Аболіціоністський рух у США. Скасування рабства.

Аболіціоні́зм - рух за скасування рабства негрів, що виник у кінці 18 століття у США, Англії і Франції і особливо посилився в середині 19 століття в США, де мав кілька течій. Пізніше цим терміном почали називати будь-який громадський рух за скасування якогось закону. Аболіціонізм в США користувався підтримкою робітничого класу, широких кіл фермерства (що боролося за землю, проти плантаторів), а також буржуазії, яка вбачала в рабстві перешкоду для капіталістичного розвитку країни. З появою щотижневика «Ліберейтор» (1831—1865) та заснуванням в 1833 році «Американського товариства боротьби з рабством» аболіціонізм став організованим рухом, що об'єднував до 250 тисяч чоловік. Для надання допомоги неграм, які втікали від плантаторів,аболіціоністи створили систему допомоги під назвою "підземна залізниця". За 30 років дії цієї дороги нею було проведено близько 60 тис.рабів, основна маса яких переправлялася до Канади. В 1840 році виникла «Партія свободи», яка рішуче виступила проти рабства. Більшість лідерів аболіціонізму на чолі з Вільямом Гаррісоном вважали, що з рабством слід боротися лише моральними засобами та переконанням, не застосовуючи силу. Однак деякі аболіціоністи на чолі з діячем негритянського визвольного руху Фредериком Дугласом вважали озброєну боротьбу необхідною для скасування рабства. В 1859 році фермер-аболіціоніст Джордж Браун намагався підняти загальне повстання рабів. Аболіціонізм відіграв важливу роль у підготовці громадянської війни в США 1861—1865 років і формальної ліквідації рабства. 

 Згідно Прокламації про звільнення рабів, підготовленою Лінкольном в другій половині 1862 р., оголошувалися вільними усі раби десяти бунтівних штатів. В той же час, чотири рабовласницькі штати, що залишилися у складі США (Міссурі, Кентуккі, Меріленд і Делавер) у Прокламації не згадувалися, і ряд графств деяких інших штатів також виключалися з сфери її дії. Прокламація лише робила обов'язковим звільнення рабів яке могло бути здійснене у міру окупації південних штатів федеральною армією згідно раніше ухваленим конфіскаційним законам. В результаті багато рабів, звільнених на території Конфедерації, вступали у федеральну армію, поповнюючи її ряди[ У 1863 р. відвойований у Конфедерації штат Луїзіана отримав від президента амністію. Хоча раби були звільнені, їх зобов'язали впродовж року працювати на плантаціях за плату 10 доларів в місяць. Коли всього 10 % бунтівників принесли присягу Сполученим Штатам президент дозволив провести в штаті вибори і прислати своїх представників в Конгрес. Але Конгрес відмовився прийняти представників від Луїзіани до тих пір, поки більшість місцевих жителів не присягнуть США. Формальне звільнення рабів автоматично не супроводжувалося легалізацією раніше заборонених шлюбів між білими і кольоровими. Діти з таких сімей могли бути вилучені владою під приводом "надання їм хорошого нагляду і житла до досягнення повноліття". Насправді дітей використовували як безкоштовних працівників. У січні 1865 р., коли війна добігала кінця Конгрес прийняв тринадцяту поправку до Конституції США, що забороняє рабство на усій території країни. Її ратифікація більшістю штатів пройшла впродовж того ж року. У березні 1865 р. федеральна влада створила спеціальне бюро допомоги звільненим рабам і білим біженцям з Півдня. Фінансоване республіканцями, це бюро надавало біженцям їжу, одяг, паливо, допомагало у пошуках роботи, підтримувало у веденні переговорів з колишніми власниками виділяло конфісковані у рабовласників землі в оренду строком на три роки з правом її викупу в кількості до 40 акрів.

83. Боротьба за землю в США в середині XIX ст. "Гомстед акт".

Гомстед-акт (від англ. homestead - садиба, ділянка), в США закон про земельні наділи, прийнятий в травні 1862 в ході Громадянської війни в США 1861-65 під тиском народних мас і радикально-демократичного крила Республіканської партії. По Гомстед-акт-а. кожен громадянин США що досяг 21 року і не воював на стороні Півдня проти Півночі, міг отримати із земель громадського фонду ділянку землі не більше 160 акрів (65 га) після сплати реєстраційного збору - 10 дол. Поселенець, що приступив до обробки землі і почав зводити на ній будови отримував безкоштовно право власності на цю землю після закінчення 5 років. Ділянка могла бути придбана у власність і достроково, при сплаті 1,25 дол. за акр; це відкривало широкі можливості капіталістам для отримання кращих земель і спекуляції ними. По Гомстед-акт-а. у США було роздано близько 2 млн. гомстедов загальною площею ок. 285 млн. акрів (115 млн. га). Прийняття Гомстед-акт-а., заходи проти рабовласників, проведені в ході Громадянської війни і Реконструкції Півдня знаменували собою перемогу в національному масштабі фермерського "американського" шляху розвитку капіталізму в сільському господарстві, який забезпечував "...найбільш швидкий розвиток продуктивних сил за умов найбільш сприятливих для маси народу з усіх можливих при капіталізмі" Розвиток капіталізму в сільському господарстві посилював процес класового розшарування серед фермерства і пролетаризацію його основної маси.

⇐ Предыдущая18192021222324252627Следующая ⇒

Поделиться: