Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Закінчення та відновлення виконавчого провадження.
Закінчення виконавчого провадження — це дія державного виконавця, що полягає у завершенні проведення виконавчих дій у певному виконавчому провадженні, за певним виконавчим документом. За наслідками закінчення виконавчого провадження їх поділяють на дві групи. До першої належать підстави, внаслідок яких припиняють чинність арешту майна боржника, скасовують інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадять інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження: 1) прийняття судом відмови стягувача від стягнення; 2) затвердження судом мирової угоди між стягувачем і боржником про закінчення виконавчого провадження; Мирову угоду, укладену між сторонами, або відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подають у письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає н до суду за місцем виконання рішення на затвердження. Мирову угоду в процесі виконання рішень, ухвал та постанов господарського суду подають на розгляд господарського суду, який виніс постанову, що стала підставою виконання (ст. 121 ГПК). Суд має право перевірити і не затвердити мирову угоду або не прийняти відмови стягувача від примусового виконання, якщо це суперечить закону або порушує права чи свободи інших осіб. За результатами розгляду мирової угоди або відмови від примусового виконання суд постановляє ухвалу відповідно до загальних правил щодо розпорядження матеріально-правовими правами сторін цивільного процесу (ст. 352 ЦПК, ст. 372 ЦПК, та КАСУ); 3) смерть або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи-сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; 4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа; 5) письмова відмова стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника при виконанні рішення про передачу їх стягувачеві, або знищення речі, яку мало бути передано стягувачеві в натурі; 6) закінчення передбаченого законом строку для певного виду стягнення; 7) передача виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника-юридичної особи або арбітражному керуючому в разі визнання боржника банкрутом; 8) фактичне повне виконання рішення згідно з виконавчим документом; 9) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини. До другої групи належать підстави без зазначених наслідків: 1) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, або на письмову вимогу стягувача; 2) направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу ДВС; 3) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ (ч.3 ст. 75 Закону)); 4) списання згідно із Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий газ та електричну енергію» заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягає виконанню на підставі виконавчого документа. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яку затверджує начальник відповідного органу ДВС. Копію постанови у 3-денний строк надсилають сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ. Постанову про закінчення виконавчого провадження може бути оскаржено сторонами до начальника відповідного органу ДВС або до суду у 10-денний строк.. Якщо у виконавчому провадженні державний виконавець накладав арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачеві або повернення виконавчого документа до суду іншого органу (посадовій особі), який його видав, він зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника. За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, для и пред’явлення до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження для зняття арешту з майна. Відновлення виконавчого провадження - це дія державного виконавця, яка полягає у поновленні справи щодо виконання припису виконавчого документа після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження у випадках, передбачених законом.. Підставами для відновлення є: неправомірність постанови державного виконавця про закінчення виконавчого документа (визнання судом незаконною, скасування начальником органу ДВС); інші обставини, передбачені законом (наприклад, повторне виконання рішення про вселення стягувача тощо.. Після отримання відповідного акта (суду чи начальника відповідного органу ДВС, заяви стягувача) виконавче провадження підлягає відновленню у 3-денний строк. Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копію якої не пізніше наступного дня надсилають до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ. Поворот виконання. Поворот виконання – це спосіб захисту майнових прав відповідача , який полягає у поверненні позивачем (стягувачем) відповідачеві (боржнику) всього одержаного за скасованим рішенням. Такий аномальний розвиток виконавчого провадження виникає у тому разі, якщо рішення суду чи іншого юрисдикційного органу, що було предметом виконання, скасовано чи змінено зі зменшенням обсягу присудженого. Загальних правил, які б передбачали поворот виконання, немає, також знову слід звернутись до процесуального, процедурного чи іншого законодавства, яке передбачає винесення і виконання юрисдикційного рішення, що підлягає виконанню. Цивільне судочинство. Відповідно до ст. 420 ЦПК питання про поворот виконання вирішує суд вищого рівня; скасувавши рішення, він закриває провадження в справі, залишає позов без розгляду, відмовляє у позові повністю або, змінивши рішення, задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а під час нового розгляду справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, суд, постановляючи рішення, має зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням. У разі неможливості повернути майно, в рішенні, ухвалі, постанові суду має бути передбачено відшкодування вартості цього майна в розмірі суми, одержаної від його реалізації. У ст. ст. 421 і 422 ЦПК визначено строк, протягом якого можна звернутися із заявою про поворот виконання, особливості застосування повороту в деяких категоріях справ. Ці ж положення містить ЦПК України. Зокрема, відповідно до ст. 381 ЦПК, у випадку, якщо питання про поворот виконання не було вирішено судом, який переглядав справу, то його може вирішити місцевий суд, в якому перебуває справа. Таку заяву розглядають у межах позовної давності у судовому засіданні з повідомленням сторін і вирішують постановленою ухвалою (ст. 381 ЦПК). Також цивільним процесуальним законом встановлено спеціальні правила щодо повороту виконання в окремих категоріях справ. Наприклад, у разі скасування у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень у справах про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем неправдивими відомостями або поданими підробленими документами. Відповідно до ст. 382 ЦПК 2004 р. та ст. 238 КЗпП у справах про стягнення аліментів, а також про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають із трудових правовідносин, поворот виконання не може бути застосовано, незалежно від того, в якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтовано за підробленими документами або завідомо неправдивими відомостями позивача. Господарське судочинство. Відповідно до ст. 212 ГПК, якщо виконані рішення або постанову змінено чи скасовано та прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. У цьому випадку повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадить господарський суд за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем. Кодекс адміністративного судочинства України. Поворот виконання судових рішень визначають ст.ст. 265, 266 КАСУ. Кримінальне судочинство. КПК не містить спеціальної норми про поворот виконання, однак визначає порядок розгляду питань, пов'язаних із виконанням вироку у кримінальних справах. Питання, пов'язані з виконанням вироку, вирішує суд у судовому засіданні з участю сторін. У судове засідання, як правило, викликають засудженого, а за його клопотанням — і захисника. Якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, викликають також за потреби цивільного позивача і цивільного відповідача. Неявка цих осіб не зупиняє розгляду справи. Розгляд справи розпочинається доповіддю суддів, після чого заслуховують пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, і думку прокурора. Потім суддя виходить до нарадчої кімнати для винесення постанови. Інші органи та особи, що мають право виносити юрисдикційні рішення. Законом спеціально не визначено питання про поворот виконання рішень цих органів та осіб. У даному випадку можуть виникати зобов'язання з відносин набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (гл. 83 ЦК). Для повернення грошових коштів чи майна необхідно звертатися до юрисдикційного органу для захисту порушеного майнового права чи охоронюваного законом інтересу.
Змістовий модуль 2. Особлива частина виконавчого провадження
ТЕМА 6. ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА МАЙНО БОРЖНИКА |
Последнее изменение этой страницы: 2019-03-31; Просмотров: 259; Нарушение авторского права страницы