Механізм керування масою.

Середовище масової комунікації вимагає керування масовою поведінкою. Для цього комунікантам необхідно «технологію керування» вибудовувати на механізмі природної, стихійної масової поведінки.

Початковий етап. Важливим компонентом механізму виникнення стихійної масової поведінки є так звана циркулярна реакція, пов’язана з формуванням емоційної спільноти, в якій стираються індивідуальні розбіжності.

 Викликати циркулярну реакцію можна анекдотом, смішною або страшною історією і т. п. Сміх або страх має заражати всіх. До того ж емоція повинна циркулювати, набираючи більшої експресії (запальний сміх, проникаючий страх). Апогеєм є гіперемоційний стан: усі сміються, бо смішно, тому що сміються; усі бояться, бо страшно, тому що бояться.

 Наступний крок. Коли циркулярна реакція досягла найвищої точки, а люди стали відкритими до сприймання будь-якої інформації, яка може підтримувати емоційний стан, коли вони втратили здатність критично оцінювати себе, дивитися на себе збоку, коли люди втяглися в активне

запальне обговорення того, що викликало сміх чи страх, коли вони готові негайно діяти,— можна “вкидати” потрібний об’єкт реагування. Ним є новий віртуальний образ когось або чогось, який спільно витворюється членами маси в процесі обговорення. Так, після розповіді про природну

катастрофу в деталях, як у фільмі жахів, коли слухачі розпалили цей жах в собі, можна переключити увагу на можливу катастрофу там, де перебуває маса. “Новий об’єкт” повинен теж піддатися активному обговоренню в масовому середовищі. Він стає еквівалентом емоційного стану маси:

тільки від згадки про “новий об’єкт” у людей виникає жах.

Завершальний етап. Доведену до емоційного вибуху масу і зосереджену на певному об’єкті спонукають до активності. Так виникає масова паніка, агресія або інші форми масової поведінки. Маса стає активною через акти навіювання, яке здійснює лідер. За відсутності зовнішнього лідера маса сама стихійно знайде об’єкт своєї активності під упливом власних тимчасових “лідерів думок”.

Медіа як засіб “соціальної телепатії”. 

Уся історія вивчення масової комунікації ілюструє в тій чи іншій формі постановку дослідниками питання про медіа як інструмент впливу на маси, що виступають обов’язковим адресатом медіа-впливів. Цей інструмент є засобом так званої соціальної телепатії, коли люди починають однаково думати та почувати. 

Бути адресатом “соціальної телепатії” випливає з самої природи мас як несвідомого та ірраціонального гурту. В кінці кінців маса існує не для того, щоб раціонально, виважено, спокійно, толерантно шукати істину, вона є динамічним соціально-психологічним утворенням, яке, за своїм призначенням, має йти на штурм, у бій, робити революції, перевороти, включатися у боротьбу, міняти лад, а по суті бути інструментом великих маніпуляцій великих маніпуляторів. Інше питання смисли і цілі активності мас, які визначаються кимось, хто спрямовує їх на “боротьбу”, “адже маса не має цілей, не має зиску або втрат. Маса має насамперед емоційно-афективний стан, який заміняє їй все”

Прийоми та засоби маніпуляції є методами насамперед прихованого впливу на людей. Важко собі уявити, що є особи, які добровільно хочуть масифікуватися, тобто перетворюватися на несвідому та ірраціональну масу.

 Таким чином, технології масового впливу базуються на прихованому впливові на особу з метою її масифікації або на масу з метою керівництва нею.

Технології масового впливу можуть розроблятися й на основі використання прямих, відкритих методів впливу на людину чи масу з побічним ефектом неусвідомлюваного комунікатом впливу на нього.

Технології масового впливу через те мають маніпулятивний характер і називаються маніпулятивними технологіями.

Основний принцип сучасної науки про масову комунікацію полягає в тому, що комунікатів розглядають як активних суб’єктів процесу спілкування (суб’єктно-суб’єктний підхід). Вони відносно здатні протистояти впливові на них, не піддаватися масифікації.

Сила кожної людини в її знаннях, загальній і політичній культурі, високоінтелектуальному розвиткові, що дає підстави людині критично мислити, швидко аналізувати прочитане, почуте або побачене. Проте суб’єктно-суб’єктний підхід до аудиторії не є на сто відсотків панацеєю від маніпуляцій. Сфера масового спілкування розумнішає разом із суспільством.

«Четверта влада» як основний концепт технології масового впливу.

Медійне середовище, яке розуміє проблему маніпулятивності як суспільну загрозу, необережно витворює образ медіа у вигляді “четвертої влади”.

«Четверта влада»- це образ, що виникає закономірно, на підставі незалежності ЗМІ від офіційної влади, але зізбереженням за журналістикою великої впливої (владної) сили, яку чинить вона, подібно до офіційної влади, на людей — і до того ж на противагу офіційній на паритетних засадах, а може, й сильніше.

Повідомлення в засобах масової комунікації не повинні супроводжуватися коментарями, які безпосередньо будуть спрямовувати думку реципієнта. Треба запобігати будь-яких слів або висловів, які будуть виражати задоволення або співчуття… вислови не повинні виражатися безпосередньо: вини повинні подаватися (навіюватися) таким чином, щоб у реципієнта склалося враження, нібито вони є продуктом його власних думок.

Риси масово-комунікаційних технологій:

безапеляційність переконання преференційність симуляція

Отже, ЗМК, окрім упливу, здійснюють ще й тотальний контроль над суспільством та іншими інститутами соціальної й політичної влади. Контроль виявляється у здатності медіа відстежувати наміри, плани, знання, погляди та думки людей, інститутів, суспільства, використовувати їх для планування змісту медіатворів і через систему, зокрема, новин цілеспрямовано впливати на людей.

Для впливу на масову свідомість використовують наукові стратегії:

1. посилання на авторитет джерела;

2. посилання на авторитетні джерела

3. посилання на статистичні дані

4. посилання на результати опитувань громадської думки

5. графіки і таблиці,

6. твер дження експертів

7. свідчення очевидців

8. фотографії і зйомки з місця подій

9. «живі» репортажі

Отже, масово-комунікаційний вплив розглядається як природне середовище масифікації людей, тобто втягування їх у масову культуру через прищеплення певних стереотипів масової поведінки, формування масових настроїв.

⇐ Предыдущая15161718192021222324Следующая ⇒

Поделиться: