Аналіз способів та засобів доїння корів на пасовищах.

⇐ ПредыдущаяСтр 13 из 20Следующая ⇒

До групи таких агрегатів відносяться, наприклад, УДС-ЗА, УДС-ЗБ, УДЛ-12, УДП-8. Їх можна використовувати також у літніх таборах і доїльних залах. До складу станцій такого типу входять: індивідуальні, паралельно-прохідні станки, силовий агрегат, холодильний (фригаторний) ящик, вакуумна і молочна лінії, а також лінія водопостачання. Комплектуються вони доїльними апаратами АДУ-1.

Станки виконано зі сталевих труб у вигляді двох секцій, по чотири у кожній. Між кожними двома станками є бункер для концентрованих кормів, а в станках – годівниці, в які подаються концентровані корми з бункера металевими лотками. Кожен станок оснащений комплектом доїльної апаратури і пристроєм для її промивання.

У разі використання установки у літніх таборах чи на пасовищах, віддалених від електричних мереж, її силовий агрегат працює від двигуна внутрішнього згоряння. Цей двигун приводить у дію вакуумний насос УВУ-60/45, водяний насос та генератор освітлення. Для роботи в стаціонарних умовах силовий агрегат оснащений електроприводом.

Спеціальний агрегат постачає теплу чи гарячу воду. Він складається з водонагрівного котла, який працює на твердому паливі, і бака для запасу холодної води. Котел і бак змонтовані на спільній рамі-полозках. Змішує холодну воду з гарячою і подає теплу воду до розбризкувачів для підмивання вим’я вакуумний діафрагмовий насос-змішувач. Теплу воду використовують і для промивання молочної лінії. Молочна лінія включає молокопровід, фільтр-охолодник, діафрагмовий молочний насос та цистерну для зберігання молока.

Під час контрольних доїнь використовують лічильники молока УЗМ-1А.

Доїльна станція оснащена ванною для безрозбірного промивання доїльних апаратів та молочної лінії. Під час промивання на доїльні стакани встановлюють спеціальні головки (ковпачки).

Видоєне молоко транспортується молокопроводом, очищається та охолоджується у фільтрі-охолоднику і діафрагмовим насосом подається на тимчасове зберігання у цистерну.

Задача

Визначити основні конструктивно-технологічні параметри відцентрової коренерізки.

Вихідні дані:

- продуктивність	Q = 5 т/год.
- об’ємна вага подрібнених коренеплодів	ρ = 0,6 т/м³
- коефіцієнт заповнення камери різання	K = 0,4
- час перебування коренеплодів в камері різання	τ = 9 с
- питомий опір різанню	p = 1,7 кг/см
- мінімальна товщина стружки	b_min = 4мм
- максимальна товщина стружки	b_max = 40мм
- кількість ножів	z = 2
- конструктивний коефіцієнт використання ножів	K₀ =0,7
- коефіцієнт, який враховує зменшення сил тертя	K₂ = 0,35
- коефіцієнт, який враховує заповнення міжлопотевого простору	K₁ = 0,4
- коефіцієнт тертя руху коренеплодів по лопаті та диску	f = 0,68
- коефіцієнт тертя зрізаних коренеплодів по стінці камери різання	f₁ = 0,8.