Правила перевірки і регулювання гальмівного обладнання

3.2.1 Рівень мастила в картерах компресорів:

- Е-500 повинен бути не нижче 15 мм від верхнього краю заливного отвору;

- КТ6, КТ7, КТ8, 1КТ, ПК-35, ПК-5, 25, ВВ-3, 5/9, ВП-3-4/9, К1, К2, К3 - між верхньою і нижньою рисками мастило вказівника.

Рівень мастила в картерах компресорів, що виходить за межі контрольних рисок мастило вказівника, в експлуатації не допускається.

Для компресорів електровозів використовувати компресорне мастило:

- К12 - в зимовий період;

- К19 чи КС19 - в літній період;

- К19 чи КС-19 - цілорічно для компресорів тепловозів.

Мастило марки К3-10н використовувати для змащення компресорів електровозів серій ЧС цілорічно до температури атмосферного повітря мінус 30 ^оС, а для компресорів електровозів решти серій в зимовий період до температури атмосферного повітря мінус 30 ^оС.

Мастило марки КЗ-20 використовувати для змащення компресорів тепловозів всіх серій цілорічно, а для компресорів електровозів (крім серій ЧС) - як літнє і в перехідний міжсезонний період до температури атмосферного повітря мінус 15^оС.

Маслянки пароповітряних насосів повинні бути заправлені повністю. Перед пуском компаунд-насоса рукоятку прес-маслянки потрібно прокрутити вручну до появи мастила в контрольних штуцерах мастилопроводів. Для змащення парової частини пароповітряних насосів необхідно використовувати циліндрове мастило 24, повітряної частини - компресорне мастило марки К-12.

Забороняється використовувати інші види мастил для змащення компресорів і пароповітряних насосів.

При випуску локомотива із депо після технічного обслуговування (крім ТО-1) і ремонту слюсарями повинна бути перевірена продуктивність його компресорів за часом наповнення головних резервуарів з 7, 0 до 8, 0 кгс/см² (додаток 1).

3.2.2 Щільність гальмівної і постачальної мережі перевіряють при:

- поїзному положенні ручок крана № 254 і крана машиніста;

- перекритому комбінованому крані;

- непрацюючих компресорах.

Зниження тиску, який показують манометри, повинне бути:

· в гальмівній магістралі з нормального зарядного тиску на величину не більше, ніж:

- на 0, 2 кгс/см² на протязі 1 хв., або

- на 0, 5 кгс/см² протягом 2, 5 хв.;

· в постачальній мережі з 8, 0 кгс/см² на величину не більше, ніж:

- на 0, 2 кгс/см² на протязі 2, 5 хв., або

- на 0, 5 кгс/см² протягом 6, 5 хв.

Перед вказаною перевіркою локомотив повинен бути закріпленим.

3.2.3 Провести перевірку:

· щільності зрівнювального резервуара у кранах машиніста № 394 і 395, для чого зарядити гальмівну мережу локомотива до нормального зарядного тиску, ручку крана машиніста перевести в IV положення. Щільність вважається достатньою, якщо:

- падіння тиску в зрівнювальному резервуарі (Зр.Р.) не перевищує 0, 1 кгс/см² на протязі 3 хв;

- підвищення тиску в Зр.Р. при цьому не допускається;

· щільності зрівнювального поршня крана машиніста, для чого:

- після зарядки ГМ перевести ручку крана IV положення;

- включити ЕПК і викликати його спрацювання:

- зниження тиску в Зр.Р. допускається не більше 0, 1 кгс/см² на протязі 1 хв.;

· на чутливість повітророзподільників (ПР) до гальмування:

- пониженням тиску в Зр.Р. крана машиніста в один прийом:

- на 0, 5-0, 6 кгс/см², а при ПР, що діє через кран № 254 - на 0, 7-0, 8 кгс/см². При цьому ПР повинен спрацювати і не давати довільного відпуску протягом:

- 5   хв. - на рівнинному режимі ПР;

- 10 хв. - на гірському режимі і ПР пасажирського типу;

при спрацюванні ПР повинна загорітися, а після наповнення гальмівних циліндрів, погаснути лампа ГМ (ТМ) сигналізатора розриву гальмівної магістралі поїзда.

- Після гальмування переконатися в тому, що штоки поршнів вийшли із гальмівних циліндрів і колодки притиснуті до коліс;

· на чутливість повітророзподільника до відпуску зі встановленням ручки крана машиніста в поїзне положення, при якому гальма повинні відпустити, а колодки - відійти від коліс;

· темпу ліквідації зверх зарядки. Для цього після відпуску гальма:

- ручку крана машиніста перевести в І положення, витримати її в цьому положенні до тиску в зрівнювальному резервуарі 6, 1-6, 3 кгс/см² з наступним переводом в поїзне положення.

- Зниження тиску в 3рР з 6, 0-5, 8 кгс/см² повинно проходити за 100-120 с;

- на локомотиві, що має сигналізатор розриву ГМ з датчиком № 418, сигналізатор в процесі переходу із підвищеного тиску до нормального спрацьовувати не повинен;

· допоміжне гальмо на максимальний тиск в гальмівних циліндрах (ГЦ). Цей тиск повинен бути:

- 3, 8-4, 0 кгс/см²;

- в межах 5, 0-5, 2 кгс/см² - на тепловозах ТЕ7 і 2ТЕП10Л при передаточному числі важільної передачі гальма 10, 77 та на паровозах серій П36, ФДп, Су.

Після приведення в дію допоміжного гальма максимальним тиском в ГЦ на локомотиві, що має сигналізатор розриву ГМ, знизити тиск в ЗрР на 0, 2-0, 3 кгс/см² і після загорання лампи ГМ набрати позиції контролером. Схема режиму тяги не повинна складатись. Потім збільшити розрядку до 0, 6-0, 7 кгс/см² - лампа " ГМ" повинна згаснути.

Щільність зрівнювального резервуара і час ліквідації зверх зарядного тиску при видачі локомотива із депо після ремонту чи технічного обслуговування (крім ТО1) повинні бути перевірені слюсарями при витоку повітря із ГМ локомотива через отвір діаметром 5 мм. знімальної головки кінцевого крана. Із цим витоком повітря перевірити також роботу крана машиніста при III положенні його ручки. При цьому тиск в ГМ і ЗрР повинен безперервно знижуватись.

3.2.4 Виходи штоків гальмівних циліндрів при тиску в них 3, 8-4, 0 кгс/см² повинні відповідати розмірам, вказаним в табл. 3.1.

При випуску локомотивів і МВРС після технічного обслуговування (крім ТО-1) і ремонту важільну передачу необхідно відрегулювати на величину виходу штока згідно з наказом начальника депо.

3.2.5 Товщина чавунних гальмівних колодок в експлуатації допускається не менше:

- 12 мм. - безгребеневих на тендерах;

- 15 мм. - гребеневих і секційних на локомотивах (в тому числі і на тендерах);

- 10 мм. - на маневрових і вивізних локомотивах.

Вихід гальмівних колодок за зовнішню поверхню бандажа (обода колеса) в експлуатації допускається не більше 10 мм. Колодки замінити при:

- досягненні граничної товщини;

- наявності по всій ширині колодки тріщин, які доходять до сталевого каркасу;

- при кліновидному зношенні, якщо найменша допустима товщина знаходиться від тонкого кінця колодки на відстані 50 мм. і більше.

Таблиця 3.1

Вихід штока гальмівного циліндра на локомотивах і моторвагонному рухомому складі при повному службовому гальмуванні.

 

Вид рухомого складу	Вихід штока гальмівного циліндра, мм.
	Норма	Максимально допустимий в експлуатації
Електровози, тепловози (крім ТЕП60, ТЕП70), пасажирські паровози	75-100	125
Тепловози серії ТЕП60, вантажні паровози	50-75	100
Тендери паровозів усіх серій	125-140	170
Вагони електропоїздів ЕР2, ЕРО (всіх індексів):
- моторні	50-75	100
- головні та причіпні	75-100	125
Всі вагони електропоїздів ЕР2т, ЕР2п	50-75	100
Вагони електропоїздів решта серій:
- моторні	75-100	130
- головні і причіпні	100-125	150
Моторні та причіпні вагони дизель-поїздів:
- з дисковими гальмами	5-8	25*
- з колодочними гальмами	125-140	150
Причіпні вагони електропоїздів з композиційними колодками (без довжини втулки)	60-70	100

 

Примітка:

1. Вихід штока гальмівних циліндрів електропоїздів при ступені гальмування приймати менше вказаного на 30% при розміщенні гальмівних циліндрів на кузові вагона і на 20% - при розміщенні гальмівних циліндрів на візку.

2. При наявності норм виходів штоків, встановлених заводськими інструкціями і узгоджених з УЗ, керуватися цими нормами. Максимально допустимий в експлуатації вихід штока встановлюється на 25% більше, ніж верхня межа при випуску із депо.

3. Тепловоз ТЕП70 повинен мати вихід штоків гальмівних циліндрів 60±10 мм;

- розмір В - при відпущеному гальмі 340 - 365 мм

- максимальний в експлуатації - 520 мм.

3.2.6 Зарядний тиск в гальмівній магістралі при поїзному положенні ручки крана машиніста (РКМ) повинен відповідати величинам вказаним в табл. 3.2.

Таблиця 3.2

Зарядний тиск в гальмівній магістралі.

 

Характеристика поїзда	Зарядний тиск в гальмівній магістралі ведучого локомотива, моторвагонного поїзда, кгс/см2
1. Електропоїзд ЕР (крім ЕР22, ЕР2т); - поїзд в складі недіючих вагонів електропоїздів ЕР(крім ЕР22, ЕР2т); - вантажний поїзд, в складі якого є вагони електропоїзда ЕР (крім ЕР22, ЕР2т) чи порожні тендери з включеними автогальмами.	4, 5-4, 8
2. Електропоїзд ЕР2т (та поїзда, в яких він знаходиться).	4, 5-4, 6
3. Вантажний поїзд із составом порожніх вагонів, пасажирський поїзд, в складі якого слідують вагони з включеними автогальмами типу КЕ, Ерлікон. ДАКО.	4, 8-5, 0
4. Пасажирський, вантажно-пасажирський, сплотка в складі якої знаходяться пасажирські локомотиви; вантажний при наявності в составі вагонів МВРС (крім вагонів електропоїздів ЕР) і пасажирських локомотивів і вагонів з включеними автогальмами, моторвагонний.	5, 0-5, 2
5. Вантажний, в складі якого знаходяться завантажені вагони, моторвагонний із вантажним авторежимом, сплотка в складі вантажних локомотивів.	5, 3-5, 5
6. Дизель-поїзди серії ДРІА, ДРІП.	5, 5-5, 6
7. Вантажний на затяжних спусках крутизною 0, 018 і більше; вантажний, в складі якого знаходяться вагони з повітророзподільником № 388 жорсткого типу.	6, 0-6, 2

 

По місцевим умовам, виходячи з результатів експериментальних поїздок наказом начальника залізниці може встановлюватися зарядний тиск:

· на затяжних спусках крутизною менше 0, 018 для вантажних навантажених поїздів - 6, 0-6, 2 кгс/см2;

· на затяжних спусках від 0, 018 до 0, 028 для вантажних порожніх поїздів 5, 3-5, 5 кгс/см2 (дозволяється окремою вказівкою УЗ).

3.2.7 Режими включення повітророзподільників (ПР):

· при веденні вантажних поїздів із швидкістю не більше 90 км/год і при виконанні маневрових робіт ПР вантажного типу на локомотивах включати на порожній режим, а при слідуванні вантажного поїзда із швидкістю понад 90 км/год ПР на локомотиві включати на вантажний режим. На затяжних спусках крутизною до 0, 018 ПР вантажного типу включати на рівнинний режим, крутизною 0, 018 і більше - на гірський. Повітророзподільники № 292 незалежно від крутизни затяжного спуску і швидкості включати на довгосоставний режим. На гірський режим включати незалежно від крутизни спуску ПР локомотивів, у яких відпуск автоматичного гальма забезпечується випуском повітря із робочої камери повітророзподільника.

· при веденні пасажирських і вантажно-пасажирських поїздів повітророзподільники локомотивів включати: № 270, 483 - на вантажний рівнинний режим, № 292 в пасажирських поїздах в складі до 25 вагонів включно - на режим " К" (короткосоставного поїзда і поїзда нормальної довжини), а в пасажирських поїздах складом більше 25 вагонів і вантажно-пасажирських поїздах - на режим " Д" (поїзда підвищеної довжини).

· при одиночному слідуванні вантажного локомотива ПР включати на вантажний режим, а пасажирського чи вантажно-пасажирського ПР № 292 включати на режим " К".

Якщо при з'єднанні локомотивів по системі багатьох одиниць дія крана допоміжного гальма першого локомотива не поширюється на наступні локомотиви, то ПР на цих локомотивах включати на середній режим.

· при з'єднанні з одиночним вантажним локомотивом не більше п'яти вагонів, чи п'яти недіючих локомотивів його ПР перемикати також на вантажний режим.

3.2.8 При випуску локомотива після його обслуговування (крім ТО-1) і ремонту слюсарі повинні перевірити:

- прохідність повітря:

- через блокувальний пристрій № 367;

- через кран машиніста.

Перевірка проводиться при початковому тиску в головних резервуарах (ГР) не менше 8, 0 кгс/см² і виключених компресорах в діапазоні пониження тиску в ГР об'ємом 1000 літрів з 6, 0 до 5, 0 кгс/см².

Прохідність пристрою № 367 вважається нормальною, якщо:

- при находженні ручки крана машиніста в І положенні;

- і відкритому кінцевому крані ГМ зі сторони цього пристрою;

- зниження тиску проходить за час не більше 12 с.

Прохідність крана машиніста вважається нормальною, якщо:

- при находженні ручки крана в II положенні;

- і відкритому кінцевому крані;

- зниження тиску у вказаних межах проходить за час не більше 20 с.

При більшому об'ємі ГР локомотива час повинен бути пропорційно збільшений.

Вказані перевірки наказом начальника депо може проводити локомотивна бригада.

3.2.9 Дію апаратури електропневматичного гальма (ЕПТ) на локомотивах перевіряти з обох кабін керування наступним порядком:

· для перевірки напруги джерела живлення ЕПГ:

- встановити ручку крана машиніста робочої кабіни в поїзне положення;

- зняти з'єднувальний кінцевий рукав з ізольованої підвіски збоку неробочої кабіни;

- і виключити тумблер дубльованого живлення.

- Включити джерело живлення ЕПГ;

- і перевірити по вольтметру напругу постійного струму при IV положенні РКМ на виході перетворювача, яка повинна бути не нижче 50В.

- При находженні РКМ в «VЕ», «V» і «VI» положеннях, величина цієї напруги під навантаженням повинна бути не менше 45В;

· для перевірки дії ЕПГ:

- провести ступінчате гальмування до повного;

- а потім виконати ступінчатий відпуск.

- При знаходженні РКМ:

- в І та II положеннях повинна горіти лампа з буквеною позначкою " О";

- в положеннях III і IV - лампи " П" і " О";

- а в положеннях V, VЕ, VI - лампи " Т" і " О".

- При знаходженні РКМ в положенні VЕ розрядка зрівнювального резервуара і гальмівної магістралі через цей кран відбуватися не повинна, а повинні діяти ЕПГ;

· для перевірки дубльованого живлення проводів № 1 і № 2:

- підвісити кінцеві рукава на ізольовані підвіски збоку обох кабін управління;

- включити тумблер дубльованого живлення;

- при II положенні РКМ повинна горіти лампа з буквеною позначкою " О", а при виключенні тумблера лампа повинна згаснути.

Якщо кран машиніста має положення VА (повільного темпу розрядки ЗрР), що збігається з положенням VЕ, то допускається зниження тиску в ЗрР не більше 0, 5 кгс/см² від зарядного тиску при повному тиску в гальмівних циліндрах.

Частину вище вказаних перевірок виконують одночасно.

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: