Структура і елементи змістової організації літературно-художнього твору.

 

 

Літературний твір

ФОРМА (як?)                                                  ЗМІСТ(про що?)

                                                                                         тема

                       внутрішня                     зовнішня                                             ідея

                         (композиція)          (худ.мовлення[1])                                               проблема

система образів          виразність                                                  пафос

    сюжет                            естетична спрямованість                                характер[2]

   позасюжетні елементи   логічно-смислова точність

    емоційність, експресивність

    індивідуалізованість

 

 

Літературно-художній твір:

• основна форма буття літератури як мистецтва слова, що виступає як цілісний образ­ний організм,
• розповідь про певну життєву подію (вигадану чи ні), що ведеться від особи реального або уявлюваного автора з розрахунком на естетичне враження й містить у собі його передумови.

 

Структура художнього твору – загальна смислова побудова

(умовна розчленова­ність його органічно-цілісної образної організації на окре­мі смислозначущі елементи та їх внутрішній взаємозв 'язок)

2 основні категорії:

· Зміст — внутрішня суть певного явища, його «ідея».

· Форма — спосіб її існування та зовнішнього вияву (виражен­ня).

2. Структура й елементи змістової організації літературно-художнього твору. Загальна характеристика (тема, фабула, характер, пафос, ідея).

Зміст художнього твору – те особистісне ставлення творця до предмета його зображення, яке з повнотою реалізується лише в ході самого зображення й лише частко­во поза ним (у читацьких оцінках, дослідницьких інтер­претаціях, висловлюваннях самого письменника) і сприйма­ється читачем у вигляді об'єктивно даної «картини життя».

 

 

Дворівнева об'єктивно-суб'єктивна структура вираження змісту

 

 

коло відображених життєвих явищ            емоційний настрій

 

суть яких розкривається в:                           пафос

подієвих лініях (одній або декількох)               

в загальнолюдських типах                             ідея

 

Тема (головна, допомiжнi) зовнішня тема внутрішня тема	— коло життєвих явищ, відображених у творі у зв'язку з певною проблемою, що служить предметом авторського осмислення та оцінки. — це те, що відображено в цілому, загальна вказівка на обраний митцем для художнього втілення той чи інший життєвий об'єкт. (наприклад, тема війни, соціально-визвольної бо­ротьби, «пригніченої людини» і т. д.). —проблематика; художня тема. Вона виступає як актуальна, (постановка злободенних або «віч­них» життєвих питань, які, на думку автора, потребують осмислення та оцінки).
Фабула	— хронологічно послідовне зображення подій і пригод у художньому творі. Ознаки: подієвість, конкретизованість змісту того, про що в ній ідеться.
Характер	— та конкретна сукупність душевних рис, що визначає індивідуальність зображуваної особи й водночас узагальнює собою певні життєві типи людей, які постають у творі як предмет авторського пізнання та оцінки. (наприклад, Отелло, Дон Кіхот, Плюшкін, Мойсей)
Пафос	— тип емоційного світовідчуття, що мотивує ідейну визначеність авторського ставлення до зображуваного, а також впливає на свідомість читача, спонукаючи його до співпереживання авторові твору або його героям. «Пафос — душа твору». Є.Аксьонова.       ВИДИ трагічний                героїчний          сенти­ментальний Шекспір               Гомер «Іліада»  Квітка-Основ'яненко                    «Гамлет»                                               «Маруся»   романтичний       ліричний           сатиричний   драматичний       гумори­стичний
Ідея (головна, похiднi)	— та голов­на думка, що служить узагальненим вираженням змісту всього твору й містить у собі оцінку зображених у ньому життєвих явищ.

 

3. Співвідношення понять: сюжет і фабула.

 

Фабула — хронологічно послідовне зображення подій і пригод у художньому творі.

Сюжет — перебіг дії та послідовність її розвитку, що служить у творі формою розгортання й кон­кретизації його фабули.

 

Фабула — це ланцюжок дій і змін, представлений у творі, але мислимий як дещо зовнішнє, що могло б відбуватися в реальності за межами твору.

Сюжет — це той же ланцюжок дій та змін, але взятий в авторському висвітленні, у розвиткові авторського погляду від початку і до кінця твору.

 

Левітан, Цілевич

 

 

№ 4

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: