Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


Порядок проведення аукціону



Управління проведенням аукціону здійснюється аукціонним комітетом. До його складу включаються голова (директор аукціону), комерсант, юрис­консульт, експерт, аукціоніст, бухгалтер.

Для прийому товарів на аукціон продавці повинні оформити так звану пропозицію по висуненню товару на аукціон. У пропозиції вказується повне найменування товару, його короткий опис, характеристика споживчих влас­тивостей і якості, дані про кількість примірників, а також інформація про власника.

Товари (майно), що продаються на аукціоні, підлягають експертній оцінці із залученням необхідних фахівців, яка завершується встановленням старто­вої ціни. У деяких випадках продавець і працівники аукціонного комітету можуть домовлятися про «резервну» ціну, нижче за яку товар не може бути проданий. Всі умови аукціонного продажу товару фіксуються в аукціонній угоді, що підписується зацікавленими сторонами.

Прийняті від продавців товари сортуються в залежності від якості і виду по лотах (стандартна партія або одиниця товару) і від кожної партії відби­рається зразок. Кожному лоту привласнюють номер, за яким він буде прода-

157


ватися з аукціону. По завершенні сортування аукціон складає аукціонну ві­домість, випускає каталог з наведенням номерів лотів, який розсилається можливим покупцям з прикладенням правил аукціонного торгу. Обоє 'язкова умова організації аукціону - завчасне надання потенційним покупцям можли­вості ознайомитися з товарами. Всі товари, що заявлені для продажу і внесе­ні в аукціонну відомість, повинні бути заздалегідь виставлені для огляду з тим, щоб потенційні покупці мали можливість до аукціону ознайомитися із справжніми примірниками товарів, оскільки після продажу товару на аук­ціоні ніякі претензії до якості не приймаються (крім прихованих дефектів).

Аукціони завчасно оповіщають продавців (постачальників) про термі­ни проведення торгу. Для цього до початку аукціону, як правило, за 1,5-2 місяці, в пресі вміщуються рекламні оголошення з наведенням умов, місця і часу проведення торгів, кількості і асортименту товарів, що пропонуються до продажу. Дуже ефективним засобом інформування служать барвисто оформлені рекламні щити і транспаранти, що розташовуються в місцях про­ведення аукціону, на території торгових підприємств, фасадах будівель, де проводиться аукціон. На транспарантах, рекламних афішах вказують режим роботи аукціону, дату і час проведення торгів, перелік товарів, що приймаю­ться до продажу, майно та інш. Нарівні з цим може застосовуватися радіо - і телевізійна реклама, розсилка можливим покупцям рекламних брошур-про-спектів, рекламних листків і т.д.

Торги починаються в заздалегідь визначений день і годину і проводять­ся в основному в спеціальному аукціонному залі.

При гласному способі аукціоніст оголошує номер чергового лота, нази­ває початкову ціну і питає: «Хто більше?» Якщо чергового підвищення ціни не пропонується, аукціоніст після триразового питання «Хто більше?» уда­ряє молотком, підтверджуючи, що даний лот проданий останньому, хто наз­вав найвищу ціну.

Покупець, бажаючий придбати товар, підіймає сигнальну табличку, ли­цьова сторона якої звернена до аукціоніста, і оголошує ціну, що перевищує стартову. Аукціоніст повторює кожну запропоновану покупцями ціну і на­зиває місце, звідки поступила ціна. У тих випадках, коли через відсутність інтересу до даного лота або внаслідок змови покупців не вдається досягнути наміченого рівня продажної ціни, аукціоніст має право без пояснень зняти лот з торгу і виставити його пізніше знову. Після закінчення торгів по дано­му лоту покупець оформляє аукціонну угоду. Для оплати купленого на аук­ціоні товару бухгалтер виписує товарний чек в двох примірниках, в якому вказує найменування товару, номер інформаційної карти, номер лота, оста­точну аукціонну ціну, відомості про покупця, дату продажу. На основі опла­ченого товарного чека бухгалтер реєструє продаж товарів в аукціонній

158


відомості для подальшого розподілу аукціонної виручки (різниці між стар­товою і продажною цінами) між власником товару і організаторами аукціо­ну.

Порядок розподілу аукціонної виручки передбачається в аукціонній уго­ді-

В деяких європейських країнах застосовуються автоматизовані способи проведення торгів. Зміни ціни у бік підвищення або пониження фіксуються покупцями за допомогою електричних кнопок, приєднаних до циферблатів, на яких відбивається ціна. Лот купує той, хто перший натисне електричну кнопку, що зупиняє стрілку циферблата. Покупець визначається по ввімкне­ній заблокованій лампочці. Автоматизовані системи проведення аукціону дозволяють істотно прискорити процес проведення торгів.

9.4. Організація проведення конкурсів (тендерів)

Одним з методів розміщення (видачі) замовлень на постачання товарів і підрядів на виконання певних робіт є проведення конкурсу або тендера (між­народного торгу).

Конкурс (тендер) - особлива форма видачі замовлень на постачання то­варів або підрядів на виконання робіт, яка передбачає залучення пропозицій від кількох постачальників або підрядчиків з метою забезпечення найбільш вигідних комерційних та інших умов операції для організаторів торгів.

Суть конкурсних торгів стисло можна охарактеризувати таким чином: покупець (замовник) оголошує конкурс для продавців (постачальників) на товар або послуги із заздалегідь певними характеристиками і після порівня­ння отриманих пропозицій підписує договір (контракт) з тим продавцем (по­стачальником) або підрядчиком, який запропонував найбільш вигідні для покупця (замовника) умови.

В сучасних умовах конкурсні торги є поширеним способом розміщення державними організаціями, а також підприємствами приватного сектора за­мовлень на постачання машин, обладнання, військової техніки, великих пар­тій сировини, виконання наукових, проектних і дослідницьких робіт, спо­рудження промислових і соціальних об'єктів. Крім укладення договорів купівлі-продажу і підряду, конкурси можуть застосовуватися при укладенні орендних і лізингових угод, здійсненні інвестиційних та інших проектів.

У нашій країні в період масової приватизації державної власності кон­курсні торги широко застосовувалися державними органами при продажу об'єктів державної власності, майна і акцій в приватну власність. Зокрема, одними з методів приватизації були продаж по інвестиційному конкурсу і продаж по комерційному конкурсу.

159


Під час продажу по інвестиційному конкурсу право придбання акцій за номінальною вартістю отримує особа, що запропонувала за це право макси­мальні інвестиції в розвиток даного акціонерного товариства на найбільш сприятливих для останнього умовах.

Під час продажу по комерційному конкурсу право придбання акцій от­римує особа, що запропонувала за них максимальну ціну і погодилася вико­нати певні умови, встановлені перед проведенням конкурсу.

Конкурсні торги поділяються на внутрішні і міжнародні.

Міжнародні торги (tenders) - спосіб закупівлі товарів, розміщення замов­лень і видачі підрядів, що передбачає залучення до певного, заздалегідь вста­новленого терміну пропозицій від кількох постачальників або підрядчиків різних країн і укладення контракту з тим з них, пропозиція якого найбільш вигідна організаторам торгів (за ціною та іншими комерційними та техніч­ними умовами).

Тендери в сучасних умовах набули досить значного поширення. Вони грають важливу роль в пошуку і відборі контрагентів дли укладення опера­цій на постачання машин і обладнання, будівництво об'єктів «під ключ».

Найчастіше торги як метод закупівлі застосовуються країнами, що роз­виваються. На їх частку припадає до 80% загального числа тендерів, що про­водяться в зарубіжних країнах на машини і обладнання.

У більшості країн, що розвиваються, чинне законодавство зобов'язує імпортерів закуповувати за кордоном товари (особливо обладнання), вар­тість яких перевищує певну суму, тільки через торги.

В залежності від способу проведення розрізнюють торги відкриті (пуб­лічні) і закриті (обмежені або негласні).

До участі у відкритих торгах допускаються всі бажаючі фірми та орга­нізації: як місцеві, так і іноземні. Шляхом відкритих торгів в основному ро­зміщуються замовлення на стандартне і універсальне обладнання, а також на невеликі за об'ємом підрядні роботи.

До участі в закритих торгах запрошуються лише певні фірми, яким ви­сипаються спеціальні запрошення. В основному це престижні, відомі в даній області виробництва фірми, що мають великий досвід і добре технічно озб­роєні. Через закриті торги розміщуються замовлення на унікальне, складне і спеціальне обладнання, комплектні вироби і т.д.

Організатори торгів, що ухвалили рішення про розміщення замовлень через торги, створюють тендерні комітети, до складу яких входять технічні і комерційні експерти, представники адміністрації. Головами тендерних ко­мітетів, як правило, призначаються керівники організацій, що проводять за­купівлю.

160


Тендерні комітети здійснюють всю організаційну роботу по проведен­ню торгів. Вони публікують оголошення про торги, розповсюджують їх умо­ви між учасниками, аналізують представлені пропозиції і виносять рішення про переможця конкурсного торгу, якому і передається замовлення. Умови торгів, як правило, являють собою друковані друкарським способом доку­менти, 'що'містить порядок представлення пропозицій, розгляду їх тендер­ним комітетом і прийняття рішень про передачу замовлень. Вони включають технічні і комерційні умови Контрактів, які будуть підписані між замовника­ми і постачальниками, що виграли торги, а також переліки спеціальних га­рантій, які повинні представити учасники торгів.

Інформація про майбутні торги представляється по-різному, в залежно­сті від виду торгів. При проведенні відкритих торгів в офіційних, в основно­му в урядових органах друку (газетах, економічних журналах, спеціальних бюлетенях по торгах) вміщуються оголошення. У цих оголошеннях містять­ся лише основні відомості про торги, зокрема, найменування організації, що проводить торги, номер торгів, найменування і кількість товару або об'єм робіт, на. постачання і виконання яких оголошені торги, порядок і термін представлення пропозицій та>іниь В оголошенні вказується також, де можуть бути отримані підрядні умови, специфікації, креслення та інші документи, в яких містяться всі необхідні відомості про торги. Такі оголошення публікую­ться за один або півтора місяця до дня проведення торгів. Великі торги ого­лошуються за два - три місяці. Інформація в іноземних джерелах, як прави­ло, дається завчасно, що дозволяє фірмам-експортерам своєчасно підготувати необхідні пропозиції.

Іноземні джерела не тільки передруковують оголошення про торги з на­ціональних бюлетенів, газет і журналів, але й публікують інформацію, яку вони отримують від торгових палат країн, де проводяться торги, або від сво­їх торгових місій, представників або консульства, а також від філіалів або агентських фірм, що знаходяться в країнах, які оголошують торги.

При проведенні закритих торгів порядок інформації інший. Сповіщення про майбутні торги отримують лише окремі фірми, які або добре відомі ор­ганізаторам торгів по замовленнях, що раніше викоиув?лися, або є широко відомими і солідними фірмами в даній галузі.

До встановленого тендерним комітетом терміну закриття торгів їх учас­ники готують комісійні, технічні і комерційні пропозиції. З метою збережен­ня комерційної таємниці учасники торгів передають свої пропозиції в остан­ні хвилини перед закриттям торгів. Після закриття торгів учасники не мають права змінювати умови своїх пропозицій і зобов'язані у разі отримання за­мовлення виконати його суворо відповідно до представлених пропозицій. Щоб виключити можливість відмови учасників від своїх пропозицій, умови

161


торгів передбачають обов'язок претендентів надавати банківські гарантії серйозності пропозицій (bid bond) в розмірі 1-3% загальної суми пропозиції.

У день закриття торгів тендерні комітети організовують публічне розк­риття пропозицій. У присутності всіх учасників торгів керівники тендерних комітетів розкривають пакети з пропозиціями, називають фірми або склади консорціумів, що подали пропозиції, а також оголошують запропоновані учасниками ціни. Такі торги називаються гласними.

При проведенні негласних торгів тендерні комітети не проводять пуб­лічного розкриття пропозицій і не оголошують ні складу учасників, ні за­пропонованих ними умов.

Вибір постачальника і присудження замовлення можуть відбутися без­посередньо після розкриття і оголошення отриманих тендерів в тих випад­ках, коли мова йде про вибір пропозиції з найнижчими цінами при аналогіч­них інших умовах конкурентних пропозицій.

Однак, частіше за все, особливо при постачанні обладнання, прийняття остаточного рішення про вибір постачальника і передачу замовлення прово­диться вищестоящою організацією через певний період часу (іноді через де­кілька тижнів або місяців). Це пояснюється передусім тим, що порівняння пропозицій, визначення вигідності кожної з них вимагає відомого часу: не­обхідно порівняти велике число технічних показників і врахувати різноманітні комерційні умови, що охоплюють не тільки ціну і термін постачання, але й тривалість кредиту, форму розрахунку, умови постачання і приймання това­рів та інш. У конкурсному відборі вирішальну роль можуть грати не тільки ціна та інші комерційні умови, але й висока якість виробів (робіт), що виро­бляються фірмою, найбільш прийнятні для замовника терміни виконання контракту, порядок виконання робіт, можливість залучення в разі необхід­ності кваліфікованих субпостачальїшків або субпідрядників.

Оферент (учасник торгів), пропозиція якого прийнята, отримує про це відповідне сповіщення. Інші ж оферент», як правило, не оповіщаються про результати торгів, але, направивши відповідний запит в тендерний комітет, вони можуть отримати потрібну їм інформацію. У деяких країнах результа­ти торгів публікуються в бюлетенях, що спеціально випускаються, або газе­тах.

Відповідно до умов торгів у всіх країнах оферент, що виграв торги на обладнання, зобов'язаний внести заставу, як гарантію виконання замовлен­ня і всіх умов постачання. її розмір, як правило, складає від 5 до 10% вартості замовлення. Після виконання замовлення гарантійна застава повертається постачальнику, причому спосіб цього повернення також може бути різним: або цілком після постачання обладнання, або частинами по мірі виконання замовлення (пропорційно постачанню). Організатори торгів, що виступають

162


після проведення торгів вже в ролі замовників, мають право використати цю заставу для покриття окремих претензій, виникаючих в ході виконання за­мовлення (у разі постачання неякісного обладнання, порушення термінів постачання і т.п.).

Завершальним етапом проведення конкурсних торгів є підписання кон­тракту з фірмою, що виграла торги. Зміст такого контракту в основному аналогічний звичному контракту купівлі-продажу. Однак, іноді він може мі­стити деякі специфічні умови, що стосуються способів перевезення або вико­ристання торгового флоту своєї країни та інш.

Укладення операції за результатами торгів може проводитися також шляхом прийняття (акцепту) пропозиції оферента без подальшого підписан­ня обома сторонами контракту.

Розміщення замовлень через торги дає значну перевагу покупцям. Про­ведення торгів загострює конкуренцію між постачальниками, а у разі участі в них консорціумів підіймає її на рівень змагання союзів найбільших компа­ній. Внаслідок такого загострення конкурентної боротьби замовлення отри­мують компанії або консорціуми фірм, що нерідко користуються економіч­ною підтримкою своїх урядів і мають можливість за участю в торгах пропонувати на свої товари і послуги більш низькі ціни, забезпечуючи тим самим отримання прибутку за рахунок державного стимулювання експорту.

163


Глава 10. Формування асортименту і

управління товарними запасами на складах

і в магазинах


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-03-22; Просмотров: 309; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.022 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь