Поняття, зміст, основні принципи і гарантії законності.

Законність - один із основоположних принципів діяльності державних органів, громадських організацій роботи посадових осіб і поведінки громадян. Дотримання законності є найважливішим напрямком формування правової держави. Усі закони держави мають виражати волю й інтереси народу, бути конкретним проявом народовладдя. Здійснення та розвиток демократії, і реального забезпечення прав, інтересів громадян є невід'ємною умовою успішного створення правової держави.

Однак сама наявність законів ще не вирішує даних завдань. Законність - це режим державного суспільного життя, при якому забезпечується повне й неухильне дотримання і виконання законів, під законних актів усіма без винятку органів держави, громадськими організаціями, посадовими особами і громадянами. Суть законності реальності прав в тому, що всі без винятку учасники суспільних відносин керуються принципом суворого дотримання законів й інших нормативних актів, сумлінно виконують покладені на них юридичні обов'язки, безперешкодно і повною мірою використовують свої суб'єктивні права.

Тим самим в державі і суспільстві дотримуються встановлені законами та іншими нормативними актами правопорядок, державна і громадська дисципліна. Законність відображає факт відповідності поведінки суб'єктів регульованих правом відношень юридичним правилам (нормам права). Зв'язок законності із державним апаратом, державною владою, політичною системою, правом свідчить про те, що законність пронизує всі інститути державно-правової надбудови І сфери їх дії в суспільстві. Покликана охороняти суспільні відносини, соціальні цінності суспільства, соціальну справедливість.
Справжня демократія неможлива без твердої законності. Демократія зі свого боку справляє значний вилив на формування і підтримання режиму законності, виступає як найважливіша гарантія законності. Всебічне забезпечення законності досягається лише в умовах демократичних форм державного і суспільного життя, коли в боротьбі з правопорушеннями беруть участь широкі маси трудящих, коли діяльність державного апарату перебуває під контролем народу, його представницьких органів. Вся діяльність у сфері правового регулювання має бути зорієнтована на принципи законності, їх практичну реалізацію.

Принципи законності - це ті основні начала, керівні ідеї і основоположні вимоги, котрі розкривають її сутність, основу її змісту, як обов'язкового режиму державного і суспільного життя. До основних принципів демократичної законності відноситься:

· Нерозривний зв'язок, підпорядкування, зумовленість законності режиму демократії.

· Обов'язковість вимог законності для усіх громадян посадових осіб, державних органів та громадських організацій.

· Забезпечення верховенства закону в системі правових актів.

· Зв'язок законності із загальною та правовою культурою населення, посадових осіб.

· Неприпустимість протиставлення законності й доцільності.

· Єдність законності та справедливості.

· Встановлення дійового контролю і нагляду за дотриманням законності.

· Участь в діяльності по забезпеченню законності.

· Невідворотність відповідальності за правопорушення, будь-які порушення режиму законності.

 

Варто підкреслити, що і сама законність в цілому, і всі без винятку принципи законності мають перед собою одну основну мету. Цією метою є забезпечення і захист прав і свобод громадян, їх правового статусу. Саме на цю висхідну мету зорієнтований режим законності в дійсно демократичному суспільстві, правовій соціальній державі, формування якої є основним глобальним завданням українського суспільства. Реалізація режиму законності в країні базується на системі гарантій, дієвість яких покликана зробити законність реальною. Гарантії законності - це позитивні об'єктивні умови, що сприяють підвищенню рівня розвитку суспільства, добробуту народу, а також спеціальні юридичні засоби і способи, через які забезпечується режим законності в країні. Нажаль, дані об'єктивні умови в кожному суспільстві далекі від ідеальних в плані гарантій законності. Тому їх заміна в позитивний бік - це й питання законності в Україні.

 

Законність - основа нормальної життєдіяльності цивілізованого суспільства, всіх ланок його політичної системи. Охоплюючи своєю дією найбільш важливі сфери людського суспільства (приватну і публічну), законність вносить в нього відповідну гармонію, забезпечує справедливу диференціацію інтересів людей. Законність нерозривно пов'язана з правом, юридичними нормами. Оцінити стан законності в країні можна тільки на підставі того, якою мірою закони держави відбивають об'єктивні потреби суспільного розвитку. Якщо лунаючи державою правові норми закріплюють і охороняють інтереси тільки окремих осіб або певних соціальних груп, не враховуючи загальних і індивідуальних інтересів усього населення країни, - законність відсутня. Якщо правові норми лише формально відображають інтереси різних верств населення, але не гарантують їх, - то і тут не може бути мови про законність. Історія рясніє багатьма прикладами, коли держава регламентувала практично всі сторони суспільного життя, але така регламентація здійснювалася неправовими законами, які не мали нічого спільного з дійсними інтересами власних громадян.

 

⇐ Предыдущая36373839404142434445Следующая ⇒

Поделиться: