Функції навчальної літератури

Навчальні видання виконують наступні функції:                   • комунікативну;                                                                                  • інформаційну;                                                                                              • пізнавальну;                                                                                                      • розвиваючу;                                                                                                          • виховну;                                                                                                   • організаційну;                                                                               ∙ систематизуючу;

Зупинимося на цих функціях докладніше.                                                Комунікативна функція забезпечується показом зв'язків і відносин різного роду, проявляючи для читача місце й роль усякого об'єкта і явища в процесі вічного розвитку, видозміни, взаємодії елементів дійсності. Звідси - динамізм змісту, зв'язок його з минулим та із сучасним станом описуваних питань.       Інформаційна функція реалізується в тім, що, як і будь-яке видання, навчальна книга вводить людину в світ культури, залучає до результатів людської діяльності.                                                                                                 Інформаційна функція реалізується за рахунок передачі тому, кого навчають, певного обсягу інформації. Ця функція спрямована на те, щоб сформувати в того, кого навчають, певний тезаурус понять і характеристик про об'єкти, предмети, явища навколишнього світу, про місце суб'єкта в цьому світі, про методи й способи оволодіння інформацією.”                                                             При аналізі навчальної літератури редактор розглядає, насамперед, якість використаної автором інформації. Необхідні оптимальний відбір фактів і характеристик, певний обсяг інформації. Останнє пов'язане з особливостями дисципліни, категорією тих, кого навчають, ступенем і формою освітнього процесу.                                                                                                                 Пізнавальна функція навчальної літератури характеризується тим, що кожна дисципліна, кожен навчальний предмет припускає засвоєння певної системи знань. Знання повинні бути ранжовані, причому на найбільш важливі, значимі для даної дисципліни знання повинна бути звернена спеціальна увага.             Багато хто із науковців визначає, що важливе значення має якість знання. Знання може бути «відкритим» (залишати враження незакінченості розгляду питання) і «закритим» (відрізнятися повнотою, завершеністю). Наприклад, обговорюючи історію вітчизняної літератури, автор підкреслює, що показує тільки найбільш значні в соціальному плані літературні твори. Той, кого навчають, розуміє, що його знання про літературу розглянутого в даному підручнику періоду може бути доповнене з інших джерел. Отже, він засвоює «відкриті» знання. Далі наведемо приклад «закритого» знання. Вивчаючи теорему Піфагора, учень розуміє, що має справу з певною закономірністю й що дану теорему потрібно не аналізувати, а застосовувати на практиці.        Розрізняють фундаментальне й актуальне знання. У навчальному виданні, присвяченому основам науки, відбиваються переважно фундаментальні знання. У виданні, що розкриває практичні питання, методи, навички оволодіння діяльністю, насамперед необхідна «школа» з повним набором характеристик технології діяльності. Актуальні знання пов'язані з діяльністю конкретної галузі в сучасних умовах. Наприклад, підручник «Основи економіки» повинен включати питання фундаментального й вступного характеру. До них віднесемо введення до предмета, методи економічної теорії, історію економічних навчань, закономірності суспільного розвитку, особливості функціонування основних економічних систем, форми організації суспільного виробництва й ін.                У той же час у сучасних навчальних посібниках для вузів з основ економіки можна знайти розділи «Макроекономіка», «Мікроекономіка», які є самостійними дисциплінами. Це неправильно.                                             Розвиваюча функція орієнтована на наступність досвіду суспільних відносин, суспільної свідомості, культури й виробництва, знань про перетворення й охорону навколишнього середовища.                                                                    Розвиток особистості забезпечує зростання здібностей, розширення можливостей удосконалювання психофізичних і розумових операцій, мовної діяльності.                                                                                                                     Виховна функція пов'язана з формуванням світогляду, з побудовою системи етичних й естетичних норм суб'єкта, спрямована на оволодіння оцінними критеріями стосовно вчинків, явищ, на розширення соціалізації індивіда. Виховна функція характеризується конкретно-історичними умовами, має соціальні підстави й орієнтована на певну категорію тих, якого навчають. Реалізація даної функції пов'язана із впливом на духовні потреби, емоційно-вольову й діюче-практичну сфери того, кого навчають.                           Організаційна функція навчальних видань виконується кожним окремим виданням і всією системою цих видань. Вона реалізується забезпеченням послідовності вивчення й викладання дисциплін, відбиттям їхнього взаємозв'язку й взаємодії, тим, що кожне видання орієнтоване на суворо певну категорію читачів і враховує можливості сприйняття змісту й особливості впливу навчальної книги. Крім того, організаційна функція лежить в основі диференціації навчальних видань на види, забезпечуючи навчально-методичну підтримку різних форм і методів навчального процесу на різних його етапах і ступенях навчання.                                                                                  Систематизуюча функція забезпечує цілісність навчання, систему знань і вмінь. Реалізується ранжуванням відповідно до прийнятого розуміння значимості знань і навичок, формуванням ієрархічної структури інформації, критеріїв оцінки, переваг особистості, об'єднанням частин у ціле, відбиттям існуючої картини світу й місця в ній людини, моделюванням процесів і явищ, повідомляючи їм якості загального, особливого, одиничного в конкретній дисципліні.                                                                                                               Функції навчальних видань забезпечуються змістом літератури, апаратом видання, а також відбором, особливими обробкою й поданням навчального матеріалу. При підготовці навчальних видань необхідно враховувати комплексні характеристики, що лежать в основі розробки моделі кожного видання, що входить у систему.                                                                   Бейлінсон виділяє наступні функції навчальної літератури: Трансформаційна. Теоретичні знання, методи наук, як і характеристики професійної діяльності, не переносяться прямо в навчальну літературу. Вони спеціально переробляються, перетворюються з метою найкращого засвоєння, тобто відбираються, дозуються, групуються, оформляються в логіку засвоєння: розуміння - запам'ятовування - застосування.                                                Закріплення й самоконтроль. Ця функція також визначається закономірностями засвоєння й служить раціональній організації навчальної діяльності, самостійному оволодінню знаннями й уміннями. От чому й такі навчальні книги, як хрестоматії, збірники документів і нормативів забезпечуються спеціальним апаратом, що організує аналіз документів і матеріалів, їхнє зіставлення й коментування, містять таблиці, що полегшують запам'ятовування й використання, а також питання та завдання для самоперевірки.            Самоосвіта. Відбір, спосіб подачі й структурування матеріалу будь-якої навчальної літератури, її апарат повинні давати максимально можливі джерела для самостійного оволодіння знаннями й уміннями. Так підбираються завдання й вправи, які не тільки спонукають шукати нові знання й способи діяльності, але й вчать їхньому засвоєнню. Наприклад, книги для читання, хрестоматії, збірники документів учать самостійному користуванню різними джерелами інформації. Кожен вид навчальної літератури має свій набір прийомів для самоосвіти учнів.

2.3 Класифікація навчальних видань                                                       Виділяють чотири групи видань, методика редакторської підготовки яких ураховує цільове їхнє призначення й характер інформації.                             Навчальні плани й навчальні програми (зразкові, робочі) становлять групу програмно-методичних видань. Методичні вказівки, рекомендації становлять групу навчально-методичних видань. Підручники, навчальні посібники, конспекти й тексти лекцій становлять групу навчальних видань. Практикуми, збірники завдань і вправ, хрестоматії, книги для читання становлять групу допоміжних видань.                                                                                            Програмно-методичні видання визначають мету й завдання, структуру, зміст дисциплін, обсяг матеріалу з окремих питань, послідовність їхнього розгляду. До програмно-методичних видань відносять навчальні плани й навчальні програми. Вони призначені, насамперед, викладачам і методистам, що організують навчальний процес.                                                                          Навчальний план - документ, що регламентує навчальний процес. У ньому визначаються форми й види навчання, порядок, строки теоретичних, практичних і лабораторних занять, домашніх завдань, самостійних робіт, курсових і дипломних проектів, форми й види контролю знань, час проведення іспитових іспитів, заліково-екзаменаційних сесій з дисциплін.                     Навчальні програми (типові, тимчасові, робочі) - видання, що визначають зміст й обсяг знань, умінь, навичок, якими необхідно опанувати за певний проміжок часу.                                                                                                                                        У програмах відбитий зв'язок між дисциплінами, показані види навчальних занять, позначене коло літературних джерел, на підставі яких розроблений даний предмет.                                                                                                         Програмно-методичні матеріали управляють відповідною системою навчальної літератури.                                                                                                                 Навчально-методичні видання - методичні вказівки, методичні керівництва, що містять матеріали за методикою викладання навчальної дисципліни, вивчення курсу, виконання контрольних робіт, курсових і дипломних проектів у вузах, з організації самостійної роботи студентів.                                                                        Ці матеріали містять методику оволодіння дисциплінами й виконання завдань, методику дипломного й курсового проектування, підготовки контрольних робіт. Вони організують роботу тих, кого навчають, і викладачів у процесі вивчення дисципліни.                                                                                                            Навчальні видання - підручник, навчальний посібник, курс лекцій, конспект лекцій. Підручник - основне навчальне видання з дисципліни. Містить насамперед базові знання предмета. Включають апробовані дані й відомості, розкривають методичні аспекти одержання знань у тій або іншій галузі, дають характеристику найважливіших процесів і явищ, що становлять «школу» даної дисципліни.                                                                                                      Підручник — навчальне видання, яке містить системний виклад навчальної дисципліни, яка викладається офіційно за затвердженою програмою. Підручник повинен бути затверджений Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України як нормативне видання з відповідним грифом.                                     Матеріал організований таким чином, щоб той, якого навчають, мав можливість самостійно засвоїти зміст викладеного.                                                                Виклад повинен бути послідовним, системним, логічним, обґрунтованим, причому характеристики процесів і явищ повинні бути цілісні, орієнтуватися на конкретні категорії тих, кого навчають.                                                              Підручник створюється з урахуванням специфіки рівня знань і можливості сприйняття інформації тими, кого навчають. Дане видання дає повне уявлення про навчальну дисципліну.                                                                                           Обсяг і структура підручника визначаються відповідною навчальною програмою, що підручник охоплює цілком.                                                             Зміст підручника відбиває певну систему знань, що становлять основне ядро відомостей по даній науці, сфері діяльності, галузі або їхньому розділу (напрямку). Крім того, підручник включає характеристику методів одержання й використання знань у даній галузі, а також методологічні підстави, що визначають базові закони й закономірності функціонування й розвитку відбитої в підручнику діяльності або галузі знань, ключові проблеми й найважливіші тенденції розвитку даної науки, сфери діяльності або їх розділів (напрямку). Теоретичні й технічні питання розглядаються у взаємозв'язки, характеристики знань і їхніх використань представляються послідовно, у взаємодії.                       За змістом розрізняють загальні й спеціальні підручники. Загальні підручники містять фундаментальні знання гуманітарного, технічного характеру, що становлять основу інформаційної культури. Спеціальні підручники містять професійні знання за профілем кожної спеціальності.                                 Вузівський підручник за характером інформації зближається з науковою монографією, тому що логіка навчального предмета відповідає, як правило, логіці науки, методи викладу й система термінів відповідають традиціям науки. У той же час відбір інформації відрізняє підручник від монографії: у нього включається не оригінальний, а вже апробований матеріал.                         Методика викладу матеріалу й методичний апарат дають можливість самостійно опановувати зміст підручника. Комплекс підручників вузу із загальних і спеціальних дисциплін дає необхідний обсяг знань, потрібних фахівцеві відповідного профілю діяльності.                                                   Методичні рекомендації, методичні вказівки — видання, у яких викладається методика навчальної роботи та пояснюється характер дій при виконанні різних видів завдань. Методичні вказівки, як правило, призначаються для студентів, а методичні рекомендації — для викладачів, учителів, слухачів курсів, аспірантів, магістрантів.                                                                                                       Навчально-методична документація включає: анотовані програми курсів, спецкурсів, спецсемінарів; контрольні завдання різних типів; робочі зошити; журнали лабораторних та практичних робіт; плани-завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять, графіки самостійної роботи, роздатковий матеріал та ін.                                                                                                      Навчальний посібник випускається на додаток до підручника. Він відповідає програмі навчального курсу в цілому або її розділу й містить в основному новий матеріал за курсом, розширюючи фундаментальні знання, включені в підручник. Зміст навчального посібника в більшій мірі, ніж зміст підручника, відбиває актуальні проблеми й тенденції розвитку галузі.                       Навчальний посібник — видання, яке частково чи повністю замінює або доповнює підручник та офіційно затверджене як такий вид видання. Він затверджується Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України як нормативне видання з відповідним грифом.                                                             При підготовці підручників і навчальних посібників слід керуватися методичними рекомендаціями Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та Науково-методичного центру вищої освіти.                                             У навчальний посібник можна включати суперечні проблеми, демонструючи різні точки зору на проблему. Читацька адреса посібника вужче, ніж читацька адреса підручника. Навчальні посібники призначені для розширення, поглиблення й кращого засвоєння знань, передбачених навчальними програмами й викладеними в підручнику. Крім того, навчальні посібники випускають по новим або попереднім курсам.                                                           Для студентів вузів випускають такі видання, як курси лекцій і конспекти лекцій.                                                                                                                           Курс лекцій включає лекції одного автора з дисципліни або взаємозалежні між собою лекції декількох авторів з декількох питань однієї дисципліни. Курс лекцій є доповненням до підручника й викладає в основному новий оригінальний матеріал. Лекції створюються на базі прочитаного матеріалу. Курс лекцій - авторська робота, що розкриває конкретні проблеми, що ставить суперечні питання, що відбиває власну позицію автора.                                            У лекціях проявляється творчий індивідуальний початок автора, тому що в них розкривається позиція автора стосовно поставлених проблем. Курс лекцій може бути створений на основі дисертаційного дослідження як результат вивчення актуальної проблеми.                                                                                             Тексти лекцій — навчальне видання, яке являє собою конспектований виклад курсу, його частину найбільш методологічно значущих, проблемних та важких для засвоєння розділів.                                                                                          Конспект лекцій включає основні положення лекційного курсу. Готується по новій дисципліні або на додаток до підручника. Як правило, у ньому розглядають нові проблеми, розкривають альтернативні рішення, характеризують оригінальні напрямки розвитку галузі.                                   Серед допоміжних видань важливе місце займають практикуми. До них відносять збірники завдань, вправ і контрольних робіт, посібники, посібники з проведення лабораторних, практичних, домашніх робіт, завдання для проведення практичних занять, посібники з виконання курсових і дипломних проектів (робіт), щоденники спостережень.                                              Практикуми спрямовані на закріплення знань й умінь, на формування навичок практичної роботи, на оволодіння формами й методами пізнання, використовуваними в даній сфері. Зміст практикуму відбиває основні аспекти навчального курсу, повторюючи теоретичні й практичні питання для детального їхнього розгляду й закріплення. Практикуми можуть складатися тільки з одних питань і завдань, включати додатково методичні вказівки по їхньому виконанню або матеріали, що роз'ясняють найбільш складні питання. Структура практикуму відбиває послідовність викладу матеріалу, прийняту в навчальній програмі.                                                                                                     Програмний практикум призначений для самостійного вивчення предмета й самостійного контролю засвоєння тим, кого навчають, матеріалу. Невеликі частини матеріалу в такому практикумі завершуються питаннями й завданнями, що дають можливість проконтролювати ступінь засвоєння пройденого.  Хрестоматія – збірник текстів, що ілюструють зміст підручника. У хрестоматію включають документи, літературні твори й фрагменти з них, а також методичні вказівки, що роз'ясняють тексти, що зв'язують їх з питаннями навчальної дисципліни.                                                                                                                Книги для читання видають на допомогу тим, хто вивчає іноземні мови. В них включені завершені твори й фрагменти з попередніх видань, що дозволяє формувати навички роботи з іноземним текстом.

Завжди в будь-якій державі питанням створення й видання навчальної книги приділяли велику увагу. І це зрозуміло, тому що роль науково-педагогічної літератури важко переоцінити. Без утвореного й грамотного населення не може бути потужної економіки, сильної держави.

 

Запитання для перевірки знань

1.Дайте визначення, що являє собою навчальне видання.

 

2.Розповісти, які основні функції виконує навчальне видання.

 

3.Дайте кратку характеристику цим функціям.

 

4.Розповісти, які функції виділяє Бейлінсон.

 

5.Визначте скільки груп видань виділяють і що вони собою являють.

 

ТИПОЛОГІЯ ВИДАНЬ

Наукові видання є давнім, випробуваним і

авторитетним в усьому світі засобом фіксації та поширення

інформації, створеної творчою працею вчених. Такі видання

одночасно виконують кілька функцій: підсумку результатів

теоретичних чи експериментальних досліджень одного або

цілої групи вчених; стимулу подальших наукових

досліджень у зазначеній проблематиці; закріплення результатів

наукового пізнання; передачі знань наступним поколінням

і групам споживачів.

Окрім видань, що мають у своїй змістовій основі

результати означених досліджень, до цього блоку також

належать науково підготовлені до друку пам'ятки культури

та історичні документи. Важливо напочатку окреслити й засвоїти типологічний ряд наукових видань, складники якого мають свою

структуру, обсяг та принципи творення. Отож, за характером

⇐ Предыдущая12345678Следующая ⇒

Поделиться: