Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСИЦПЛІНИ
«ПСИХОДІАГНОСТИКА» У результаті засвоєння здобувачами вищої освіти навчального матеріалу вони повинні ЗНАТИ: а) на ознайомчо-орієнтованому рівні: 1. Основні напрями, школи і концепції сучасної психології; 2. Методи психології; 3. Психічні стани людини у надзвичайних ситуаціях; 4. Історичнi аспекти розвитку основних напрямкiв психодiагностики; 5. Класифiкацiї психодiагностичних процедур, та психодiагностичних ситуацiй; 6. Нормативнi вимоги до психодiагностичних методик та до психодiагноста; 7. Психометричнi основи психодiагностики; 8. Характернi особливостi психодiагностики окремих психологiчних характеристик; 9. Специфiку психодiагностики в рiзних сферах суспiльної практики; б) на понятійно-аналітичному рівні: 1. Особливості прояву і протікання психічних процесів; 2. Формування і прояв психічних властивостей людини; 3. Механізми розвитку психіки; 4. Існування і прояв зовнішнього та внутрішнього психічного; 5. Психічну сутність діяльності та психомоторики; 6. Психологічні аспекти мови та мовлення; 7. Зміст і значення кожної психологічної підструктури особистості в її житті й діяльності людини; 8. Сутність психічної норми і відхилення від неї; 9. Сутність теорій емоцій; 10. Професійні вікові й статеві особливості емоційно-почуттєвої сфери людини; 11. Виявлення і протікання емоцій та почуттів при патології; 12. Характеристика різних психічних станів; 13. Сутність соціалізації, психічної регуляції та психічного захисту особистості; 14. Психологічні аспекти діяльності, научання, мови та мовлення; 15. Психічні механізми девіантної поведінки особистості; 16. Сутність і види депривації; 17. Зміст гармонії особистості, її психічної стійкості та складові саногенного потенціалу, розвитку і формування; 18. Психологічні механізми контролю і планування поведінки особистістю; 19. Сутність, основи та етапи розвитку конкурентноспроможної особистості в сучасному суспільстві. в) на продуктивно-синтетичному рівні: 1. Механізми психічного відображення; 2. Механізми емоцій і почуттів, їх вираження; 3. Засоби розвитку психіки; 4. Сутність психічного, його трансформацію; 5. Зміст психічних властивостей людини; 6. Вияви психічних станів людини; 7. Функції та роль емоцій в поведінці й діяльності людини; 8. Вплив емоцій та почуттів на поведінку й діяльність людей; 9. Ознаки різних емоцій та почуттів; 10. Особливості поведінки різних емоційних типів; 11. Загальні та спеціальні здібності людини; 12. Структуру характеру, його вираження та акцентуації; 13. Потребнісно-мотиваційну сферу людини; 14. Свідомість і самосвідомість особистості; 15. Залежність психічних станів від психічних процесів і властивостей людини; 16. Механізми і засоби психічної регуляції особистості; 17. Ознаки психологічного здоров’я особистості. У результаті набутих у процесі вивчення навчальної дисципліни знань здобувачі вищої освіти повинні ВМІТИ: а) на предметно-практичному рівні: 1. Підбирати відповідні методики й тести для оцінки тих чи інших психічних явищ у житті людини, її властивостей і станів; 2. Проводити дослiдження репрезентативностi тестових норм, надiйностi та валiдностi психодiагностичної методики; 3. Самостiйно проводити психодiагностику рис особистостi, здiбностей, мотивацi, мiжособистiсних стосункiв, структури iндивiдуальної свiдомостi та самосвiдомостi, цiлiсних проявiв психiки в єдностi свiдомого й несвiдомого; 4. Органiзовувати та проводити психодiагностику в профорiєнтацiйнiй роботi, в закладах, у консультацiйнiй роботi. 5. Оцінювати особливості психічних пізнавальних процесів, психічних властивостей та станів особистості; 6. Оцінювати здібності людини та розробляти заходи щодо їх розвитку; 7. Оцінювати різні боки особистості; 8. Виявляти емоції та почуття інших людей; 9. Виявляти емоційні властивості людини; 10. Використовувати механізми декодування експресії емоцій; 11. Виявляти види емоційної поведінки в спілкуванні; 12. Виявляти здібності особистості та розробляти шляхи їх розвитку; 13. Виявляти мотивацію людини; 14. Визначити конкретні психічні стани людини; 15. Виявляти девіантну поведінку і різні форми депривації; 16. Оцінювати ступінь психічного здоров’я й тип кризи особистості, розробляти заходи щодо покращення й подолання кризи; 17. Визначати засоби формування гармонії особистості, її психічної стійкості та високого саногенного потенціалу. б) на предметно-розумовому рівні: 1. Аналізувати психічні явища і процеси, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між ними, виявляти їх тенденції, шляхи розвитку; 2. Виявляти чинники розвитку психіки. 3. Аналізувати тенденції розвитку емоцій у конкретній ситуації; 4. Розуміти емоції і почуття інших людей; 5. Встановлювати зв’язки між формами поведінки (реакціями) людини і її емоціями. 6. Встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між цілями і мотивами особистості; 7. Встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між процесом соціалізації, ступенем розвитку особистості, її конкурентноспроможністю і фактами девіантної поведінки, депривації та порушеного психічного здоров’я; 8. Аналізувати причини виникнення різних криз особистості в сучасному суспільстві та визначити засоби їх подолання; 9. Аналізувати чинники, які впливають на розвиток особистості, формування її високого саногенного потенціалу, активності й здатності до самоуправління та саморегулювання. в) на знаково-практичному рівні: 1. «Читати» психодіагностичні методи, методики і тести; 2. Фіксувати психічні явища і факти за допомогою різних засобів. Бути ознайомленим: 1. З новими теоретичними та методичними розробками у психодіагностиці; 2. з особливостями дослідження психічних процесів, станів і властивостей особистості, її різних рівнів психіки – свідомого, підсвідомого, свідомого і надсвідомого, а також поведінки й діяльності.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДО ДИСЦИПЛІНИ «ПСИХОДІАГНОСТИКА» |
Последнее изменение этой страницы: 2019-05-06; Просмотров: 175; Нарушение авторского права страницы