Ремонт гальмівного обладнання під час технічного обслуговування з відчепленням ТОв-1, ТОв-2 вантажних і рефрижераторних вагонів

6.1.1 Огляд і перевірка технічного стану гальмівного обладнання проводяться під час технічного обслуговування вагонів на ПТО відповідно до ЦТ-ЦВ-ЦЛ-0015, ЦВ-0043.

На залізничних станціях, де немає ПТО, КПТО, ППВ, ПВА порядок перевірки технічного стану і ремонту гальмівного обладнання вагонів під час їхнього встановлення в поїзди і подачі під навантаження затверджується наказом начальника залізниці.

6.1.2 У залежності від характеру виявлених несправностей ремонт гальмівного обладнання може здійснюватися без відчеплення та з відчепленням вагона від рухомого складу.

6.1.3 Під час технічного обслуговування з відчепленням вантажних і рефрижераторних вагонів ремонт гальмівного обладнання повинен проводитися за єдиною технологією не залежно від причин відчеплення вагона на залізничних коліях спеціального призначення.

В цьому разі необхідно:

- усе гальмівне обладнання, у тому числі гальмівну важільну передачу і запобіжні (підтримувальні) пристрої, оглянути, перевірити їх справність, працездатність і надійність кріплення;

- на вагонах, обладнаних авторежимом, перевірити справність упора авторежиму, опорної балки, контактної планки; положення упора авторежиму щодо контактної планки, наявність і правильність кріплення опорної балки і контактної планки; положення режимного валика повітророзподільника, який повинен бути закріплений у положенні середнього чи навантаженого режиму гальмування в залежності від типу колодок і типу вагона, згідно з                     ЦТ-ЦВ-ЦЛ-0015, ЦВ-0030, ЦВ-0045, ЦВ-0043;

- на вагонах, не обладнаних авторежимом, перевірити наявність і правильність встановлення рукояток валика режимного перемикача повітророзподільника, несправні рукоятки замінити, якщо немає – встановити;

- на вагонах з авторежимом перевірити відповідність положення валика режимного перемикача повітророзподільника до типу колодок: для чавунних – на навантаженому режимі, для композиційних – на середньому;

- перевірити наявність і справність повідців випускних клапанів;

- у гальмівній важільній передачі перевірити наявність валиків, шайб, шплінтів і правильність їх постановки;

- деталі стоянкового гальма очистити, оглянути і випробувати;

- шарнірні з’єднання гальмівної важільної передачі і деталі стоянкового гальма змастити;

- провести регулювання гальмівної важільної передачі вагону;

- перевірити стан гальмівних колодок – колодки не повинні виступати за зовнішню грань колеса, мати товщину не менше ніж 20 мм, допускається різниця за товщиною колодок на одному тріангелі не більше ніж 10 мм, пошкодженні замінити;

- замінити сітчасто-повстяний фільтр на новий або очищений, у разі заміни магістральної частини повітророзподільника;

- перевірити наявність і стан пиловловлюючих сітчастих фільтрів, виконати їх очищення та продувку стислим повітрям, в разі пошкодження замінити, відсутність пиловловлюючих сітчастих фільтрів в з’єднаннях двокамерного резервуара з підвідними трубками гальмівної магістралі, запасного резервуара та гальмівного циліндра не допускається;

- усі виявлені під час візуального огляду несправності усунути, несправне гальмівне обладнання і деталі кріплення замінити на справні, недостаючи поставити;

- особливу увагу приділяти наявності та кріпленню рукояток роз’єднувальних та кінцевих кранів.

Заборонено магістральні та підвідні труби безрізьбового виконання замінювати на труби з нарізю.

6.1.4 Після технічного обслуговування вантажних і рефрижераторних вагонів з відчепленням гальмівне обладнання на вагоні повинне бути прийняте відповідно до розділу 23 цього нормативного документа.

6.1.5 В процесі підготовки вагона під навантаження (ТОв-1) на ППВ проводиться огляд гальмівного обладнання та регулювання важільної передачі. В разі виявлення несправностей гальмівного обладнання вагон має бути переведений в ТОв-2 з послідуючим виконанням робіт передбачених в 6.1.3 та 6.1.4. Для виявлення та визначення несправності гальмівного обладнання в процесі підготовки вагона під навантаження (ТОв-1) на ППВ має бути взятий на повітря з обов’язковою перевіркою дії гальм

 

6.2 Ремонт гальмівного обладнання під час деповського ремонту вантажних і рефрижераторних вагонів

6.2.1 Під час деповського ремонту вантажних і рефрижераторних вагонів повинні зніматися:

- головна і магістральна частини повітророзподільника;

- авторежим;

- поршневий вузол разом із пружиною і передньою кришкою гальмівного циліндра;

- запасний резервуар, якщо термін його повного обстеження припадає на наступний міжремонтний період;

- кінцеві крани;

- роз’єднувальний кран;

- з’єднувальні рукава;

- з’єднувальний рукав, що з’єднує двохкамерний резервуар повітророзподільника з магістральним трубопроводом;

- регулятор гальмівної важільної передачі і його привід;

- уся гальмівна важільна передача, включаючи знімні деталі стоянкового і ручного гальма;

- запобіжні скоби траверс рефрижераторних вагонів.

6.2.2 Корпус гальмівного циліндра, двокамерний резервуар  повітророзподільника, запасний резервуар, гальмівний повітропровід, запобіжні скоби гальмівної важільної передачі знімати з вагона необхідно тільки в разі виявлення їхніх несправностей.

6.2.3 На двокамерному резервуарі сітчасто-повстяний фільтр та пиловловлюючі сітки замінити новими незалежно від їхнього стану, попередньо продувши їх стислим повітрям. Режимний валик знімати в разі необхідності його ремонту. Продути стислим повітрям всі отвори двокамерного резервуара.

6.2.4 У гальмівного обладнання, запобіжних і підтримуючих пристроїв, а також повідців випускних клапанів, що залишилися на вагоні, необхідно перевірити відсутність дефектів, надійність кріплення, наявність усіх кріпильних деталей і правильність їхньої постановки.

У запобіжних і підтримуючих пристроїв знос робочих поверхонь не допускається.

Усі несправності які були виявленні під час перевірки, усуваються, а в разі неможливості їх усування безпосередньо на вагоні несправне гальмівне обладнання демонтується з вагону.

6.2.5 Запасний резервуар, якщо термін його повного обстеження не припадає на наступний міжремонтний період, безпосередньо на вагоні необхідно піддати частковому технічному огляду відповідно до  ЦТ-ЦВ-ЦЛ-ЦП-0050. В цьому разі на запасному резервуарі Р7-78 допускається наявність не більш трьох вм’ятин глибиною не більше ніж 5 мм, розташованих поза зоною зварних швів на відстані одна від однієї не менше ніж 45 мм, і корозійні пошкодження загальною площею не більше ніж 0,24 м² та глибиною до 0,3 мм. На запасному резервуарі Р7-135 допускається наявність не більше трьох вм’ятин глибиною не більше ніж 5 мм, розташованих поза зоною зварних швів на відстані від однієї до іншої не менше ніж 60 мм, і корозійними пошкодженнями загальною площиною не більше ніж 0,32 м² та глибиною до 0,3 мм.

6.2.6 У двокамерному резервуарі на вагоні необхідно перевірити відстань від привалкової площини фланця для головної частини повітророзподільника до робочої поверхні кривошипа режимного валика і розмір посадкового місця під сітчасто-повстяний фільтр.

Відстань від привалкової площини для фланця головної частини повітророзподільника до робочої поверхні кривошипа режимного валика двокамерних резервуарів № 295.001 повинна бути для навантаженого режиму       80⁺¹ мм, середнього – 87⁺¹ мм і для порожнього – не менше ніж 98 мм; у двокамерних резервуарів № 295М.001 і № 295М.002 для навантаженого режиму – 80⁺¹ мм, для середнього – 85⁺¹ мм. У випадку невідповідності розмірів приведеним величинам режимний валик необхідно замінити.

Розмір посадкового місця під сітчасто-повстяний фільтр повинен бути в межах від 72,0 мм до 72,5 мм. У разі невідповідності двокамерний резервуар необхідно замінити.

6.2.7 Корпус гальмівного циліндра не повинен мати тріщин і відколів.

Внутрішню поверхню гальмівного циліндра необхідно очистити й оглянути, наявність іржі не допускається.

На внутрішню поверхню гальмівного циліндра перед постановкою в нього відремонтованого поршневого вузла повинен бути нанесений шар мастила     ЖТ-79Л або ЖТ-72.

6.2.8 Труби магістрального повітропроводу підлягають розбиранню та зняттю з вагона для її перевірки та ремонту. У труб магістрального повітропроводу поза різьбою і місць кріплення допускається місцевий знос і корозійні пошкодження по зовнішньому діаметру (потертості) глибиною не більше ніж 0,6 мм.

Внутрішня поверхня магістрального повітропроводу підлягає очищенню та продувці стислим повітрям. Для очищення внутрішньої поверхні магістрального повітропроводу його необхідно обстукати дерев’яним молотком масою не більш ніж 1 кг і пропустити через нього йорж, продути стислим повітрям тиском                   від 0,6 МПа до 0,65 МПа (від 6,0 кгс/см² до 6,5 кгс/см²) і провести контроль внутрішнього проходу магістрального повітропроводу пропустив через нього металеву кульку діаметром 28_-1 мм.

Усі нарізи різьбових з’єднань магістральних і підвідних труб повністю очистити після обов’язкового зняття контргайок. Провести перевірку нарізу відповідними різьбовими калібрами  по всій довжині, після чого, для виявлення тріщин, піддати їх дефектоскопіюванню капілярним методом, суспензією згідно з ГОСТ 18442.

Підвідні труби повітропроводу відремонтувати відповідно до ЦВ-58.00.96.

В трійнику магістрального повітропроводу проводити перевірку технічного стану та стан різьби різьбовими калібрами, пробками .

6.2.9 Усе зняте з вагона гальмівне обладнання повинне бути направлене для огляду, ремонту і випробування у відповідні ремонтні підрозділи.

Замість знятого на вагоні повинне бути встановлене нове чи відремонтоване гальмівне обладнання.

6.2.11 Заборонено магістральні та підвідні труби безрізьбового виконання замінювати на труби з нарізю.

6.2.12 Після деповського ремонту гальмівне обладнання на вагоні повинне бути прийняте відповідно до розділу 23 цього нормативного документу.

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: