Основні шляхи зміцнення законності і правопорядку.

Законність і правопорядок — основа нормального життя суспільства. Тому їх зміцнення — одне з головних завдань, що стоять перед суспільством, один з основних напрямів діяльності держави, її функція. Зміцнення законності, боротьба зі зростаючою злочинністю — життєво важлива справа.

 Правопорушення породжені тими об’єктивними умовами (економічними, політичними, соціальними), в яких знаходиться суспільство на конкретному етапі розвитку. Проблема ліквідації порушень законності — не тільки юридична проблема. Для її вирішення повинні бути усунуті об’єктивні фактори, що створюють умови для здійснення правопорушень. Стабілізація економічних відносин, зростання матеріальної забезпеченості людей, їх правове виховання, зміцнення соціальних зв’язків, розвиток демократії — необхідні передумови і найважливіші шляхи зміцнення законності і правопорядку.

 Основними напрямами діяльності держави по зміцненню законності і правопорядку є переконання (підвищення правосвідомості громадян і посадових осіб), правове виховання, профілактика правопорушень, суспільний вплив на порушників і застосування до них примусових заходів; підвищення ролі громадянського суспільства в забезпеченні законності і правопорядку.

 Зміцнення правопорядку в суспільстві неможливе без забезпечення законності в діяльності самого державного апарату, без ліквідації таких негативних явищ, як корупція, вседозволеність, байдужість до життєвих проблем громадян. Без запровадження режиму законності та правопорядку створення правової держави в Україні неможливе.

 

Поняття та ознаки правопорушень.

Правопорушення - це протиправне, винне діяння, скоєне суб'єктом правовідносин, що завдає шкоду особі, суспільству або державі і в результаті цього, особа може бути притягнута до юридичної відповідальності. Ознаки правопорушення:

1) суперечність конкретному правовому припису - невиконання обов'язку або порушення заборони;

2) вина - правопорушенням є лише діяння, вчинене навмисно або з необережності;

3) завдання шкоди особі, суспільству або державі, у певних обумовлених законом випадках - реальна загроза завдання такої шкоди;

4) правопорушення є вольовим, усвідомленим діянням, що існує у вигляді дії або бездіяльності. Стан думок, переконання, погляди, якими б антигуманними чи зловмисними вони не були, - не караються;

5) відповідальним за правопорушення може бути тільки фізична чи юридична особа, здатна нести відповідальність за свої дії (деліктоздатна особа).

 

Склад правопорушення.

Склад правопорушення - фактична підстава для юридичної відповідальності (юридичний факт).До складу правопорушення входять:

1) суб'єкт правопорушення - деліктоздатна фізична чи юридична особа. Зазвичай правопорушення вчиняють фізичні особи (а злочини - виключно фізичні особи), але суб'єктом цивільного проступку може бути й юридична особа. Оскільки окремі правопорушення можуть бути скоєні не будь-якими, а лише певними особами, то слід виділяти і поняття «спеціальний суб'єкт правопорушення». Наприклад, вчинити дезертирство може тільки військовослужбовець, отримати хабаря - тільки посадова особа.

2) об'єкт правопорушення - суспільні відносини, соціальні блага, цінності, права і свободи особи, інтереси держави, на які посягає правопорушник. Об'єкт правопорушення являє собою охоронювані правом реальні блага - соціальні цінності (матеріальні або нематеріальні), на які посягнув порушник. Наприклад, відносини власності, життя та здоров'я особи, громадська безпека.

3) суб'єктивна сторона правопорушення - ставлення особи до вчинюваного нею діяння та його наслідків. Головний елемент суб'єктивної сторони - вина у формі умислу або необережності. Факультативними (необов'язковими) елементами суб'єктивної сторони є мотив і мета правопорушення. Відповідальність за цивільний проступок може наставати і за відсутності вини (у випадках, спеціально обумовлених законом);

4) об'єктивна сторона правопорушення - це зовнішня характеристика правопорушення, що включає протиправне діяння (дію чи бездіяльність), результат діяння і причинний зв'язок між діянням і результатом. Об'єктивна сторона включає умови і обставини, в яких проявляється протиправна поведінка, суспільно небезпечні наслідки, що настали, знаряддя, які при цьому використовувались, та причинний зв'язок між вчиненим діянням і наслідками, що настали.

 

Види правопорушень.

Залежно від різних критеріїв правопорушення розподіляються на різні групи.

За ступенем суспільної шкоди чи суспільної небезпеки правопорушення розподіляються на:

1) проступки, однією із ознак яких є настання суспільної шкоди:

- конституційні

Конституційними правопорушеннями є:

# порушення народним депутатом України вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності;

# неспроможність Верховної Ради України розпочати пленарні засідання протягом тридцяти днів однієї чергової сесії або сформувати персональний склад Кабінету Міністрів України протягом шістдесяти з дня відставки попереднього уряду.

# інші правопорушення, визначені конституційними нормами.

- дисциплінарні

Дисциплінарні правопорушення можна характеризувати як винні протиправні діяння, пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням найманим працівником своїх трудових обов'язків та порушенням норм трудового права, що мали місце в робочий час.

Дисциплінарні правопорушення також мають місце у навчальних відносинах, відносинах несення військової служби та інших.

- цивільно-правові

Цивільно-правові правопорушення можуть бути пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням будь-якої умови цивільного договору, а також із фактами порушення майнових і особистих немайнових прав потерпілого, тобто бути позадоговірними.

- адміністративні

Адміністративними правопорушеннями (проступками) визнаються протиправні, винні (умисні або необережні) дії чи бездіяльність, які посягають на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за які законодавством передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КпАП).

2) злочини, ознакою яких є настання суспільної небезпеки.

Злочинами є передбачені Кримінальним кодексом України суспільно небезпечні винні діяння (дії чи бездіяльність), вчинені суб'єктами злочину. Перелік злочинів визначено в Особливій частині Кримінального кодексу України (ст. 109-447 КК).

 

⇐ Предыдущая36373839404142434445

Поделиться: