Поняття правомірної поведінки.

Правомірна поведінка — це вольова поведінка суб'єкта права (дія чи бездіяльність), яка відповідає приписам правових норм, не суперечить основним принципам права і гарантується державою.

Правова поведінка — це сукупність соціально значущих, виражених зовні у вигляді дій чи бездіяльності вчинків, що мають свідомо- вольовий характер, певною мірою регламентуються нормами права й зумовлюють правові наслідки.

Правомірна поведінка характеризується наступними ознаками:

1. є суспільно корисною (необхідною і бажаною) соціальною поведінкою— забезпечує організованість і гармонійність громадського життя, стійкий правопорядок; служить найважливішим чинником вирішення завдань і функцій держави і суспільства; задоволення інтересів суб'єктів права. Необхідність правомірної поведінки міститься у зобов'язуючих та забороняючих нормах права, а бажаність для суспільства даної поведінки, залежить від волі уповноваженої особи, є її правом, а не обов'язком та знаходить своє закріплення у диспозитивних нормах;

2. не суперечить нормам і принципам права, будь яка суспільне корисна поведінка є правомірною, тобто не лише відповідає нормативним приписам законів, але і не суперечить загальнолюдським цінностям, оскільки право присутнє в нормативних договорах, правових звичаях, судових прецедентах, нарешті, у природних правах людини, правосвідомості, правовідносинах. Тому правильно говорити про правомірну поведінку як про таку, котра не суперечить нормам і принципам права, не порушує заборон, встановлених у суспільстві;

3. має свідомо вольовий характер, виражається в усвідомленій мотивації правомірних вчинків для досягнення поставлених цілей;

4. зовні виражається у вигляді дії чи бездіяльності, здійснюється у формах реалізації права — дотриманні, виконанні, використанні (громадянами), правозастосуванні (посадовими особами);

5. спричиняє юридичні наслідки, оскільки виявляється в юридичних фактах (правовстановлюючих, правозмінюючих, правоприпиняючих), що є передумовою правовідносин. Слід врахувати, що правова поведінка не завжди викликає правовідносини;

6. охороняється державою за допомогою дозвільних, зобов'язуючих і охоронних норм, стимулюється за допомогою рекомендаційних і заохочувальних норм.

Правомірна поведінка завжди включає два аспекти:

1. інформаційний — поінформованість громадянина про свої права і обов'язки. Важливою є не тільки наявність розвинутого юридичного механізму захисту права на доступ до правової інформації, а й активне практичне використання його громадянами;

2. поведінковий — уявлення про законні способи здійснення суб'єктивних прав і юридичних обов'язків.

Правомірну поведінку можна класифікувати за різними критеріями:

1. Залежно від суб'єктів права

- поведінка індивідуальних суб'єктів (громадянина, посадової особи);

- поведінка колективних суб'єктів (діяльність трудових колективів, державних органів).

2. Залежно від об'єктивної сторони

- активна поведінка — дія (своєчасне подання декларації про доходи);

- пасивна поведінка — бездіяльність (відмова обвинувачуваного давати показання).

3. Залежно від ступеня суспільної значущості

- необхідна (належна) поведінка (захист батьківщини, виконання трудових обов'язків, додержання правил дорожнього руху та ін.);

- можлива (соціально допустима):

- бажана (участь у виборах, оскарження неправомірних дій посадових осіб, вступ до шлюбу);

- небажана (розлучення, страйк та ін.).

4. Залежно від психологічних ознак

- добровільна поведінка (спирається на ціннісні і прагматичні мотиви згідно з правами та законними інтересами суб'єктів);

- вимушена поведінка (визначається змістом її мотивів, суб'єктивною стороною вчинку).

5. Залежно від причин вияву

- поведінка, зумовлена внутрішніми причинами і потребами;

- поведінка, зумовлена зовнішніми обставинами.

6. Залежно від способу формування в текстах правових документів

- прямо й однозначно сформульована поведінка;

- опосередковано передбачена поведінка.

7. Залежно від форм реалізації норм права

- дотримання;

- виконання;

- використання;

- застосування норм права.

8. Залежно від юридичних наслідків, які бажає досягти суб'єкт реалізації

- індивідуальні юридичні акти;

- юридичні вчинки.

9. Залежно від юридичного факту

- правоутворююча поведінка;

- правозмінююча поведінка;

- правоприпиняюча поведінка.

10. Залежно від суб'єктивної сторони

- соціально активна поведінка, яка характеризується високим ступенем активності суб'єктів, цілеспрямованістю їх діяльності у процесі реалізації своїх прав, обов'язків, у межах правових норм;

- законослухняна поведінка — це свідоме дотримання законів, які виконуються добровільно на основі високої правосвідомості суб'єктів;

- конформістська поведінка — це поведінка, яка характеризується низьким ступенем соціальної активності суб'єктів, їх пристосованістю, вона не відрізняється від поведінки інших суб'єктів, основним принципом даної поведінки є «роби як всі»;

- маргінальна поведінка, яка перебуває на межі між правомірною та неправомірною, переступити яку не дозволяє страх перед юридичною відповідальністю;

- звична поведінка, яка є різновидом діяльності суб'єктів, ввійшла у звичку в силу багаторазового повторення, не потребує додаткових затрат.

Правова поведінка складається з елементів, тобто правових вчинків.
Елементами правового вчинку є суб’єкт, суб’єктивна сторона, об’єкт, об’єктивна сторона, які мають назву — склад правової поведінки.
За формою зовнішнього прояву правова поведінка може бути:

· — фізичною (діяльність);

· — усною (вербальною);

· — письмовою (документальною).

Правомірна поведінка — це суспільно корисна правова поведінка особи (дія або бездіяльність), яка відповідає приписам юридичних норм і охороняється державою.

Правомірна поведінка завжди містить два моменти:

· інформаційний, тобто поінформованість громадянина про свої юридичні права й обов’язки

· поведінковий — уявлення про законні способи здійснення своїх юридичних прав і обов’язків.

Правова активність полягає у цілеспрямованій діяльності громадян, посадових осіб, пов’язаній з реалізацією своїх прав і обов’язків.
Звичайна правомірна поведінка характеризується тим, що необхідність її здійснення стала притаманною суб’єкту властивістю і може навіть не усвідомлюватись ним в усіх її аспектах.

 

⇐ Предыдущая36373839404142434445Следующая ⇒

Поделиться: