Технічні вимоги до гальмівного обладнання вантажних і рефрижераторних вагонів

7.2.1 Всі головні і магістральні частини повітророзподільників, авторежими, з’єднувальні рукави, регулятори гальмівної важільної передачі, кінцеві крани, роз’єднувальні крани, камери повітророзподільників, гальмівні циліндри, що підлягають постановці на вагон мають бути випробувані.

В цьому разі бирки ремонтного підприємства встановлюються на:

- нові і відремонтовані головні і магістральні частини повітророзподільників і авторежими;

- відремонтовані з’єднувальні рукави, кінцеві крани і регулятори гальмівної важільної передачі, роз’єднувальні крани, гальмівні циліндри.

Бирки ремонтного підприємства не встановлюються на:

- камери повітророзподільників;

- нові з’єднувальні рукави, кінцеві крани, роз’єднувальні крани, гальмівні циліндри.

На нових з’єднувальних рукавах має стояти бирка заводу-виробника.

Запасні резервуари, що підлягають постановці на вагон, повинні мати напис, що засвідчує позитивні результати їхніх випробувань (дату та пункт проведення випробувань).

Елементи гальмівної важільної передачі, які підлягають постановці на вагон, (тяги, тріангелі, підвіски гальмівних башмаків, траверси, підвіски траверс) повинні мати клеймо, що засвідчують позитивні результати їхніх випробувань.

7.2.2 Запобіжні і підтримуючі пристрої, що запобігають падінню деталей гальмівної важільної передачі на колію, встановлювати відповідно до вимог конструкторської документації на конкретний тип вагона. Установлювати запобіжні скоби з відступами від креслеників заборонено.

Запобіжні і підтримуючі пристрої повинні встановлюватися тільки справні, без зламів і тріщин.

В разі деповського ремонту вагонів, знос робочих поверхонь запобіжних і підтримуючих пристроїв, не допускається.

В разі капітального ремонту вагонів запобіжні і підтримуючі пристрої, що мають знос, мають бути замінені на нові чи відремонтовані.

7.2.3 Роз’єднувальний кран від магістрального трубопроводу до повітророзподільника у вагонів з різьбовим трубопроводом необхідно встановлювати на ніпелі з різьбою 3/4" і внутрішнім діаметром від 14 мм до 15 мм, укрученому в трійник 573, якщо інші встановлення не передбачене конструкторською документацією. Рукоятка крана у відкритому положенні має розташовуватися уздовж підводної труби у напрямку до повітророзподільника.

У роз’єднувальному крані має бути атмосферний отвір – встановлення роз’єднувальних кранів без атмосферного отвору заборонено.

7.2.4 Кінцевий кран необхідно встановлювати під кутом 60° до вертикалі і притягувати до кронштейна скобою з закріпленням її гайками і фіксацією гайок стопорною планкою.

Відстань від поздовжньої осі вагона до осі корпуса крана на вантажних вагонах повинна бути від 280 мм до 320 мм, на рефрижераторних – не більша ніж 350 мм.

Відстань від лобового листа кінцевої балки до осі повороту рукоятки кінцевого крана необхідно витримувати в наступних межах:

- від 156 мм до 167 мм – у чотирьохвісних вагонів з довжиною між осями зчеплення до 21 м і ударною розеткою, яка має довжину виступаючої частини 185 мм;

- від 190 мм до 210 мм – у чотирьохвісних вагонів з довжиною між осями зчеплення до 21м і ударною розеткою, яка має довжину виступаючої частини 130 мм;

- від 246 мм до 257 мм – у вагонів з довжиною між осями зчеплення більше ніж 21 м;

Допускається експлуатація чотирьохвісних вагонів з довжиною по осям зчеплення автозчепів не більше ніж 21 м і ударною розеткою, яка має виступаючу довжину 130 мм, з відстанню від лобового листа кінцевої балки до осі повороту рукоятки кінцевого крана в межах від 156 мм до 167 мм до наступного капітального ремонту.

7.2.5 З’єднувальні рукави, застосовувані для з’єднання повітророзподільника з магістральним повітропроводом, необхідно монтувати без зламу в місці вигину, відповідно до конструкторської документації.

7.2.6 Усе пневматичне гальмівне обладнання під час збирання має бути надійно та герметично закріплене.

На рефрижераторних вагонах для кріплення запасного резервуара допускається застосовувати підкладки з деревини вологістю не більшою ніж 25 %.

7.2.7 Трійник 573 або 4375 має бути прикріплений до рами вагона двома болтами M16 з постановкою шайб, прорізних або корончатих гайок і шплінтів, що входять в отвір болта і проріз гайки, або шайб, гайок, контргайок і шплінтів.

Допускається кріплення трійника 573 до рами вагона двома болтами М12 до їх наступного ремонту.

7.2.8 Магістральний повітропровід потрібно кріпити скобами з закріпленням їх гайками і фіксацією гайок стопорними планками. Допускається застосовувати замість стопорних планок стопорні шайби, а також кріпити скоби пружинними шайбами і прорізними чи корончатими гайками з фіксацією шплінтами, що входять в отвір скоби і проріз гайки.

Магістральний повітропровід має бути закріплений в усіх місцях передбачених конструкцією вагона.

В цьому разі (незалежно від конструкції вагона):

- магістральний повітропровід має бути закріплений (кріплення кінцевих кранів в цей рахунок не входять) у 4-вісних вагонів не менше ніж у шести місцях і не менше ніж у семи – у 6-вісних і 8-вісних вагонів;

- кріплення магістрального повітропроводу на відстані від 280 мм до 300 мм з обох сторін від контргайок трійників 573 або 4375 і муфт проміжних різьбових з’єднань (в разі їхньої наявності) є обов’язкове.

На вагонах, обладнаних авторежимом, повітропровідні трубки, що підводять до нього, мають бути закріплені не менше ніж у двох місцях (кожна) відповідно до технічної документації на конкретний тип вагона, а в разі наявності в трубах проміжного різьбового муфтового з’єднання, – має бути зроблене додаткове її кріплення на відстані від 280 мм до 300 мм по обидва боки від контргайок муфти.

7.2.9 На вагонах, що обладнані трубами з безрізьбовим з’єднаннями встановлення труб або деталей з різьбовими з’єднаннями заборонено. Допускається встановлення гумо-текстильного підвідного рукава, замість з’єднувальної металевої трубки повітророзподільника.

7.2.10 Камеру повітророзподільника необхідно кріпити чотирма болтами М20 з постановкою шайб, прорізних або корончатих гайок з фіксацією їх шплінтами, що входять в отвір болта і проріз гайки або шайб, гайок, контргайок і шплінтів.

7.2.11 Запасний резервуар потрібно кріпити хомутами із закріпленням їх гайками і контргайками з фіксацією гайок стопорними планками і постановкою шплінтів. Допускається застосовувати замість стопорних планок стопорні шайби, а також допускається кріпити хомути прорізними чи корончатими гайками з постановкою пружинних шайб і фіксацією шплінтами, що входять в отвір хомута і проріз гайки.

7.2.12 Гальмівний циліндр необхідно кріпити на вагоні болтами Ml6 або М20 (в залежності від конструкції циліндра) з постановкою шайб, прорізних або корончатих гайок з фіксацією їх шплінтами, що входять в отвір болта і проріз гайок. Допускається кріплення гальмівного циліндра болтами, з постановкою гайок, контргайок і шплінтів, а також стопорних і регулювальних шайб. Кількість болтів для гальмівних циліндрів з внутрішнім діаметром до 14" (включно) має бути не менше чотирьох, гальмівні циліндри з внутрішнім діаметром 16" необхідно кріпити шістьма болтами.

7.2.13 Повідці випускних клапанів мають бути виконані у вигляді ланцюжків. В цьому разі ланки ланцюжка необхідно виготовляти з дроту діаметром від 4 мм до 5 мм, з’єднувальний розмір ланки (крок ланцюжка) має бути не більший ніж 310 мм. Кінці ланок мають бути зварені внапуск. З’єднання повідців зі штовхачем випускного клапана повітророзподільника необхідно робити за допомогою кільця з внутрішнім діаметром від 30 мм до 40 мм, яке виконано навивкою (без зварювання) у 2,5 оберти з пружинного дроту діаметром від 3 мм до 5 мм.

Повідці необхідно виводити на обидві сторони вагона.

Під час встановлення повідців необхідно перевіряти їхню дію – переміщення повідця має бути вільним, без заїдань.

Допускається установлювати повідці зі скрученими кільцями, крім повідців на пасажирських вагонах.

7.2.14 Розміри плечей важелів у гальмівній важільній передачі мають відповідати типу вагона і типу колодок.

Схеми і характеристики гальмівних важільних передач основних типів вантажних вагонів наведені в Додатку А.

7.2.15 Візки вантажних вагонів мають бути обладнані пристроями для паралельного відводу гальмівних колодок відповідно до 8.11 цього нормативного документу. На вертикальних важелях повинні бути виконана модернізація від запобігання і завалу серги мертвої точки.

7.2.16 Під час планових видах ремонту гальмівні колодки мають бути встановлені нові і закріплені чеками згідно з ГОСТ 1203.

Колодки не повинні виступати за зовнішні грані коліс.

7.2.17 Гальмівне обладнання на вагоні має бути прийняте у відповідності до розділу 23 цього нормативного документу.

 

 

⇐ Предыдущая234567891011Следующая ⇒

Поделиться: