СИСТЕМА ДЖЕРЕЛА І ПРИНЦИПИ ГОСПОДАРСЬКОГО ПРАВА

Загальна частина включає загальні положення про господарське право (поняття господарського права, господарські правовідносини, господарське законодавство, суб'єкти господарських правовідносин, майнову основу господарювання тощо).

Особлива частина розкриває зміст та особливості правового регулювання окремих видів господарських відносин (правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності, спеціальні режими господарювання, правове регулювання цін та ціноутворення, правове регулювання господарсько-торговельної діяльності, правове регулювання біржової торгівлі, правове регулювання комерційного посередництва, правове регулювання діяльності транспорту, правове регулювання капітального будівництва, правове регулювання інвестиційної та інноваційної діяльності, правове регулювання банківської діяльності, правове регулювання страхової діяльності, правове регулювання аудиторської діяльності, правове регулювання комерційної концесії тощо).

Джерела господарського права – це система нормативних актів, яка є інституційним джерелом господарського права, тобто законодавство є найважливішим офіційним способом нормативного оформлення права.

Господарське законодавство не вичерпує всього діючого права, бо у систему права входять й інші діючі у суспільстві та державі джерела права. Таким чином, система господарського законодавства включає ту частину системи права, що міститься у законах та інших нормативних актах.

Нормативний акт господарського законодавства – офіційний письмовий документ компетентного органу держави, який є джерелом норм господарського права, тобто встановлює (змінює) або припиняє норми господарського права.

Згідно з юридичною силою господарське законодавство функ­ціонує як вертикальна ієрархічна система нормативних актів.

1) Господарське законодавство, що грунтується на статтях і нормах Конституції України про власність, підприємництво, компетенцію вищих органів державної влади (Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів) у нормативному регулюванні господарської діяльності.

2) Господарські закони, які можна класифікувати як:

• загальні (Закон України «Про власність», Господарський кодекс, який регулює основні види господарських відносин і договорів);

• закони про види і правовий статус господарюючих суб'єктів (закони України «Про господарські товариства», «Про колективне сільськогосподарське підприємство», Господарський кодекс України тощо);

• закони про окремі види господарської діяльності (закони України «Про транспорт», Кодекс торговельного мореплавства, Повітряний кодекс України, Господарський кодекс);

• закони про окремі відносини (наприклад, Господарський процесуальний кодекс України).

3) Законодавчі акти:

• постанови Верховної Ради України;

• декрети Кабінету Міністрів із господарських питань, які приймалися Кабінетом Міністрів України на підставі тимчасових повноважень, делегованих Верховною Радою України.

4) Підзаконні нормативні акти:

• укази Президента України з господарських питань («Про державну комісію з цінних паперів та фондового ринку» від 14 лютого 1997 р.);

• розпорядження Президента України («Про заходи щодо врегулювання відносин заборгованості підприємств» від 14 травня 1997 р.);

• постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України з господарських питань, які приймаються відповідно до ст. 117 Конституції України;

• господарські нормативні акти міністерств, державних комітетів та інших центральних органів виконавчої влади. Ці акти приймаються у вигляді положень, інструкцій, правил тощо, затверджуваних наказами відповідних міністрів. До цієї групи відомчого законодавства належать також акти, прийняті господарськими об'єднаннями (асоціаціями, корпораціями, концернами тощо), та локальні нормативні акти господарюючих суб'єктів;

• нормативні акти господарського законодавства місцевих рад та місцевих держадміністрацій (нормативні господарські акти територіальної дії).

Принципи господарського права - його основні початку - поширюються на весь комплекс правових норм, які забезпечують регулювання господарської діяльності. Для даної галузі права характерні наступні принципи.

1. Принцип цілеспрямованості впливу на досягнення обопільних інтересів у результаті господарської діяльності суб'єктів господарських правовідносин.

2. Принцип рівності прав суб'єктів господарських правовідносин незалежно від рівня, який вони займають в народно-господарському комплексі: норми вдачі, що регулюють їх господарські відносини, в рівній мірі поширюються на всіх учасників цих відносин.

3. Принцип економічної свободи і заохочення підприємницької поведінки господарських організацій.

4. Принцип заохочення добросовісної конкуренції та захисту від монополізму і недобросовісної конкуренції.

5. Принцип комплексності державного впливу на господарські відносини шляхом поєднання економічних, організаційно-адміністративних і політичних механізмів, що дозволяють спрямувати мотивацію діяльності різних соціальних груп (підприємців, менеджерів, фахівців, безпосередніх учасників виробничо-господарських процесів - робітників) на досягнення суспільно необхідних господарських результатів. 6. Принцип законності. В умовах ринкової економіки в основу оцінки законності ставиться досягнення економічної ефективності діяльності в інтересах держави і суспільства без порушення заборон закону і прав інших осіб.

⇐ Предыдущая234567891011Следующая ⇒

Поделиться: