Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


Завдання 2. Тема «Узагальнюючі статистичні показники»



Абсолютні величини характеризують кількість одиниць у сукупності, а також розмір, обсяг або рівень ознак. Вони поділяються на індивідуальні, групові та загальні. Останні мають назву «обсяг ознаки» і визначаються по сукупності загалом. Абсолютні величини – це завжди іменовані числа. Використовують натуральні, трудові та вартісні (грошові) одиниці їх виміру.

Відносні величини характеризують співвідношення між ознаками, тобто це є результат порівняння двох показників, який одержують шляхом ділення. Отже, , де А – порівнюваний показник; В – база порівняння.

Завдання 2 п. 1 передбачає розрахунок відносних величин планового завдання (ВВпз), виконання плану (ВВвп) і динаміки (ВВд) за реалізованою продукцією. Ці відносні величини розраховують переважно у процентах

Для виконання розрахунків доцільно сформувати таблицю з відповідними показниками для перших 5-ти заводів (графи 5, 6, 7 вихідної таблиці), виконати розрахунки за формулами (2) та внести результати у графи таблиці (рис. 13).

Рис. 13. Розрахунок відносних величин планового завдання, виконання плану та динаміки

 

Отже, за результатами розрахунків можна зробити, наприклад, такі висновки: по заводу №1 у 2010 р. у порівнянні з 2009 р. планувалося збільшити реалізовану продукцію на 6, 1%, план перевиконано на 36, 6%, а фактично її зростання становило 48, 0%. Аналогічні висновки можна сформулювати й для інших заводів.

Завдання 2 п. 2 передбачає визначення відносної величини структури (питомої ваги). Питома вага кожної групи розраховується за результатами аналітичного групування (завдання 1, табл.1). Для розрахунків відносних величин у відповідні комірки таблиці введемо формули (див. рис. 13), а результати розрахунків розташуємо у відповідних клітинках таблиці. З одержаних значень видно, що у першу групу увійшло 33, 3% заводів, на неї припадає 20, 3% основних виробничих засобів, 23, 4% реалізованої продукції та 28, 3% кількості працівників. Аналогічні висновки необхідно зробити й по інших групах.

Завдання 2 п. 3 передбачає розрахунок відносних величин інтенсивності та порівняння. Відносну величину інтенсивності (ВВінт) визначають як відношення двох різних показників і переважно характеризує ступінь поширення чи розвитку явища у певному середовищі. Ця відносна величина може мати одиниці виміру вихідних показників, а форма її виразу визначається сутністю досліджуваних процесів та економічною логікою.

Відносна величина порівняння (ВВп) – це співвідношення однойменних показників, які обчислені по різних об’єктах або територіях за однаковий час.

Для розрахунку відносних величин інтенсивності за середньорічною вартістю основних виробничих засобів, реалізованою продукцією та середньообліковою кількістю працівників для перших 5-ти заводів доцільно сформувати таблицю з даними, використовуючи графи 1, 2, 5, 7, 8, 9 вихідної таблиці (рис. 14), а потім виконати розрахунки за формулами (3) і (4).

Рис. 14. Розрахунок відносних величин інтенсивності та порівняння

Середня величина – це узагальнюючий показник однорідної сукупності, який характеризує типовий рівень ознаки у розрахунку на одиницю сукупності. Застосовують декілька видів середніх: середня арифметична проста і зважена, середня гармонійна проста і зважена, середня геометрична, мода, медіана та інші.

Завдання 2 п. 4 передбачає, що середню фактичну ціну та собівартість продукції А слід розраховувати як середню арифметичну зважену, оскільки вихідні дані є дискретним рядом розподілу.

Для обчислення середніх величин за формулами (5) доцільно сформувати масив даних, використовуючи графи 16-21 вихідної таблиці, а для виконання розрахунків у відповідні комірки внеси формули (рис. 15).

Рис. 15. Розрахунок середньої ціни та собівартості

Для характеристики розміру варіації ознаки використовують абсолютні показники: розмах варіації,  середнє лінійне відхилення, дисперсію, середнє квадратичне відхилення.

Слід мати на увазі, що прості показники варіації визначаються за індивідуальними даними, а зважені – у рядах розподілу.

Для порівняння варіації різних показників або одного показника у різних сукупностях застосовують відносні показники варіації: коефіцієнт осциляції; лінійний коефіцієнт варіації; квадратичний коефіцієнт варіації.

Завдання 2 п. 5 передбачає розрахунок показників варіації фактичної ціни продукції А вищого та першого сортів. Для полегшення обчислень доцільно виконати робочу таблицю з вихідними даними та розрахунковими величинами, використовуючи графи 16, 17.20, 21 вихідної таблиці, потім виконувати розрахунки за відповідними формулами (рис. 16).

Рис. 16. Розрахунок показників варіації фактичної ціни продукції А

 

Отже, середня фактична ціна продукції А вищого сорту для 15 заводів становить 38, 12 грн., середній розмір коливань – 1, 83 грн. або 4, 8%. Варіація ціни слабка, а сукупність – однорідна. Аналогічно наведеному прикладу необхідно виконати розрахунки для оцінювання варіації ціни продукції А першого сорту. Порівнявши значення квадратичного коефіцієнта варіації, можна зробити висновки про те, ціна якого виду продукції варіює сильніше.


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-06-09; Просмотров: 37; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.013 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь