Висновки до першого розділу

Висновки до першого розділу

РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОФІЛАКТИКА ВІКТИМНОЇ ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ……………….

2.1 Профілактика як напрям роботи соціального педагога……………………...

2.2 Діагностика схильності підлітків до віктимної поведінки……… ………….

2.3 Соціально-педагогічна профілактики віктимної поведінки підлітків……………………………………………………………………………..

2.4 Програма роботи соціального педагога з профілактики

віктимності підлітків………………………………………………………………

2.5 Профілактика емоційного вигорання педагогів як умова збереження їхнього професіоналізму…………………………………………………………...

Висновки до другого розділу…………………………………………………….

Загальні висновки………………………………………………………………

Список використаних джерел……………………………………………….55

Додаток А…………………………………………………………………….59

Додаток Б……………………………………………………………………..

Додаток В……………………………………………………………………..

Додаток Г……………………………………………………………………..6

Додаток Д……………………………………………………

ВСТУП

Глибокі зміни, що відбуваються у житті нашого суспільства, породжують багато труднощів не лише в економічній, політичній та соціальній сферах, а й в етико-психологічній. Наслідком ускладнення соціально-економічної і політичної ситуації, процесів, пов’язаних зі швидкими змінами в суспільстві, є, зокрема, бурхливе зростання кількості та розмаїтття соціальних конфліктів, в основі яких часто бувають нерозуміння людьми одне одного, надмірна дратівливість, агресивні прояви. Увиразнення показників правопорушень і злочинів зумовлює актуальність дослідження факторів та передумов виникнення конфліктності, агресії, злочинності і пошуку шляхів їх запобігання.

Традиційно дослідження причин агресії, злочинів та соціальних конфліктів спрямовуються на вивчення властивостей особистості агресора (злочинця), можливих причин вербальних або фізичних нападів, мотивів скоєння злочинів, особливостей конфліктної, агресивної чи злочинної поведінки. Водночас одна з найзначніших причин цих явищ залишається малодослідженою, хоча вона й очевидна: йдеться про віктимологічний аспект проблеми соціальних конфліктів і злочинів.

Теоретичний аналіз наукових досліджень і публікацій показав, що останнім часом все більше зацікавлення науковців і практиків викликають проблеми агресії, насильства і конфліктів, а також віктимології та віктимної поведінки

Актуальність нашого дослідженя обумовлена, по-перше, загальним зростанням інтересу до соціально-педагогічної роботи з підлітками, що потерпіли від насильства, по-друге, практичною необхідністю допомоги їм та їхнім батькам, оскільки кількість таких підлітків зростає. Наявність психологічних проблем для підліткового періоду закономірна, і їх професійне вирішення має першорядне значення. Ці труднощі в більшості випадків є складовою частиною природного процесу розвитку і не повинні негативно впливати на становлення особистості. Проте, психологічно виважених, системно обґрунтованих досліджень та програм допомоги віктимним підліткам в Україні немає.

Аналіз конфліктів дозволяє зробити висновок, що інтенсивність і характер перебігу будь-яких конфліктів (побутових, виробничих, педагогічних, криміногенних тощо) залежать переважно від поведінки тих, хто їх провокує. При тому, саме ці особи насамкінець здебільшого залишаються у програші, опиняючись у ролі постраждалих, жертв. Науковці розглядали проблеми агресивності у зв’язку з конфліктами (Г. Васильєва, В. Ковальов, М. Левітов, В. Мерлін, М. Неймарк, Є. Романін), емоціями (В. Вілюнас, Т. Дембо, Д. Зільман, К. Ізард, Я. Рейковський), фрустрацією (А. Бандура, Д. Доллард, Л. Колчина, М. Мауер, І. Міллер, Р. Сієре та інші. Проте в усіх цих дослідженнях увага зосереджується на поведінці агресорів, а особливості сприяючої, або віктимної, поведінки потенційної жертви майже зовсім не враховуються. Але ж відомо, що поведінка потенційної жертви дуже впливає на характер розгортання агресивної взаємодії та її наслідки (Р. Берон, Д. Річардсон, К. Ізард та інші). Часто саме поведінка жертви є основною причиною актуалізації агресивних проявів з боку потенційного агресора чи злочинця. Найсуттєвіші причини злочинів різних типів вивчались у рамках спеціалізованих кримінологічних досліджень. Проте ці розвідки сконцентровані переважно на аналізі соціальних і правових факторів злочинності. Аналізуючи соціально-психологічні причини злочинності, дослідники-кримінологи, як правило, зосереджують увагу на особливостях особистості та поведінки злочинця, не враховуючи такого важливого компонента, як контекстуальна взаємодія злочинця і жертви. Тим часом саме аналіз цієї взаємодії і, особливо, поведінки потенційної жертви найчастіше дає ключ до розуміння причин правопорушень і пошуку шляхів їх запобігання.

На сьогодні ще недостатньо вивченою і висвітленою у науковій літературі є проблема соціально-педагогічної робота з профілактики віктимної поведінки підлітків, саме це зумовило вибір теми нашого дослідження «Соціально-педагогічна профілактика віктимної поведінки підлітків».

Об ’єкт дослідження – віктимна поведінка підлітків

Предмет дослідження – соціально-педагогічна профілактика віктимної поведінки підлітків.

Мета дослідження – дослідити та теоретично обґрунтувати особливості віктимної поведінки підлітків та діяльність соціального педагога щодо її профілактики.

Відповідно до об’єкта, предмета, мети сформульовано такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати аналіз науково-методологічної літератури з проблеми дослідження.

2.Вивчити теоретичні основи віктимної поведінки підлітків.

3.Дослідити та діагностувати рівень схильності підлітків до віктимної поведінки.

4.Визначити особливості соціально-педагогічної профілактики віктимної поведінки підлітків.

Реалізація поставлених завдань забезпечена використанням комплексу методів науково-педагогічного дослідження: загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація матеріалу), – для формування джерельної бази дослідження, формулювання наукових положень і висновків; емпіричних (опитування, анкетування, спостереження, бесіди, методи математичної статистики) – для забезпечення емпіричної бази дослідження, виконання завдань дослідження та вивчення рівня обізнаності учнів ЗНЗ з питань виникнення та профілакики віктимної поведінки.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає у тому, що в роботі розкриті теоретичні основи профілактики віктимної поведінки серед учнівської молоді: розглянуто шляхи та причини виникнення віктимної поведінки, проаналізовано нормативно-правове забезпечення соціально-педагогічної роботи з попередження віктимної поведінки, вивчено врахування вікових особливостей учнів в профілактичній роботі та рівень їх обізнаності з питань віктимної поведінки, розкрито форми та методи профілактичної соціально-педагогічної роботи з учнями ЗНЗ.

Практичне значення роботи. Розроблена та апробована у ході виконання дипломної роботи анкета може бути покладена в основу, більш масштабного дослідження рівня обізнаності підлітків, старшокласників з проблеми віктимної поведінки. Результати дослідження можуть бути використані у викладанні соціально-педагогічних дисциплін («Соціальна педагогіка», «Реабілітаційна педагогіка» «Профілактика негативних явищ у молодіжному середовищі», «Практикум соціально-педагогічної роботи»).

Структура дослідження: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків та списку використаної літератури, що налічує ……. джерел і викладена на ……. сторінках друкованого тексту

Висновки до першого розділу

Отже ,поняття “жертва" і “потерпілий” у віктимології вважаються тотожними. У віктимології потерпілий одночасно є основним об’єктом дослідження і одним із основних її понять.

Як свідчить соціально-правова практика, найбільш віктимні серед неповнолітніх виявляються підлітки у віці 12-14 років.

Таким чином, можна виділити характерні особливості підліткового віку: емоційна незрілість, недостатнє вміння контролювати власну поведінку, розміряти бажання і можливості в задоволенні своїх потреб, підвищена сугестивність, бажання самоствердитися і стати дорослим. Все це в підлітковому віці підвищує ризик стати жертвою несприятливих умов соціалізації. Для того щоб припинити зростання жертв несприятливих умов соціалізації необхідна віктимна профілактика населення, особливо підлітків.

Індивідуальні фактори.

До професійного вигорання більш схильні працівники, які змушені в силу своєї роботи багато і інтенсивно спілкуватись з різними людьми, знайомими і незнайомими. Тому цілком закономірно, що швидше «вигорають» люди, які мають інтровертований характер, індивідуально-психологічні особливості яких не поєднуються з професійними вимогами комунікативних професій. Вони не мають надлишку життєвої енергії, характеризуються скромністю і сором'язливістю, схильні до замкнутості і концентрації на предметі професійної діяльності. Саме вони здатні накопичувати емоційний дискомфорт без «скидання» негативних переживань у зовнішнє середовище. Також існує взаємозв'язок між вигоранням і тривожністю, емоційною чутливістю, темпераментом.

Ще одна, найбільш вразлива категорія «вигораючих», - це люди, що з головою занурюються в роботу, зневажають і відсувають на другий план свої потреби. Вони схильні таким чином втікати від проблем, що виникають в особистому житті. У своєму прагненні до ідеалу такі люди стають надміру захопленими роботою. Вони відчувають сильну потребу бути необхідними і значимими. Звичайно, такі люди дуже залежать від зовнішніх оцінок, особливо схвалення. Більшість позитивних емоцій «вигораючи» знаходять у своїй професійній діяльності. Через це вони часто втрачають зв'язок із своїми родичами і знайомими. У багатьох немає нікого, крім дружини чи чоловіка, з ким можна було б поговорити відверто.

Також до синдрому професійного вигорання більш схильні люди, що відчувають постійний внутрішній особистий конфлікт, пов'язаний із роботою (наприклад, жінки, в яких існує внутрішнє протиріччя між роботою і сім'єю).

Результати досліджень показують, що найбільш чутливими до вигорання, є молоді люди (19-25 р.), які при зіткненні з реальною дійсністю, що не відповідає їх очікуванню, отримують емоційний шок та люди старшого віку (40-50 р.).

Досить часто можна спостерігати як у чоловіків, так і у жінок, професійне вигорання у віці 30 р. Можливою причиною є криза 30 років, яку психологи часто називають «проблемою сенсу життя». Оглядаючись на пройдений шлях, людина бачить, як при сформованому і зовні благополучному житті все-таки недосконала її особистість. Багато фахівців говорять про те, то критично переглядають своє життя. Відбувається переоцінка цінностей і буває так, що кар'єрні досягнення в цьому віці втрачають сенс.

Існують дослідження, що свідчать про взаємозв'язок сімейного стану і вигорання. Більш висока схильність до вигорання є у неодружених осіб (особливо чоловічої статі). Причому, холостяки в більшій мірі схильні до вигорання навіть у порівнянні з розведеними чоловіками.

Доведено, що чоловіки більш схильні до деперсоналізації, а жінки до емоційного виснаження. Чоловіки виявилися більш чутливими до впливу таких стресових ситуацій, які вимагали від них демоне грації чисто чоловічих якостей (сили, підваги). Жінки виявилися більш чутливими до стресових ситуацій, які вимагали від них співпереживання, виховательських навичок, покори. Жінка, що працює, отримує більш високі робочі перенавантаження (в порівнянні з чоловіками) через додаткові домашні та сімейні обов'язки.

Існують дані про позитивний зв'язок між рівнем освіти
і вигоранням. Приводом до цього можуть бути завищені вимоги людей з більш високим рівнем освіти, неможливість реалізації (людина займає не ту посаду, на яку вона могла б претендувати, або не ту, на яку вчилася).

Тісний зв'язок існує між вигоранням і задоволенням працею.

Організаційні фактори.

Мабуть, один з найважливіших факторів, розглянутих у контексті вигорання, — це соціально-психологічні взаємини в організації як по вертикалі, так і по горизонталі. Вирішальну роль відіграє підтримка з боку колег і людей, що стоять вище на професійному і соціальному рівні. Більше того, деякі дослідники підкреслюють, що так звані горизонтальні конфлікти в групі працівників психологічно менш небезпечні, ніж конфлікти з
людьми, які займають більш високе професійне становище.

Умови праці. Практично всі дослідження свідчать про те, що підвищені навантаження в діяльності, понаднормова праця стимулюють розвиток вигорання.

Зміст праці. Дана група факторів містить у собі кількісні і якісні аспекти роботи з клієнтами: число клієнтів, частоту їхнього обслуговування, ступінь глибини контакту з ними.

Прийняття рішень. Важливий фактор, що взаємодіє з вигоранням, — ступінь самостійності і незалежності співробітника у своїй діяльності, можливість приймати важливі рішення. Відчуття значимості, інформованості і прийняття відповідальних рішень значно пригнічує розвиток вигорання.

Стимулювання. Ця проблема розглядається дослідниками в руслі винагороди працівників за їхню працю (матеріальної і моральної) у вигляді схвалення з боку адміністрації і подяки клієнтів. Практично всі дослідники відзначають, що недостатня винагорода (грошова і моральна) чи її відсутність сприяють виникненню вигорання. Є дослідження, які показують, що додаткова винагорода за виконання визначеної роботи підвищує почуття професійної ефективності. При цьому, як правило, важливою є не стільки абсолютна кількість винагороди, скільки її справедливість.

Стиль керівництва. Потрібно відзначити, що демократичний стиль керівництва в меншій мірі сприяє виникненню вигорання, а авторитарний і критикую чий стиль спілкування керівника — навпаки, сприяє вигоранню.

Основні «пастки».

Амбіції, честолюбство та егоїзм — непропрацьовані якості, що призводять до професійного неврозу. Консультант, який має такі риси, намагається допомогти людям не заради них самих, а заради одержання задоволення від своєї влади, заради професійного кар'єрного росту. Честолюбство і амбіції можуть призвести до фантомізації свідомості психолога. Психолог сприймається багатьма людьми як чарівник, зовнішня сторона психологічного впливу здається звичайній людині магічною, доступною тільки професіоналу. Коли фантом психолога («я можу те, чого не можуть інші: я бачу людей наскрізь, я можу ними керувати») зіштовхується з фантомом клієнта («він мені допоможе, він вирішить мої проблеми»), відбувається фантомізація свідомості психолога, у нього виникає ілюзія власної могутності. Руйнування цієї ілюзії, що відбувається при зіткненні з життєвими реаліями, може супроводжуватися сильними психотравмами як психолога, так і клієнта, а також призводити до серйозних особистісних деформацій.

Перфекціонізм, бажання усе робити відмінно, страх помилитися призводять до напруження і помилок. Психологу варто розвинути в собі те, що А. Адлер назвав «мужністю недосконалості», тобто, уміння мужньо сприймати невдачу.

Генералізована професійна ідентичність, ототожнення себе з професійною діяльністю. Дане особистісне явище виникає в людей з підвищеною відповідальністю за справу, якою займаються. Такі психологи відчувають себе психологами скрізь: не тільки на робочому місці, але й у спілкуванні з родиною, у транспорті, з друзями, обираючи собі в якості хобі знову ж таки психологію.

Бажання поділитися своїми проблемами з клієнтом, як спосіб приєднання. Часто в психолога-початківця може виникати спокуса поділитися своєю проблемою і за допомогою цього швидше приєднатися до проблем клієнта, показати: «я такий, як і ти», спровокувати його на подальше саморозкриття. Але існує небезпека перевантажити клієнта своїми труднощами, заразити тривогою.

Вправа «Емоції»

Мета: навчитися замінювати негативні емоції позитивними

Хід вправи: психолог об'єднує учасників у дві групи за принципом «веселий — сумний». Усі сідають зручно відповідно за поділом. Група «сумних» отримує завдання невербально показати вигляд сумної, у чомусь розчарованої людини. Група «веселих» повинна знайти різні способи для того, щоб змінити стан сумного учасника, викликати в нього усмішку, активізувати його, не вдаючись до фізичного контакту. Потім групи міняються ролями.

Рефлексія: який ви обрали спосіб, щоб змінити стан партнера? Кому не вдалося змінити стан свого сусіда і чому? Що ви відчували під час виконання цієї вправи?

Вправа «Позитивне мислення»

Мета: навчитися брати відповідальність за своє життя і формувати на цій основі позитивне мислення.

Хід вправи: психолог пропонує учасникам об'єднатися в пари. Після цього особа А повинна згадати випадок, коли її несправедливо образили, а особа Б повинна довести, що особа А могла би уникнути цього, якщо б поводилася по-іншому, а також особа Б повинна допомогти зрозуміти особі А, який позитивний досвід вона здобула. Через 3 хв — зміна ролей.

Рефлексія: як ви себе почували в ролі А і в ролі Б? Які емоції ви переживали? Чи вдалося вам набути нового життєвого досвіду?

Психолог. Одним із способів прийняття себе є поглиблення, усвідомлення своєї вартості. Кожна людина має свої сильні сторони і саме на них повинна заснувати спілкування з іншими, проте іноді люди навіть не здогадується про свої переваги. Якщо ви з'ясуєте власні сильні сторони, то збільшите самоповагу і поглибите прийняття себе іншими.

Вправа «Прохання — відмова»

Мета: тренувати навички відповідальної поведінки.

Хід вправи: учасники об'єднуються в три підгрупи. Кожна підгрупа отримує картку з ситуацією. Через 10 хв учасникам потрібно запропонувати кілька варіантів відповідальної поведінки в поданій ситуації. Необхідно попросити не принижуючись і відмовити не образивши. Ситуації бажано подати у формі рольової гри. Провести обговорення варіантів відповідей з урахуванням ознак відповідальної поведінки.

Ситуація 1: «вчитель — учень». Учень хоче скласти переатестацію, а вчитель не може її зараз прийняти.

Ситуація 2: «вчитель — вчитель». Колега перед уроком просить вас замінити його, а ви на цей час мали свої плани.

Ситуація 3: «вчитель — адміністратор». Вчитель звертається до директора з проханням про збільшення навантаження, а директор відмовляє.

Що для вас легше було зробити — відповідально попросити чи відповідально відмовити?

Що вам потрібно, щоб поводитися відповідально?

Вправа «Книга мого життя»

Мета: релаксація.

Інструкція. Сядьте зручно. Зробіть кілька спокійних вдихів під вислів «мені добре». Заплющте очі, уявіть собі білий екран, на якому будуть послідовно змінюватись картини. Ось перед вами дерево великим планом, яке поступово віддаляється, ось хмари, що повільно пливуть і теж зникають, здається, ваш погляд на чомусь затримується..., дайте волю своїй уяві...

Кожний подумки повертається до свого дитинства. А дитинство та казка нерозлучні, як нерозлучні річка і береги, сонячне світло і день, квітка і земля, ніч і місяць. Кожний любив слухати казки, і ви можете знову і знову згадати, як ви всім серцем співчували та співпереживали з головним героєм, проходячи разом з ним через усі випробування та радіючи за нього та за його успіхи. Кожний любив не раз гортати сторінки книги, вкотре розглядаючи малюнки з казковими героями.

Ви можете переглянути іншу книгу — книгу вашого життя, і знайти в ній найцікавіші сторінки. Згадайте себе сімнадцятирічним (про що мріяли, ким хотіли стати). Похваліть себе за кожну удачу, за кожний успіх. Ви доклали зусиль, виявили здібності, у вас щось вийшло — і це чудово. Перегорнемо наступну сторінку. На цих сторінках ви бачите себе радісною і щасливою, впевненою і задоволеною людиною, яка легко долає труднощі й досягає успіху в своїх справах. Іноді вам трапляються сторінки, де ви бачите свої колишні поразки, невдачі, де ви когось образили або образили вас, де вас роздирає гнів, клекоче обурення, мучить почуття провини, страху, образи. Ви можете вирвати ці сторінки зі своєї книги, зробивши з них паперові літачки, та пустивши їх за вітром, помахавши їм рукою, попрощавшись з ними назавжди. Або ви можете залишити їх та подякувати кожній ситуації за те, що отримали в ній уроки життя, бо не можна навчитись жити без труднощів.

Скажіть «дякую» всім своїм учителям — життєвим проблемам і труднощам, за можливість порівняти і зрозуміти стан злету та падіння, неприємності й радощі, гіркоту поразки й радість перемоги. Без неприємностей ми дуже швидко звикли б до радощів життя і воно було б нудне та нецікаве. Подякуйте всім, хто колись вас образив, знехтував, відмовив, — вам було боляче, проте ви духовно піднялись на одну, а може, на кілька сходинок.

А тепер погортайте свою книгу знову вперед і поверніться у сьогоднішній день, у цю годину, у цю кімнату. Зробіть глибокий вдих та енергійний видих під вислів «Я бадьорий» і розплющте очі.

Рефлексія: ви мали змогу перегорнути книгу свого життя. Поділіться своїми думками, враженнями та дайте відповідь на запитання:

Що ви відчували, коли подумки гортали цю книгу (хвилювання, піднесення, радість, сум або просто нічого не відчували)?

Коли перегортали сторінку дитинства, ким хотіли стати?

АНКЕТУВАННЯ ПРОВОДИТЬСЯ З МЕТОЮ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ЗАГАЛЬНОЇ ШКІЛЬНОЇ ТРИВОЖНОСТІ.

Додаток Б

А. Басса та А. Дарки

Прочитуючи чи прослуховуючи твердження, приміряйте, наскільки вони відповідають вашому стилю поведінки, вашому образу життя і одним з чотирьох можливих відповідей: "так", "можливо, так", "можливо, ні", "ні".

1. Іноді не можу справитися з бажанням нашкодити кому-небудь.

2. Інколи можу розповсюджувати плітки про людей, яких не люблю.

3. Легко виходжу з себе, проте легко й заспокоююсь.

4. Якщо до мене не звернутись по-доброму, прохання не виконаю.

5. Не завжди отримую те, що мені належить.

6. Знаю, що люди говорять про мене за моєю спиною.

7. Якщо не схвалюю вчинки інших людей, даю їм це відчути.

8. Якщо трапляється обманути когось, відчуваю докори сумління.

9. Мені здається, що я не здатен вдарити людину.

10. Ніколи не роздратовуюсь настільки, щоб розкидати речі.

11. Завжди поблажливий до чужих недоліків.

12. Коли встановлене правило не подобається мені, хочеться його порушити.

13. Інші майже завжди вміють скористатися за сприятливих умов.

14. Мене насторожують люди, які відносяться до мене більш дружньо, ніж я очікував.

15. Часто буваю не згоден з людьми.

16. Іноді в голову приходять думки, за які мені соромно.

17. Якщо хто-небудь вдарить мене, я не відповім тим же.

18. При роздратуванні грюкаю дверима.

19. Я більш роздратований, ніж здається зі сторони.

20. Якщо хтось корчить з себе начальника, я роблю йому наперекір.

21. Мене трохи засмучує моя доля.

22. Думаю, багато людей не люблять мене.

23. Не можу втриматись від суперечки, якщо люди не згідні зі мною.

24. Ті, хто уникають роботи, повинні мати відчуття провини.

25. Хто ображає мене чи мою сім'ю, наражається на бійку.

26. Я не здатен на грубі жарти.

27. Мене охоплює злість, коли наді мною насміхаються.

28. Коли люди вдають із себе начальників, я роблю все, щоб вони не зазнавались.

29. Майже щотижня бачу кого-небудь з тих, хто мені не подобається.

30. Досить багато людей заздрять мені.

31. Вимагаю, щоб люди поважали мої права.

32. Мене засмучує, що я мало роблю для своїх батьків.

33. Люди, які постійно "дістають" нас, заслуговують на те, щоб їм дали щигля по носі.

34. Від злості інколи буваю похмурий.

35. Якщо до мене відносяться гірше, ніж я на те заслуговую, я не засмучуюсь.

36. Якщо хтось намагається вивести мене із себе, я не звертаю уваги.

37. Хоч я і не показую того, іноді мене мучить заздрість.

38. Інколи мені здається, що наді мною сміються.

39. Навіть якщо злюся, не використовую грубих висловів.

40. Хочеться, щоб всі мої гріхи були прощені.

41. Рідко даю здачі, навіть коли хто-небудь вдарить мене.

42. Ображаюсь, коли іноді виходить не по-моєму.

43. Інколи люди роздратовують мене своєю присутністю.

44. Нема людей, яких би я по-справжньому ненавидів.

45. Мій принцип: "ніколи не довіряй чужакам".

46. Якщо хтось дратує мене, готовий сказати йому все, що про нього думаю.

47. Роблю багато такого, про що потім жалкую.

48. Якщо рознервуюсь, можу вдарить кого-небудь.

49. З десяти років у мене не було вибухів гніву.

50. Часто відчуваю себе як порохова бочка, готова вибухнути.

51. Якби всі знали, що я відчуваю, мене б вважали людиною, з якою нелегко дійти згоди.

52. Завжди думаю про те, що за таємні причини примушують людей робити щось приємне мені.

53. Коли кричать на мене, кричу у відповідь.

54. Невдачі засмучують мене.

55. Б'юся не рідше і не частіше інших.

56. Можу згадати випадки, коли був настільки злим, що хапав першу річ під рукою та ламав її.

57. Інколи відчуваю, що готовий першим почати бійку.

58. Інколи відчуваю, що життя зі мною обходиться несправедливо.

59. Раніше думав, що більшість людей говорить правду, але тепер в це не вірю.

60. Сварюся тільки від злості.

61. Коли вчиняю неправильно, відчуваю докори сумління.

62. Якщо для захисту своїх прав потрібно застосувати фізичну силу, я застосую її.

63. Інколи виражаю свою злість тим, що стукаю по столу.

64. Буваю грубим по відношенню до людей, котрі мені не подобаються.

65. У мене немає ворогів, які б не хотіли мені нашкодити.

66. Не вмію поставити людину на місце, навіть коли вона на це заслуговує.

67. Часто думаю, що живу неправильно.

68. Знаю людей, які можуть довести мене до бійки.

69. Не сумую із-за дрібниць.

70. Мені рідко приходить в голову думка про те, що люди намагаються розізлити чи образити мене.

71. Часто просто погрожую людям, не збираючись виконувати свої погрози.

72. Останнім часом я став занудою.

73. У суперечці часто підвищую голос.

74. Намагаюся приховати погане відношення до людей.

75. Краще погоджуся з чимось, аніж стану сперечатися.

Додаток В

Текст опитувальника

1. Я вважаю, що в моєму житті неприємних подій відбувається більше, ніж у інших.

2. Якщо я потрапляю в неприємне становище, то мені найкраще не пручатися і тримати язик за зубами.

3. Я охоче записався б добровольцем для участі в будь-яких бойових діях.

4. Я ціную в людях обережність і обачність.

5. Навіть якщо б за небезпечну роботу добре заплатили, я не взявся б за її виконання.

6. Якщо мене образили, то я обов'язково повинен відплатити за це.

7. Якби інші люди не заважали мені, я домігся б набагато більшого.

8. У мене ніколи не було неприємностей через моєї поведінки, пов'язаного зі статевим життям.

9. Часом мені хочеться ламати речі, бити посуд.

10. У мене бували такі періоди, що тяглися дні, тижні або навіть місяці, коли я не міг ні за що взятися, тому що не міг включитися в роботу.

11. Я не завжди кажу правду.

12. У більш ранньому віці мене виганяли зі школи за погану поведінку.

13. Іноді я переходжу вулицю там, де мені зручно, а не там, де належить.

14. Часом я так наполягаю на своєму, що оточуючі втрачають терпіння.

15. Інші мені здаються щасливішої за мене.

16. Думаю, що багато людей перебільшують свої нещастя, щоб домогтися співчуття і допомоги.

17. Думаю, мені сподобалася б робота, пов'язана із захистом слабких і знедолених.

18. Мене важко переконати.

19. Мені доводиться так багато піклуватися про близьких людей, що на турботу про себе часу часто не вистачає.

20. Я навряд чи досягну в своєму житті чогось дійсно вартого.

21. Мені регулярно роблять боляче оточуючі мене люди.

22. Я не серджуся, коли наді мною насміхаються.

23. Я вважаю, що більшість людей здатне збрехати, якщо це в їхніх інтересах.

24. Я рідко здійснюю вчинки, про які потім сильно жалкую.

25. Я дуже рідко сварюся з членами моєї сім'ї.

26. Я не можу відкинути деякі умовності навіть заради отримання задоволення.

27. Велику частину часу у мене таке відчуття, неначе я зробив щось погане чи зле.

28. Велику частину часу я відчуваю себе щасливим.

29. Деякі люди так люблять командувати, що мені хочеться все зробити навпаки, навіть якщо я знаю, що вони мають рацію.

30. Якщо хтось порушує правила, я обурююся.

31. Я ніколи не йшов на небезпечну справу заради сильних вражень.

32. Я отримую більше задоволення від гри або скачок, якщо не тримаю парі.

33. У школі мене ніколи не викликали до директора за бешкетництво.

34. Мої манери за столом у гостях більш гарні, ніж у себе вдома.

35. Я вважаю, що більшість людей заради вигоди швидше надійдуть нечесно, ніж упустять випадок.

36. Моя поведінка в значній мірі визначається правилами і звичками оточуючих мене людей.

37. Я волію рішення конфліктів без застосування сили.

38. Я буваю обурений і роздратований, коли доводиться визнати, що мене вміло провели.

39. Мені байдуже, що про мене говорять інші.

40. Якби в наш час проводилися бої гладіаторів, то я б неодмінно в них участь.

41. Я вмію відмовляти людям, які просять мене про позику.

42. Мені важко підтримувати розмову з людьми, з якими я щойно познайомився.

43. Я не можу припинити ситуацію, навіть якщо відчуваю себе ніяково і напружено.

44. Терпіти біль всім на зло буває навіть приємно.

45. Людина повинна мати право випити стільки, скільки захоче.

46. Якщо я в дитинстві недобре поводився, то мене карали.

47. Я міг би виконувати роботу, пов'язану з доглядом за хворими або вмираючими.

48. Я завжди відразу помічаю, якщо ситуація стає небезпечною.

49. Я намітив собі життєву програму, засновану на почутті обов'язку і відповідальності, і намагаюся її виконувати.

50. Іноді я не поступаюся людям не тому, що справа дійсно важливе, а просто з принципу.

51. Вірно твердження, що якщо дітей не бити, то толку з них не вийде.

52. Мої батьки ніколи не карали мене фізично.

53. Якщо при покупці автомобіля мені доведеться вибирати між швидкістю і безпекою, то я виберу безпеку.

54. Мене частіше, ніж інших, обзивали в школі.

55. Люди справедливо обурюються, коли дізнаються, що злочинець залишився безкарним.

56. Коли я потрапляю в неприємну ситуацію, то сподіваюся тільки на свої сили.

57. Я впевнений, що того, хто здійснює злі вчинки, в майбутньому чекає кара.

58. Я можу дружелюбно ставитися до людей, вчинки яких я не схвалюю.

59. Я готовий пробачити грубість моєму партнерові, якщо у мене є надія, що це не повториться.

60. Безпечніше нікому не довіряти.

61. Буває, що я проводжу вечір в компанії малознайомих мені людей.

62. Я регулярно потрапляю в неприємні ситуації.

63. Іноді у мене такий настрій, що я готовий першим почати бійку.

64. Я іноді порушую закон або встановлені правила.

65. Я не ризикнув би стрибати з парашутом.

66. Більшості людей не подобається поступатися своїми інтересами заради інших.

67. Я легко втрачаю терпіння.

68. Тільки несподівані обставини і почуття небезпеки дозволяють мені по-справжньому проявити себе.

69. Мене дуже важко розсердити.

70. Люди часто розчаровують мене.

71. У мене буває таке відчуття, що труднощів занадто багато і немає сенсу намагатися їх подолати.

72. Мене важко розсердити.

73. Цілком можна обійти закон, якщо ви цим його, по суті, не порушуєте.

74. Я п'ю алкогольні напої помірно (або зовсім не п'ю).

75. Я часто зустрічав людей, заздрили моїм ідеям тільки тому, що вони прийшли в голову не їм першим.

76. Навіть якщо я злюся, то намагаюся не вдаватися до лайок.

77. Мені більше подобається працювати з керівником, який дає строгі чіткі вказівки, ніж з керівником, який надає більшу свободу.

78. Якщо хтось затіває цікаве, нехай і небезпечна справа, я його підтримаю.

79. Я рідко даю здачу, коли мене б'ють.

80. Якщо по відношенню до мене хтось чинить несправедливо, то я бажаю йому цього покарання.

81. Я вірю, що за зло можна відплатити добром, і дію відповідно з цим.

82. Кожна дитина знає, що добро має бути з кулаками.

83. Я волію не спілкуватися з однолітками, так як вони ображають мене.

84. Я ніколи не вступаю в вуличний конфлікт, щоб заступитися за того, кого ображають.

85. Шкідливий вплив алкоголю і тютюну на людину сильно перебільшують.

86. Собака, яка не слухається, заслуговує, щоб її вдарили.

Таблиця 1Додаток Г Рівень тривожності в учнів

Прізвище, ім’я	Критерії оцінювання в %	Рівень тривожності
Б. Анна	55%	підвищений
Г. Лілія	37%	низький
Г. Роман	27%	низький
Г. Юрій	24%	низький
З. Наталія	70%	підвищений
К. Богдан	44%	низький
К. Уляна	24%	низький
К. Юрій	34%	низький
К. Олена	51%	підвищений
М. Богдан	25%	низький
Н. Юлія	46%	низький
П. Юлія	27%	низький
Р. Петро	18%	низький
С. Надія	18%	низький
С. Олег	34%	низький
С. Олена	51%	підвищений
С. Христина	56%	підвищений
Т. Володимир	27%	низький
Ц. Святослав	20%	низький
Я. Анна	17%	низький
К.Марія	16%	низький
Д.Віра	20%	низький
К.Олексій	17%	низький
К.Антоніна	15%	низький
М.Валентин	21%	низький
Р. Валентин	23%	низький
С.Валентина	20%	низький
Л.Ірина	25%	низький
М.Дмитро	33%	низький
К.Надія	35%	низький

Таблиця 2 Додаток Д

Показник тривожності за синдромами (%)

Прізвище, ім’я	Синдроми
Прізвище, ім’я	1	2	3	4	5	6	7	8
Б. Анна	54	63	53	66	66	40	0	62
Г. Лілія	18	27	46	66	0	60	0	50
Г. Роман	22	9	38	16	33	40	0	50
Г. Юрій	11	18	38	33	16	20	0	37
З. Наталія	68	63	76	83	66	100	20	75
К. Богдан	45	45	38	66	66	20	0	62
К. Уляна	9	36	38	33	0	40	0	25
К. Юрій	18	18	53	50	33	60	0	50
К. Олена	50	54	53	66	66	80	20	50
М. Богдан	13	27	46	16	0	20	0	37
Н. Юлія	30	36	30	66	66	80	20	75
П. Юлія	18	36	23	33	16	40	0	37
Р. Петро	27	18	23	66	33	40	20	62
С. Надія	9	18	33	16	16	60	0	37
С. Олег	27	18	53	50	33	40	0	62
С. Олена	36	54	38	83	50	40	60	62
С. Христина	63	27	61	66	50	80	40	75
Т. Володимир	22	27	30	50	50	40	0	50
Ц. Святослав	4	18	30	16	0	40	20	37
Я. Анна	9	27	23	16	0	40	0	25
К.Марія	8	28	30	18	16	40	20	33
Д.Віра	13	34	30	21	14	34	20	45
К.Олексій	10	26	33	16	16	40	0	37
К.Антоніна	8	27	38	16	33	20	0	37
М.Валентин	18	32	30	32	17	40	20	34
Р.Валентин	23	23	23	28	18	45	0	28
С.Валентина	16	18	23	22	0	38	0	44
Л.Ірина	33	27	25	31	16	46	20	39
К.Надія	21	18	30	16	33	40	0	40
Середній показник класу	29	35	41	47	33	49	10	51

Умовні позначення у таблиці:

1 – загальна тривожність у школі

2 – переживання соціального стресу

3 – фрустрація потреби у досягненні успіху

4 – страх самовираження

5 – страх ситуації перевірки знань

6 – страх невідповідності очікуванням

7 – низький фізіологічний опір стресу

8 – проблеми і страхи у стосунках з учителями

Висновки до першого розділу

РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОФІЛАКТИКА ВІКТИМНОЇ ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ……………….

2.1 Профілактика як напрям роботи соціального педагога……………………...

2.2 Діагностика схильності підлітків до віктимної поведінки……… ………….

2.4 Програма роботи соціального педагога з профілактики

віктимності підлітків………………………………………………………………

Висновки до другого розділу…………………………………………………….

Загальні висновки………………………………………………………………

Список використаних джерел……………………………………………….55

Додаток А…………………………………………………………………….59

Додаток Б……………………………………………………………………..

Додаток В……………………………………………………………………..

Додаток Г……………………………………………………………………..6

Додаток Д……………………………………………………

ВСТУП

Об ’єкт дослідження – віктимна поведінка підлітків

Предмет дослідження – соціально-педагогічна профілактика віктимної поведінки підлітків.

Відповідно до об’єкта, предмета, мети сформульовано такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати аналіз науково-методологічної літератури з проблеми дослідження.

2.Вивчити теоретичні основи віктимної поведінки підлітків.

3.Дослідити та діагностувати рівень схильності підлітків до віктимної поведінки.

4.Визначити особливості соціально-педагогічної профілактики віктимної поведінки підлітків.

12 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая ⇒

Последнее изменение этой страницы: 2019-03-31; Просмотров: 347; Нарушение авторского права страницы