Передумови реформування ЖКГ в Східній Німеччині

Передумови реформування житлово-комунального господарства Східної Німеччини:

1) поганий технічний стан внутрішньої будівельної та комунальної інфраструктури

2) недоступність інформації про технічний стан інфраструктури

3) система тарифного ціноутворення не дозволяла покривати витрати

4) низька якість житлово-комунальних послуг

5) розрахунок комунальних послуг здійснювався за нормативне споживання, а не на підставі приладів обліку.

Східна Німеччина. Реформування почалося з 1990 р. і орієнтовано воно було на досягнення кількісних результатів і пріоритет надавався на масове будівництво житла. Належного ремонту не було. Більшість квартир перебувало у власності держави, або муніципалітету, деякі квартири перебували у власності товариств (товариства працівників з будівництва житла, як радянські кооперативи). Оплата поділялася за видом послуг (фіксована). Надавалися державні субсидії: 1) населенню, що мешкало в державному житловому фонді отримувало прямі субсидії (адресні); 2) товариства працівників з будівництва житла отримували субсидії через комунальні підприємства; 3) власникам приватних будинків субсидії не надавалися. Першим заходом для полегшення сфери стала відмова щодо надання субсидії через комунальну сферу (відмова від другого пункту, залишилося лише адресне субсидіювання), надавалися кредити, які використовувалися для модернізації сфери, реорганізація житлового фонду, житлові кооперативі перетворювалися у союзні особи, які були самостійними. Відбулося підвищення відповідальності житлових підприємств за несплату комунальних послуг. Сфера була передана у приватні руки, земля була передана до власності підприємств, були створені міські та комунальні компанії, створені ринкові умови для роботи комунальних компаній Міські комунальні компанії надають додаткові послуги (управління документацією та інше). Муніципалітети залучали інвесторів і продавати акції. Населення отримало конкуренцію.

Система будівельних заощаджень почала функціонувати з 1830 р. і успішно конкурувала з традиційною моделлю. Призначення будівельних каст – надання учасникам житлового будівництва кредитів на пільгових умовах. Ресурси цих каст формуються за рахунок вкладів їх учасників. Вони (учасники) також отримують від 30 до 50% річного вкладу.

Дві фази функціонування системи будівельних заощаджень:

•      накопичення будівельних заощаджень;

•      кредитування.

Система будівельних заощаджень може бути закритою та відкритою. Закрита – передбачає фіксацію процентів за кредитами і заощадженнями протягом усього терміну дії контракту, тоді як відкрита система передбачає становлення гнучких процентних ставок. Прикладами каст закритого типу може бути Німеччина (близько 32% населення приймає участь, а в обороті – 650 мільярдів євро, що є 40% ВВП Німеччини). Характерною рисою німецької системи житлового фінансування є те, що вона об’єднує різні установи та способи рефінансування (може входити банк, іпотечна компанія і т.д., тобто комбінування). В Австрії система схожа. Ставка проценту за кредитом в Австрії не є фіксованою, а залежить від стану грошового ринку. У Франції існує відкрита система і характеризується порівняно невеликими процентними ставками, що зараховуються як на заощадження, так і на кредити. Ця система більше підтримується державою.

Контрактне фінансування – це спосіб фінансування житла. Існує у Чехії (32%), Словаччині (40%), Угорщині та Хорватії. Ця система подібна до німецької моделі, але у Польщі та Словенії вона утворюється на базі універсальних банків. У Росії законодавчо створені умови. Створені житлові та житлово-накопичувальні кооперативи (другий працює з різними будинками).

5. Проблеми постіндустріальних країн

- автоматизоване масове виробництво комплексних програм

- мотивація організаторів програм

- створення унікальних продуктів

- нерівність між розвитком країн

- владні повноваження – на транснаціональний рівень

- поява нових суб’єктів влади (глобалізацій на держава, м.о., а також неформальні центри впливу з високим рівнем компетенції)

- криза культурно-ідеологічних і практичних основ національної державності

- феномен країни як системи

- деформалізація влади та зменшення ролі публічної політики

- «суддівська влада»

- зрощення економічної і політичної функцій

- просторова поляризація видів господарської діяльності

- поява нової форми світового поділу праці

- перерозподіл світового доходу та стягнення глобалізаційної ренти

- розвиток транснаціонального співробітництва

- нова система зовнішніх віднси – Оствестфальська структура світових зв’язків

- соціальні відносини – великий вплив

 

БІЛЕТ 10

⇐ Предыдущая6789101112131415Следующая ⇒

Поделиться: