Поняття – «тваринницький комплекс», «тваринницька ферма». Їх розміри і класифікація.

Виробництво тваринницької продукції здійснюється на спеціалізованих підприємствах - тваринницьких фермах і комплексах, діяльність яких пов'язана з утриманням тварин.

Тваринницька (птахівницька) ферма це виробнича ділянка з комплексом будівель і споруд, які призначено для утримання і обслуговування тварин (птиці). Концентрація тварин в одному місці дозволяє значно підвищити рівень механізації виробничих процесів догляду за тваринами, створити кращі санітарно-гігієнічні умови їх утримання, значно зменшити витрати на будівництво та експлуатацію тваринницьких приміщень і допоміжних споруд.

За цільовим призначенням тваринницькі ферми поділяються на племінні, репродукторні та товарні.

Племінні підприємства (станції, заводи) займаються поліпшенням існуючих та виведенням нових порід тварин.

Репродукторі здійснюють розмноження високоцінного поголів’я, одержують і вирощують молодняк для забезпечення ним товарних підприємств.. Са­ме останні і виробляють тваринницьку продукцію, призначену для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості деякими видами сирови­ни.

Залежно від виду тварин, що утримуються, розрізняють ферми і комплек­си: скотарські, свинарські, вівчарські, птахівничі та інші. Крім того, товарні тваринницькі підприємства спеціалізуються за видом продукції (по виробництву молока, м'яса, яєць, вовни, хутра, тощо).

У молочному скотарстві створюються такі ферми і комплекси: змішані; із закінченим циклом виробництва (повним оборотом стада); спеціалізовані молочні, на яких крім корів утримують телят тільки в період випоювання їм молока; спеціалізовані на вирощуванні телиць для комплектування молочного стада.

Свинарство в невеликих господарствах розвивається переважно шляхом створення ферми із закінченим циклом виробництва. Досить перспективними є спеціалізовані ферми і комплекси по відтворенню та відгодівлі свиней.

У вівчарстві на фермах утримують і вирощують овець для одержання вовни, каракулевих смушків, м'яса, овчини, молока, тощо. Розміри підприємств визначаються виробничим напрямком та породою овець, а саме тонкорунний та напівтонкорунний; шубний і м'ясо-вовняно-молочний; каракульський та м'ясо-сальний.

Птахівництво зосереджене на спеціалізованих птахофабриках, СВК, птахофермах і приватних підприємствах. Сучасне птахівництво на індустріальній основі - найбільш технологічно і технічно розвинута галузь тваринництва. Зок­рема, птахофабрики - це крупні вузькоспеціалізовані підприємства промислово­го типу, розраховані на утримання від 50 тис. до 1 млн. курей-несучок або па відгодівлю від 25 тис. до 10 млн. курчат-бройлерів на рік. Дещо менші за розміром спеціалізовані птахоферми СВК (16, 20, 50 тис. бройлерів на рік). Останні використовують дешеві місцеві корми і не розраховані на повний (за­кінчений) цикл виробництва.

 

Задача

Визначити кількість голів в кожній статевовіковій групі по структурі стада та розрахувати кількість умовних голів в стаді для ферми молочного напряму з утриманням телят до 20 діб, якщо поголів’я тварин на фермі М=130 гол.

Рекомендована структура поголів'я ферми великої рогатої худоби

Група тварин	Виробничий напрям
	Молочний з утриманням телят до 20 діб	Молочний з утриманням телят до 6місяців
Корови	60... 65	50
Нетелі	9.. .10	8... 10
Телиці: старше року від 6 місяців до року до 6 місяців	11...12 7...8 8...10	9...10 6...7 26...27

 

Коефіцієнт переводу тварин в умовне поголів’я

Види тварин	Коефіцієнт переводу, Ку
Корови	1,0
Нетелі	1,0
Ремонтний молодняк і відгодівельне поголів’я ВРХ віком: 12…18 місяців 6…12 місяців до 6 місяців	1,0 0,6 0,47

Для підприємств молочного напряму приймається така структура:

дійні корови – 60%;

нетелі – 10%;

телята старше року – 12 %;

від 6 місяців до року – 8 %;

до 6 місяців – 10%.

Кількість тварин в i-ій віковій групі визначається по формулі

,                                               (1)

де М – поголів’я тварин по завданню на фермі, М=130 гол.;

d_і – процентний вміст тварин і-ої вікової групи в структурі стада.

m_кор.=78 гол., m_н.=13 гол.,m_т-1.=16 гол, m_т-1.=10 гол, m_т-1.=13 гол

Кількість умовних голів в стаді визначається за виразом

,                                (2)

де n – кількість вікових груп тварин в структурі стада;

m_гр.і – кількість тварин в і-тій групі, гол.;

К_у.і – коефіцієнт переводу тварин і-тої групи в умовне поголів’я.

М_ум.=78×1+13×1+16×1+10×0,6+13×0,47 = 119 гол.

 

 

Білет №2

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: