Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


Нормально сигнальні вогні повторювальних світлофорів не горять, і в цьому положенні світлофори сигнального значення не мають.



Пасажирські поїзди, що мають зупинку на станції, можуть бути приведеними до руху тільки за наявності зеленого вогню на повторювальному світлофорі. Якщо через несправність повторювального світлофора (або вихідного) неможливо засвітити зелений вогонь, порядок його проїзду вста­новлюється Інструкцією з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України.

ЛОКОМОТИВНІ СВІТЛОФОРИ

2.24. На ділянках, обладнаних автоблокуванням і автома­тичною локомотивною сигналізацією, локомотивними світлофорами подаються сигнали:

зелений вогонь — «Дозволяється рух; на колійному світлофорі, до якого наближається поїзд, горить зелений вогонь» (мал. 2.27,а);

жовтий вогонь — «Дозволяється рух; на колійному світлофорі, до якого наближається поїзд, горить один або два жовтих вогні» (мал. 2.27,6);

жовтий вогонь з червоним — «Дозволяється рух з готовністю зупинитися; на колійному світлофорі, до якого

наближається поїзд, горить червоний вогонь» (мал. 2.27, в). У випадку проїзду колійного світлофора з червоним вогнем на локомотивному світлофорі загоряється червоний вогонь (мал. 2.27, г).

Білий вогонь (мал. 2.27, д) показує, що локомотивні пристрої увімкнені, але показання колійних світлофорів на локомотивний свгтлофорне передаються, і машиніст повинен керуватися тільки показаннями колійних світлофорів.

Локомотивний світлофор також сигналізує:

       зеленим вогнем—про наближення поїзда до колійного світлофора з одним жовтим мигаючим вогнем, з одним зеленим мигаючим вогнем або з одним жовтим і одним зеленим вогнями;

жовтим вогнем — про наближення поїзда до колійного світлофора з двома жовтими вогнями, із них верхній — мигаючий, а також з іншими вогнями, що вказують на прямування з відхиленням по стрілочному переводу.

2.25 На ділянках, де автоматична локомотивна сигналізація застосовується як самостійний засіб сигналізації та зв’язку під час руху поїздів, локомотивними світлофорамиподаються сигнали:

зелений вогонь – “дозволяється рух із встановленою швидкістю, попереду вільна одна блок – ділянка”

жовтий вогонь – “дозволяється рух із зменшеною швидкістю, попереду вільна одна блок – ділянка”

жовтий вогонь з червоним – “дозволяється рух з готовністю зупинитися на блок – ділянці; наступна блок – ділянка зайнята”.

       У випадку входження поїзда на зайняту блок – ділянку на локомотивному світлофорі загоряється червоний вогонь.

Білий вогонь показує, що локомотивні пристрої увімкненні, сигнали з колії на локомотив не передаються.

Припідході до колійних світлофорів локомотивні світлофори подають сигнали, що вказакні в пункті 2.24 данної інструкції.

 

ПОЗНАЧЕННЯ НЕДІЮЧИХ СВІТЛОФОРІВ

2.26. Недіючі світлофори мають бути перехрещені двома планками, а сигнальні вогні на них погашені (мал. 2.28).

 

РОЗДІЛ 3

СИГНАЛИ ОГОРОДЖЕННЯ

ПОСТІЙНІ ДИСКИ ЗМЕНШЕННЯШВИДКОСТІ

3.1Диском жовтого кольору подається сигнал:”дозволяється рух із зменшенням швидкості та готовністю проїжджатинебезпечне місце,що огороджене сигнальними знаками “Початок небезпечного місця”та “Кінець небзпечного місця” ,із швидкістю ,вказаною в наказі начальника залізниці”

диском зеленого кольору (мал. 3.1, б) — «Поїзді пройшов небезпечне місце». На одноколійних ділянках^ машиніст бачить такий сигнал з лівого боку у напрямку руху.

Місця, що вимагають у відповідності до наказу началь­ника залізниці постійного зменшення швидкості, огороджу­ються з обох боків на відстані 50 м від меж небезпечного місця постійними сигнальними знаками «Початок небезпечного місця» та «Кінець небезпечного місця». Від цих сигнальних знаків на відстані А, вказаній в графі 3 табл. 3.1*, в залежності від керуючого спуску та максимально допусти­мої швидкості руху поїздів на перегоні, встановлюються постійні сигнали зменшення швидкості. Схеми встановлення постійних дисків зменшення швидкості та сигнальних знаків

«Початок небезпечного місця» та «Кінець небезпечного місця» на одноколійній ділянці показані на мал. 3.2, а, на одній Із колій двоколійної ділянки — на мал. 3.2,6, на обох коліях двоколійної ділянки — на мал. 3.2, в.

Перелік перегонів із вказаними відстанями, на яких повинні відповідно укладатися петарди та встановлюватися сигнали зменшення швидкості у залежності від керуючого спуску та максимально допустимої швидкості руху поїздів на перегоні, визначається начальником залізниці.

ПЕРЕНОСНІ СИГНАЛИ

3.2. До переносних сигналів належать: щити прямокутної форми червоного кольору з обох боків або з одного боку — червоного, а з другого — білого кольору; квадратні щити,жовтого кольору(зворотній бікзеленого кольору),ліхтарі на жердинах з червоним вогнем,червоні прапорці на жердинах.

3.3Переносними сигналами ставляться вимоги:

прямокутний щит червоного кольору(або червоний прапор на жердині)вдень і червоний вогонь ліхтаря на жердині вночі –“Стій!Забороняється проїжджати сигнал”

  квадратний щит жовтого кольору вдень і вночі при розміщенні небезпечного місця:

   на перегоні – “дозволяється рух із зменшенням швидкості,попереду небезпечне місце,що вимагає зупинку або проходження із зменшеною швидкістю”

   на головній колії станції –“дозволяється рух із зменшенням швидкості ,попереду небезпечне місце ,що вимагаєпроходження із зменшеною швидкістю”.

на Інших станційних коліях — «Дозволяється проход­ження сигналу із швидкістю, що вказана у попередженні, а в

разі відсутності його — не більше 25 км/год».

Зворотний бік квадратного щита (зеленого кольору) вдень і вночі (мал. 3.3, в) на перегоні та на головній колії станції вказує на те, що машиніст має право підвищувати швидкість до встановленої після проходження небезпечного

місця усім составом.

 

ОГОРОДЖЕННЯ МІСЦЬ ПЕРЕШКОД ДЛЯ РУХУ ПОЇЗДІВ І  МІСЦЬ ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ НА ПЕРЕГОНАХ

3.4. Будь-яка перешкода для руху поїздів на перегоні має бути огороджена сигналами зупинки незалежно від того, очікується поїзд чи ні.

    Місця проведення робіт на перегоні, що вимагають

зупинки поїздів, огороджуються так, як і перешкоди.

Перешкоди на перегоні огороджуються з обох боків на відстані 50 м від меж огородженої ділянки переносними червоними сигналами. Від цих сигналів на відстані Б, вказаній у графі 4 табл. 3.1, в залежності від керуючого спуску та максимально допустимої швидкості руху поїздів на перегоні укладається по три петарди і на відстані 200 м від першої, ближчої до місця робіт, петарди у напрямку від місця робіт встановлюються переносні сигнали зменшення швидкості. Схеми огородження перешкод і місць прове­дення робіт на одноколійній ділянці показані на мал. 3.4, а, на одній із колій двоколійної ділянки — на мал. 3.4, б, на обох коліях двоколійної ділянки — на мал. 3.4, в.

 

Переносні сигнали зменшення швидкості та петарди мають знаходитись під охороною сигналістів, які стоять з ручними червоними сигналами на відстані 20 м від першої петарди у бік місця робіт. Переносні червоні сигнали повинні знаходитися під наглядом керівника робіт.

У випадку виконання робіт розгорнутим фронтом (більше

200 м) місця робіт огороджуються порядком, що показаний на мал. 3,4, г.

Переносні червоні сигнали, встановлені на відстані 50 м від меж ділянки, що вимагає огородження, повинні знаходи­тися під охороною сигналістів з ручними червоними сигналами, які стоять біля них.

Якщо місце перешкоди чи проведення робіт на перегоні знаходиться біля станції і огородити це місце встановленим порядком неможливо, то з боку перегону воно огороджується так, як вказано вище, а з боку станції переносний червоний сигнал встановлюється на осі колії проти вхідного сигналу (або сигнального знака «Межа станції») з укладанням трьох петард, що охороняються сигналістом (мал. 3.5). Якщо місце перешкоди чи проведення робіт розміщене на відстані менше 60 м від вхідного сигналу (або сигнального знака «Межа станції»), то петарди з боку станції не укладаються, Схема огородження перешкоди перед вхідним сигналом показана на мал. 3.5.

 

При підході поїзда до переносного жовтого сигналу машиніст повинен подати один довгий свисток локомотива (моторвагонного поїзда), а при підході до сигналіста з ручним червоним сигналом подати сигнал зупинки та вжити заходів щодо негайної зупинки поїзда, щоб зупинитися, не проїжджаючи переносного червоного сигналу.

Сигналісти на відміну від інших працівників залізничного

транспорту мають носити головний убір з верхом жовтого кольору.

Місця перешкод для руху поїздів і місця проведення робіт на багатоколійних перегонах огороджуються у відповідності з порядком, встановленим Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

3.5. При несподіваному виникненні перешкоди та відсутності необхідних переносних сигналів необхідно негайно на місці перешкоди встановити сигнал зупинки (мал. 3.6):

вдень — червоний прапор, вночі — ліхтар з червоним вогнем і з обох боків на відстані Б, вказаній в графі 4 табл. 3.1, у залежності від керуючого спуску та максимально допустимої швидкості руху поїздів на перегоні укласти по три петарди.

Петарди мають охоронятися працівниками залізниці, які зобов'язані стояти з ручними червоними сигналами на відстані 20 м від першої петарди у бік місця перешкоди.

Сигнали встановлюються у першу чергу з боку очікуваного поїзда. На одноколійних ділянках, якщо невідомо, з якого боку очікується поїзд, сигнали встановлюються у першу чергу

з боку спуску до огородженого місця, а на площадці — з боку кривої чи виїмки.

Детальний порядок дій працівників у разі огородження перешкод, що несподівано виникли, визначається Інструкцією Державної адміністрації залізничного транспорту України.

3.6. Місця, через які поїзди можуть проходити тільки з провідником (із швидкістю менше 15 км/год), а також сплетіння колій на двоколійних ділянках на одному рівні огороджуються як місце перешкоди для руху, але без укладання петард. Про встановлення цих сигналів на поїзди видаються письмові попередження.

 

При необхідності пропустити поїзд з провідником, на який не видано попередження, укладання петард обов'язкове.

Якщо пропускання поїздів з провідником встановлюється на тривалий час, то переносні червоні сигнали дозволяється заміняти світлофорами прикриття, що залишаються в закри­тому положенні з встановленням попереду них попереджу­вальних світлофорів (мал. 3.7).

Про встановлення цих світлофорів прикриття об'являється наказом начальника залізниці, і в цьому випадку поперед­ження на поїзди не видаються.

 

При відкритті з обох боків огородженого місця колійних постів рух поїздів між цими постами проводиться за одним із засобів сигналізації та зв'язку, що застосовується без провідника. В окремих випадках для нагляду за прямуван­ням поїзда на огородженому місці з встановленою швид­кістю може призначатися і провідник.

3.7. Петарди в усіх випадках укладаються у кількості трьох штук: дві—на правій рейці колії за ходом поїзда і одна — на лівій (див. мал. 3.6). Відстань між петардами має бути по 20 м.

3.8. Переносні сигнали зменшення швидкості та сигнальні знаки «Початок небезпечного місця» та «Кінець небезпеч­ного місця» встановлюються за схемами, показаними на мал.3.2.

Якщо місце, що вимагає зменшення швидкості на перегоні, розміщене поблизу станції та огородити його у встановленому порядку неможливо, то з боку перегону воно огороджується так, як вказано вище, а з боку станції — у порядку, показаному на мал. 3.8.

При підході до переносного жовтого сигналу машиніст повинен подати один довгий свисток локомотива (моторвагонного поїзда) і вести поїзд так, щоб проїхати місце, огороджене переносними сигнальними знаками «Початок небезпечного місця» (мал. 3.9, а) із швидкістю, вказаною у попередженні, а при відсутності попередження — із швидкістю не більше 25 км/год.

Сигнальний знак «Кінець небезпечного місця» розмі­щується на зворотному боці знака «Початок небезпечного

місця».

Переносні сигнали зменшення швидкості та сигнальні

знаки «Початок небезпечного місця» та «Кінець небезпечного місця» на станційних коліях і багатоколійних перегонах можуть застосовуватися із вкороченими жердинами.

3.9. Місця проведення робіт на колії, що не вимагають огородження сигналами зупинки або зменшення швидкості, але вимагають попередження тих, що працюють, про набли­ження поїзда, огороджуються переносними сигнальними знаками «С» про подачу свистка, які встановлюються біля колії, де проводяться роботи, а також біля кожної суміжної головної колії (мал. 3.10).

Переносні сигнальні знаки «С» встановлюються у такому ж порядку біля суміжних головних колій і при проведенні робіт, огороджених сигналами зупинки (див. мал. 3.4, б і 3.5) або сигналами зменшення швидкості.

На перегонах, де обертаються поїзди із швидкістю ) більше 120 км/год, переносні сигнальні знаки «С» встанов­люються на відстані 800—1500 м від меж ділянки робіт.


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-04-20; Просмотров: 308; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.03 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь