Навчальні видання як цілісний комплекс
Кожна дисципліна навчального плану підтримується комплексом взаємодоповнюючих завдань. Його називають навчально - методичним комплексом.Видання, що входять до навчально - методичного комплексу, вирішують різні задачі в залежності від свого цільового призначення та характеру включеної інформаціі. Такий комплекс забезпечує необхідний рівень знань та здібностей. Якість зв, язків між виданнями визначає характер їх взаємодії. Можна виділити прямі та непрямі зв, язки (вони можуть бути керуючими та підпорядкованими).(рис. 1):
| Програмно-методичні видання
|
| Навчально-методичні видання
|
| Навчаючі видання
|
| Допоміжні видання
|
Прямий зв, язок керуючого характеру
Непрямий зв, язок підпорядкованого характеру
Рис. 1
При підготовці навчального видання необхідно враховувати його місце у навчально-методичному комплексі.
Програмно-методичне видання має прямий зв, язок з навчаючими виданнями та непрямий зв, язок - з навчально-методичними та допоміжними. Знаючи характер зв, язків, легко орієнтуватися при аналізі навчальних видань. Так, підручник та навчальний посібник, курс лекцій, конспект лекцій за змістом органічно пов, язані з навчальною програмою, їх зміст відображає предметну галузь (ПГ) програми. Найбільш повно ПГ програми охоплює підручник (рис. 2, а). Інші навчаючі видання відображають той чи інший фрагмент предметної області навчальної програми (рис. 2, б).
Рис. 2, а)
| ПГ навчального посібника
|
| ПГ курсу лекцій
|
| ПГ конспекту лекцій
|
Рис. 2, б)
Враховуючи це, редактор повинен відповідним чином оцінювати повноту змісту видання навчальної літератури. При аналізі навчаючого видання редактор виявляє співвідносність тематики та структури видання тематиці та структурі програми або окремої її частини.
Інформація підручника є базовою для навчальних посібників, методичних вказівок, рекомендацій. Особливо важливо прослідкувати зв, язок підручника з завданнями для самостійної роботи. В останніх особливе значення знаходить додатковий момент. Ті ключові знакові частини підручника, які мають бути засвоєні учнем(студентом), необхідно відобразити у матеріалах самостійної роботи.
Таким чином, одним з найважливіших принципів редактора навчальних видань є комплексність методики редагування всіх видань, які входять в комплекс з даної дисципліни.
7.2 Мовностил істичні особливості текстів навчальної літератури
Мова навчального видання - основний засіб передачі інформації, реалізації основних функцій.
Є ряд вимог, які враховує редактор при аналізі мови і стилю навчального видання.
Мова навчального видання повинна бути ясною і чіткою, зрозумілою для відповідної категорії учнів. Важливо, щоб у кожному конкретному випадку автор правильно вибрав тип викладу. Відомо, що існує опис, міркування і розповідь. Кожен тип викладу має свою специфіку, і необхідно, щоб він відповідав характеру матеріалу. Наприклад, розкриваючи теорему, автор повинен вдатися до міркування, описуючи розвиток процесу - до оповідання, даючи характеристику об'єкта - до опису. При цьому виклад має бути конкретним, переконливим.
Мова навчальної книги повинна бути пов'язана зі специфічною мовою відповідної науки або сфери діяльності. Автору необхідно повно і коректно використовувати основний термінологічний фонд даної сфери діяльності, стандартизовану лексику і фразеологію.
При викладі матеріалу необхідно домогтися однаковості у постановці подібних проблем, у використанні термінів і понять, в розгортанні міркувань, у складанні формулювань, висновків.
Мова і стиль повинні відповідати прийнятим літературним нормам, підпорядковуватись навчальним і загальноосвітнім завданням.
За цим принципом стоїть багато чого. По-перше, той, хто вивчає певну дисципліну, опановує мову цієї дисципліни, розширюючи власні мовні можливості. По-друге, мова навчального видання має бути бездоганною з точки зору правильного слововживання, так як учень опановує і норми мови. Нарешті, мовні можливості учня вдосконалюються у зв'язку з опануванням даним предметом.
Особливе значення має робота редактора над термінами і поняттями. Головна вимога: всі терміни повинні розкриватися і пояснюватися по ходу розвитку теми.
Аналіз термінів і понять є важливою складовою частиною редакторської роботи.Нагадаємо їх значення.
Термін - це слово (або сполучення слів), що є точним позначенням певного поняття будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя і т.п. Треба сказати, що в кожній галузі склалася своя терміносистема, яка постійно розвивається.
Поняття - логічно розчленована думка, що відображає загальні та істотні ознаки предметів і явищ.
Не всі поняття позначаються термінами, проте при вживанні понять у навчальному тексті необхідно забезпечувати позначення одним і тим же поняттям одного і того самого явища.
Треба сказати, що терміни розкривають професійну основу дисципліни - щось особливе, що характеризує даний предмет, виділяючи його із загальновживаної побутової лексики. Крім того, одним з показників оволодіння професією є добре знання випускником професійної лексики.
Редактор повинен постійно звертатися до державних та галузевих термінологічних стандартів, звіряючи термінологічну базу аналізованого твору літератури з існуючою системою усталених термінів і понять.
Проте слід пам'ятати, що у зв'язку з розвитком науки розвивається і система термінів. Введення нових термінів вимагає використання певних правил. Так, кожен термін повинен бути однозначний, висловлювати одне поняття, а кожне таке поняття має виражатися одним терміном.
Крім того, термін повинен вписуватися в систему природної мови.
Існують критерії редакторської оцінки терміносистеми навчального видання. Перш за все вона повинна відповідати рівню розвитку певної галузі науки і техніки, чинним стандартам і нормам мови. Саме тому для аналізу термінів використовують довідники та ДСТУ.
Крім того, редактору слід звернути увагу на те, щоб принципи вживання термінів і понять у даному виданні були єдині. Наприклад, якщо в стандарті поряд з повною є коротка форма терміна, слід вжити коротку форму. Відомо, що повна форма, як правило, дається у вигляді словосполучення, що ускладнює засвоєння навчального матеріалу.
Важливо також визначити доцільність використання того чи іншого терміна. Так, кількість термінів у підручнику для студентів молодших курсів має бути меншою за кількість термінів підручника для студентів старших курсів. Тут можна враховувати так звану «допустиму норму» запровадження нових термінів на частку навчального матеріалу для одного заняття, запропоновану В. Бейлінсон, яка передбачає від одного до дев'яти термінів-понять різної якості в термінологічному складі навчальної видання.
Редактору слід враховувати багатозначність загальновживаних термінів. Відомо, наприклад, що поняття «культура» має до 300 визначень, «метод навчання» - до 60, «технологія» - понад 200. Подібних прикладів безліч.
Зрозуміло, що редактор повинен ретельно слідкувати за тим, щоб в даному творі кожен термін мав на увазі тільки одне поняття. У разі ж, коли вживається визначення, яке відрізняється від традиційного або загальновживаного своїм змістом, воно повинно бути роз'яснено. Тут необхідно показати, який аспект визначення поняття мається на увазі. Справа в тому, що кожне наукове визначення розкриває той чи інший аспект поняття, виражає ступінь узагальнення і широти охоплення визначених сторін і ознак. Включений в навчальний твір термін, що позначає якийсь аспект явища, який звучить в даній терміносистемі по-новому, вимагає пояснення.
Терміни та поняття, що вводяться в навчальну книгу, виконують функцію системоутворюючого елемента в структурі навчального матеріалу, причому вони акцентують увагу учня на окремих фрагментах тексту. Своєрідну роль відіграє у навчальній книзі дефініція (визначення, що враховує тільки зовнішні ознаки предмета). Вона може включатися не тільки в текст, а й в апарат видання, наприклад, в анотований покажчик.
Мистецтво введення терміна в навчальний текст набуває великого значення для оволодіння матеріалом, засвоєння його змісту, так як терміни і поняття концентрують увагу учня на основних процесах та явищах галузі промисловості, культури чи галузі знання, структурують матеріал, дають можливість пізнати методи і аспекти характеристики об'єктів і явищ. Аналізуючи терміносистему навчальних книг, редактор повинен орієнтуватися на основні вимоги до вживання термінів і понять, що включаються у твір.
КОНТРОЛЬ НІ ЗАПИТАННЯ:
1. Що називають навчально – методичним комплексом?
2. Які видання входять до навчально – методичного комплексу?
3. Які зв, язки існують між виданнями?
4. Що потрібно враховувати редакторові при опрацюванні змісту?
5. При аналізі видання що саме виявляється редактором?
6. Яким є найважливіший принцип редактора навчальних видань?
7. Які вимоги повинен враховувати редактор при аналізі мови та стилю навчального видання?
8. Що називається «терміном»? Яке його значення?
9. Що таке «поняття»?
10. Які вимоги враховуються при роботі над «терміном» і «поняттям»?
11. Яку функцію виконують «терміни» та «поняття»?
12. На що повинен орієнтуватися редактор, аналізуючи терміносистему навчальних видань?
Словник
Видавнича справа – сфера суспільних відносин, що поєднує в собі організаційно-творчу та виробничо-господарська діяльність юридичних та фізичних осіб, зайнятих створенням, виготовлення і розповсюдження видавничої продукції.
2. Підручник – навчальне видання, яке містить системний виклад навчальної дисципліни, що викладається офіційно за затвердженою програмою. Підручник має бути затверджений Міністерством освіти і науки України як нормативне видання з відповідним грифом.
Навчальна література – це комплекс видань, які вирішують найважливіше соціальне завдання розвиваючого та виховаю чого навчання і включають в себе сукупність словесних творів, предметом яких є ця чи інша навчальна дисципліна.
4. Навчальний посібник – видання, яке частково чи повністю замінює або доповнює підручник та офіційно затверджене як такий вид видання. Він затверджується Міністерством освіти і науки України як нормативне видання з відповідним грифом (див. додаток В).
5. Навчальна програма – це навчальне видання, що визначає зміст, обсяг, порядок вивчення викладання певної дисципліни.
6. Наочний посібник – це видання зміст якого передається в основному зображувальними засобами.
