Які системи гноєвидалення застосовуються при утриманні ВРХ, птиці, свиней? Обґрунтуйте вибір гноєвидалення.

Технологія видалення та утилізації гною зумовлюється насамперед його вологістю, яка залежить від способу утримання тварин, а також кількості та варіанту використання підстилки.

Залежно від конкретних умов утримання тварин та консистенції гною, набули поширення різні технологічні схеми його видалення і використання.

При прив’язному утриманні корів підстилковий гній із стійл прибирають вручну й завантажують на скребкові або скреперні установки. Останні видаляють гній за межі приміщення і завантажують у мобільні транспортні засоби. При безприв’язному утриманні великої рогатої худоби для прибирання гною з гнойового каналу, розташованого між годівницею і боксами для відпочинку тварин, використовують скреперні установки різної конструкції .

Напіврідкий гній транспортером завантажується в приймальник насоса, який трубопроводом подає його в гноєзбірник. Після карантинної витримки гній використовують для приготування органічного добрива.

Рідкий гній крізь щілинну підлогу потрапляє в канали гідравлічної системи і надходить у гноєзбірник.

Застосування транспортерних установок для видалення гною полегшує ручну працю робітників ферми, але не усуває її, оскільки робітникам вручну доводиться очищати стійла від гною і скидати його у гнойовий канал (завантажувати на транспортер). З метою зниження затрат ручної праці застосовують варіанти утримання тварин на щілинній підлозі. Гідравлічні або гідропневматичні системи дають змогу повністю механізувати роботи, пов’язані з очищенням приміщень від гною, видалення його й транспортування у гноєсховища. Розрізняють два типи систем видалення гною з приміщень: прямого змиву і самопливну. Системи прямого змиву бувають канальні та безканальні, з одноразовим або багаторазовим (рециркуляційні) використанням змивної рідини. Самопливні системи бувають безперервної або періодичної дії.

Надійне функціонування щілинної підлоги можливе при виключенні або обмеженні використання дрібної підстилки (не більше 0,5…1 кг на одну голову великої рогатої худоби), що погіршує умови утримання тварин щодо сухості і теплоти підлоги. Для послаблення цього недоліку в корівниках з прив’язним утриманням щілинну підлогу влаштовують тільки у кінці стійл, тобто там, де нагромаджується найбільше калу й сечі тварин. У свинарниках щілинну підлогу обладнують на певній площі підлоги свинарника (в зоні годівля – напування), де найбільше нагромадження гною. Зони відпочинку тварин (лігва) мають комбіновану підлогу.

У всіх видах кліткового устаткування для птахів застосовується стрічкова система видалення посліду, що дозволяє оперативно видаляти послід і забезпечувати належні санітарні умови і сприятливий клімат в приміщенні.

 

Задача

Визначити річну потребу зелених кормів для корів живою масою 450кг з середньорічним надоєм 5000 літрів та розрахувати його річну потребу, якщо тривалість літнього періоду годівлі рекомендується приймати Д _л =170 днів, а кількість умовних голів в стаді М_ум=200 гол.

Раціон годівлі корів, кілограм на голову за добу в літній період

Корм	Жива маса, кг
	400…500				500 і більше
	Середньорічний надій
	3500	4000	4500	5000	4000	4500	5000	5500
Зелені корми	18	21	24	27	30	33	35	37

 

Добова потреба корму по раціону для всього поголів’я стада визначається за формулою

 ,                                                 (1)

де - добова літня норма видачі і-го виду корму на одну умовну голову по раціону, кг

= 200×27=5400 кг

Річна потреба корму по раціону становитиме

,                                       (2)

де Д_з – тривалість літнього періоду годівлі, днів.

Р_{р зел.корм}=5400×170=918000кг.

 

 

Білет №16

⇐ Предыдущая45678910111213Следующая ⇒

Поделиться: