Визначальні риси індустріальної цивілізації

Визначальні риси індустріальної цивілізації

Перехід від феодальних до капіталістично-індустріальних суспільств у Європі мав переважно еволюційний характер, хоч і вибухав час від часу буржуазними революціями. Тривалий час феодальний спосіб виробництва залишався ще панівним, але в його надрах уже розпочався інтенсивний процес розкладу.( зникнення натурального господарства, кріпосного права, монополії цехової системи у промисловому виробництві тощо) .Все ширше застосовувалися нові економічні форми - оренда на селі, розвиток позацехової промисловості, підпорядкування економіки ринкові та товарно-грошовим відносинам. За цих обставин зростала ефективність праці, розвивалися продуктивні сили, змінювалися виробничі відносини, тобто започатковувалися процеси, характерні уже для капіталістичного способу виробництва.

В міру того як створювалися умови для капіталістичного виробництва, змінювалася і сама структура промисловості. Дрібне ремісництво поступалося місцем великій промисловості, спочатку мануфактурам, які ще зберігали елементи ручної праці, а потім заводам, фабрикам, які були вже достатньо технічно оснащені й працювали з високою продуктивністю. Першими країнами, де зародилися індустріальні суспільства, стали Англія, Нідерланди, Італія, Німеччина.

Капіталізація виробничих відносин зумовила революційні зміни й у сільському господарстві.

Воно також поступово втягувалось у сферу товарно-грошових відносин. У ньому ліквідовувалися залишки кріпосного права, натуральна феодальна рента змінювалась грошовою, земля передавалась в оренду фермерам або продавалась фабрикантам, банкам, купцям, перетворюючись на товар.

Застосовуючи інтенсивні форми господарювання, нові землевласники виготовляли продукцію на ринок, витіснивши з аграрного сектору економіки натуральне феодальне виробництво.

Визначальні риси індустріальної цивілізації

Перехід від феодальних до капіталістично-індустріальних суспільств у Європі мав переважно еволюційний характер, хоч і вибухав час від часу буржуазними революціями. Тривалий час феодальний спосіб виробництва залишався ще панівним, але в його надрах уже розпочався інтенсивний процес розкладу.( зникнення натурального господарства, кріпосного права, монополії цехової системи у промисловому виробництві тощо) .Все ширше застосовувалися нові економічні форми - оренда на селі, розвиток позацехової промисловості, підпорядкування економіки ринкові та товарно-грошовим відносинам. За цих обставин зростала ефективність праці, розвивалися продуктивні сили, змінювалися виробничі відносини, тобто започатковувалися процеси, характерні уже для капіталістичного способу виробництва.

В міру того як створювалися умови для капіталістичного виробництва, змінювалася і сама структура промисловості. Дрібне ремісництво поступалося місцем великій промисловості, спочатку мануфактурам, які ще зберігали елементи ручної праці, а потім заводам, фабрикам, які були вже достатньо технічно оснащені й працювали з високою продуктивністю. Першими країнами, де зародилися індустріальні суспільства, стали Англія, Нідерланди, Італія, Німеччина.

Капіталізація виробничих відносин зумовила революційні зміни й у сільському господарстві.

Воно також поступово втягувалось у сферу товарно-грошових відносин. У ньому ліквідовувалися залишки кріпосного права, натуральна феодальна рента змінювалась грошовою, земля передавалась в оренду фермерам або продавалась фабрикантам, банкам, купцям, перетворюючись на товар.

Застосовуючи інтенсивні форми господарювання, нові землевласники виготовляли продукцію на ринок, витіснивши з аграрного сектору економіки натуральне феодальне виробництво.

123456789Следующая ⇒

Поделиться: