Державне управління у сфері промисловості

Система органів управління промисловістю складається з: промислових міністерств; інших центральних органів державної виконавчої влади, які мають свої промислові об'єкти; управлінь промисловості місцевих державних адміністрацій; місцевих рад та їх виконавчих комітетів (з питань, делегованих їм державою); адміністрацій промислових об'єднань і промислових підприємств.

Встановлення засад управління промисловістю в Україні належить до компетенції Верховної Ради України, яка визначає державну політику, здійснює законодавче регулювання відносин, що виникають у цій сфері (галузі).

Загальне управління промисловістю в Україні, здійснення державної політики в цьому напрямі покладено на Кабінет Міністрів України, який управляє об'єктами державної власності, спрямовує й координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади тощо.

Міністерство промислової політики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну промислову політику.Свою діяльність здійснює відповідно до Положення «Про Міністерство промислової політики України», затвердженого Указом ПУ. Основними завданнями Мінпромполітики України є забезпечення формування та реалізація державної промислової політики, зокрема, у сферах машинобудування, машинобудування для агропромислового комплексу, хімічної, гірничо-металургійної, легкої, деревообробної промисловості та інших сферах промисловості відповідно до законів.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України)Основними завданнями Міненерговугілля України є: формування та реалізація державної політики у паливно-енергетичному комплексі.Міністерство економічного розвитку і торгівлі УкраїниПоложення затверджено Указом Президента України «Про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України».Основними завданнями Мінекономрозвитку України є:формування та забезпечення реалізації:- державної політики економічного і соціального розвитку;- державної цінової політики; - державної політики у сфері торгівлі;- державної регіональної політики;- державної політики у сфері державних закупівель, державного замовлення;- державної політики з питань економічного і соціального співробітництва України з ЄС;- єдиної зовнішньоекономічної політики, політики інтеграції економіки України у світову економіку, співробітництва із СОТ;- державної політики у сфері співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями та з питань залучення міжнародної технічної допомоги,тощо.формування державної політики:- з питань розвитку підприємництва, державної регуляторної політики, ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;- з питань державного експортного контролю;- у сфері інвестиційної діяльності та управління національними проектами (стратегічно важливими проектами, що забезпечують технологічне оновлення та розвиток базових галузей реального сектору економіки України);- з питань ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;

       Міністерство аграрної політики та продовольства України      Положення затверджено Указом Президента України «Про Міністерство аграрної політики та продовольства» України від 23.04.2011 року № 500   3. Основними завданнями Мінагрополітики України є формування та забезпечення реалізації:

-      державної аграрної політики, спрямованої на розвиток агропромислового комплексу та забезпечення продовольчої безпеки держави;

-      державної політики у сферах сільського господарства, тваринництва, садівництва, насінництва, розсадництва, виноградарства, харчової і переробної промисловості (далі - галузі агропромислового виробництва), інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу та сільськогосподарського машинобудування, сільськогосподарської дорадчої діяльності;

-      державної політики в галузях рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства; ветеринарної медицини, безпечності харчових продуктів та кормів, у сферах карантину та захисту рослин, охорони прав на сорти рослин;

- державної політики з питань земельних відносин, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, лісового та мисливського господарства, якості та безпеки сільськогосподарської продукції, насіння і садивного матеріалу, біологічної і генетичної безпеки сільськогосподарських рослин і тварин, родючості грунтів.

.

 

⇐ Предыдущая11121314151617181920Следующая ⇒

Поделиться: