Відповіді на білети до КДКЕ

Кафедра ТСТТ

Відповіді на білети до КДКЕ

ОКР «Бакалавр»

Білет №1

Поняття – «тваринницький комплекс», «тваринницька ферма». Їх розміри і класифікація.

Виробництво тваринницької продукції здійснюється на спеціалізованих підприємствах - тваринницьких фермах і комплексах, діяльність яких пов'язана з утриманням тварин.

Тваринницька (птахівницька) ферма це виробнича ділянка з комплексом будівель і споруд, які призначено для утримання і обслуговування тварин (птиці). Концентрація тварин в одному місці дозволяє значно підвищити рівень механізації виробничих процесів догляду за тваринами, створити кращі санітарно-гігієнічні умови їх утримання, значно зменшити витрати на будівництво та експлуатацію тваринницьких приміщень і допоміжних споруд.

За цільовим призначенням тваринницькі ферми поділяються на племінні, репродукторні та товарні.

Племінні підприємства (станції, заводи) займаються поліпшенням існуючих та виведенням нових порід тварин.

Репродукторі здійснюють розмноження високоцінного поголів’я, одержують і вирощують молодняк для забезпечення ним товарних підприємств.. Са­ме останні і виробляють тваринницьку продукцію, призначену для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості деякими видами сирови­ни.

Залежно від виду тварин, що утримуються, розрізняють ферми і комплек­си: скотарські, свинарські, вівчарські, птахівничі та інші. Крім того, товарні тваринницькі підприємства спеціалізуються за видом продукції (по виробництву молока, м'яса, яєць, вовни, хутра, тощо).

У молочному скотарстві створюються такі ферми і комплекси: змішані; із закінченим циклом виробництва (повним оборотом стада); спеціалізовані молочні, на яких крім корів утримують телят тільки в період випоювання їм молока; спеціалізовані на вирощуванні телиць для комплектування молочного стада.

Свинарство в невеликих господарствах розвивається переважно шляхом створення ферми із закінченим циклом виробництва. Досить перспективними є спеціалізовані ферми і комплекси по відтворенню та відгодівлі свиней.

У вівчарстві на фермах утримують і вирощують овець для одержання вовни, каракулевих смушків, м'яса, овчини, молока, тощо. Розміри підприємств визначаються виробничим напрямком та породою овець, а саме тонкорунний та напівтонкорунний; шубний і м'ясо-вовняно-молочний; каракульський та м'ясо-сальний.

Птахівництво зосереджене на спеціалізованих птахофабриках, СВК, птахофермах і приватних підприємствах. Сучасне птахівництво на індустріальній основі - найбільш технологічно і технічно розвинута галузь тваринництва. Зок­рема, птахофабрики - це крупні вузькоспеціалізовані підприємства промислово­го типу, розраховані на утримання від 50 тис. до 1 млн. курей-несучок або па відгодівлю від 25 тис. до 10 млн. курчат-бройлерів на рік. Дещо менші за розміром спеціалізовані птахоферми СВК (16, 20, 50 тис. бройлерів на рік). Останні використовують дешеві місцеві корми і не розраховані на повний (за­кінчений) цикл виробництва.

 

Задача

Визначити кількість голів в кожній статевовіковій групі по структурі стада та розрахувати кількість умовних голів в стаді для ферми молочного напряму з утриманням телят до 20 діб, якщо поголів’я тварин на фермі М=130 гол.

Рекомендована структура поголів'я ферми великої рогатої худоби

Група тварин	Виробничий напрям
	Молочний з утриманням телят до 20 діб	Молочний з утриманням телят до 6місяців
Корови	60... 65	50
Нетелі	9.. .10	8... 10
Телиці: старше року від 6 місяців до року до 6 місяців	11...12 7...8 8...10	9...10 6...7 26...27

 

Коефіцієнт переводу тварин в умовне поголів’я

Види тварин	Коефіцієнт переводу, Ку
Корови	1,0
Нетелі	1,0
Ремонтний молодняк і відгодівельне поголів’я ВРХ віком: 12…18 місяців 6…12 місяців до 6 місяців	1,0 0,6 0,47

Для підприємств молочного напряму приймається така структура:

дійні корови – 60%;

нетелі – 10%;

телята старше року – 12 %;

від 6 місяців до року – 8 %;

до 6 місяців – 10%.

Кількість тварин в i-ій віковій групі визначається по формулі

,                                               (1)

де М – поголів’я тварин по завданню на фермі, М=130 гол.;

d_і – процентний вміст тварин і-ої вікової групи в структурі стада.

m_кор.=78 гол., m_н.=13 гол.,m_т-1.=16 гол, m_т-1.=10 гол, m_т-1.=13 гол

Кількість умовних голів в стаді визначається за виразом

,                                (2)

де n – кількість вікових груп тварин в структурі стада;

m_гр.і – кількість тварин в і-тій групі, гол.;

К_у.і – коефіцієнт переводу тварин і-тої групи в умовне поголів’я.

М_ум.=78×1+13×1+16×1+10×0,6+13×0,47 = 119 гол.

 

 

Білет №2

Задача

Визначити кількість голів в кожній статевовіковій групі по структурі стада та розрахувати кількість умовних голів в стаді для ферми молочного напряму з утриманням телят до 6місяців, якщо поголів’я тварин на фермі М=250 гол.

Рекомендована структура поголів'я ферми великої рогатої худоби

Група тварин	Виробничий напрям
	Молочний з утриманням телят до 20 діб	Молочний з утриманням телят до 6 місяців
Корови	60... 65	50
Нетелі	9.. .10	8... 10
Телиці: старше року від 6 місяців до року до 6 місяців	11...12 7...8 8...10	9...10 6...7 26...27

 

Коефіцієнт переводу тварин в умовне поголів’я

Види тварин	Коефіцієнт переводу, Ку
Корови	1,0
Нетелі	1,0
Ремонтний молодняк і відгодівельне поголів’я ВРХ віком: 12…18 місяців 6…12 місяців від 20 діб до 6 місяців	1,0 0,6 0,47

Для підприємств молочного напряму приймається така структура:

дійні корови – 50%;

нетелі – 8%;

телята старше року – 9 %;

від 6 місяців до року – 7 %;

до 6 місяців – 26 %.

Кількість тварин в i-тій віковій групі визначається по формулі

,                                               (1)

де М – поголів’я тварин по завданню на фермі, М=250 гол.;

d_і – процентний вміст тварин і-тої вікової групи в структурі стада.

m_кор.=125 гол., m_н.=20 гол.,m_т-1.=23 гол, m_т-1.=17 гол, m_т-1.=65 гол

Кількість умовних голів в стаді визначається за виразом

,                                (2)

де n – кількість вікових груп тварин в структурі стада;

m_гр.і – кількість тварин в і-тій групі, гол.;

К_у.і – коефіцієнт переводу тварин і-тої групи в умовне поголів’я.

М_ум.=125×1+20×1+23×1+17×0,6+65×0,47 =209 гол.

 

 

Білет №3

Задача

Визначити кількість голів в кожній статевовіковій групі по структурі стада та розрахувати кількість умовних голів в стаді для ферми молочно-м'ясного напряму з закінченим оборотом, якщо поголів’я тварин на фермі М=300 гол.

 

 

Рекомендована структура поголів'я ферми великої рогатої худоби

Група тварин	Виробничий напрям
	Молочно-м'ясний з закінченим оборотом
Корови	35...37
Нетелі	6
Телиці: старше року від 6 місяців до року до 6 місяців телята до 6 місяців	- - - 16
Молодняк: старше року від 6 місяців до року	22... 24 17

 

Коефіцієнт переводу тварин в умовне поголів’я

Види тварин	Коефіцієнт переводу, Ку
Корови	1,0
Нетелі	1,0
Телята від 6 місяців	0,2
Ремонтний молодняк і відгодівельне поголів’я ВРХ віком: 12…18 місяців 6…12 місяців від 20 діб до 6 місяців	1,0 0,6 0,47

Для підприємств молочно-м'ясного напряму приймається така структура:

дійні корови – 37%;

нетелі – 6%;

телята від 6 місяців – 16 %;

молодняк старше року – 24%

молодняк від 6 місяців до року – 17%.

Кількість тварин в i-тій віковій групі визначається по формулі

,                                               (1)

де М – поголів’я тварин по завданню на фермі, М=300 гол.;

d_і – процентний вміст тварин і-тої вікової групи в структурі стада.

m_кор.=111 гол., m_н.=18 гол.,m_т-1.=48 гол, m_т-1.=72 гол, m_т-1.=51 гол

Кількість умовних голів в стаді визначається за виразом

,                                   (2)

де n – кількість вікових груп тварин в структурі стада;

m_гр.і – кількість тварин в і-тій групі, гол.;

К_у.і – коефіцієнт переводу тварин і-тої групи в умовне поголів’я.

М_ум.=111×1+18×1+48×0,2+72×1+51×0,6=241 гол.

 

Білет №4

Задача

Визначити кількість голів в кожній статевовіковій групі по структурі стада та розрахувати кількість умовних голів в стаді для ферми великої рогатої худоби на відгодівлі, якщо поголів’я тварин на фермі М=500 гол.

Рекомендована структура поголів'я ферми великої рогатої худоби

Група тварин	Виробничий напрям
	Відгодівля худоби
На дорощуванні від 6 до 14 місяців	70
На відгодівлівід 14 до 18 місяців	30

Коефіцієнт переводу тварин в умовне поголів’я

Види тварин	Коефіцієнт переводу, Ку
На дорощуванні від 6 до 14 місяців	0,6
На відгодівлі від 14 до 18 місяців	1,0

 

Для ферми ВРХ приймається така структура:

Корови на дорощуванні – 70%;

Корови на відгодівлі – 30%;

Кількість тварин в i-тій віковій групі визначається по формулі

,                                               (1)

де М – поголів’я тварин по завданню на фермі, М=500 гол.;

d_і – процентний вміст тварин і-тої вікової групи в структурі стада.

m_{кор. дор.}=350 гол., m_{кор. від.}.=150 гол.

Кількість умовних голів в стаді визначається за виразом

,                                (2)

де n – кількість вікових груп тварин в структурі стада;

m_гр.і – кількість тварин в і-тій групі, гол.;

К_у.і – коефіцієнт переводу тварин і-тої групи в умовне поголів’я.

М_ум.=350×0,6+150×1 =360 гол.

 

 

Білет №5

Задача

Визначити кількість голів в кожній статевовіковій групі по структурі стада та розрахувати кількість умовних голів в стаді для свиноферми репродукторного напряму, якщо поголів’я тварин на фермі М=800 гол.

Рекомендована структура поголів'я свиноферми

Група тварин	Виробничий напрям
	репродукція
Основні свиноматки з поросятами	60
Ремонтні свиноматки з поросятами	40

 

Коефіцієнт переводу тварин в умовне поголів’я

Види тварин	Коефіцієнт переводу, Ку
Основні свиноматки з поросятами	1,0
Ремонтні свиноматки з поросятами	0,85

 

Для свиноферми приймається така структура:

Основні свиноматки з поросятами – 60%;

Ремонтні свиноматки з поросятами – 40%;

Кількість тварин в i-тій віковій групі визначається по формулі

,                                               (1)

де М – поголів’я тварин по завданню на фермі, М=800 гол.;

d_і – процентний вміст тварин і-тої вікової групи в структурі стада.

m_осн.=480 гол., m_рем.=320 гол.

Кількість умовних голів визначається за виразом

,                                (2)

де n – кількість вікових груп тварин в структурі стада;

m_гр.і – кількість тварин в і-тій групі, гол.;

К_у.і – коефіцієнт переводу тварин і-тої групи в умовне поголів’я.

 

М_ум.=480×1+320×0,85 = 752 гол.

 

 

Білет №6

 

Задача

Визначити кількість голів в кожній статевовіковій групі по структурі стада та розрахувати кількість умовних голів в стаді для свиноферми на відгодівлі, якщо поголів’я свиней на фермі М=1000 гол.

Рекомендована структура поголів'я свиноферми

Група тварин	Виробничий напрям
	відгодівля
Відгодівельне поголів’я віком, місяці: 2…3 і масою 20…30кг 3…4 і масою 30…40кг 4…6 і масою 40…55кг 7…8 і масою 55…80кг 8…10 і масою 80…100кг	20 20 20 20 20

 

Коефіцієнт переводу тварин в умовне поголів’я

Види тварин	Коефіцієнт переводу, Ку
Відгодівельне поголів’я віком, місяці: 2…3 і масою 20…30кг 3…4 і масою 30…40кг 4…6 і масою 40…55кг 7…8 і масою 55…80кг 8…10 і масою 80…100кг	0,2 0,4 0,65 0,85 1,0

Для свиноферми приймається така структура:

Відгодівельне поголів’я віком, місяці:

2…3 – 20%;

3…4 – 20%

4…6 – 20%

7…8 – 20%

8…10 – 20%

Кількість тварин в i-тій віковій групі визначається по формулі

,                                               (1)

де М – поголів’я тварин по завданню на свинофермі, М=1000 гол.;

d_і – процентний вміст тварин і-тої вікової групи в структурі стада.

m_1.=200 гол., m_2.=200 гол.m_3.=200 гол., m_4.=200 гол.m_5.=200 гол.,

Кількість умовних голів визначається за виразом

,                                (2)

де n – кількість вікових груп тварин в структурі стада;

m_гр.і – кількість тварин в і-тій групі, гол.;

К_у.і – коефіцієнт переводу тварин і-тої групи в умовне поголів’я.

М_ум.=200×0,2+200×0,4+200×0,65+200×0,85 +200×1 =620 гол.

 

 

Білет №7

 

Вам необхідно придбати дробарку з пропонованих КДУ- 2, ДБ- 5, ДКМ- 5. Якими технічними, технологічними, функціональними характеристиками Ви керуватиметеся при виборі, якщо відомо, що в господарстві містять корів, свиней?

Кормодробарка повинна мати можливість подрібнення всіх видів кормів, необхідних для згодовування як великій рогатій худобі, так і свиням. Її продуктивність повинна відповідати кількості корму, який необхідно переробити. З урахуванням того, що кількість голів на сучасних фермах невелика , немає потреби обирати подрібнювачі високої продуктивності та високої енергоємності, том у обираємо багатофункціональну дробарку невеликої енергоємності і достатньої продуктивності.

Кормодробарка КДУ-2 – це універсальна машина, призначена для подрібнювання всіх видів зерна, качанів кукурудзи, сіна, зеленої маси, силосу і коренеплодів. Крім того, на ній можна готувати суміш з двох-трьох компонентів і збагачувати її рідкими добавками.

Таблиця – Технічні характеристики дробарок

Найменування показників	Марка машин
	ДКМ-5	ДБ-5	КДУ-2
Продуктивність, т/год.: - при подрібненні зерна - при подрібненні сіна, соломи Встановлена потужність, кВт	3,5 0,6 33,7	4 – 6 – 32,2	до 2 до 0,8 8

 

 

Задача

Визначити кількість голів в кожній статевовіковій групі по структурі стада та розрахувати кількість умовних голів в стаді для племінної птахоферми курей яєчного напряму, якщо поголів’я птахів на фермі М=1500 гол.

Рекомендована структура поголів'я птахоферми яєчного напряму

Група птиці	Кури
	Племінні ферми	Товарні ферми
Несучки	90	92
Самці	10	8

Коефіцієнт переводу птиці в умовне поголів’я

Види птиці	Коефіцієнт переводу, Ку
Несучки Самці	1,0 1,1

 

Для птахоферми приймається така структура:

Несучки  – 90%;

Самці – 10%;

Кількість птиці i-тій віковій групі визначається по формулі

,                                               (1)

де М – поголів’я птиці по завданню на фермі, М=1500 гол.;

d_і – процентний вміст птиці і-тої вікової групи в структурі стада.

m_нес.=1350 гол., m_сам.=150 гол.

 

Кількість умовних голів визначається за виразом

,                                (2)

де n – кількість вікових груп птиці в структурі стада;

m_гр.і – кількість птиці в і-тій групі, гол.;

К_у.і – коефіцієнт переводу птиці і-тої групи в умовне поголів’я.

М_ум.=1350×1+150×1,1 = 1515 гол.

 

 

Білет №8

Задача

Визначити кількість голів в кожній статевовіковій групі по структурі стада та розрахувати кількість умовних голів в стаді для товарної птахоферми курей яєчного напряму, якщо поголів’я птахів на фермі М=1500 гол.

Рекомендована структура поголів'я птахоферми яєчного напряму

Група птиці	Кури
	Племінні ферми	Товарні ферми
Несучки	90	92
Самці	10	8

 

Коефіцієнт переводу птиці в умовне поголів’я

Види птиці	Коефіцієнт переводу, Ку
Несучки Самці	1,0 1,1

 

Для птахоферми приймається така структура:

Несучки  – 92%;

Самці – 8%;

Кількість птиці i-тій віковій групі визначається по формулі

,                                               (1)

де М – поголів’я птиці по завданню на фермі, М=1500 гол.;

d_і – процентний вміст птиці і-тої вікової групи в структурі стада.

m_нес.=1380 гол., m_сам.=120 гол.

Кількість умовних голів визначається за виразом

,                                (2)

де n – кількість вікових груп птиці в структурі стада;

m_гр.і – кількість птиці в і-тій групі, гол.;

К_у.і – коефіцієнт переводу птиці і-тої групи в умовне поголів’я.

М_ум.=1380×1+120×1,1 = 1512 гол.

 

 

Білет №9

Задача

Визначити кількість голів в кожній статевовіковій групі по структурі стада та розрахувати кількість умовних голів в стаді для птахоферми для утримання качок яєчного напряму, якщо поголів’я птахів на фермі М=1300 гол.

Рекомендована структура поголів'я птахоферми яєчного напряму

Група птиці	Качки
Несучки	85
Самці	15

 

Коефіцієнт переводу птиці в умовне поголів’я

Види птиці	Коефіцієнт переводу, Ку
Несучки Самці	1,0 1,1

Для птахоферми приймається така структура:

Несучки  – 85%;

Самці – 15%;

Кількість птиці i-тій віковій групі визначається по формулі

,                                               (1)

де М – поголів’я птиці по завданню на фермі, М=1300 гол.;

d_і – процентний вміст птиці і-тої вікової групи в структурі стада.

m_нес.=1105 гол., m_сам.=195 гол.

Кількість умовних голів визначається за виразом

,                                (2)

де     n – кількість вікових груп птиці в структурі стада;

m_гр.і – кількість птиці в і-тій групі, гол.;

К_у.і – коефіцієнт переводу птиці і-тої групи в умовне поголів’я.

М_ум.=1105×1+195×1,1 = 1320 гол.

 

 

Білет №10

Задача

Визначити кількість голів в кожній статевовіковій групі по структурі стада та розрахувати кількість умовних голів в стаді для птахоферми для утримання індиків яєчного напряму, якщо поголів’я птахів на фермі М=1300 гол.

Рекомендована структура поголів'я птахоферми яєчного напряму

Група птиці	Індики
Несучки	90
Самці	10

 

Коефіцієнт переводу птиці в умовне поголів’я

Види птиці	Коефіцієнт переводу, Ку
Несучки Самці	1,0 1,1

Для птахоферми приймається така структура:

Несучки  – 90%;

Самці – 10%;

Кількість птиці i-тій віковій групі визначається по формулі

,                                               (1)

де М – поголів’я птиці по завданню на фермі, М=1300 гол.;

d_і – процентний вміст птиці і-тої вікової групи в структурі стада.

m_нес.=1170 гол., m_сам.=130 гол.

Кількість умовних голів визначається за виразом

,                                (2)

де n – кількість вікових груп птиці в структурі стада;

m_гр.і – кількість птиці в і-тій групі, гол.;

К_у.і – коефіцієнт переводу птиці і-тої групи в умовне поголів’я.

М_ум.=1170×1+130×1,1 = 1313 гол.

 

 

Білет №11

1. У господарстві застосовується подрібнювач "Волгарь-5". Вкажіть порядок налаштування апарату вторинного подрібнення для приготування кормів для КРС, свиней і птахів.

Подрібнювач має живильник (горизонтальний та похилий транспортери), різальний апарат (ножовий барабан і протирізальна пластина) із заточувальним пристроєм, шнек, подрібнювальний апарат другого ступеня (набір рухомих та нерухомих дискових ножів) та електропривод.

Апарат вторинного різання влаштований таким чином. У жолобі по всій ширині корпусу подрібнювача розташований шнек діаметром 440 мм, що має на кінцях консольні вали. На консольний вал з боку виходу продукту надіта втулка з шліцьовою зовнішньою поверхнею. На шліцьовану частину цієї втулки надіті рухомі (з шліцами) і нерухомі (без шліц) ножі, що чергуються. Останні своїми зовнішніми кінцями закріплені на нерухомих планках на корпусі. Багатоножовий дисковий ріжучий апарат щілинного типу здійснює двоопорне різання ножами з П-подібною ріжучою кромкою і кутами заточування, рівними 90°. Цей апарат енергоємніший в порівнянні з соломосилосорізкою, але він дозволяє отримати тонке подрібнення і більш рівномірний гранулометричний склад частинок.

Крупність продукту регулюють зміною положення першого рухомого ножа відносно кінця шнека а також кількості ножів у апараті другого ступеня. При подрібненні корму для птиці перший рухомий ніж встановлюють на зовнішні шліци втулки 10 так, щоб кут між його лезом і кінцем витка шнека 6 рівнявся 9°, а для свиней – 54°. Кожний наступний ніж зміщують проти напрямку руху по спіралі на 72° відносно попереднього. Після цього втулку з ножами встановлюють внутрішніми шліцами на вал в потрібне положення. На валу закріплюють фланець і з’єднують останній із фланцем втулки 10 зрізним штифтом 11. В разі використання подрібнювача на фермах рогатої худоби (що нераціонально) рухомі і нерухомі ножі апарата другого ступеня знімають.

 

Задача

Визначити річну потребу сіна для корів живою масою 450 кг з середньорічним надоєм 5000 літрів та розрахувати його річну потребу, якщо тривалість зимового періоду годівлі рекомендується приймати Д₃ = 195 днів і кількість умовних голів в стаді М_ум=125 гол.

 

Раціон годівлі корів, кілограм на голову за добу в зимовий (стійловий) період

Корм	Жива маса, кг
	400…500				500 і більше
	Середньорічний надій
	3500	4000	4500	5000	4000	4500	5000	5500
Сіно	4,5	5,0	5,5	6,0	6,0	6,5	7,0	7,5

 

Добова потреба корму по раціону для всього поголів’я стада визначається за формулою

 ,                                                 (1)

де - добова зимова норма видачі і-го виду корму на одну умовну голову по раціону, кг

=125×6=750 кг

Річна потреба корму по раціону становитиме

,                                       (2)

де Д_з – тривалість зимового періоду годівлі, днів.

Р_{р сіно}=750×195=146250кг

 

 

Білет №12

Задача

Визначити річну потребу соломи для корів живою масою 500 кг з середньорічним надоєм 4000 літрів та розрахувати його річну потребу, якщо тривалість зимового періоду годівлі рекомендується приймати Д₃ = 195 днів і кількість умовних голів в стаді М_ум=150 гол.

 

Раціон годівлі корів, кілограм на голову за добу в зимовий (стійловий) період

Корм	Жива маса, кг
	400…500				500 і більше
	Середньорічний надій
	3500	4000	4500	5000	4000	4500	5000	5500
Солома	1	1	1	1	0,5	1	1	1

 

Добова потреба корму по раціону для всього поголів’я стада визначається за формулою

 ,                                                 (1)

де - добова зимова норма видачі і-го виду корму на одну умовну голову по раціону, кг

150×1=150 кг

 

Річна потреба корму по раціону становитиме

,                                       (2)

де Д_з – тривалість зимового періоду годівлі, днів.

Р_{р солома}=150×195=29250кг

 

 

Білет №13

Задача

Визначити річну потребу коренеплодів для корів живою масою 450 кг з середньорічним надоєм 5000 літрів та розрахувати його річну потребу, якщо тривалість зимового періоду годівлі рекомендується приймати Д₃ = 195 днів і кількість умовних голів в стаді М_ум=200 гол.

Раціон годівлі корів, кілограм на голову за добу в зимовий (стійловий) період

Корм	Жива маса, кг
	400…500				500 і більше
	Середньорічний надій
	3500	4000	4500	5000	4000	4500	5000	5500
Коренеплоди	7	8	9	9	10	10	12	12

 

Добова потреба корму по раціону для всього поголів’я стада визначається за формулою

 ,                                                 (1)

де - добова зимова норма видачі і-го виду корму на одну умовну голову по раціону, кг

= 200×9=1800 кг

Річна потреба корму по раціону становитиме

,                                       (2)

де Д_з – тривалість зимового періоду годівлі, днів.

Р_{р коренепл.}=1800×195=351000кг

 

 

Білет №14

Задача

Визначити річну потребу концентрованих кормів для корів живою масою 450 кг з середньорічним надоєм 4000 літрів та розрахувати його річну потребу, якщо тривалість зимового і літнього періодів годівлі рекомендується приймати Д₃ = 195 днів і Д _л = 170 днів, а кількість умовних голів в стаді М_ум=300 гол.

 

Раціон годівлі корів, кілограм на голову за добу

Концентровані корми	Жива маса, кг
	400…500				500 і більше
	Середньорічний надій
	3500	4000	4500	5000	4000	4500	5000	5500
Зимовий період	2	3	3,5	4	3,5	4,0	4,5	5,0
Літній період	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9	1,0	1,1	1,2

 

Добова потреба кожного виду корму по раціону для всього поголів’я стада визначається за формулами

,                                                 (1)

 ,                                                (2)

де , - відповідно, добова зимова і літня норми видачі і-го виду корму на одну умовну голову по раціону, кг

=300×3=900 кг

=300×0,6=180 кг

 

Річна потреба кожного виду корму по раціону становитиме

,                                       (3)

де Д_з, Д_л – тривалість, відповідно, зимового і літнього періодів годівлі, днів.

Р_{рконц.к.}=900×195+180×170=206100 кг

 

 

Білет №15

Задача

Визначити річну потребу зелених кормів для корів живою масою 450кг з середньорічним надоєм 5000 літрів та розрахувати його річну потребу, якщо тривалість літнього періоду годівлі рекомендується приймати Д _л =170 днів, а кількість умовних голів в стаді М_ум=200 гол.

Раціон годівлі корів, кілограм на голову за добу в літній період

Корм	Жива маса, кг
	400…500				500 і більше
	Середньорічний надій
	3500	4000	4500	5000	4000	4500	5000	5500
Зелені корми	18	21	24	27	30	33	35	37

 

Добова потреба корму по раціону для всього поголів’я стада визначається за формулою

 ,                                                 (1)

де - добова літня норма видачі і-го виду корму на одну умовну голову по раціону, кг

= 200×27=5400 кг

Річна потреба корму по раціону становитиме

,                                       (2)

де Д_з – тривалість літнього періоду годівлі, днів.

Р_{р зел.корм}=5400×170=918000кг.

 

 

Білет №16

Задача

Визначити основні конструктивно-технологічні параметри гвинтової коренебульбомийки для миття кормових буряків.

Вихідні дані:

- продуктивність	Q = 5 т/год.
- об’ємна щільність буряків	r = 0,6 т/м3
- коефіцієнт тертя буряків по металу	f = 0,54
- коефіцієнт заповнення шнека	φз = 0,35
- кут нахилу шнека до горизонту	λ = 45º
- кут утворений гвинтовою лінією і горизонтом	β = 30º
- час перебування буряків в межах гвинта	τ1 = 20 с
- час перебування буряків в завантажувальній ванні	τ2 = 90 с
- коефіцієнт корисної дії приводу	η = 0,96.

Враховуючи, що максимальний розмір кормового буряка дорівнює 300мм приймаємо D = 0,4м.

Кут ψ буде дорівнювати 

ψ = 90º-β = 90º - 30º = 60º.

Кут α буде дорівнювати

α = 90º- (β +λ);

α = 90º - (30º +45º) = 15º.

Частота обертання гвинта буде дорівнювати

Приймаємо n=19 хв.^-1

Крок гвинта мийки

S = πD·tgα = 3,14·0,40·0,27 = 0,34 м.

Довжина гвинта мийки

.

Корисний об’єм завантажувальної ванни

.

Потужність приводу мийки

;

; 

    кВт;

         кВт;

                              кВт.

 

 

Білет №17

Задача

Визначити основні конструктивно-технологічні параметри гвинтової коренебульбомийки для миття кормових буряків.

Вихідні дані:

- продуктивність	Q = 7 т/год.
- об’ємна щільність буряків	r = 0,65 т/м3
- коефіцієнт тертя буряків по металу	f = 0,52
- коефіцієнт заповнення шнека	φз = 0,32
- кут нахилу шнека до горизонту	λ = 90º
- кут утворений гвинтовою лінією і горизонтом	β = 25º
- час перебування буряків в межах гвинта	τ1 = 25 с
- час перебування буряків в завантажувальній ванні	τ2 = 85 с
- коефіцієнт корисної дії приводу	η = 0,92.

Враховуючи, що максимальний розмір кормового буряка дорівнює 300мм приймаємо D = 0,4м.

Кут ψ буде дорівнювати 

ψ = 90º-β = 90º - 25º = 65º.

Кут α буде дорівнювати

α = 90º- (β +λ);

α = 90º - (25º +90º) = -25º (кут підйому гвинтової лінії шнека по зовнішній кромці у протилежний бік).

Частота обертання гвинта буде дорівнювати

Приймаємо n=25 хв.^-1

Крок гвинта мийки

S = πD·tgα = 3,14·0,40·0,41 = 0,51 м.

Довжина гвинта мийки

.

Корисний об’єм завантажувальної ванни

.

Потужність приводу мийки

 

;

; 

    кВт;

         кВт;

                              кВт.

 

 

Білет №18

Задача

Визначити основні конструктивно-технологічні параметри відцентрової коренебульбомийки мийки з горизонтальним диском.

Вихідні дані:

- продуктивність	Q=5 т/год.
- об’ємна щільність коренебульбоплодів	ρ = 0,65 т/м3
- коефіцієнт завантаження мийного циліндра	φз = 0,35
- час перебування коренебульбоплодів в мийці	τ =1,0 хв.
- - мінімальний радіус на початку руху коренебульбоплодів по диску	r = 0,1м
- кількість лопатей на крилачі	і = 3
- коефіцієнт, який враховує обертовий рух коренебульбоплодів	К = 0,35
- кут нахилу вивантажувального транспортера	α = 70º
- довжина транспортера	L = 2 м
- коефіцієнт корисної дії передачі	η = 0,96.

 

 

Діаметр мийного циліндра буде дорівнювати

 м.

Діаметр диска

D₁ = D – (0,01…0,02) = 0,97 -0,01 = 0,96 м.

Висота мийного циліндра

H = 0,5 D = 0,5·0,97 = 0,49 м.

Мінімально допустима кількість обертів мийного диска

 

Дійсні оберти мийного диска

Потужність приводу диска

 

 кВт;

;

Тоді потужність приводу вивантажувального транспортера

.

Звідси потужність приводу відцентрової мийки дорівнює

 

.

 

Білет №19

Задача

Визначити основні конструктивно-технологічні параметри відцентрової коренебульбомийки мийки з горизонтальним диском.

Вихідні дані:

- продуктивність	Q=7 т/год.
- об’ємна щільність коренебульбоплодів	ρ = 0,62 т/м3
- коефіцієнт завантаження мийного циліндра	φз = 0,4
- час перебування коренебульбоплодів в мийці	τ = 90 с
- - мінімальний радіус на початку руху коренебульбоплодів по диску	r = 0,1м
- кількість лопатей на крилачі	і = 4
- коефіцієнт, який враховує обертовий рух коренебульбоплодів	К = 0,4
- кут нахилу вивантажувального транспортера	α = 60º
- довжина транспортера	L = 1,8 м
- коефіцієнт корисної дії передачі	η = 0,87.

 

Діаметр мийного циліндра буде дорівнювати

 м.

Діаметр диска

D₁ = D – (0,01…0,02) = 1,34 -0,02 = 1,32 м.

Висота мийного циліндра

H = 0,5 D = 0,5·1,32 = 0,66 м.

Мінімально допустима кількість обертів мийного диска

 

Дійсні оберти мийного диска

Потужність приводу диска

 

 кВт;

;

Тоді потужність приводу вивантажувального транспортера

.

Звідси потужність приводу відцентрової мийки дорівнює

 

.

 

 

Білет №20

Задача

Визначити основні конструктивно-технологічні параметри горизонтально-дискової коренерізки

Вихідні дані:

- продуктивність	Q = 10 т/год.
- об’ємна вага подрібненого коренеплоду	ρ = 0,6 т/м3
- товщина стружки	bmin = 2 мм bmax =10 мм
- коефіцієнт тертя руху	f = 0,8
- питомий опір різання	p = 1,7 кг/см
- кількість ножів	z = 1
- коефіцієнт, який враховує відношення щільностей подрібненого до неподрібненого коренеплодів	K = 0,6
- коефіцієнт використання ножів	K0 = 0,8
- коефіцієнт, який враховує зменшення сили тертя за рахунок зрізання продукту	K1 = 0,8
- коефіцієнт корисної дії передачі	η = 0,96.

Оптимальна частота обертання диска

 хв.^-1

Тоді площа, яку описують ножі за один оберт складе

.

Діаметр диска буде дорівнювати

.

Внутрішній діаметр, який описують ножі

d= 0,2 D = 0,2·0,42 = 0,08 м.

Висота камери

H = D = 0,42 м.

Діаметр робочої камери

D_к = D + 2∆R=0,42+2·0,005=0,43 м.

Тоді необхідний об’єм робочої камери

 м³.

Час перебування коренеплодів в циліндрі

.

Довжина ножа дорівнює

.

Потужність, яка використовується на різання

Потужність, яка використовується на подолання опору тертя коренеплодів по диску

 кВт.

Загальна потужність дорівнює

 кВт.

 

 

Білет №21

1. Проведіть порівняльний аналіз використання сучасних кормороздавачів-змішувачів (міксерів).

Існує два основні типи кормороздавачів-змішувачів — горизонтальні і вертикальні. Машини розрізняються за об'ємом бункера — звичайний|звичний| від 9 до 16 м|м-коду|³, кількості шнеків, наявності завантажувальної фрези і так далі.

В основному використовуються причіпні міксери-кормороздавачі, які одержують енергію від трактора через вал відбору потужності, але|та| на крупних фермах можуть використовуватися і самохідні варіанти цих машин.

Ріжучі шнеки, які знаходяться|перебувають| в бункері, ретельно подрібнюють і змішують завантажені інгредієнти до отримання|здобуття| однорідної маси. Потім отриманий|одержувати| корм вивантажується за допомогою транспортера на кормовий стіл для згодовування тваринам.

Один з|із| найважливіших елементів даних машин — вагова система. Якщо в найпростіших і малоємних|ємних| моделях вагова система — це лише електронні ваги, то в складніших машинах це може бути комп'ютерна система з|із| великим екраном, здатна|здібна| запам'ятовувати десятки різних раціонів і оснащена принтером і картами флеш-пам’яті|.

Згідно проведених досліджень продуктивність навантажувальної машини для міксера-кормороздавача повинна бути 80…105 т/год.

Використання міксера-кормороздавача на фермі дозволяє поліпшити якість годівлі|харчування| тварин і знизити|знизити| трудовитрати. А оптимальні раціони з|із| великою питомою вагою грубих кормів сприяють збільшенню білка в молоці, зниженню захворюваності тварин, повному|цілковитому| використанню генетичного потенціалу високопродуктивних корів і підвищенню загальної|спільної| продуктивності стада.

 

Задача

Визначити основні конструктивно-технологічні параметри горизонтально-дискової коренерізки

Вихідні дані:

- продуктивність	Q = 8 т/год.
- об’ємна вага подрібненого коренеплоду	ρ = 0,65 т/м3
- товщина стружки	bmin = 5 мм bmax =15 мм
- коефіцієнт тертя руху	f = 0,76
- питомий опір різання	p = 1,8 кг/см
- кількість ножів	z = 2
- коефіцієнт, який враховує відношення щільностей подрібненого до неподрібненого коренеплодів	K = 0,62
- коефіцієнт використання ножів	K0 = 0,9
- коефіцієнт, який враховує зменшення сили тертя за рахунок зрізання продукту	K1 = 0,78
- коефіцієнт корисної дії передачі	η = 0,85.

Оптимальна частота обертання диска

 хв.^-1

Тоді площа, яку описують ножі за один оберт складе

.

Діаметр диска буде дорівнювати

.

Внутрішній діаметр, який описують ножі

d= 0,2 D = 0,2·0,23 = 0,05 м.

Висота камери

H = D = 0,23 м.

Діаметр робочої камери

D_к = D + 2∆R=0,23+2·0,005=0,24 м.

Тоді необхідний об’єм робочої камери

 м³.

Час перебування коренеплодів в циліндрі

.

Довжина ножа дорівнює

.

Потужність, яка використовується на різання

Потужність, яка використовується на подолання опору тертя коренеплодів по диску

 кВт.

Загальна потужність дорівнює

 кВт.

 

 

Білет №22

Задача

Визначити основні конструктивно-технологічні параметри відцентрової коренерізки.

Вихідні дані:

- продуктивність	Q = 5 т/год.
- об’ємна вага подрібнених коренеплодів	ρ = 0,6 т/м3
- коефіцієнт заповнення камери різання	K = 0,4
- час перебування коренеплодів в камері різання	τ = 9 с
- питомий опір різанню	p = 1,7 кг/см
- мінімальна товщина стружки	bmin = 4мм
- максимальна товщина стружки	bmax = 40мм
- кількість ножів	z = 2
- конструктивний коефіцієнт використання ножів	K0 =0,7
- коефіцієнт, який враховує зменшення сил тертя	K2 = 0,35
- коефіцієнт, який враховує заповнення міжлопотевого простору	K1 = 0,4
- коефіцієнт тертя руху коренеплодів по лопаті та диску	f = 0,68
- коефіцієнт тертя зрізаних коренеплодів по стінці камери різання	f1 = 0,8.

Діаметр камери різання

 

Для розрахунків приймаємо Н=0,2 м.

Мінімальна допустима кількість обертів крилача

Необхідна кількість обертів крилача

хв.^-1

 

де приймаємо l_H = H = 0,2м.

Потужність необхідна для різання

Потужність необхідна для подолання сил тертя при дотику коренеплодів з диском і лопатями крилача

Потужність необхідна для подолання сил тертя при дотику коренеплодів із стінкою циліндра

 

Загальна потужність приводу коренерізки

 

 

Білет №23

Задача

Визначити основні конструктивно-технологічні параметри відцентрової коренерізки.

Вихідні дані:

- продуктивність	Q = 8 т/год.
- об’ємна вага подрібнених коренеплодів	ρ = 0,58 т/м3
- коефіцієнт заповнення камери різання	K = 0,5
- час перебування коренеплодів в камері різання	τ = 7,5 с
- питомий опір різанню	p = 1,6 кг/см
- мінімальна товщина стружки	bmin = 5мм
- максимальна товщина стружки	bmax = 20мм
- кількість ножів	z = 2
- конструктивний коефіцієнт використання ножів	K0 =0,8
- коефіцієнт, який враховує зменшення сил тертя	K2 = 0,4
- коефіцієнт, який враховує заповнення міжлопотевого простору	K1 = 0,35
- коефіцієнт тертя руху коренеплодів по лопаті та диску	f = 0,7
- коефіцієнт тертя зрізаних коренеплодів по стінці камери різання	f1 = 0,75.

 

Діаметр камери різання

 

Для розрахунків приймаємо Н=0,2 м.

Мінімальна допустима кількість обертів крилача

Необхідна кількість обертів крилача

хв.^-1

 

де приймаємо l_H = H = 0,2м.

Потужність необхідна для різання

Потужність необхідна для подолання сил тертя при дотику коренеплодів з диском і лопатями крилача

Потужність необхідна для подолання сил тертя при дотику коренеплодів із стінкою циліндра

 

Загальна потужність приводу коренерізки

 

 

Білет №24

Задача

Визначити основні конструктивно-технологічні параметри відцентрової коренебульбомийки мийки з горизонтальним диском.

Вихідні дані:

- продуктивність	Q=10 т/год.
- об’ємна щільність коренебульбоплодів	ρ = 0,57 т/м3
- коефіцієнт завантаження мийного циліндра	φз = 0,5
- час перебування коренебульбоплодів в мийці	τ =1,0 хв.
- - мінімальний радіус на початку руху коренебульбоплодів по диску	r = 0,2 м
- кількість лопатей на крилачі	і = 4
- коефіцієнт, який враховує обертовий рух коренебульбоплодів	К = 0,45
- кут нахилу вивантажувального транспортера	α = 65º
- довжина транспортера	L = 2,2 м
- коефіцієнт корисної дії передачі	η = 0,92.

 

Діаметр мийного циліндра буде дорівнювати

 м.

Діаметр диска

D₁ = D – (0,01…0,02) = 1,22 -0,02 = 1,2 м.

Висота мийного циліндра

H = 0,5 D = 0,5·1,2 = 0,6 м.

Мінімально допустима кількість обертів мийного диска

 

Дійсні оберти мийного диска

Потужність приводу диска

 

 кВт;

;

Тоді потужність приводу вивантажувального транспортера

.

Звідси потужність приводу відцентрової мийки дорівнює

 

.

 

 

Білет №25

Задача

Визначити основні конструктивно-технологічні параметри гвинтової коренебульбомийки для миття кормових буряків.

Вихідні дані:

- продуктивність	Q = 6 т/год.
- об’ємна щільність буряків	r = 0,55 т/м3
- коефіцієнт тертя буряків по металу	f = 0,38
- коефіцієнт заповнення шнека	φз = 0,4
- кут нахилу шнека до горизонту	λ = 60º
- кут утворений гвинтовою лінією і горизонтом	β = 25º
- час перебування буряків в межах гвинта	τ1 = 30 с
- час перебування буряків в завантажувальній ванні	τ2 = 1,0 хв.
- коефіцієнт корисної дії приводу	η = 0,92.

Враховуючи, що максимальний розмір кормового буряка дорівнює 300мм приймаємо D = 0,4м.

Кут ψ буде дорівнювати 

ψ = 90º-β = 90º - 25º = 65º.

Кут α буде дорівнювати

α = 90º- (β +λ);

α = 90º - (25º +60º) = 5º.

Частота обертання гвинта буде дорівнювати

Приймаємо n=103 хв.^-1

Крок гвинта мийки

S = πD·tgα = 3,14·0,40·0,08 = 0,1 м.

Довжина гвинта мийки

.

Корисний об’єм завантажувальної ванни

.

Потужність приводу мийки

;

; 

    кВт;

         кВт;

кВт.

 

 

Білет №26

Задача

Визначити основні конструктивно-технологічні параметри горизонтально-дискової коренерізки

Вихідні дані:

- продуктивність	Q = 4 т/год.
- об’ємна вага подрібненого коренеплоду	ρ = 0,62 т/м3
- товщина стружки	bmin = 3 мм bmax =10 мм
- коефіцієнт тертя руху	f = 0,71
- питомий опір різання	p = 1,6 кг/см
- кількість ножів	z = 3
- коефіцієнт, який враховує відношення щільностей подрібненого до неподрібненого коренеплодів	K = 0,57
- коефіцієнт використання ножів	K0 = 0,85
- коефіцієнт, який враховує зменшення сили тертя за рахунок зрізання продукту	K1 = 0,82
- коефіцієнт корисної дії передачі	η = 0,88.

 

Оптимальна частота обертання диска

 хв.^-1

Тоді площа, яку описують ножі за один оберт складе

.

Діаметр диска буде дорівнювати

.

Внутрішній діаметр, який описують ножі

d= 0,2 D = 0,2·0,23 = 0,05 м.

Висота камери

H = D = 0,23 м.

Діаметр робочої камери

D_к = D + 2∆R=0,23+2·0,005=0,24 м.

Тоді необхідний об’єм робочої камери

 м³.

Час перебування коренеплодів в циліндрі

.

Довжина ножа дорівнює

.

Потужність, яка використовується на різання

Потужність, яка використовується на подолання опору тертя коренеплодів по диску

 кВт.

Загальна потужність дорівнює

 кВт

 

 

Білет №27

Задача

Визначити основні конструктивно-технологічні параметри відцентрової коренебульбомийки мийки з горизонтальним диском.

Вихідні дані:

- продуктивність	Q=5,5 т/год.
- об’ємна щільність коренебульбоплодів	ρ = 0,59 т/м3
- коефіцієнт завантаження мийного циліндра	φз = 0,47
- час перебування коренебульбоплодів в мийці	τ = 1хв.10 с
- - мінімальний радіус на початку руху коренебульбоплодів по диску	r = 0,08м
- кількість лопатей на крилачі	і = 3
- коефіцієнт, який враховує обертовий рух коренебульбоплодів	К = 0,37
- кут нахилу вивантажувального транспортера	α = 55º
- довжина транспортера	L = 1,2 м
- коефіцієнт корисної дії передачі	η = 0,93.

 

Діаметр мийного циліндра буде дорівнювати

 м.

 

Діаметр диска

D₁ = D – (0,01…0,02) = 0,99 -0,01 = 0,98 м.

Висота мийного циліндра

H = 0,5 D = 0,5·0,98 = 0,49 м.

Мінімально допустима кількість обертів мийного диска

 

Дійсні оберти мийного диска

Потужність приводу диска

 

 кВт;

;

Тоді потужність приводу вивантажувального транспортера

.

Звідси потужність приводу відцентрової мийки дорівнює

 

.

 

 

Білет №28

Задача

Визначити основні конструктивно-технологічні параметри гвинтової коренебульбомийки для миття кормових буряків.

Вихідні дані:

- продуктивність	Q = 11 т/год.
- об’ємна щільність буряків	r = 0,57 т/м3
- коефіцієнт тертя буряків по металу	f = 0,49
- коефіцієнт заповнення шнека	φз = 0,3
- кут нахилу шнека до горизонту	λ = 65º
- кут утворений гвинтовою лінією і горизонтом	β = 32º
- час перебування буряків в межах гвинта	τ1 = 35 с
- час перебування буряків в завантажувальній ванні	τ2 = 1 хв.15 с
- коефіцієнт корисної дії приводу	η = 0,9.

 

Враховуючи, що максимальний розмір кормового буряка дорівнює 300мм приймаємо D = 0,4м.

Кут ψ буде дорівнювати 

ψ = 90º-β = 90º - 32º = 58º.

Кут α буде дорівнювати

α = 90º- (β +λ);

α = 90º - (32º +65º) = -7º(кут підйому гвинтової лінії шнека по зовнішній кромці у протилежний бік).

Частота обертання гвинта буде дорівнювати

Приймаємо n=82 хв.^-1

Крок гвинта мийки

S = πD·tgα = 3,14·0,40·0,11 = 0,14 м.

Довжина гвинта мийки

.

Корисний об’єм завантажувальної ванни

.

Потужність приводу мийки

;

; 

    кВт;

         кВт;

кВт.

 

 

Білет №29

Задача

Визначити основні конструктивно-технологічні параметри горизонтально-дискової коренерізки

Вихідні дані:

- продуктивність	Q = 6,8 т/год.
- об’ємна вага подрібненого коренеплоду	ρ = 620 кг/м3
- товщина стружки	bmin = 5 мм bmax = 20 мм
- коефіцієнт тертя руху	f = 0,75
- питомий опір різання	p = 1,6 кг/см
- кількість ножів	z = 2
- коефіцієнт, який враховує відношення щільностей подрібненого до неподрібненого коренеплодів	K = 0,54
- коефіцієнт використання ножів	K0 = 0,95
- коефіцієнт, який враховує зменшення сили тертя за рахунок зрізання продукту	K1 = 0,75
- коефіцієнт корисної дії передачі	η = 0,93.

 

Оптимальна частота обертання диска

 хв.^-1

Тоді площа, яку описують ножі за один оберт складе

.

Діаметр диска буде дорівнювати

.

Внутрішній діаметр, який описують ножі

d= 0,2 D = 0,2·0,23 = 0,05 м.

Висота камери

H = D = 0,23 м.

Діаметр робочої камери

D_к = D + 2∆R=0,23+2·0,005=0,24 м.

Тоді необхідний об’єм робочої камери

 м³.

Час перебування коренеплодів в циліндрі

.

Довжина ножа дорівнює

.

Потужність, яка використовується на різання

Потужність, яка використовується на подолання опору тертя коренеплодів по диску

 кВт.

Загальна потужність дорівнює

 кВт.

 

 

Білет №30

Задача

Визначити основні конструктивно-технологічні параметри відцентрової коренебульбомийки мийки з горизонтальним диском.

Вихідні дані:

- продуктивність	Q = 5 т/год.
- об’ємна щільність коренебульбоплодів	ρ = 0,63 т/м3
- коефіцієнт завантаження мийного циліндра	φз = 0,44
- час перебування коренебульбоплодів в мийці	τ =1 хв.15 с
- - мінімальний радіус на початку руху коренебульбоплодів по диску	r = 0,17 м
- кількість лопатей на крилачі	і = 3
- коефіцієнт, який враховує обертовий рух коренебульбоплодів	К = 0,42
- кут нахилу вивантажувального транспортера	α = 55º
- довжина транспортера	L = 1,7 м
- коефіцієнт корисної дії передачі	η = 0,91.

 

Діаметр мийного циліндра буде дорівнювати

 м.

Діаметр диска

D₁ = D – (0,01…0,02) = 0,96 -0,02 = 0,94 м.

Висота мийного циліндра

H = 0,5 D = 0,5·0,94 = 0,47 м.

Мінімально допустима кількість обертів мийного диска

 

Дійсні оберти мийного диска

 

Потужність приводу диска

 

 кВт;

;

Тоді потужність приводу вивантажувального транспортера

.

Звідси потужність приводу відцентрової мийки дорівнює

 

.

 

 

 

Кафедра ТСТТ

Відповіді на білети до КДКЕ

ОКР «Бакалавр»

Білет №1

12345678910Следующая ⇒

Поделиться: