Роль товарних запасів у забезпеченні стійкості товарного асортименту

Процеси виробництва, обігу і споживання в суспільстві відбуваються без­ перервно. Однак, в розвиненому суспільстві ці процеси не співпадають ні в просторі, ні у часі. Тому для забезпечення їх безперервності і необхідні то­ варні запаси.

Неспівпадання виробництва і споживання в просторі і у часі зумовлює­ ться економічними інтересами суспільства. Так, виробництво може бути скон­ центроване в місцях сировинної бази, де формуються товарні запаси, які по­ тім доставляються в пункти споживання.

В економіці країни великий розвиток отримала спеціалізація виробниц­ тва. Вона передбачає зосередження діяльності підприємств на випуску пев­них виробів у вузькому (обмеженому) асортименті. При створенні запасів у сфері обігу вирішується питання задоволення різноманітних потреб людей шляхом надання їм вибору товарів з широкого асортименту. Вирішити це питання без необхідних запасів неможливо.

Потрібно також зазначити, що виробництво багатьох товарів, в біль­шій частині продовольчих, схильне до сезонності внаслідок сезонного харак­теру надходження сировини. Багато які види сировини, напівфабрикатів і т.д. вимагають для свого виробництва більш тривалих періодів часу. Це особли­во відноситься до тих видів сировини,, які постачає землеробство і тваринни­цтво. Певний запас такої сировини повинен існувати весь період виробницт­ва, щоб не сталося перерви в його процесі. При цьому в процесі виробництва запас меншає в промисловості і збільшується в сфері обігу. Товарні запаси, що формуються після переробки сезонної сировини, згладжують вплив сезо­нності в споживанні.

Особливе призначення в суспільстві викопують так звані резервні запаси предметів споживання. Ці запаси дають можливість у разі необхідності ма­неврувати наявними товарними ресурсами, запобігати диспропорціям, що виникли у виробництві і споживанні.

Взаємозв'язок виробництва і споживання в ринковій економіці висту­пає в формі попиту і пропозиції.

При збільшенні об'єму попиту, що виникає під дією різних, іноді випад­кових чинників, рівно як і скороченні його в зв'язку з різними обставинами або змінами об'ємів пропозиції товарів, відповідність попиту і пропозиції досягається за рахунок товарних запасів. Випадкові порушення відповіднос­ті попиту і пропозиції повинні вирівнюватися за рахунок зміни товарних за­пасів, які в цьому випадку не тільки забезпечують безперебійну торгівлю,

 

182

183

але і в моменти змін попиту дають можливість зберегти правильне співвідно­шення між попитом і пропозицією за рахунок зміни своїх розмірів.

Наявність товарних запасів в суспільстві пов'язана також з раціональ­ною організацією руху товарів. Для народного господарства загалом більш економічним є рух товарної маси великими транспортними одиницями, нап­риклад, цілими вагонами, контейнерами і маршрутами (вагонними склада­ми), оскільки з'являється можливість більш ефективного використання різ­них видів транспорту. Для цього потрібне утворення певних запасів.

Потрібно також зазначити, що доставка товарів до споживачів відбува­ється з інтервалами у часі. Враховуючи, що потреби в товарах є постійними, а на постачання товарів в місця їх реалізації можуть впливати випадкові чи­нники, здатні її затримати, утворення товарних запасів є виправданим.

Крім того, умови транспортування товарів спричиняють за собою необ­хідність попереднього дострокового завезення товарів в деякі райони країни і утворення певних товарних запасів в цих районах.

Утворення товарних запасів повинно відповідати потребам розвитку народного господарства. Якщо товарні запаси перевищують суспільно нео­бхідний рівень, то в них відволікається більше ніж треба оборотних коштів, що наносить істотного збитку в справі розширеного відтворювання. Брак запасів спричиняє негативні наслідки у виробництві, торгівлі і споживанні.

Раціональне утворення товарних запасів та їх регулювання - найважли­віша умова для забезпечення розширеного відтворювання товарів, в тому числі для безперебійного продажу товарів, все більш повного задоволення попиту населення при мінімально можливих витратах виробництва і обігу.

Товарні запаси знаходяться в постійному русі та оновленні. Кінцевою стадією руху є споживання, причому па місце спожитих товарів виробницт­во постачає нові. Товари протягом більшого або меншого часу утворять за­пас, поки їх не замінять нові примірники того ж роду. Тільки за допомогою такого утворення запасу забезпечується постійність і безперервність процесу обігу, а тому і процесу відтворювання, що включає і процес обігу.

Саме тому в ринковій економіці важливе значення мають питання, по­в'язані з регулюванням товарних запасів в оптових і роздрібних торгових підприємствах.

Основне призначення товарних запасів в оптовому підприємстві - обс­луговування потреби в товарах своїх покупців, а в роздрібних торгових під­приємствах - забезпечення стійкої пропозиції товарів з урахуванням купіве­льного попиту. Причому пропозиція товарів повинна бути виражена у вигляді сформованого асортименту для даного типу торгового підприємства.

Отже, асортимент товарів як в оптовому підприємстві, так і в магазині

певного типу є початковим, відправним моментом для створення товарних запасів.

Відповідно до асортиментних переліків оптової бази, магазину повинні утворюватися і товарні запаси, ідентичні за своєю структурою. їх необхідно поновлювати шляхом регульованого завезення товарів.

Товарні запаси оптом і в роздріб повинні служити реальною пропозиці­єю товарів, що забезпечує їх безперебійний продаж як оптовим покупцям, так і населенню.

У ході реалізації товарні запаси витрачаються і повинні завозитися нові, пропорційні за своєю структурою і кількістю необхідному асортименту. В іншому випадку порушується стійкість сформованого асортименту і створю­ються несприятливі умови, наслідком яких можуть стати недоотримання при­бутку підприємством, погіршення обслуговування оптових покупців і насе­лення.

10.7. Управління товарними запасами на складах оптових торгових підприємств і в магазинах

Управління товарними запасами завжди має на меті їх оптимізаЦію, тоб­то забезпечення торгової організації товарами в такому асортименті і в та­ких кількостях, які максимально відповідають попиту, що передбачується. Отже, і цій найважливішій управлінській функції передує вивчення і прогно­зування можливостей ринку.

Управляти товарними запасами - значить планувати певний об'єм і структуру запасів відповідно до поставлених перед торговою організацією цілей і контролювати, щоб товарні запаси постійно відповідали встановле­ним критеріям. Управління повинне бути систематичним. Іншими словами, повинен бути передбачений деякий організаційний механізм, який сам по собі забезпечував би підтримку потрібних товарних запасів. Втручання керівни­ка повинно вимагатися лише тоді, коли цей механізм чомусь не спрацьовує, а також у виняткових випадках, які не могли бути завчасно передбачені систе­мою і програмою.

У практиці торгівлі величину товарних запасів, які необхідно мати, виз­начають декількома способами.

1. Як відношення товарного запасу на певну дату до об'єму реалізації на
ту ж дату за деякий попередній період.

В основному це відношення розраховують на початок місяця, але деякі організації вважають за краще визначати його на кінець місяця....,

2. Як число тижнів торгівлі, на яке вистачить даного запасу. Початкови­
ми даними служить відома (або намічена) товарооборотність. Наприклад,

 

184

185

на майбутнє півріччя (27 торгових тижнів) планується трикратна оборотність запасів. Шляхом простого арифметичного розподілу (27 на 3) визначають, що постійно необхідно мати запас, якого вистачить на 9 тижнів торгівлі. Те­ пер прогнозується об'єм реалізації на майбутні 9 тижнів, і звідси отримують потрібні товарні запаси на початок періоду.

3. З урахуванням пропорційності коливань рівня запасів коливанням об'єму реалізації. Це так званий метод пропорційного відхилення (Percentage Deviation Method). Розрахунок проводиться за наступною формулою:

Цей підхід засновується на принципі, згідно з яким відхилення фактич­ного запасу від середнього завжди повинні бути вдвічі меншими (становити 50%), ніж відхилення об'єму реалізації від середньомісячного. Наприклад, якщо об'єм реалізації в лютому на 50% більше, ніж середньомісячний за рік або за який-небудь інший період, що служить базою для планування, то то­варні запаси, що є на 1 лютого, повинні бути на 25% більшими, ніж середні запаси на початок місяця.

4. За базовим (мінімальним) товарним запасом (Basic Stock Method). Цей спосіб застосовуємо для підприємств, де оборотність товарних запасів ста­новить 6 разів на рік або менше. Товарні запаси, які необхідно мати на поча­ток місяця, визначають шляхом складання базового товарного запасу і об'є­му реалізації, що намічається на місяць:

Запас на початок місяця =

= об'єм реалізації, що намічається на цей місяць +

+ (середня величина товарних запасів - середньомісячний об'єм реалізації)

Жоден з цих методів не є бездоганним, всі вони розроблені «навпомац­ки», на основі тривалого досвіду і тому є чисто емпіричними. Не можна ви­дати і апріорну рекомендацію: який з них застосовувати, який дасть найкра­щі результати. Це залежить від безлічі конкретних чинників. Торговій організації потрібно оцінити (можливо, і випробувати) різні методи і обрати той, який більше всього підходить саме для неї. Найкращим, природно, пот­ рібно вважати такий метод, при якому споживачі будуть задоволені робо­ тою підприємства; не виявиться випадків відсутності товарів, що запитують-

186

ся покупцями; рівень товарних запасів оптимальний; товарооборотність при­ йнятна.

Облік товарних запасів повинен бути налагоджений і в фізичному вира­ женні - в штуках, одиницях, масі, упаковках. Необхідно також уміти управ­ ляти цими «фізичними» запасами. Оскільки споживач купує упаковки, шту­ ки, масу і об'єми, запас повинен бути так збалансований, щоб споживач міг придбати потрібні йому товари в зручному вигляді (розфасуванні, упаковці і т.д.). Урахування фізичного руху товарів, збирання інформації про продаж конкретних найменувань товарів є значно складнішим, ніж отримання да­них у вартісних показниках. Між тим керівникам тоггівлі просто необхідно знати, які фасони, розміри, забарвлення користуються попитом, а які ні. У невеликих магазинах збір подібних даних не складає проблеми, але на вели­ ких роздрібних підприємствах і оптових базах з їх надзвичайно широким асортиментом і величезною товарною масою необхідно передбачати спеціаль­ ні - іноді вельми складні - системи збору такої інформації.

У будь-якому випадку неодмінна передумова управління товарними запа­ сами - облік реалізації за можливо більш дробовими товарними групами. Осно­ вним технічним засобом рішення цієї задачі є застосування, наприклад, у вузлах розрахунку магазинів таких контрольно-касових машин, які можуть акумулювати і видавати розчленовані підсумки (в багатьох великих магази­нах касові апарати сполучені з ЕОМ, утворюючи внутрішньомагазинні АСУ, в число функцій якої входить і управління товарними запасами).

Сучасні контрольно-касові машини здатні видавати дуже деталізовану інформацію. Скажемо, реалізацію чоловічих сорочок можна реєструвати (а потім узагальнювати і аналізувати) роздільно за такими категоріями, як вид тканини (3 ознаки), ціна (4 ознаки діапазону ціп), фасон (3 ознаки), колір і т.д. Кожна ознака вводиться натисп ліням відповідної клавіші касового апа­рату. Магазини, де асортимент дуже широкий, часто таким способом реєст­рують реалізацію товарів, що особливо швидко обертаються.

Деталізований облік продажу товарів іншого асортименту здійснюється за допомогою відривних перфорованих та інших спеціалізованих товарних ярликів. Аналогічні системи управління передбачаються і для оптових баз.

Щоб управляти товарними запасами, необхідно в будь-який момент часу точно знати величину поточних товарних запасів у вартісному вираженні. На підприємствах, що торгують легковими автомобілями, меблями, побуто­ вими електроприладами тривалого користування та іншими дорогими това­ рами, досить точні дані про поточні товарні запаси керівники можуть отри­ мати з книг і документів бухгалтерського обліку.

Але універсальні магазини, роздрібні та оптові підприємства з переваж­но продовольчим асортиментом і галантерейні магазини не в стані вести та-

187

кий оперативний і докладний облік - їх надзвичайно широкий і різноманіт­ний асортимент зробив би бухгалтерські операції невиправдано трудоміст­кими і дорогими. Тому вони вимушені час від часу проводити інвентариза­цію товарних запасів, тобто фактично перераховувати, переважувати, переміряти запаси наявних товарів. Ця процедура дуже дорога і вимагає ба­гато часу; в результаті інвентаризацію проводять порівняно рідко, а поточні товарні запаси визначають виходячи з даних останньої інвентаризації і да­них бухгалтерського обліку За подальший період.

За результатами інвентаризації неважко визначити орієнтовний об'єм реалізації за період між двома інвентаризаціями:

Виходячи з наявності цих «поправок» результати таких розрахунків бу­дуть тільки орієнтовними.

Тут потрібно підкреслити, що вартісний облік надзвичайно важливий, і він ні в якій мірі не може бути замінений обліком в фізичному вираженні -надзвичайно ефективним інструментом. Обидва види обліку дають можли­вість:

? виявити, які саме найменування товару, товарні групи і цілі категорії товару користуються найбільшим попитом. Це дозволяє ухвалювати обґрунтовані рішення про замовлення додаткових партій товару або, навпаки, про виключення товару з асортименту;

? оптимізуватн вкладення капіталу в товарні запаси. Наслідком дуже великих запасів є зменшення товарооборотності, оборотності капі­талу і зменшення прибутку. Крім того, це підвищує і витрати обігу,

. оскільки зберігання товарів вимагає певних витрат;

♦ підвищити обгрунтованість рішень, що приймаються відносно заку­
півлі, товарів. Знаючи, які товари підприємство має в своєму розпо­
рядженні в даний час, і володіючи інформацією про темпи реалізації
різних найменувань і різновидів товарів, про попит на них, комерса­
нти мають базу, на якій можуть засновувати свої рішення відносно
оптимізації асортименту.

В принципі контроль за фізичним рухом товару побудований на тих же основах, що і за рухом товару у вартісному вираженні. Він передбачає наяв-

ність списку або переліку всіх товарів, що входять в асортимент. З позиціями цього списку і зіставляються дані про реалізацію тих або інших товарів. У списку (а це, по суті, не що інше, як документаційна модель асортименту) приводяться необхідні об'єми запасів за кожною позицією і товарною гру­пою, граничний рівень (при зменшенні запасу до цього рівня необхідно за­мовляти товар для поповнення запасу), терміни постачання, темпи реалізації та інші відомості.

ЕОМ надає неоціниму допомогу в управлінні товарними запасами як в окремих підприємствах, так і в масштабі всієї торгової фірми. Наприклад, в магазинах спеціалізовані контрольно-касові машини видають магнітні стріч­ки, а також інші носії інформації, на яких записана інформація про номер товарного відділу, суму, вид і різновид товару і т.д. По закінченні торгового дня через ряд проміжних пристроїв інформація з цих магнітних стрічок вво­диться в ЕОМ; в машину вводиться також інформація з інших носіїв, з яких вона прочитується скануючими пристроями або читаючими автоматами. До ранку наступного дня керівники торгівлі отримують короткі довідки про під­сумки продажу за попередній день, а потім і докладні звіти по товарних від­ділах, секціях і закупниках. Періодично (звичайно щотижня) ЕОМ видає ана­літичний звіт, в якому об'єм реалізації зіставлений з наявними товарними запасами. Подібні аналітичні звіти машина може видавати і по разовим за­питам. Вводячи в ЕОМ кодові номери окремих найменувань товарів, можна отримати докладні дані про рух їх запасів і динаміку реалізації. У колишні часи у відсутність ЕОМ аналізувати реалізацію товарів було дуже важко. Нині ж ЕОМ контролює їх рух і навіть видає попередження про необхідність зня­ти товар з продажу або, навпаки, замовити додаткову партію. Дсікі торгові фірми експериментують навіть в такому напрямі: привласнюю^ ь кодові но­мери окремим споживачам, оптовим покупцям, і після певного часу ЕОМ видає аналіз купівельних звичок і структури споживання. У деяких АСУ ЕОМ друкує замовлення на постачання товарів. Машинним способом успішно складаються прогнози реалізації на майбутній період.

У наш час, наприклад, вже з'явилися продовольчі магазини з розвине­ними внутрішньомагазинними АСУ. Ядром такого магазину є електронний касовий термінал у вузлі розрахунку. У контрольно-касовий прилавок вбу­дований лазерний скануючий пристрій. Касир-контролер одним ковзаючим рухом проводить упаковку, одиницю товару над вікном, скло якого лежить в площині прилавка. На упаковці, на етикетці, на ярлику є графічний символ універсального товарного коду (УТК), що являє собою поєднання чорних і білих штрихів різної товщини. Це поєднання відображає цифровий код да­ного найменування товару, а кожному цифровому коду в пам'яті ЕОМ від­повідають різноманітні дані про цей товар: ціна, кількість, відомості про

 

1.88

189

постачальника і т.д. ЕОМ видає дані, що вимагаються, і вони - найменуван­ня товару (словом) і ціна - друкуються на чеку. На світловому індикаторі також показується ціна і покупець має можливість контролювати правиль­ність розрахунку.

При продажу фруктів, овочів, м'яса і тому подібних товарів застосову­ють вагу типу «маса - ціна - вартість»; вартість також друкується на чеку і одночасно вся інформація про акт продажу вводиться в ЕОМ. Машина ко­ректує дані, що зберігаються в ній про товарний запас і об'єм реалізації. Вона стежить за зменшенням товарних запасів і готує всі необхідні відомості для замовлення нових партій товару на поповнення запасів.

Технічні засоби для внутрішньомагазинних та інших торгових АСУ ко­штують недешево, але в цей час на ринку є різні типи і моделі таких засобів, які відповідають вимогам і можливостям різних за розміром організацій. В основному великі підприємства прагнуть мати власні ЕОМ. Але як дрібним, так і великим підприємствам надається і альтернативна можливість: оренду­вати відповідну апаратуру.

Можливості великих АСУ, що охоплюють цілі торгові мережі, набагато розширилися з появою ЕОМ колективного користування, доступ до яких здійснюється дистанційно. У подібних системах, як правило, ЕОМ встанов­люють в головній конторі фірми, а периферійне обладнання, в тому числі і засоби введення/виведення, - на підприємствах, віддалених на сотні кіломет­рів, що надзвичайно полегшує централізоване планування асортименту і то­варних запасів і управління ними в поєднанні з децентралізованою закупів­лею і уточненням асортименту з урахуванням локальних особливостей попиту.

Однак, результати, що видаються АСУ, цілком залежать від достовір­ності, надійності, докладності і своєчасності інформації, якою вона оперує.

190

Глава 11. Основні засоби маркетингових комунікацій

⇐ Предыдущая22232425262728293031Следующая ⇒

Поделиться: