можуть призвести до зіткнення груп населення, а також діянь, які паралізують роботу транспорту, життєдіяльності населених пунктів, посягають на громадський спокій, життя і здоров'я людей; 6) припинення опору працівникові міліції та іншим особам, які виконують службові або громадські обов'язки по охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю; 7) звільнення заложників.

Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення і особи правопорушника. Повний перелік спеціальних засобів, а також правила їх застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України за висновком центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, і Генеральної прокуратури України і публікуються в засобах масової інформації.

Застосування вогнепальної зброї (ст. 15)

Працівники міліції як крайній захід мають право застосовувати вогнепальну зброю у таких випадках: 1) для захисту громадян від нападу, що загрожує їх життю і здоров'ю, а також звільнення заложників; 2) для відбиття нападу на працівника міліції або членів його сім'ї, якщо їх життю або здоров'ю загрожує небезпека; 3) для відбиття нападу на охоронювані об'єкти, конвої, жилі приміщення громадян, приміщення державних і громадських підприємств, установ і організацій, а також звільнення їх у разі захоплення; 4) для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину і яка намагається втекти; 5) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожує життю і здоров'ю працівника міліції; 6) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю громадян або працівника міліції.

Працівник міліції має право застосувати вогнепальну зброю якщо: 1) особа, яку затримує працівник міліції із вогнепальною зброєю в руках, робить спробу наблизитись до нього, скоротивши при цьому визначену ним відстань; 2) чи доторкнутись до зброї.

Працівники міліції мають право використовувати зброю: 1) для подання сигналу тривоги; 2) виклику допомоги; 3) для знешкодження тварини, яка загрожує життю і здоров'ю громадян або працівника міліції.

Забороняється застосовувати і використовувати вогнепальну зброю при значному скупченні людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи. За ст. 15-1 профільного закону, працівник міліції має право оголити вогнепальну зброю і привести її у готовність, якщо вважає, що в обстановці, яка склалася, можуть виникнути підстави для її застосування. При 1) затриманні злочинців; 2) чи затриманні правопорушників; 3) або осіб, яких працівник міліції запідозрив у скоєнні злочинів; 4) чи правопорушень; 5) а також при перевірці документів у підозрілих осіб, працівник міліції може привести у готовність вогнепальну зброю, що є попередженням про можливість її застосування.

Обов’язки і права міліції України перераховані у статтях 10-11 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565.

Міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана:

1) забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок;

2) виявляти, запобігати і припиняти кримінальні правопорушення, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством;

{ Пункт 2 частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

3) приймати і реєструвати заяви й повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення, своєчасно приймати по них рішення;

{ Пункт 3 частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

4) брати участь у розкритті кримінальних правопорушень у порядку,  передбаченому  кримінальним процесуальним законодавством;{ Пункт 4 статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2484-12 від 19.06.92; в редакції Закону N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

5) виявляти та припиняти адміністративні правопорушення, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких законом покладено на органи внутрішніх справ; { Пункт 5 частини першої статті 10 в редакції Закону N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }

5-1) приймати рішення про накладення адміністративних стягнень та забезпечувати їх виконання у випадках, передбачених законом; { Частину першу статті 10 доповнено пунктом 5-1 згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }

6) виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усунення; брати участь у правовому вихованні населення;

7) проводити профілактичну роботу серед осіб, схильних до вчинення кримінальних правопорушень, здійснювати адміністративний нагляд за особами, щодо яких його встановлено, а також контроль за засудженими до кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі;

{ Пункт 7 частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

8) виконувати в межах своєї компетенції кримінальні покарання та адміністративні стягнення;

9) розшукувати осіб у випадках, передбачених законодавством та міжнародними договорами України;

{ Пункт 9 частини першої статті 10 в редакції Закону N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 } { Зміни до пункту 9 частини першої статті 10 див. в ЗаконіN 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

10) проводити криміналістичні дослідження за матеріалами оперативно-розшукової діяльності, забезпечувати у встановленому порядку участь спеціалістів криміналістичної служби у слідчих діях;

11) виконувати у передбачених законодавством випадках і в межах своєї компетенції постанови прокурора, слідчого, рішення слідчого судді, суду;

{ Пункт 11 частини першої статті 10 в редакції Закону N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 } { Зміни до пункту 11 частини першої статті 10 див. в Законі N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 } { Пункт 11 частини першої статті 10 в редакції Закону N 245-VII ( 245-18 ) від 16.05.2013 }

12) забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху, додержання законів, правил і нормативів у цій сфері, здійснювати державну реєстрацію (перереєстрацію) і облік транспортних засобів та систематизацію відомостей про їх власників, приймати іспити на право керування транспортними засобами і видавати відповідні документи; запобігати забрудненню повітря, водойм транспортними засобами та сільськогосподарською технікою; здійснювати контроль за утриманням у належному технічному стані та чистоті доріг, вулиць, майданів;

{ Пункт 12 частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1642-III ( 1642-14 ) від 06.04.2000, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008, N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }

13) видавати відповідно до законодавства у тридцятиденний строк дозволи на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, щодо зберігання і використання яких установлено спеціальні правила, порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, а також на відкриття та функціонування об'єктів, де вони зберігаються чи використовуються, стрілецьких тирів, стрільбищ невійськового призначення, мисливських стендів, підприємств і майстерень з виготовлення та ремонту зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, магазинів, у яких здійснюється їх продаж, піротехнічних майстерень, пунктів вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, правил поводження з ними та їх застосування; повідомляти у тридцятиденний строк про відмову у видачі зазначених дозволів; контролювати додержання правил, порядку та функціонування об’єктів, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ;

{ Пункт 13 частини першої статті 10 в редакції Закону N 4447-VI ( 4447-17 ) від 23.02.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом N 721-VII ( 721-18 ) від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону N 732-VII ( 732-18 ) від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом N 767-VII ( 767-18 ) від 23.02.2014 }

{ Пункт 14 частини першої статті 10 виключено на підставі Закону N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }

15) повідомляти відповідним державним органам і громадським об'єднанням про аварії, пожежі, катастрофи, стихійне лихо та інші надзвичайні події, вживати невідкладних заходів для ліквідації їх наслідків, врятування людей і подання їм допомоги, охорони майна, що залишилось без нагляду;

16) брати участь у проведенні карантинних заходів під час епідемій та епізоотій;

17) сприяти забезпеченню відповідно до законодавства режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації в разі їх оголошення на всій території України або в окремій місцевості; { Пункт 17 частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3033-III ( 3033-14 ) від 07.02.2002 }

18) охороняти на договірних засадах власність та фізичних осіб;

{ Пункт 18 частини першої статті 10 в редакції Закону N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }

19) забезпечувати збереження знайдених, вилучених у затриманих і заарештованих осіб і зданих у міліцію документів, речей, цінностей та іншого майна, вживати заходів до повернення їх законним власникам. Міліція несе відповідальність за збереження зданих цінностей і майна;

20) конвоювати, охороняти та у випадках, передбачених законом, утримувати осіб: затриманих у зв’язку із вчиненням злочину, взятих під варту, а також обвинувачених і засуджених на вимогу судових органів;

{ Пункт 20 частини першої статті 10 в редакції Закону N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом N 245-VII ( 245-18 ) від 16.05.2013; в редакції Закону N 877-VII ( 877-18 ) від 13.03.2014 }

21) у встановленому порядку виявляти і повідомляти закладам охорони здоров'я про осіб, які становлять  групу ризику захворювання на СНІД, і здійснювати за поданням закладу охорони здоров'я з санкції прокурора привід цих осіб, а також інфікованих вірусом імунодефіциту людини, хворих на венеричні захворювання, хронічний алкоголізм і наркоманів, які вводять наркотичні засоби шляхом ін'єкцій, для обов'язкового обстеження і лікування; { Пункт 21 статті 10 в редакції Закону N 2484-12 від 19.06.92 }

21-1) здійснювати за рішенням суду привід осіб, хворих на заразні форми туберкульозу, до протитуберкульозного закладу; { Частину першу статті 10 доповнено пунктом 21-1 згідно із Законом N 3537-IV ( 3537-15 ) від 15.03.2006 }

22) здійснювати привід до відповідних державних органів або установ згідно з чинним законодавством та з санкції прокурора громадян, які ухиляються від призову на військову службу;

23) подавати у межах  наданих прав допомогу народним депутатам, представникам державних органів і громадських об'єднань у здійсненні їх законної діяльності, якщо їм чиниться протидія або загрожує небезпека з боку правопорушників;

24) надавати у межах наявних  можливостей особам, які потерпіли від правопорушень і нещасних випадків або перебувають у безпорадному чи небезпечному для життя і здоров’я стані, у тому числі неповнолітнім, які залишилися без опікування, домедичну допомогу та іншу допомогу, а також у разі необхідності вживати передбачених Законом України "Про екстрену медичну допомогу" заходів для забезпечення надання зазначеним особам екстреної медичної допомоги;

{ Пункт 24 частини першої статті 10 в редакції Закону N 5081-VI ( 5081-17 ) від 05.07.2012 }

25) забезпечувати у порядку, встановленому законодавством України, безпеку осіб, взятих під захист, у разі надходження від них заяви, звернення керівника відповідного державного органу чи отримання оперативної та іншої інформації про загрозу їх життю, здоров'ю, житлу чи майну; { Пункт 25 статті 10 в редакції Закону N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000 }

26) забезпечувати в межах своїх повноважень додержання вимог закону, виконання та контроль за рішеннями сільських, селищних, міських рад з питань охорони громадського порядку, торгівлі, утримання тварин у домашніх умовах, додержання тиші в громадських місцях тощо, а також контролювати утримання в належній чистоті вулиць, прибудинкових територій і дворів у містах та інших населених пунктах; { Пункт 26 частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1642-III ( 1642-14 ) від 06.04.2000; в редакції Законів N 1745-IV ( 1745-15 ) від 03.06.2004, N 1825-VI ( 1825-17 ) від 21.01.2010 }

27) забезпечувати громадський порядок під час проведення масових заходів комерційного характеру на кошти організацій або осіб, які їх проводять;

28) забезпечувати згідно із законом підтримання порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, виконання функції щодо державного захисту суддів, працівників суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу; { Частину першу статті 10 доповнено пунктом 28 згідно із Законом N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 }

29) забезпечувати затриманим або заарештованим (взятим під варту) особам право на юридичний захист у порядку, передбаченому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами; { Частину першу статті 10 доповнено пунктом 29 згідно із Законом N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005 }

30) надавати допомогу державному виконавцю при проведенні виконавчих дій у випадках, передбачених законом; { Частину першу статті 10 доповнено пунктом 30 згідно  із Законом N 540-VI ( 540-17 ) від 18.09.2008 }

31) виконувати в межах своєї компетенції запити правоохоронних органів інших держав або міжнародних організацій поліції відповідно до законодавства України, міжнародних договорів України, а також установчих актів та правил міжнародних організацій поліції, членом яких є Україна; { Частину першу статті 10 доповнено пунктом 31 згідно із Законом N 2164-VI ( 2164-17 ) від 11.05.2010 }

32) забезпечувати в межах своїх повноважень виконання вимог закону про заборону грального бізнесу в Україні; { Частину першу статті 10 доповнено пунктом 32 згідно із Законом N 2852-VI ( 2852-17 ) від 22.12.2010 }

33) звертатися до суду з позовом про застосування фінансових санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України. { Частину першу статті 10 доповнено пунктом 33 згідно із Законом N 3383-VI ( 3383-17 ) від 19.05.2011 }

Працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції. { Статтю 10 доповнено частиною другою згідно із Законом N 2484-12 від 19.06.92 }

Міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право:

1) вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати передбачені цим Законом заходи примусу;

2) перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію;

3) викликати громадян і службових осіб у зв'язку з матеріалами, що знаходяться в їх провадженні;

{ Пункт 3 частини першої статті 11 в редакції Закону N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

4) виявляти і вести облік осіб, які підлягають профілактичному впливу на підставі та в порядку, встановлених законодавством, виносити їм офіційне застереження про неприпустимість протиправної поведінки;

5) затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях:

 

осіб,  підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених, які переховуються від слідства чи суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання, - на строки і в порядку, передбачені законом;

осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складення протоколу або розгляду справи по суті, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці, - на строк до трьох годин;

неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування, - на строк до передачі законним представникам або до влаштування в установленому порядку, а неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечні діяння і не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - до передачі їх законним представникам або направлення у приймальники-розподільники для дітей, але не більш як на вісім годин;

осіб, які перебували у громадських місцях у стані сп'яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли завдати шкоди оточуючим або собі, - до передачі їх в спеціальні медичні заклади або для доставки до місця проживання, а за відсутності таких - до їх витвереження;

військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, - до передачі їх військовослужбовцям Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військового командування;

осіб, які мають ознаки вираженого психічного  розладу і створюють у зв'язку з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих, - до передачі їх у лікувальні заклади, але не більш як на 24 години;

іноземців та осіб без громадянства, які розшукуються правоохоронними органами інших держав як підозрювані, обвинувачені у вчиненні злочину або як засуджені, які ухиляються від виконання кримінального покарання, - в порядку та на строки, передбачені законодавством України, міжнародними договорами України;

{ Пункт 5 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2484-12 від 19.06.92, N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005, N 609-V ( 609-16 ) від 07.02.2007, N 1188-VI ( 1188-17 ) від 19.03.2009, N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009, N 2164-VI ( 2164-17 ) від 11.05.2010; в редакції Закону N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

6) проводити огляд осіб, зазначених у пункті 5 цієї статті, речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, що можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здоров'ю;

7) у випадках, передбачених законом, складати протоколи про адміністративні правопорушення, провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення;

{ Пункт 7 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4025-VI ( 4025-17 ) від 15.11.2011 }

8) у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, накладати адміністративні стягнення або передавати матеріали про адміністративні правопорушення на розгляд інших державних органів;  { Пункт 8 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }

9) за дорученням слідчого органу досудового розслідування, прокурора проводити або брати участь у проведенні процесуальних дій у кримінальному провадженні та виконувати ухвали слідчого судді, суду про привід учасників кримінального провадження у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України ( 4651-17 );

{ Пункт 9 частини першої статті 11 в редакції Закону N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

9-1) застосовувати до особи електронні засоби контролю в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України ( 4651-17 );

{ Частину першу статті 11 доповнено пунктом 9-1 згідно із Законом N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

10) здійснювати на підставах і в порядку, встановлених законом, гласні та негласні оперативно-розшукові заходи;

{ Пункт 10 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

11) проводити фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку, дактилоскопію осіб, які затримані за підозрою у вчиненні злочину, взяті під варту, підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, а також осіб, підданих адміністративному арешту;

{ Пункт 11 частини першої статті 11 в редакції Закону N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

12) проводити аудіо-, відео-, фотофіксацію як допоміжний засіб попередження протиправних дій та розкриття правопорушень;

{ Пункт 12 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

13) вести оперативно-пошукові та криміналістичні обліки, облік адміністративних правопорушень та профілактичний облік правопорушників, документів, інші передбачені законодавством обліки; здійснювати обробку персональних даних в обсязі, структурі та порядку, що випливають із завдань та функцій, покладених на міліцію цим та іншими законами; у межах компетенції складати статистичну інформацію, забезпечувати режим доступу до інформації, надавати інформаційні послуги; { Пункт 13 частини першої статті 11 в редакції Закону N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }

14) проводити огляд поклажі, багажу та огляд пасажирів цивільних повітряних, морських і річкових суден, засобів залізничного та автомобільного транспорту згідно з чинним законодавством;

{ Пункт 14 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2484-12 від 19.06.92 }

15) входити безперешкодно у будь-який час доби:

а) на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, в тому числі митниці, та оглядати їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних у  вчиненні злочину, при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах;

б) на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян у разі переслідування злочинця або припинення злочину, що загрожує життю мешканців, а також при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах;

в) до житла чи до іншого володіння особи, яка перебуває під домашнім арештом або адміністративним наглядом, з метою перевірки виконання встановлених судом обмежень. { Підпункт "в" пункту 15 частини  першої статті 11 в редакції Закону N 2537-III ( 2537-14 ) від 21.06.2001; із змінами, внесеними згідно із Законом N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

У разі опору, вчинення протидії працівник міліції може вжити заходів до їх подолання, передбачених цим Законом;

16) перебувати на земельних ділянках, в жилих та інших приміщеннях громадян за їхньою згодою, а також на території і в приміщеннях підприємств, установ і організацій з повідомленням про це адміністрації з метою забезпечення безпеки громадян, громадської безпеки, запобігання злочину, виявлення і затримання осіб, які його вчинили;

17) одержувати безперешкодно і безплатно від підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та об'єднань громадян на письмовий запит відомості (в тому числі й ті, що становлять комерційну та банківську таємницю), необхідні у справах про злочини, що знаходяться у провадженні міліції. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ). Отримання від Центрального депозитарію цінних паперів, Національного банку України та депозитарних установ інформації, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів, здійснюється в порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про депозитарну систему України" ( 5178-17 );

{ Пункт 17 статті 11 в редакції Закону N 2932-12 від 26.01.93, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2922-III ( 2922-14 ) від 10.01.2002, N 5178-VI ( 5178-17 ) від 06.07.2012 }

18) повідомляти з метою профілактичного впливу державним органам, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання особи про факти вчинення нею адміністративного правопорушення;

19) вносити відповідним державним органам, громадським об'єднанням або службовим особам, підприємствам, установам, організаціям обов'язкові до розгляду  подання про необхідність усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень;

20) відповідно до своєї компетенції тимчасово обмежувати або забороняти доступ громадян на окремі ділянки місцевості чи об'єкти з метою забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, охорони життя і здоров'я людей;

21) обмежувати або забороняти у випадках затримання злочинців, при аваріях, інших надзвичайних обставинах, що загрожують життю і здоров'ю людей, рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг; оглядати транспортні засоби і перевіряти у водіїв посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб і відповідність вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним документам, наявність поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб; { Абзац перший пункту 21 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1961-IV ( 1961-15 ) від 01.07.2004, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008, N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }

організовувати у разі необхідності медичний огляд водіїв, затримувати, відстороняти від керування транспортними засобами осіб, які перебувають у стані сп'яніння, а також тих, які не мають посвідчення водія та реєстраційного документа на транспортний засіб, тимчасово вилучати посвідчення водія, ліцензійну картку на транспортний засіб; { Абзац другий пункту 21 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008; в редакції Закону N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }

використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху ( 1306-2001-п ), а у випадках, передбачених законом, тимчасово затримувати  і доставляти на спеціальні майданчики чи стоянки для зберігання транспортні засоби, експлуатація яких не допускається або забороняється законом; { Абзац третій пункту 21 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }

відвідувати підприємства, установи й організації для виконання контрольних і профілактичних функцій щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

вимагати від фізичних та юридичних осіб усунення порушень правил утримання та експлуатації автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів, у встановленому порядку видавати приписи на усунення виявлених порушень, обмежувати або забороняти проведення ремонтно-будівельних робіт та здійснення інших заходів на автомобільних дорогах, вулицях і залізничних переїздах, якщо при цьому не додержуються вимоги щодо забезпечення громадської безпеки і безпеки дорожнього руху та його учасників; { Абзац п'ятий пункту 21 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }

21-1) зупиняти транспортні засоби лише в разі: порушення правил дорожнього руху водіями; відсутності номерного знака на транспортному засобі або наявності номерного знака, який не відповідає встановленим вимогам, закріплений у не встановленому для цього місці, закритий іншими предметами чи забруднений, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів; наявності ознак, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; наявності даних, що свідчать про причетність транспортного засобу, його водія, пасажирів або вантажу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; перебування транспортного засобу в розшуку; наявності даних про використання транспортного засобу з протиправною метою; необхідності опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; необхідності залучення водія транспортного засобу для надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або працівникам міліції чи як свідка при оформленні протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; проведення цільових заходів (операції,  відпрацювання, оперативні плани) для перевірки документів на право користування і керування транспортним засобом, документів на транспортний засіб; виконання рішень про обмеження чи заборону руху, прийнятих уповноваженими на це державними органами; якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; порушення визначеного порядку встановлення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв. Працівник підрозділу міліції повинен повідомити водія про причину зупинення транспортного засобу, суть вчиненого правопорушення;

{ Частину першу статті 11 доповнено пунктом 21-1 згідно із Законом N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

22) анулювати виданий юридичній особі або фізичній особі - підприємцю дозвіл на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, щодо зберігання і використання яких установлено спеціальні правила, порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, у разі невиконання встановлених правил, порядку користування і поводження з ними або у разі недоцільності їх подальшого зберігання; вилучати при необхідності зазначені предмети, матеріали і речовини або опечатувати і закривати об’єкти, де вони зберігаються чи використовуються, стрілецькі тири, стрільбища невійськового призначення, мисливські стенди, підприємства і майстерні з виготовлення та ремонту зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, магазини, у яких здійснюється їх продаж, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, правил поводження з ними та їх застосування, до усунення порушень відповідних правил та порядку; анулювати дозволи на відкриття та функціонування об’єктів, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ;

анулювати дозволи на придбання, зберігання і носіння зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, видані громадянам, якщо вони порушують установлені правила, порядок їх зберігання чи використання, зловживають спиртними напоями, вживають наркотичні засоби без призначення лікаря, інші одурманюючі засоби, страждають на психічні розлади, та в інших передбачених законодавством випадках;

оглядати за участю адміністрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців чи їх представників приміщення, де знаходяться зброя, спеціальні засоби індивідуального захисту та активної оборони, боєприпаси, вибухові речовини та матеріали, інші предмети, матеріали і речовини, щодо зберігання і використання яких установлено спеціальні правила, порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, з метою перевірки додержання правил поводження з ними та їх використання;

оглядати зброю, спеціальні засоби індивідуального захисту та активної оборони, боєприпаси, що знаходяться у громадян, інші предмети, матеріали і речовини, щодо зберігання та використання яких установлено спеціальні правила, порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, а також місця їх зберігання;

{ Пункт 22 частини першої статті 11 в редакції Закону N 4447-VI ( 4447-17 ) від 23.02.2012 }

23) вилучати у громадян і службових осіб предмети і речі, заборонені або обмежені в обороті, а також документи з ознаками підробки, знищувати ці предмети, речі та документи або передавати їх за призначенням у встановленому порядку;

24) вимагати від керівників підприємств, установ і організацій пояснення по фактах порушення законодавства, перевірка додержання якого віднесена до компетенції міліції, а також у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, проводити перевірки по фактах порушення законодавства, контроль за додержанням якого віднесено до компетенції міліції, вимагати проведення інвентаризацій і ревізій відповідних сфер фінансово-господарської діяльності.

Органи міліції вправі приступити до проведення перевірки суб'єктів господарської діяльності за умови наявності направлення на перевірку, яке складається за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України. У направленні на перевірку зазначаються дата його видачі, назва підрозділу міліції, мета, вид, підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб підрозділу міліції, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника підрозділу міліції, скріпленого печаткою органу міліції;

за рішенням суду в присутності понятих та керівників підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, щодо яких проводиться перевірка, витребувати і вилучати оригінали документів, що свідчать про правопорушення, зразки сировини і продукції, а до ухвалення такого рішення суду - в присутності понятих та керівників підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, щодо яких проводиться перевірка, вивчати документи, що свідчать про правопорушення, за рахунок відповідного органу міліції робити з них копії із залишенням особам, щодо яких проводиться перевірка, опису документів, з яких виготовлено копії, опечатувати каси, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі;

{ Пункт 24 частини першої статті 11 в редакції Закону N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005 }

25) користуватися безплатно всіма видами громадського транспорту міського, приміського і місцевого сполучення (крім таксі), а також попутним транспортом. Працівники підрозділів міліції на транспорті у межах обслуговуваних дільниць, крім цього, мають право на безплатний проїзд у поїздах, на річкових і морських суднах. Під час службових відряджень працівники міліції мають право на позачергове придбання квитків на всі види транспорту і розміщення в готелях при пред'явленні службового посвідчення і посвідчення про відрядження. В разі невідкладних службових поїздок вони забезпечуються квитками на проїзд незалежно від наявності місць;

26) використовувати безперешкодно транспортні засоби, що належать підприємствам, установам, організаціям і громадянам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначення), для проїзду до місця події, стихійного лиха, доставки в лікувальні заклади осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, для переслідування правопорушників та їх доставки в міліцію.

   Використання з цією метою транспортних засобів, що належать підприємствам, установам і організаціям, здійснюється безплатно. Відшкодування збитків та витрат за використання транспорту громадян здійснюється відповідно до вимог статті 25 цього Закону та інших актів чинного законодавства;

27) користуватися у невідкладних випадках безперешкодно і безплатно засобами зв'язку, що належать підприємствам, установам і організаціям, а засобами зв'язку, що належать громадянам, - за їх згодою;

{ Пункт 27 статті 11 в редакції Закону N 2484-12 від 19.06.92 }

28) користуватися безплатно засобами масової інформації з метою встановлення обставин вчинення злочинів та осіб, які їх вчинили, свідків, потерпілих, розшуку злочинців, які втекли, осіб, які пропали безвісти, та з іншою метою, що пов'язана з необхідністю подання допомоги громадянам, підприємствам, установам і організаціям у зв'язку з виконанням міліцією покладених на неї обов'язків.

Службові особи, які без поважних причин відмовились подати допомогу працівникові міліції в реалізації його прав, передбачених пунктами 24-28 статті 11, підлягають відповідальності за чинним законодавством;

29) матеріально і морально заохочувати громадян, які подають допомогу в охороні правопорядку та боротьбі із кримінальними правопорушеннями;

{ Пункт 29 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

30) зберігати, носити і застосовувати спеціальні засоби та зброю;

31) видавати у разі наявності небезпеки для життя і здоров'я особам, взятим під захист, відповідно до чинного законодавства зброю, спеціальні засоби індивідуального захисту та сповіщення про небезпеку;

{ Статтю 11 доповнено пунктом 31 згідно із Законом N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000 }

32) звертатися у межах своєї компетенції із запитами до правоохоронних органів інших держав або міжнародних організацій поліції відповідно до законодавства України, міжнародних договорів України, а також   установчих актів та правил міжнародних організацій поліції, членом яких є Україна.

{ Статтю 11 доповнено пунктом 32 згідно із Законом N 2164-VI ( 2164-17 ) від 11.05.2010 }

При здійсненні заходів із запобігання, виявлення і розкриття кримінальних правопорушень у сфері податкового законодавства права, передбачені пунктами 2, 3, абзацами другим, третім пункту 5, пунктами 6-19, 23-31 частини першої цієї статті, надаються виключно органам податкової міліції у межах їх компетенції.

⇐ Предыдущая13141516171819202122Следующая ⇒

Поделиться: