Заняття 2: Опанування методів виявлення проблем дітей - жертв сексуального насильства

Найменш травмуючим способом з'ясувати проблеми, маємо визнати, є різноманітні проективні методики. Уміння побачити проблему в малюнку дитини знадобиться Вам не лише на цьому етапі, але й протягом всієї роботи. Збираючи малюнки Ваших маленьких клієнтів від заняття до заняття Ви зможете прослідкувати динаміку змін в душі дитини.

Одним із найбільш інформативних малюнків, який опосередковано підтверджує факт сексуального насильства над дитиною, є малюнок людини. Дитині пропонується як можна краще намалювати фігуру людини. Необхідно пам'ятати, що з намальованою фігурою діти ідентифікують саме себе. Якщо на малюнку зображено людину, яка більше нагадує особу, яка вчинила насильство (можливо, за наявними у Вас даними), то це може означати, що дитина знаходиться в залежності від свого насильника, повністю ідентифікує себе з ним і не вважає, що те, що відбувається з нею, це - насильство.

Опосередкованою ознакою того, що людина зазнала сексуального насильства, можуть слугувати наступні ЕЛЕМЕНТИ МАЛЮНКА:

· Порожні або зафарбовані очі Відсутність ротової порожнини Рот у формі отвору

· Фалоподібний предмет в роті (цигарка, трубка, олівець, палка, тощо)

· Одяг, що приховує статеву прина­лежність

· Розрив тулуба по лінії талії

· Акцент на стегнах

· Геніталії, намальовані під одягом

· Геніталії, закриті додатковим одягом (аксесуарами, квітами, сумками, тощо)

· Руки не намальовані (сховані за спину, під одягом, або просто ігноруються на малюнку)

· Міцно стиснуті ноги

Необхідно наголосити, що наявність лише одного із вищезазначених елементів на малюнку не є ознакою того, що дитина пережила сексуальне насильство. Запідозрити цей факт дозволить лише сукупність трьох або більше елементів.

АЛЕ ЛИШЕ ЗАПІДОЗРИТИ!

Нам надзвичайно важливо з'ясувати, на кого з близького оточення ми можемо покластися під час роботи з постраждалими. Важливо також дізнатися, хто є значимою людиною для дитини, а також, в яких стосунках з дитиною він/вона перебувають.

Хорошим тестом міжособистісних стосунків є ТЕСТ "ТРИ ДЕРЕВА". Дитині пропонується намалювати три різних дерева. За розташуванням дерев, їх ідентифікацією (ставлять запитання: "Яке з дерев ти?"; "А для кого ти обереш це дерево?"; "Хто з твого оточення трете дерево?"), визначенням порід дерев можна отримати багато інформації щодо значимих для дитини людей, їх стосунків, місця дитини серед цих людей. ПОДИВІТЬСЯ НА ПРИКЛАДИ ІНТЕРПРЕТАЦІЙ ДЕЯКИХ МАЛЮНКІВ.

Малюнок дівчини 19 років. Це три сестри. Берези, що ростуть разом, це рідні сестри. Та, що поруч, - двоюрідна сестра одноліток малюючи себе дівчина ідентифікує з середнім деревом. Береза, яка відхиляється від неї, на 4 роки молодша за сестру. На малюнку бачимо переживання щодо зустрічей молодшої сестри з чоловіком, який набагато старший за неї, а також небажання відпускати від себе молодшу сестру, наводячи їй за приклад себе і кузину.

Малюнок хлопчика 10 років, який зазнав сексуального насильства від близького родича (точніший анамнез невідомий). Ідентифікує себе з крайнім лівим деревом. Сусіднє дерево - старша сестра. Наступне могутнє дерево с двома фалоподібними сучками - дід по лінії батька, який живе разом з ними. Крайнє праве дерево, що віддалене - це мати.

Згідно малюнку і розмови про нього з дитиною, з'ясувалося, що сексуальним агресором в родині був дід. Старша сестра намагалася захистити хлопчика, а мати ніколи ні в що не втручалася.

Відображення малюнку у воді підкреслює значимість нанесеної психотравми від емоційно близької людини, бо за відсутності батька, хлопчик підсвідомо ідентифікує себе з дідом.

ІНДИКАТОРИ ПОВЕДІНКИ

1 Надзвичайні сексуальні знання.

2 Недоречні для даного віку й рівня розвитку сексуальні ігри (зокрема, з іграшками).

3 Сексуалізоване вираження прив'язаності або поведінки.

4 Надмірна самостимуляція геніталій (коли ви не можете відволікти дитину).

5 Імітація статевого акту з братами/ сестрами або друзями або сексуалізована увага до тварин.

6 Сексуалізовані поцілунки у відносинах з батьками або друзями.

7 Сексуальна стурбованість.

8 Компульсивна сексуальна поведінка або компульсивне роздягання.

9 Плутана уява щодо доречності фізичних кордонів.

10 Несподівані зміни почуттів до конкретної людини або місця (напр., Я ненавиджу дядька Сергія!).

Індикатори 1-10_у в разі якщо вони є характерними для дітей дошкільного або молодшого-шкільного віку, змушують нас із високою вірогідністю запідозрити, що має місце сексуальне насильство

11 Часте безсоння або легко виникаюча реакція несподіваного переляку.

12 Надзвичайне побоювання якої-небудь людини або людей (в більшості, чоловіків), страх повертатися додому, страх відвідувати денну групу або навпаки, лишатися на самоті, страх реальних або уявних об'єктів або людей (чудовиська, маски або уніформа), що тривають довше ніж звичайно.

13 Підтвердження того, що між дитиною й старшою людиною іс-нують незвичайні, приховані, особисті стосунки, зокрема, якщо вони супроводжуються вмовляннями, заманюванням, подарунками.

14 Жахи, нічні страхи тощо. Порушення сну.

15 Саморуйнівна поведінка, зокрема зловживання алкоголем або токсичними речовинами, проституція або нерозбірливі статеві зв'язки, завдання шкоди самому собі, погрози суїцидом або спроби самогубства, схильність до нещасних випадків, втечі з дому.

16 Виражені зміни поведінки, протестна, надзвичайно агресивна або деструктивна поведінка, що викликає труднощі для спілку­вання з іншими дітьми в школі, в іграх, або навпаки пасивна, надзвичайно поступлива, погоджувальна, антисоціальна і/або неправомірна поведінка.

17 Компульсивна брехня й/або плутана уява щодо власної реальності (наприклад, дисоціація, роздвоєння особистості).

18 Повна недовіра до дорослих або вибіркова недовіра до дорос­лих тієї ж статі, що і насильник, або до схожих на нього облич­чям.

19 Проблеми регресії гігієнічних навичок, що призводить до того, що дитину заново потрібно навчати їх опановувати.

20 Порушення навчання, яке може виявитися вже на пізнішій стадії розвитку.

21 Регресія до інфантильної поведінки (енурез, смоктання пальця, сильний і безперервний плач, що нічим не зумовлений, сплески невмотивованого роздратування). Або навпаки, псевдодоросла поведінка.

22 Надмірна прив'язливість або компульсивна потреба виражати прив'язаності чи увагу як у хлопчиків, так і у дівчат.

23 Хронічна депресія, тривога, занурення в себе, фобічна поведінка.

24 Зіпсовані стосунки з однолітками, низька самооцінка, недбалий фізичний догляд за собою.

Сукупність 5 або більшої кількості факторів, поданих у переліку 12-24, у дітей старших 10 років дозволяє Вам запідозрити факт сексуальною насильства над дитиною.

Також не варто забувати, що окрім поведінкових індикаторів також існують яскраво виражені прямі фізичні ознаки завданого сексуального насильства, зокрема:

1 Вагітність.

2 Хвороби, що передаються статевим шляхом.

3 Вагінальні інфекції.

4 Розірвана білизна або сліди крові або кривавих плям на білизні.

5 Тілесні ушкодження.

6 Біль, свербіння статевих органів або горла, важкість під час ковтання або сечовипускання й дефекації.

7 Фізичні розлади, що повторюються, без видимих соматичних причин (наприклад, часті болі живота, тривалий біль у горлі, нудота).

8 Розлади травлення (наприклад, відмова від їжі або постійне жування чого-небудь).

Мало вірогідно, що дитина, яка зазнала сексуального насильства, сама почне розмову на цю тему. Більшість батьків переконані, що якщо би щось подібне сталося, їх діти поділилася би з ними. Не думайте, що діти, які зазнали сексуального насильства, вчинять саме так,

ОСКІЛЬКИ:

1 Багатьом погрожували, щоб вони мовчали і зберігали таємницю.

2 Багато хто ніяковіє, обговорюючи свої сексуальні проблеми з батьками і вихователями.

3 Багато хто переконаний, що це трапилося через їхню провину й що звинувачувати будуть саме їх.

4 Хлопчики відчувають себе винними, що не змогли захиститися. Те, що вони стали жертвами насилля, протирічить визначенню їх соціальної ролі й очікуваній від них мужності.

5 Хлопчики думають, що сексуальне насильство відбувається лише з маленькими слабкими дівчатками.

6 Якщо хлопчик зазнав сексуального насильства з боку чоловіка, він часто думає, що сам напросився на це, або що він є гомосексуалістом.

7 Діти старшого віку (дівчата пубертатного віку), які усвідомлюють свій фізичний розвиток, відчувають себе сексуальними об'єктами.

8 Більшість дітей вважають, що їм не повірять. Одне з досліджень говорить про те, що в середньому дитина має розповісти 13 особам, перш ніж одна з них їй повірить.

9 Дитина не хоче завдавати болю близьким людям. Ці діти - маленькі турботливі охоронці.

Якщо Вам вдалося викликати довіру і дитина розповіла вам про те що сталася, донесіть до неї наступне   повідомлення:                                                          

я тобі вірш                                                           

мені прикро, що з тобою це сталося                

це не твоя провина

я рада/ий що ти мені про це розповів/ла

я спробую зробити так, щоб ти опинився/ лась в безпеці

ти не один/а: сексуальне насильство відбувається також і з іншими дітьми

Заняття 3: Робота над проблемою дитини. Можливості переорієнтації установок і цінностей

Проблеми, які виникають у дитини жертви сексуального насильства, завжди є неоднозначними. Вони залежать від багатьох факторів: від віку, типу особистості, яка формується, ступеня емоційної близькості з насильником тощо.

Працюючи з дитиною, необхідно враховувати наступні фактори психічної травми, що пов'язані зі сприйняттям жертвою сексуального насильства:

Сексуальна чуйність жертви	Зона стає надзвичайним джерелом самозвинувачень, почуття провини, осуду, відторгнення суспільством.
Жах	Будь-які пережиті форми активності, які викликали жах, не забуваються. Вони повертаються й можуть зненацька з’явитися багато років потом.
Викривлена ідентифікація злочинця	Сприйняття злочинця є викривленим, жертва не може сприймати його як злодія, якщо значима для жертви людина або оточення сприймають насильника позитивно.
Викривлена ідентифікація жертви	Вона не може сприймати себе невинуватою. Такі люди часто мають низьку самооцінку, вони одинокі, замкнені.
Фобії або когнітивні порушення й відсутність навичок справлятися з ситуацією	Починають діяти такі механізми психологічного захисту, як витиснення, відмова, часто виникає дисоціація й амнезія, з'являється саморуйнівна поведінка, потреба в покаранні, зловживання алкоголю й наркотиків.
Скрите повідомлення	Травматичне ушкодження зумовлюється сприйняттям жертвою сексуального насильства, а також виникнення порушень розвитку й уявою щодо сексуальності свого тіла.
Катастрофа розкриття	Ситуація розкриття ставить під сумнів попереднє сприйняття себе, зміцнює відчуття сорому. Виникає страх, що викрите сексуальне зловживання може продовжуватися.
Травматичний зв’язок	Глибока потреба жертви підтримувати зв’язок із насильником, щоб отримати любов, увагу, повагу. Жертва неспроможна відстоювати свої особисті інтереси

 

Для того, щоб з'ясувати, які саме фактори були визначальними для конкретної дитини можна запропонувати їй намалювати малюнки на тему: «Світ, в якому добре жити »; «Світ, в якому жити неможливо»; «Насильство в моєму світі». Аналіз цих малюнків може надати надзвичайно важливу інформацію щодо того, що відбулося, та відношення до цього дитини.

ДО ЗАВДАНЬ ПСИХОЛОГА, який проводить психокорекційну роботу з дитиною, яка зазнала сексуального насильства, НАЛЕЖИТЬ:

1) зміцнити відчуття безпеки й поновити довіру дитини до дорослих;

2) надати дитині можливості розрізняти й виражати свої особисті почуття;

3) підняти самооцінку;

4) сприяти прийняттю власного ті ля;

5) навчити Відсторонювати негативні емоції до

насильника й сприяти вираженню позитивних емоцій.

⇐ Предыдущая123456Следующая ⇒

Поделиться: