Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


Групи авторів за бажанням отримати фінансову винагороду.



•«графомани» (важлива публікація а не гроші) •«комерсанти» (працюють лише заради винагороди)

Групи отримувачі:

Групи рецепієнтів за джерелами отримання повідомлення.

•Читачі паперових видань •Слухачі радіо •Глядачі ТV

•Читачі WEB-видань •Агіт-листівки •Мітинги,демонстрації

2.За можливістю сприйняття повідомлень за складністю:

•дуже складні •не дуже складні •звичайні слова •дуже легкі слова

За довільністю сприйняття

•добровільні •вимушені •випадкові

За мотивацією

•що бажають задовольнити свої потреби •що бажають задовольнити естетичні потреби

•що прагнуть навчитись чогось

5.За професійним рівнем:

•не є спеціалістами у цій галузі •є спеціалістами •є експертами

6.За рівнем знань структури повідомлень:

•найпростіша композиція •середній ступінь повідомлення •будь яка складність

Групи ЗМІ:

1)За видами:

•газетні •журнальні •радійні •ТВ •Книжкові •Інтернетні

2)Групи ЗМІ за рівнем розміру тематики:

•Вузькопрофільні •Середньопрофільні •Загальні

Групи ЗМІ за принадлежністю

Комунікатор як професія.

Комунікатор – це особа, що робить комунікацію. Щодня в різних ситуаціях кожний з нас є комунікатором, коли ми з ким-небудь про що-небудь спілкуємося, передаємо й одержуємо інформацію

мунікатор відіграє велику роль у процесі масової комунікації. Саме він вирішує, що і в якому контексті дізнається аудиторія. Виходячи з ролі та значення цього персонажу йому можна дати таке визначення: комунікатор — це особа або група осіб, які мають вплив на зміст масової комунікації. Таким чином, з цього поняття виводяться технічні співробітники, які, наприклад, забезпечують друк газети або передачу сигналу. Вони не мають впливу ані на створення змісту масової комунікації, ані на його зміни і, таким чином, не відносяться до                                 поняття “комунікатор”. Можна виділити чотири основних типів комунікатора: власник, керівництво, журналіст, журналістський колектив.

Власники органів масової комунікації

Зараз такого жорсткого авторитарного стилю керівництва нібито вже немає. У багатьох мас-медіа власниками є самі колективи газет. Працівники преси, радіо, телебачення усвідомили себе як активну силу, "четверту владу" і вже не бажають сліпо керуватися чиєюсь думкою. Але практика свідчить і про інше. Зараз власники, ті, хто вкладають гроші в мас-медіа, розуміючи, яку вагу мають ці органи і яку велику роль вони відіграють при створенні громадської думки, намагаються знов взяти ці засоби під свій контроль, щоб використовувати в основному у своїх цілях

Для власника важливо знати умови діяльності журналістського колективу: стан виробничо-технічної та матеріально-фінансової бази даного видання, матеріально-побутові умови працівників редакції тощо.

Необхідною для власника є інформація про ефективність свого мас-медіа, а це найтіснішим чином пов'язано зі знанням об'єкта журналістської діяльності — аудиторії, на якій власник вважає за потрібне зосередити увагу того чи іншого видання.

Керівництво мас-медіа

У попередньому пункті мова йшла про роль власника у процесі функціонування журналістики, його функції і фактори, які впливають на керівництво мас-медіа. Але не менш важливо розглянути і сам процес діяльності органів, котрі керують пресою,                               радіомовленням, телебаченням.

Зміст діяльності по керівництву журналістським колективом складають вимоги до журналістів відносно тих чи інших сторін їх діяльності, які визначаються стратегічною метою і конкретними завданнями по підвищенню ефективності даного органу мас-медіа.

Професійним комунікатором є той комунікатор, який усвідомлює власні процеси передачі або споживання інформації, керує ними, удосконалює свої уміння й навички, професіонально (тобто майстерно) організовує процес передачі або переробки інформації.

Таким чином, оволодіння спеціальністю можливе завдяки вивченню свого "виробництва", тобто завдяки оволодінню тим процесом, який є суттю "виробництва".                       Відповідно, спеціаліст повинен мати систему таких професійних умінь, які формуються на основі знання про своє "виробництво" і являють собою складну систему інтелектуальних та фізичних дій, спрямованих на оволодіння виробничим процесом з метою отримання необхідного результату. До речі, професійні уміння й покладені в їх основу професійні навички називаються професіограмою.

Отже, питання про професійного комунікатора пов'язане з аналізом тієї психологічної основи, на якій і формується його професіоналізм.

 


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-05-08; Просмотров: 251; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.014 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь