ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ГАЛЬМІВНОГО ОБЛАДНАННЯ ВАГОНІВ

6.1. Загальні положення

6.1.1. Технічний стан гальмівного обладнання вагонів повинен перевірятись при їх технічному обслуговуванні робітниками пунктів технічного обслуговування (ПТО), контрольних пунктів технічного обслуговування (КПТО) і пунктів підготовки вагонів (ППВ). Виконання робіт контролює старший по зміні чи старший оглядач вагонів, які повинні забезпечити: технічну готовність гальмівного обладнання і включення всіх гальм в составі, з'єднання рукавів, відкриття кінцевих кранів, встановлену норму гальмівного натиснення в поїзді, а також надійну роботу гальм при випробуванні їх на станції і на шляху прямування.

6.1.2. Забороняється подавати під завантаження, посадку пасажирів і ставити в поїзд вагони з несправним гальмівним обладнанням, а також без пред'явлення їх до технічного обслуговування та запису в журналі форми ВУ-14 про признання вагонів придатними до безпечного слідування в поїздах і підпису відповідних працівників.

6.1.3. На станціях формування, обороту і на шляху прямування, де передбачена графіком руху зупинка поїзда для технічного огляду, гальмівне обладнання кожного вагона повинно бути перевірене на справну його дію з виконанням необхідного ремонту.

На станціях, де немає ПТО, КПТО, ППВ порядок перевірки технічного стану і ремонту гальмівного обладнання вагонів при їх постановці в поїзди і подачі під завантаження встановлюється наказом начальника залізниці. 6.1.4 Забороняється приступати до технічного обслуговування гальмівного обладнання вагонів пасажирських поїздів, обладнаних електроопалюванням, до вимикання джерела живлення опалення.

 

6.2. Технічні вимоги на виконання технічного обслуговування гальмівного обладнання вагонів

6.2.1. При технічному обслуговуванні вагонів перевіряти:

· знос і стан вузлів і деталей, відповідність їх встановленим розмірам. Деталі, у яких розміри вийшли за межі допусків чи не забезпечують нормальну роботу гальм - замінити:

· правильність з'єднання рукавів гальмівної магістралі (ГМ), відкриття кінцевих кранів між вагонами і роз'єднувальних кранів на повітропроводах від магістралі до повітророзподільників (ПР), а також їх стан і надійність кріплення, стан електричних контактів головок рукавів № 369А;

· правильність включення режимів ПР на кожному вагоні з врахуванням наявності авторежиму, в тому числі, згідно з навантаженням і типом колодок;

· щільність гальмівної мережі составу, яка повинна відповідати встановленим нормативам;

· дію автогальм на чутливість до гальмування і відпуску. Повітророзподільники і електроповітророзподільники, що працюють незадовільно, замінити справними. При цьому дію ЕПГ перевірити від джерела живлення з напругою при гальмуванні не більше 40В (напруга хвостового вагона повинна бути не менш 30В);

· дію протиюзного і швидкісного регуляторів на пасажирських вагонах з гальмами західноєвропейського типу відповідно з окремими інструктивними вказівками, а також п. 6.2.8 цієї Інструкції;

· на вагонах з авторежимом відповідність виходу вилки авторежиму завантаженню вагона, надійність кріплення контактної планки, опорної балки на візку і авторежиму, демпферної частини і реле тиску на кронштейні, ослаблені болти затягнути;

· правильність регулювання гальмівної важільної передачі і дію автоматичних регуляторів, вихід штоків гальмівних циліндрів, який повинен бути в межах, вказаних в табл. 6.1 цієї Інструкції.

Важільна передача повинна бути відрегульована так, щоб:

- відстань від кінця з'єднувальної муфти до кінця захисної труби авторегулятора була не менше 150 мм для вантажних вагонів і 250 мм для пасажирських;

- кути нахилу горизонтальних і вертикальних важелів повинні забезпечувати нормальну роботу важільної передачі до граничного зносу гальмівних колодок;

· товщину гальмівних колодок та їх розміщення на поверхні кочення коліс. Не допускається залишати на вантажних вагонах гальмівні колодки, якщо вони виходять з поверхні кочення за зовнішню грань колеса більше ніж на 10 мм. На пасажирських і рефрижераторних вагонах вихід колодок з поверхні кочення за зовнішню грань колеса не допускається.

Товщина чавунних гальмівних колодок повинна бути не менше 12 мм. Мінімальна товщина композиційних гальмівних колодок з металевою спинкою - 14 мм, з сітчато-дротяним каркасом - 10 мм (колодки із сітчато-дротяним каркасом визначаються по заповненому фрикційною масою вушку).

Товщину гальмівної колодки перевіряти із зовнішньої сторони, а при кліновидному зносі - на відстані 50 мм від тонкого кінця.

У випадку явного зносу гальмівної колодки із внутрішньої сторони (зі сторони гребеня колеса) колодку належить замінити, якщо цей знос може викликати пошкодження башмака;

· забезпеченість поїзда потрібним натисненням гальмівних колодок у відповідності із затвердженими Укрзалізницею нормативами по гальмам (додаток 2).

Таблиця 6.1

Вихід штока гальмівних циліндрів вагонів.

 

Тип вагона	При відправленні з ПТО	Максимально допустимий при повному гальмуванні в експлуатації (без авторегулятора)
Вантажні:
з чавунними колодками	75-125 40-100	175
з композиційними колодками	50-100 40-80	130
Пасажирські:
з чавунними і композиційними колодками	130-160 80-120	180
з повітророзподільниками: - КЕ, Ерлікон, ДАКО	105-115 50-70	125
вагони ВЛ-РІЦ з візками ТВЗ ЦІНІІ " М"	25-40 20-30	50

Примітка:

1. В чисельнику - при повному службовому гальмуванні, в знаменнику - при першій ступені гальмування.

2. Вихід штока гальмівного циліндра при композиційних колодках на пасажирських вагонах вказаний з урахуванням довжини хомута (70 мм), встановленого на штоці.

6.2.2. При регулюванні важільних передач вантажних вагонів на ПТО, КПТО і пунктах підготовки до перевезень вихід штока гальмівних циліндрів встановлюється по мінімально допустимому розміру чи на 20-25 мм менше верхньої межі; на вагонах, обладнаних авторегулятором важільної передачі, його привід регулюється на підтримку виходу штока на нижній межі встановлених нормативів. На пасажирських вагонах регулювання приводу проводити при зарядному тиску в магістралі 5, 2 кгм/см² і повному службовому гальмуванні.

6.2.3. Норми виходу штоків гальмівних циліндрів перед крутими затяжними спусками встановлюються начальником залізниці.

6.2.4. Забороняється встановлювати композиційні колодки на вагони, важільна передача яких переставлена під чавунні колодки (тобто валики затяжки горизонтальних важелів знаходяться в отворах, що розміщені далі від гальмівного циліндра) і, навпаки, не дозволяється встановлювати чавунні колодки на вагони, важільна передача яких переставлена під композиційні колодки, за винятком колісних пар пасажирських вагонів з редукторами, де використовуються чавунні колодки до швидкості руху 120 км/год.

Шести і восьмиосні вантажні вагони, а також вантажні вагони тарою більше 27 тс, повинні експлуатуватися тільки з композиційними колодками.

6.2.5. При огляді составу на станції, де є ПТО, КПТО, ППВ, у вагонів повинні бути виявлені всі несправності гальмівного обладнання, а деталі чи прилади з дефектами замінені на справні.

6.2.6. В пунктах формування вантажних поїздів і пунктах формування і обороту пасажирських поїздів оглядачі вагонів зобов'язані перевірити справність і дію ручних гальм, звернути увагу на легкість приведення в дію і прижим колодок до коліс.

Таку ж перевірку ручних гальм оглядачі вагонів повинні провести на станціях з ПТО, КПТО, ППВ, що передують крутим затяжним спускам.

6.2.7. Забороняється ставити в состав поїзда вагони, гальмівне обладнання яких має хоча б одну з наступних несправностей:

· несправні повітророзподільники, електроповітророзподільники, електричний ланцюг ЕПГ (в пасажирському поїзді), авторежим, кінцевий або роз'єднувальний кран, випускний клапан, гальмівний циліндр, резервуар, робоча камера;

· пошкодження повітропроводів: тріщини, прориви, протертості і розшарування з'єднувальних рукавів, тріщини, надломи і вм'ятини на повітропроводах, нещільність їх з'єднань, послаблення трубопроводів в місцях їх кріплення;

· несправність механічної частини: траверс, триангелів, важелів, тяг, підвісок, авторегулятора важільної передачі, башмаків, тріщини чи зломи в деталях, відкол провушин колодки, неправильне кріплення колодки в башмаку, несправність чи відсутність запобіжникових деталей та балки авторежиму, нетипове кріплення, нетипові деталі та шплінти у вузлах:

· несправне ручне гальмо:

· послаблення кріплення деталей;

· невідрегульована важільна передача;

· товщина колодок менше вказаної в п. 6.2.1 цієї Інструкції.

6.2.8. Перевірити дію пневмомеханічного протиюзного і швидкісного регуляторів вагонів РІЦ на пасажирському режимі включення гальма при повному службовому гальмуванні.

На кожному вагоні перевірити дію протиюзного регулятора на кожній осі. Для цього через вікно в корпусі датчика провернути інерційний вантаж, при цьому повинен відбутися викид повітря із гальмівного циліндра перевіряємого візка через скидальний клапан. Після припинення впливу на вантаж він повинен сам вернутися в початкове положення, а гальмівний циліндр наповнитись стиснутим повітрям до першопочаткового тиску, що контролюється по манометру на боковій стінці кузова вагона.

Натиснути кнопку швидкісного регулятора на боковій стінці вагона Тиск в гальмівних циліндрах повинен підвищитися до встановленої величини, а після припинення нажиму на кнопку тиск в циліндрах повинен знизитися до першопочаткового.

Після перевірки включити гальма вагонів на режим, відповідний встановленій на дільницях максимальній швидкості поїзда.

6.2.9. Перевірити відстань між головками з'єднувальних рукавів № 369А і штепсельними роз'ємами міжвагонного електричного з'єднання освітлювальної мережі вагонів в з'єднаному стані. Ця відстань повинна бути не менше 100 мм.

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: