Основні напрями підприємництва нового типу

Підприємництво сучасного типу має такі особливості:

• зростання ролі інформаційних ресурсів;
• виникнення і розвиток у межах великої корпорації внутрішнього підприємництва як особливої форми інноваційного типу;
• формування ризикового підприємництва;
• створення різноманітних підприємницьких структур;
• розширення кредитно-фінансової сфери;
• розвиток корпоративного бізнесу.

Умови успішності діяльності підприємництва:

• стабільна національна кредитно-грошова система;
• пільгова система оподаткування;
• державна підтримка підприємництва у галузі матеріального і фінансового забезпечення;
• правова захищеність підприємництва;
• ефективний захист промислової та інтелектуальної власності;
• спрощена процедура регулювання підприємницької діяльності державними органами в сфері управління.

 

2. Інституційність економічної політики .

Інституціоналізм- один із підходів довивчення державної економічної політики.Розглядає державну економічну політику як інститут.Економічна політика включає в себе два компоненти – позитивний та нормативний. Позитивний ставимо питання: що відбувається. Нормативний: як має бути. Поєднання двох компонентів є ідеальним. Нормативний компонент превалює.

Державне регулювання є складовою економічної політики. Обумовлюється питомою вагою позитивного і нормативного компонентів.

Економічна політика – це концентрована науково-обґрунтована діяльність держави щодо цілеспрямованого управління функціональним розвитком економіки на макро і мікро рівні з метою забезпечення загального розвитку в країні.

Економічну політику формують певні політичні суб'єкти:

1)    носії економічної політики – відносяться суб'єкти, які законодавчо закріплені (уряд, ВРУ і т.д.);

2)    носії впливу на економічну політику – ці суб'єкти не беруть участі в розробленні економічної політики .але можуть суттєво впливати на цей процес (політичні рухи, партії, громадські об'єднання).

Організаційний напрям економічної політики – виступає в якості юридичних законів та економічних програм.

Економічна стратегія та економічна тактика є складовими.

Економічна стратегія – визначення довгострокових цілей розвитку.

Економічна тактика – розроблення і провадження ефективних господарських форм і методів реалізації економічної стратегії.
3. Дати визначення технопарку і бізнес-інкубатору

Технопарк – це середовище, в якому зосереджена критична маса утворення культури, науки і техніки, бізнесу і капіталу, породжує ланцюгову реакцію наукової і ділової активності міжнародного масштабу. Вперше використано в 1951 р. для позначення технологічного об’єкту в США (Каліфорнія).

Всього в світі налічується близько 2000 бізнес-інкубаторів. Технопарки можуть діяти не тільки тимчасово, але й постійно. При цьому технологічні бізнес-інкубатори є складовою технопарку.

Бізнес-інкубатор – це інноваційні центри, ін новатори технологій. Можуть виступати в двох ролях: як самостійна організація, що підтримує підприємництво, а також може виступати в ролі складника технопарку, який виконує ті ж функції, але вже в оточенні інших технопаркових структур. Бізнес-інкубатор може бути однією будівлею, також і кількома будівлями.

Бізнес-інкубатор — організація, яка надає на певних умовах і на певний час спеціально обладнані приміщення та інше майно суб'єктам малого та середнього підприємництва, що розпочинають свою діяльність, з метою сприяння у набутті ними фінансової самостійності[1]. Окремим видом бізнес-інкубаторів є інноваційні бізнес-інкубатори. Найважливішими функціями бізнесів-інкубаторів є: надання приміщення для офісів/майстерень на умовах оренди, часто (у деяких містах/центрах) за цінами нижчими від ринкових і з гнучкими умовами одержання додаткового місця за вимогою, адміністративні і технічні послуги (телефон, копіювання, приміщення для конференцій/зустрічей, секретаріат і т. д.) консалтинг/бізнес-планування для починаючих і потенційних підприємців.

4.Загальна характеристика ТРІПС

Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності — міжнародна угода, що адмініструється Світовою організацією торгівлі та встановлює мінімальні стандарти для визнання та захисту основних об'єктів інтелектуальної власності. Цю угоду було прийнято під час Уругвайського раунду Генеральної угоди по тарифам та торгівлі (ГАТТ) у 1994 році. Базові стандарти ТРІПС: Термін захисту майнових авторських прав має бути не менше 50 років після смерті автора, для фільмів та фотографій цей строк складає відповідно 50 та 25 років з моменту створення. Авторське право має надаватись автоматично і не може залежати від виконання жодних формальностей, таких як реєстрація. Комп'ютерні програми розглядаються як літературні твори з точки зору авторського права і мають ті ж самі умови захисту. Національні обмеження авторського права, такі як добропорядне користування у Сполучених Штатах, мають бути чітко обмежені. Перелік об'єктів, що не можуть бути запатентовані, має бути обмежений так само, як і обмеження авторського права. Кожна держава має надавати громадянам інших країн, що приєднались до ТРІПС, такий рівень прав у галузі інтелектуальної власності, який вона надає своїм власним громадянам.

 

⇐ Предыдущая16171819202122232425Следующая ⇒

Поделиться: